Валентина Лазебник: Історія – покликання на все життя

Лазебник Валентина Іванівна

  • 20.10.1950 р. |
  • Місце народження: м. Фергана, Узбекистан |
  • Історик, краєзнавець, громадський діяч, старший науковий співробітник, завідувачка відділом Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького.

Валентина Лазебник понад сорок років досліджує історію Дніпропетровська – катеринославський період і знає життя міста в усьому його розмаїтті.

Понад 40 років досліджує історію міста Катеринослава Валентина Іванівна Лазебник –  з тих пір, як прийшла працювати до Дніпропетровського історичного музею ім. Д. Яворницького.  В історії міста її цікавить все: почесні громадяни, міське самоврядування, гласні міської Думи, торгівля, санітарна служба, святá, Севастопольський парк, купецтво, бюджет, навчальні заклади, міський електричний трамвай, ціни на «Озерці», Фабрівські бульвари, водогін, електричне освітлення, казино, головний проспект, благодійництво, лікарняна справа, історія окремих будинків, поліція, культура, пожежна служба, назви вулиць, релігійне життя, скейт-ригн, реклама, мости, розваги, періодичні видання… А ще – життя та діяльність Олександра Поля, Дмитра Яворницького, Кузьми Котова, Михайла Родзянка, а ще – родини Синявських, Хрінникових, Бутакових, Ульманів, Толстикових, Гавриленків, Вертоградових, Алексєєнків, Алексєєвих… Годі все й усіх перелічити. Якщо ж спробувати коротко сформулювати тему досліджень Валентини Лазебник, то звучатиме так: «Все про Катеринослав і катеринославців». Бо ж вона – істинний патріот міста, яке з дитинства стало для неї рідним.

П’ять років Валентина Іванівна очолювала 
роботу з реставрації та створення експозиції 
меморіального будинку-музею Д.І. Яворницького


Валентина Іванівна Лазебник народилася 20 жовтня 1950 року в Узбекистані у м. Фергані. Але з 1956 р. сім’я перебралась до Дніпропетровська, з тих пір це місто стало рідним. Після закінчення середньої школи № 80 Валентина Іванівна вступила на історичний факультет ДДУ (нині – ДНУ) і закінчила його 1974 року. У червні 1975 року прийшла на роботу до Дніпропетровського історичного музею. Перші роки її роботи (1976–1977) були позначені участю у створенні нової експозиції, коли в музеї відбувалися суттєві реконструкції у зв’язку з відзначенням 200-річного ювілею міста. 

У липні 1983 року її призначили завідувачкою відділом дорадянської історії та меморіального будинку-музею Д.І. Яворницького. Наступні п’ять років Валентина Іванівна очолювала роботу з реставрації будинку та створення експозиції. Згодом меморіальний будинок став окремим відділом, а відділ, який нині очолює В. Лазебник, має назву «Науково-дослідний і науково-експозиційний відділ історії України з ХІV ст. до 1916 р.»

Повернення забутих імен

Тема наукових досліджень В. Лазебник – «Історія України й краю в 1861–1916 рр.», передбачає широкий спектр пошуків, вона активно працює в міських, українських і російських архівах і бібліотеках. Завдяки копіткій праці дослідниця виявила численні документи до історії місцевого самоврядування. Зокрема, розшукала документи про початок Катеринославського міського громадського самоврядування, встановила імена виборців, обраних гласних і першого міського голови І. Шевелева, склала списки  Катеринославських міських голів і гласних Катеринославської міської думи за період з 1787 по 1919 рр. Упорядкувала списки гласних по кожному чотирьохліттю. Більше того – дослідила їхні біографії, діяльність, знайшла художні та фотографічні зображення цих людей.

Валентина Лазебник проводить велику пошукову роботу з реконструкції історії біографій, генеалогічних витоків еліти нашого регіону. Біографічні дослідження стали однією з головних ділянок її роботи, адже саме через діяльність вдатних, хоча з часом і забутих діячів краю, можна прослідкувати його історію. Повернення імен почесних громадян міста Катеринослава теж «на рахунку» Валентини Іванівни. Як музейний співробітник вона провадить пошук нащадків міських діячів, зібрала багато архівних, фотографічних, речових пам’яток, пов’язаних із діячами міста дорадянської доби. Завдяки цьому фонди музею поповнились цінними особовими справами та речовими пам’ятками про родини Котових, Синявських, Бутакових, Хрінникових, Толстикових, Гавриленків, Вертоградових, Ульманів та інших. 

