Історія. Особистості
На добру згадку про Володимира Єфимова – піонера сучасної генеалогії Січеславщини.
Вчений-історик Анатолій Голуб із Дніпра залишив по собі не лише наукові монографії та численних учнів. Його з теплотою згадують друзі й колеги.
Любов до рідного краю стала визначним чинником у діяльності Анатолія Фоменка, колекціонера-шевченкініста, краєзнавця, мецената.
Історія розпорядилася так, що А. Синявський не увійшов до числа корифеїв української науки. Хоча саме він зробив величезний внесок у розвиток її різних галузей.
Антон Волжан гартував характер у запеклих боях, а світогляд – у спілкуванні з історичними та визначними особистостями, все життя був у вирі подій.
Він мав сміливість вдатися до жанру історичного епосу в поезії, для душі малював, впроваджував найсучасніші методи лікування у стоматології, був меценатом.
Відомий у Північній Америці та Німеччині менонітський письменник Арнольд Дік народився на Катеринославщині й ніколи не забував своєї малої Батьківщини.
Уся родина Бінкевичів складається з багатогранних особистостей, прикладом того є Володимир Бінкевич, вчений-металург і відомий краєзнавець.
Валентина Лазебник понад сорок років досліджує історію Дніпропетровська – катеринославський період і знає життя міста в усьому його розмаїтті.
Український літературознавець, фольклорист, пропагандист музики Олексій Лісовський – автор першої української п’єси, виданої в Катеринославі.
Григорій Залюбовський - зачинатель досліджень Придніпров'я, визначна постать в культурно-історичному розвитку нашого краю і міста.
Забутий в Україні і широковідомий у світі дніпропетровець Віктор Кравченко.
Ім’я колекціонера-фалериста, краєзнавця Володимира Кунцера у першій половині 1980-х досить часто з’являлося на шпальтах не тільки придніпровських часописів.
Талановитий лікар Володимир Семенович Татаринов зробив значний внесок у розвиток медичної справи Верхньодніпровського повіту.
Шахтар, людина, захоплена своєю справою до фанатизму, історик, краєзнавець, засновник Тернівського міського краєзнавчого музею.
Громадський діяч Катеринославщини Георгій Алексєєв доклав чимало зусиль для розвитку інфраструктури краю, освітніх і культурних закладів Катеринослава.
Громадський діяч, автор книг про історію становлення та розвитку вугільної промисловості Придніпров'я.
Одним із найуспішніших представників менонітської спільноти Катеринослава був великий землевласник Г.А. Бергман, відомий меценат, філантроп і громадський діяч.
Це ім’я свого часу звучало по всій Російській імперії. В Катеринославі О.Л. Караваєва називали «друг народу».
Його багатогранна діяльність – юриста, земця, освітянина, літератора, етнографа та фольклориста – завжди викликала захоплення сучасників і нинішніх дослідників.
Спадковий лоцман, учитель, краєзнавець, просвітянин, громадській діяч, публіцист.
Біографія репресованого геолога і гірничого інженера Криворіжжя Едуарда Карловича Фукса.
Спогади нащадків і повернення із забуття імені дослідника Криворіжжя, науковця і фотографа Е.К. Фукса.
Багатогранна діяльність верхньодніпровського землевласника, громадського діяча і мецената Ераста Бродського залишила значний слід у розвитку Придніпров’я.
Видатний вчений, доцент Дніпропетровського національного університету, краєзнавець разом із братом Володимиром Бінкевичем досліджував історію рідного краю.
Євдокія Василівна Таран – неординарна людина, була причетна до історії створення м. Підгородне. Людина-легенда, людина, яку пам’ятають та шанують.
Антін Синявський, маючи статус «не благонадійного», все ж завдяки знанням і професійним якостям зміг посісти доволі високі посади в системі середньої освіти.
На початку ХХ ст. у маєтку землевласників Макаренків заснована практична школа садових робітників, яка готувала кадри для садівничих і городницьких господарств.
Видатний вчений-природознавець, педагог, громадський діяч Іван Акінфієв був і залишається непересічною постаттю культурного життя Катеринослава (Дніпра).
Іван Якович Езау — німець-меноніт за походженням, ініціативний господарник, фінансист, що працював задля блага Катеринослава.
Іван Васильович Коваль — наш земляк людина-легенда з м. Підгородне, що стояв у витоків космобудування.
Дніпропетровська земля дала багато талановитих людей в галузі ракетобудування. Деякі з них до сих пір були під грифом "секретно".
Іван Стороженко – людина незламного оптимізму й духу, активний науковець-дослідник і публіцист, Почесний громадянин м.Новомосковська.
Діяльність краєзнавця, винахідника, постійного автора «Екатеринославских губернских ведомостей» і багатьох періодичних видань Івана Шмакова на Катеринославщині.
Історія життя та діяльності Інни Євецької, членкині правлінь багатьох губернських товариств опікунства, нагородженої за заслуги золотою медаллю.
Директорка Міської бібліотеки для дорослих Кривого Рогу – креативна, енергійна та високопрофесійна керівниця.
Він втілив у життя чимало різноманітних проєктів, які й досі визначають архітектурний колорит Дніпра, посідаючи вагоме місце в культурницькому просторі міста.
Леонід Жебуньов усвідомив свій зв'язок з українським народом і сприйняв українську національну ідею, якій служив до кінця життя.
Людмила Ленда на Синельниківщині знана як краєзнавець, має активну громадянську позицію, авторка багатьох публікацій у місцевій пресі.
