Традиції

Етно-фестиваль «Петриківський дивоцвіт» – найяскравіший і найколоритніший серед усіх фестивалів Дніпропетровщини.

Бали були не лише елементом культури, місцем відпочинку та спілкування, тут вирішували питання кар’єри, зав’язували знайомства, формували суспільну ду

Народні бали Катеринослава стали елементом розважальної культури міста, заходами благодійності, згуртували купецтво, різночинців, простолюд.

Вона називає себе щасливою мандрівницею життєвої дороги і передає вихованцям талант та любов.

У козацькому селі Рубанівське вже майже півтора десятки років проводиться Весняне Свято Івана Манжури.

Про традиції святкування Водохреща на Катеринославщині з давніх часів, часів радянської доби та сучасності.

Галина Миколаївна Хмель-Дунай – кандидат біологічних наук, доцент, викладач біохімії спорту Дніпровського інституту фізкультури, мовознавець, вишиваль

Дарувати людям радість, пробуджувати в них уміння насолоджуватися прекрасним найголовніша риса народного майстра України, різьбяра по дереву Геннадія

Відроджується традиція балу. Бали дозволяють нам зупинитися в часі, відчути чарівність минулого і навіть… реабілітуватися.

Проживаючи поряд довгий час, народи сучасної Дніпропетровщини збагачують свої національні кухні та обмінюються досвідом приготування страв.

Картини з вовни, створені директором народного музею-садиби Микити Коржа Наталією Іванівною Семеновою, наповнені глибоким змістом та шаною народних т

Розвиток кулінарних традицій нашого краю в ХІХ — на початку ХХ ст. на прикладі світських обідів та харчування в заможних сім’ях Катеринослава.

Реконструкція: зі спогадів старожилів про дитячі забави в давнину.

Козацькі пісні Дніпропетровщини – важливий елемент культури та історії краю, історії України, невичерпне джерело знань про життя козаків і козацьку до

Хобі Яни Кулєшової перетворилося на популяризацію вишивки і увійшло до книги Рекордів України.

Історія вишивки нашого краю, орнаменти якої збережені і збагачені не одним поколінням вишивальниць-майстринь, радують душу і милують зір.

Різнобарвні рушники, вишиті майстринями нашого краю у різні часи, сьогодні скарби духовної та матеріальної культури України.

Розвиток кулінарних традицій нашого краю в ХІХ – на початку ХХ ст. на прикладі харчування селянства та інших народних верств Катеринославщини.

Відомий на Придніпров’ї бандурист, поширювач кобзарського мистецтва, майстер із виготовлення бандур, засновник народного історико-краєзнавчого музею.

Ольга Родкіна – майстриня української народної вишивки та лялькарства. Її мистецькі роботи побували на багатьох вітчизняних і закордонних виставках.

При храмі святого Рівноапостольного князя Володимира у Дніпрі відкрита дитяча недільна школа, де дітей і дорослих вчать мистецтву писанкарства.

Зазирнемо в історію Підгородного: в давні часи, козацькі звичаї та родовід підгороднян.

Свій життєвий досвід і душевне тепло директор народного музею-садиби Микити Коржа Наталія Іванівна Семенова відтворює у своїх картинах з вовни.

Гончар-самоук, займається гончарством зі студентських років. Сьогодні його майстерня вважається чи не найбільшою в м. Дніпро.

Українське весілля на Катеринославщині мало свої традиції, звичаї, обряди, надбані поколіннями. Перевірити вашу обізнаність традиціями краю допоможе т

Звичаї та обряди народного весілля в нашому краю мають давню історію. Традиційним початком було «мале весілля»: згода, сватання, заручини.

Наступного дня після весілля виконувались обрядові дії, які з часом набули ігрового характеру – «циганщина», обрядове купання батьків, збирання курей…

Напередодні весілля наші предки пекли коровай, прощалися з дівочою та парубоцькою волею, прикрашали гільце, плели вінки, запрошували родичів і сусідів

У неділю збирали до шлюбу молодих, вінчалися, з танцями, співом і жартами святкували весілля, відвозили молоду у дім молодого.

Вона й досі вчиться у своїх учнів, не соромлячись цього, і хоче бачити та спостерігати думки дітей на порозі їхнього дорослого життя.

Геолог за фахом, багато років захоплюється різьбою по дереву. Теми його робіт - образи козаків, Тараса Шевченка, фольклорні мотиви.

На розвиток кулінарних традицій Придніпров’я, мали свій вплив історичні та соціальні умови, природні й кліматичні особливості ще за часів козацтва.