Саме Валентині Лазебник належить ініціатива увічнення 
імені видатного сина Придніпров’я Олександра Поля

Особливо багато зусиль, часу, натхнення доклала історик у справі дослідження особистості Олександра Поля та його діяльності. Завдяки роботі в архівах С.-Петербурга і Києва вона встановила місце садиби, відшукала збережений і досі будинок цього визначного діяча і опікувалася взяттям його під охорону держави як пам’ятника історії. Саме Валентині Лазебник належить ініціатива увічнення імені видатного сина Придніпров’я. 1997 року вона підготувала й перевидала книгу І. Вертоградова «Памяти А.Н. Поля» (1910 р.), протягом кількох років у різних виданнях надрукувала численні статті про нього, написала сотні довідок і листів, консультувала скульптора В. Небоженка, який створив пам’ятник О.М. Полю в Дніпропетровську, брала участь у підготовці низки телепередач, зокрема, документального фільму «Повернення О.М. Поля» (ДОТРК).

Українська Бельгія

Наукові пошуки Валентини Лазебник, яка, до речі, першою за часів радянської влади та незалежної України так глибоко досліджує місцеву історію дорадянських часів, сприяють поповненню музейних фондів, за час своєї роботи вона зібрала й описала майже п’ять тисяч музейних предметів. Експозиція її розділу: «Край в 1861–1916 рр.», розташований у 4-му залі, постійно доповнюється новими матеріалами, його наукова концепція та тематико-експозиційний план останніми роками зазнали докорінної реекспозиції, практично  повністю перебудовані й оновлені.

У жовтні 2010 року в музеї вперше було створено виставку «Катеринославщина – українська Бельгія. Кінець XIX – початок XX ст.». Для її створення Валентина Іванівна з колегами десять років збирала матеріали та документи. Допомагали колекціонери України, бельгійські посадовці. Виставка мала неабиякий успіх, у березні-квітні 2012 року її експонували в посольстві України в Бельгії. На її базі в музеї створено виставку-дослідження «Іноземні інвестиції в Україну. Кінець XIX – початок XX ст. Частина перша. Бельгія», яку відкрили 10 березня 2016 року в Києві. У квітні-серпні того ж року виставка побувала в музеях Донбасу, Вінниці. Валентина Лазебник продовжує роботу зі збирання матеріалів, систематизує їх, готуючи книгу.

Лекторка, публіцистка, консультантка…

Результати науково-дослідницької діяльності Валентини Лазебник: відкриті цінні документи з історії краю, зібрані предмети знаходять своє відтворення не лише в  екскурсійній та лекційній роботі. Вона постійно виступає з доповідями на численних обласних, міжрегіональних, всеукраїнських і міжнародних конференціях, які проводяться у Дніпропетровську на базі ДНІМ, ДНУ, НГУ, ДОУНБ. Як фахівець з історії міського самоврядування неодноразово виступала перед депутатським корпусом обласної, міської та районних рад. Крім того історик активно популяризує історію міста, беручи участь у телепередачах дніпропетровських телеканалів. 

Валентина Лазебник має вже понад три сотні 
публікацій, і це число постійно зростає

З 1980 року активно друкується в місцевій періодиці, на сторінках журналів: «Грані», «Гуманітарний журнал», «Лідер Придніпров’я», «Новый город», газет: «Днепр вечерний», «Наше місто», «Вісті Придніпров’я», «Торговий Дом», «Комсомольская правда в Украине». Її статті можна прочитати в численних наукових виданнях: «Наддніпрянський історико-краєзнавчий збірник» (ДНУ), «Вісник ДНУ», музейних збірках, календарі-щорічнику «Моє Придніпров’я», який випускає обласна наукова бібліотека і з якою вона взагалі активно співпрацює. Цілі добірки матеріалів про видатних діячів краю та з історії окремих сторінок життя міста друкувалися в книгах «Дніпропетровськ: минуле і сучасне», «Катеринослав-Дніпропетровськ. Видатні особистості та обличчя міста», «Дніпропетровськ на рубежі тисячоліть», «На службе родному городу», «Александр Поль. Человек-легенда», «Діячі державної влади  і самоврядування Дніпропетровської області», Видатні особистості: музейна персоналістика. Публікацій у Валентини Іванівни вже понад три сотні, і це число постійно зростає.

