Краєзнавці

Любов до рідного краю стала визначним чинником у діяльності Анатолія Фоменка, колекціонера-шевченкініста, краєзнавця, мецената.

Уся родина Бінкевичів складається з багатогранних особистостей, прикладом того є Володимир Бінкевич, вчений-металург і відомий краєзнавець.

Визнаний знавець історії розвитку, забудови, архітектури міста Дніпро.

Валентина Лазебник понад сорок років досліджує історію Дніпропетровська – катеринославський період і знає життя міста в усьому його розмаїтті.

Григорій Залюбовський - зачинатель досліджень Придніпров'я, визначна постать в культурно-історичному розвитку нашого краю і міста.

Історик і краєзнавець Владислав Грибовський багато років досліджує історію України, зокрема – козацтво.

Кожна книга автора – це історія Кривого Рогу описана через долі криворіжців.

Володимир Грибовський посідав вагоме місце у краєзнавстві та культурному житті Нікопольського краю з другої половини 60-х до кінця 90-х років.

Ім’я колекціонера-фалериста, краєзнавця Володимира Кунцера у першій половині 1980-х досить часто з’являлося на шпальтах не тільки придніпровських часописів.

Відома історик-краєзнавець, яка отримала світове визнання.

Шахтар, людина, захоплена своєю справою до фанатизму, історик, краєзнавець, засновник Тернівського міського краєзнавчого музею.

Спадковий лоцман, учитель, краєзнавець, просвітянин, громадській діяч, публіцист.

Григорій Шевченко, нині забутий, залишився одним із найвидатніших краєзнавців Дніпропетровщини.

Почесний громадянин м. Новомосковська Анатолій Боніфатійович Джусов багато років досліджував історію свого міста.

Життя та діяльність видатного вченого, популяризатора запорозького козацтва, громадського діяча Дмитра Яворницького – гідний приклад для наслідування, м. Катери

Знайомимось з історичним, поетичним і художнім надбанням літописця рідного Приорілля.

Іван Костиря – творець літературної енциклопедії Межівщини, кожен рядок якої дихає Україною.

Неможливо після Найденкової екскурсії залишитись колишнім… Бо жага та любов, з якою він досліджує рідний край, вражає та зачаровує…

Чому віддати перевагу – історії чи літературі? Нелегке питання вибору професії вирішили бібліотечна справа і краєзнавство, захопивши і заполонивши на все життя.

Краєзнавче товариство «Кам’янське-Дніпродзержинськ» досліджує маловідомі сторінки історії міста, набуває дослідницьких навичок і знань.

Краєзнавчий клуб «Ріднокрай», створений при обласній бібліотеці наприкінці 1990 року, давно став культурним осередком області.

Людмила Ленда на Синельниківщині знана як краєзнавець, має активну громадянську позицію, авторка багатьох публікацій у місцевій пресі.

Діяльність Людмили Лучки – невтомного популяризатора книги та дослідниці бібліотечної справи Катеринослава.

Біографія та творчий доробок Миколи Петровича Чабана, відомого журналіста і краєзнавця Дніпропетровщини.

Джерелом здобутків Мирослава Жуковського на ниві історії та краєзнавства є любов до України і Нікопольщини.

Краєзнавча та громадська діяльність вчителя Михайла Лояна і сьогодні може слугувати прикладом для багатьох.

Михайло Нездійминога – відомий на Приоріллі краєзнавець із Бабайківки, автор багатьох статей і трьох книг, присвячених історії рідного села та його жителям.

Наталія Василенко – дослідниця історії літератури Придніпров’я другої пол. ХІХ – поч. ХХ ст., одна з тих, хто стояв біля витоків музею «Літературне Придніпров’я

Про краєзнавця Верхньодніпровського району В. А. Сідака.

Наполегливо і невтомно Володимир Дубовик досліджував історію підпільної антифашистської організації Амур-Нижньодніпровського району в окупованому Дніпропетровсь

По крихтах дослідники відновлюють біографію культурного та громадського діяча Олександра Осинського.

Олександр Харлан – архітектор, учений, художник, педагог, колекціонер.

Почесний громадянин м. Нікополя, лауреат премії ім. В.Б. Антоновича

Він поспішав закарбувати побачене і накопичене за роки плідного цікавого життя, мав особливий дар «розплітати» літописи долі багатьох поколінь рідного краю.

Світлана Абросимова, авторитетний музеєзнавець, багато років займалася краєзнавчими дослідженнями, упорядкувала епістолярну спадщину Д.І. Яворницького.

Преосвященний Феодосій – Олександр Макаревський – залишив цінні краєзнавці праці, якими історики користуються і сьогодні.