Під її керівництвом було здійснено перепрофілювання бібліотек міста в інформаційно – бібліотечні центри.
Остання із жінок-політв’язнів у нашому місті, поетеса, письменниця, публіцист, вірний патріот своєї країни, борець за її незалежність.
Відомий вчитель, відомий житель — перший директор школи селища Підгородного.
Документи Дніпропетровського архіву та листи із заслання розповіли про долю репресованого священника, просвітянина, патріота Миколи Петрова.
Місто Дніпро стало чи не найважливішим науковим центром України з гірничої справи в значній мірі й завдяки діяльності вченого Миколи Полякова.
Джерелом здобутків Мирослава Жуковського на ниві історії та краєзнавства є любов до України і Нікопольщини.
Юрій Пархоменко – ліквідатор аварії на ЧАЕС, організатор Криничанської районної організації «Союз Чорнобиль України», автор художньо-документальних книг.
Серед тих, хто сприяв економічному та соціокультурному розвитку Катеринослава, був також видатний фінансист і громадський діяч Михайло Мартинович Алексеєнко.
Михайло Нездійминога – відомий на Приоріллі краєзнавець із Бабайківки, автор багатьох статей і трьох книг, присвячених історії рідного села та його жителям.
Про краєзнавця Верхньодніпровського району В. А. Сідака.
Наполегливо і невтомно Володимир Дубовик досліджував історію підпільної антифашистської організації Амур-Нижньодніпровського району в окупованому Дніпропетровсь
У своїх працях він залишив один із найбільш детальних літературних історико-етнографічних описів Катеринослава та Придніпров’я середини XIX століття.
Біографія таємничого губернатора багата на захопливі мандри країнами Центральної та Східної Азії, які супроводжувались ризикованими авантюристичними пригодами.
Українська земля, місто Дніпро стали рідними для юнака-литовця, де відбулося його становлення як визначного вченого-лісознавця, талановитого педагога.
Фах хірурга покликаний рятувати життя людей – це неймовірна відповідальність, але і величезна радість! Олександр Кублицький все життя присвятив цій професії.
Олександр Кузьменко, один із дисидентів Дніпропетровська, створив у своїй оселі осередок правозахисного руху Дніпропетровщини.
Олександр Поль об’їздив майже всю Катеринославську губернію, бував у різних українських та інших містах Російської імперії, відвідав кілька європейських країн.
Одним із основоположників катеринославського спорту був Олександр Таушев, спортсмен-атлет, тренер і спортивний журналіст.
Почесний громадянин Томаківки, вчитель математики, автор методики спірального навчання Олександр Ткачук також і автор трьох збірок поезій.
Олександр Харлан – архітектор, учений, художник, педагог, колекціонер.
Ця неординарна жінка все своє життя віддала дітям. Упродовж 40 років (1865–1905) вона очолювала Маріїнську жіночу гімназію.
Почесний громадянин м. Нікополя, лауреат премії ім. В.Б. Антоновича
Він поспішав закарбувати побачене і накопичене за роки плідного цікавого життя, мав особливий дар «розплітати» літописи долі багатьох поколінь рідного краю.
До громадської роботи, Петро Каменський ставився серйозно і відповідально, вважав, що особисті інтереси слід підпорядковувати спільним інтересам.
Видатний вчений у галузі гірничих наук Петро Швидько, дніпрянин, відданий син України, брав участь у ліквідації аварії на ЧАЕС.
Аварія на ЧАЕС розколола його життя навпіл: на мирну творчу працю вченого і на важку жорстоку виснажливу діяльність на межі всіх сил «після Чорнобиля».
У роки окупації в Дніпропетровську працювала підпільна школа, в якій викладала Тамара Гаврилівна Устименко (Куделя).
Африкан Криштофович залишив після себе багато наукових досліджень з геології та ботаніки. У Павлоградському повіті в 1911 році з ним трапилася дивна пригода.
Довкола особи кошового отамана Петра Калнишевського виникло немало легенд, у тому числі й про його нагороди та військові звання.
Родина найзаможніших купців Катеринослава стала однією з найбільш знакових в історії міста.
Непересічна особистість Колачевського яскраво виявлялась у всьому – в медицині, науці, підприємництві, видобутку руди, благочинних справах.
Губернатори, земські гласні, підприємці, інженери, педагоги – вони служили в різних галузях та було те, що їх об’єднувало: самовіддана праця на благо свого краю
Він був і залишається однаково і чудовим тренером, і вимогливим педагогом, який виховував із хлопчиків справжніх чоловіків, і чудовою людиною.
Сто років тому ім’я уродженки Катеринослава, великої поміщиці на Херсонщині, підприємниці, меценатки Софії Фальц-Фейн було відоме в усьому світі.
Преосвященний Феодосій – Олександр Макаревський – залишив цінні краєзнавці праці, якими історики користуються і сьогодні.
У першій половині XX століття у Дніпрі працював Християн Класен, видатний вчений-селекціонер порід великої рогатої худоби.
Володимир Андрійович Ромашко був не лише знаним ученим-археологом, якого поважали і з яким рахувалися колеги, а й досвідченим викладачем університету.
Не випадково учитель Петро Розумний став правозахисником і членом Української Гельсінкської групи, що таке радянська влада знав із дитинства.
Яків Вєснік – будівничий криворізького металургійного гіганту, який віддав за нього своє життя.
Значення праць вченого оцінили лише, коли виникла кібернетика як наука та її різновид – біокібернетика. Відтоді його назвали «батьком кібернетики».