Вона також видала книги «Озерка – наша» (2000 р., перевидання 2001), «Неизвестная Екатеринославщина» (2012). Книги розійшлися дуже швидко, остання за рейтингом серед краєзнавчих видань посіла 17-те місце з 41-го. 

Дослідниця охоче допомагає й іншим готувати і видавати краєзнавчі матеріали. Прикладом тому може слугувати книга таромських учительок «Сторінки історії Таромського», яка побачила світ завдяки активній підтримці Валентини Лазебник.

Громадська робота і краєзнавчі екскурсії

Крім наукової роботи Валентина Іванівна активно заявила себе і в громадській – багато років вона є членом комісії при міськраді з питань найменувань (перейменувань) вулиць, площ, провулків, скверів міста Дніпропетровська. У складі робочої групи комісії внесла чимало нових імен катеринославців до бази даних для найменувань вулиць, які поступово реалізуються. Її діяльність сприяє збереженню пам’ятників і пам’ятних місць, охороні та упорядкуванню багатьох історико-культурних об’єктів, зокрема Севастопольського парку, Фабрівських бульварів, центрального ринку Озерка. 

І ще однією формою популяризації знань про край володіє Валентина Лазебник – вона активний учасник краєзнавчого клубу «Ріднокрай», що працює в обласній науковій бібліотеці. Тому бере участь у проведенні засідань, робить доповіді, завжди цікаві, змістовні, йдеться про діяльність Олександра Поля, чи про катеринославських лікарів, про господарську виставку 1910 року, чи губернаторів краю. Неодноразово разом із групами краєзнавців вона мандрувала краєм. – по місцях, пов’язаних із життям і діяльністю Олександра Поля, Василя Біднова, Ераста Бродського. 
 Черговий виступ В. Лазебник. З особистого архіву В. Лазебник.

Валентина Лазебник користується високим авторитетом у керівництва музею та колег, краєзнавців, усіх, хто з нею спілкується і звертається по допомогу. За багаторічну сумлінну працю Валентину 

Іванівну неодноразово нагороджували грамотами Міністерства культури України, обласного управління культури, подяками та цінними подарунками міського голови, пам’ятною медаллю «За заслуги перед містом» (2001). За науково-дослідницьку роботу, пов’язану із життям і діяльністю міських голів отримала подяку від Управління культури ОДА. За розробку наукової концепції історії губернії та Катеринослава-Дніпропетровська Міжнародний Благодійний Фонд «Україна-3000» нагородив її стипендією за «Програмою підтримки музейних працівників» (2006–2007). 2009 року Указом Президента України Валентина Лазебник  нагороджена орденом княгині Ольги III ступеню.

Наукова і громадська діяльність її не просто прояв любові 
дослідника до предмету свого вивчення, це – покликання

Але головною нагородою для себе Валентина Лазебник вважає той непідробний інтерес дніпрян до історії свого міста, який повсякчас зростає і завдяки її праці. Наукова і громадська діяльність її є значно більшим, ніж прояв любові дослідника до предмету свого вивчення, це – безперечно, покликання. Любов до рідного міста, інтерес до його історії Валентина Іванівна проносить протягом усього свого життя.  

 

 

Створено: 21.09.2017.
Редакція від 02.01.2018.
Ірина Голуб
Бібліографія:

Кузьма Котов і його «Дніпрові хвилі» // Скарбниця ріднокраю: Збірка матеріалів науково-практичної конференції з музейної справи і краєзнавства.– Дніпропетровськ: ВПОП "Дніпро", 1993.– С. 29–33.
Як працювала Катеринославська міська дума // З минувшини Подніпров'я (збірник матеріалів наукової конференції, привяченої Міжнародному дню музеїв,17 травня 1994 р.– Дніпропетровськ: ВПОП"Дніпро", 1995.– С. 100–107.
На службе родному городу. Екатеринослав-Днепропетровск.– Днепропетровск, 1997.– 14 с.
Екатеринославское купечество и его роль в истории города (1780–1918 гг.) // Наддніпрянський історико-краєзнавчий збірник. Вип. 1: Матеріали Першої міжрегіон. іст.–краєзнав. конф. (8–9 жовт. 1998 р. м. Дніпропетровськ).– Дніпропетровськ, 1998.– С. 139–145.
Об увековечивании памяти А.Н. Поля в Днепропетровске // Вопросы германской истории: Сборник науч. трудов.– Днепропетровск: ДГУ, 1998.– С. 47–53.
История города в музейной экспозиции [Текст] / В.И. Лазебник // Музей на межі тисячоліть: минуле, сьогодення, перспективи: Зб. тез доповідей наук. конф.– Дніпропетровськ: Вересень.– 1999.– С. 127–129.
Історія і історики міста Дніпропетровська // Історія України. Маловідомі імена, події, факти. Збірник статей.– Київ, 1999: НАНУ ІІУ.– Вип. 8.– С. 259–265.
Озерка – наша. Исторический очерк Днепропетровского Центрального рынка. Глава І–V. Вып. 1-й..– Днепропетровск. УкО ИМА-пресс. 2000 г. 320 с.
Катеринослав-Дніпропетровськ – 225. Видатні особистості та обличчя міста.– Дніпропетровськ: ІМА-прес, 2001.– 350 с.
Люди старого Катеринослава (З історії катеринославського міського громадського урядування) // Дніпропетровськ: минуле і сучасне: Оповіді про пам’ятки культури Катеринослава-Дніпропетровська, їх творців і художників.– Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 2001.– С. 401–485.
Озерка наша: Исторический очерк о Днепропетровском Центральном рынке. Вып 2.– Дніпропетровськ: Арт-прес, 2001.– 400 с.
Столиця Придніпров’я 1881–1916 рр. // Дніпропетровськ: віхи історії.– Дніпропетровськ: Грані, 2001.– С. 84–123.
Третя столиця імперії – нездійсненні мрії. Місто «залізної лихоманки» // Дніпропетровськ на рубежі тисячоліть.– Дніпропетровськ: Проспект, 2001.– С. 12–30.
А.Н. Поль и Катеринослав // О.М. Поль і розвиток гірничої промисловості в Криворізькому басейні. Ювілейні читання до 120-ї річниці гірничих розробок у Кривбасі.– Кривий Ріг: Видавничий дім, 2002.– С. 41–45.
Населення Катеринославської губернії за матеріалами Першого загального перепису населення Російської імперії 1897 року (Статистичний огляд) // Вісник Дніпропетровського університету. Історія та археологія. Вип. 10.– Дніпропетровськ: ДНУ, 2002.– С. 51–56.
Планета Александрополь. Полевские места в Екатеринославе // Платонов В.П. Человек-легенда Александр Поль.– Днепропетровск: Проспект, 2002.– С. 155–163.
Почетные граждане города Екатеринослава // Музей і місто: Музеєзнавчі аспекти збереження і відтворення своєрідної міської культури (Матеріали обл. наук. конф., присвяч. 225-річчю м. Дніпропетровська).– Дніпропетровськ, 2003.– С. 60–69.
Санітарна служба Катеринослава. Катеринославська санітарна комісія // Моє Придніпров’я. Календар пам’ятних дат Дніпропетровської області на 2004 р.: Бібліограф. покажчик / Упоряд. І. Голуб.– Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2003.– С. 63–65.
Кримська війна й оборона Севастополя 1853–1856 рр. у пам’ятках історії Дніпропетровського історичного музею і міста Дніпропетровська // Історія і культура Придніпров’я. Відомі та маловідомі сторінки. Наук. щорічник. Вип. 2.– Дніпропетровськ: НГУ, 2005.– С. 100–107.
Почетное гражданство в дореволюционном Екатеринославе // Скарби музею. Зб. статей. Матеріали обл. наук. конф. до Міжнародного дня музеїв 2003 р.– Дніпропетровськ, 2005.– С. 76–87.
Крымская война и оборона Севастополя (1854–1855 гг.) в памятниках истории Днепропетровского исторического музея и г. Днепропетровска // Материалы международной научно-исторической конференций «Оборона Севастополя – главное событие Крымской войны 1853–1856 гг.».– Севастополь: Музей героич. обороны и освобождения Севастополя, 2006.– С. 53–61.
Часи залізної лихоманки // Неповторна Дніпропетровщина. До 15-ї річниці незалежності України. Дніпропетровськ: Арт-ПРЕСС.– 2006.– С. 38–43.
На шляху до модернового міста (друга половина XIX – початок XX ст.). Гл. I. Пореформений Катеринослав (1860–1880 рр.) // Історія міста Дніпро-петровська / За ред. А.Г. Болебруха.– Дніпропетровськ: Грані, 2006.– С. 129–176.
На шляху до модернового міста (друга половина XIX – початок XX ст.). Гл. II. Катеринослав модернізаційної епохи (1890–1914 рр.) // Історія міста Дніпропетровська / За ред. А.Г. Болебруха.– Дніпропетровськ: Грані, 2006.– 212–260.
Своим существованием библиотека обязана господину Ульману… // Матеріали обласної міжвідомчої науково-практичної конференції. 9.12.2006 р. Дніпропетровськ, 2006.– Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2006.– С. 28–33.
Кузьма Котов і його “Дніпрові хвилі” // Хроніка 2000. Дніпропетровськ: виміри історичної долі: Український культурологічний альманах. Вип. 73.– К.: Фонд сприяння розвитку мистецтв, 2007.– С. 499–505.
Погляд крізь століття // Дніпропетровська область: історія та сучасність (до 75-річчя створення).– Дніпропетровськ: Арт-Пресс, 2007.– С. 23–31.
Автобіографічні вірші і оповідання Кузьми Єрмолайовича Котова // Видатні особистості: музейна персоналістика: (Матеріали обл. музейної наук. конф. до Міжнарод. дня музеїв та 75-річчя Дніпропетров. обл.) / упоряд. В. М. Бекетова.– Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2008.– С. 137–149.
Вірний слуга земству Микола Герсеванов // Моє Придніпров'я. Календар пам'ятних дат області на 2009 рік: Бібліограф. покажчик.– Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2008.– С. 248–252.
Водогін для дерев'яного міста // Моє Придніпров'я. Календар пам'ятних дат області на 2009 рік: Бібліограф. покажчик.– Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2008.– С. 223–226
Автобіографічні вірші та оповідання Кузьми Єрмолайовича Котова // Моє Придніпров'я. Календар пам'ятних дат області на 2010 рік: Методико-бібліограф. видання.– Дніпропетровськ, 2009.– С. 261–269.
«Дніпрові хвилі» // Моє Придніпров'я. Календар пам'ятних дат області на 2010 рік: Методико-бібліограф. видання.– Дніпропетровськ, 2009.– С. 181–185.
Золоті імена в історії міста. Почесні громадяни Катеринослава: Біобібліограф. видання / упоряд: І. Голуб, В. Лазебник.– Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2009.– 72 с.: іл. (Достойники Придніпров’я).
1910-й рік в історії Катеринослава: Виставка та довкола неї // Моє Придніпров'я. Календар пам'ятних дат області на 2010 рік: Методико-бібліограф. видання.– Дніпропетровськ, 2009.– С. 128–135.
Діячі державної влади і самоврядування Дніпропетровської області: Історичні нариси. Т. 1.– Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕСС, 2009. (співавтор).
Забутий скульптор // Моє Придніпров’я: Календар пам’ятних дат Дніпропетровської області на 2011 рік – I півріччя: Бібліограф. видання. У 2-х частинах. Ч. I / Упоряд. І. Голуб.– Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2010.– С. 138–140.
Катеринославське губернське земство: перші кроки діяльності та діячі. 1866–1869 рр. // Моє Придніпров’я: Календар пам’ятних дат Дніпропетровської області на 2011 рік – II півріччя: Бібліограф. видання. У 2-х частинах. Ч. II / Упоряд. І. Голуб.– Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2010.– С. 82–89.
Родина Хрінникових: історія і доля // Моє Придніпров’я: Календар пам’ятних дат Дніпропетровської області на 2011 рік – II півріччя: Бібліограф. видання. У 2-х частинах. Ч. II / Упоряд. І. Голуб.– Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2010.– С. 184–191.
Публікації про Валентину Лазебник
Бекетова В. Невтомна дослідниця історії рідного міста // Моє Придніпров’я. Календар пам’ятних дат Дніпропетровської області на 2010 рік: Методико-бібліограф. видання / Упоряд. І. Голуб.– Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2009.– С. 189–194.
Літописець краю: До ювілею Лазебник Валентини Іванівни, завідуючої відділом Дніпропетровського історичного музею / Автор-упорядн. В.М. Бекетова.– Дніпропетровськ, 2005.– 18 с.
* * *
Покликання – історія Катеринослава. До життєвого та творчого ювілею Валентини Лазебник: Біобібліографічне видання / упоряд. І. Голуб.– Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2010.– с. (Сер. «Дослідники рідного краю»).
* * *
http://www.museum.dp.ua/en/div02/1257-lazebnik.html