«…Грустное Екатеринославское восстание 1856 года»

1856 року на Катеринославщині відбувся великий селянський бунт, відомий як похід «у Таврію по волю». Він був придушений урядовими військами.

«Злодійський» шлях і формування транспортного вузла  в нижній течії р. Самара

Поява населених пунктів пов’язана з розвитком шляхів як транспортних комунікацій. «Злодійський шлях» сприяв виникненню та розвитку міст Дніпропетровщини.

«Історія міст і сіл» – видання, яке не має світового аналогу

П’ятдесят років тому вийшло унікальне видання «Історія міст і сіл. Дніпропетровська область» – літопис краю, який і сьогодні не втратив цінності.

«Професорське містечко» – забута сторінка архітектурної історії Дніпра

В офіційній історії Дніпра немає згадок про селище «Наукових працівників», розташоване майже у центрі міста. Про нього нині мало хто знає…

«Чи багато води у Дніпрі?»: Партизани Солонянщини

Сторінки історії партизанського руху на Солонянщині під час Другої світової війни за архівними матеріалами.

1910-й рік в історії Катеринослава: Виставка та довкола неї

У 1910 р. м. Катеринославі діяла Південно-руська обласна сільськогосподарська, промислова і кустарна виставка, організована губернським земством.

Антон Волжан: на вістрі часу і бистрині життя

Антон Волжан гартував характер у запеклих боях, а світогляд – у спілкуванні з історичними та визначними особистостями, все життя був у вирі подій.

Апостолівський район. Частина 1. Історія від початку часів до кінця XIX ст.

Територія Апостолівського району була заселена з давніх-давен. Особливо бурхливий розвиток почався за часів козацтва.

Апостолівський район. Частина 2. Історія від початку XX ст. до 1941

Перша третина XX ст. на Апостолівщині позначилася економічним зростанням, соціальними змінами, боротьбою за владу, голодоморами.

Апостолівський район. Частина 3. Історія від 1941 до наших днів

Друга світова війна, відбудова господарства, затоплення десятків сіл Каховським морем, будівництво міста Зеленодольська… Життя району продовжується.

Богородицьке місто на Самарі

Богородицька фортеця на околиці м. Дніпра розкриває таємниці завдяки історикам, археологам, архітекторам, краєзнавцям.

Василь Петрович Каруна

Пам’ять про визволителя міста генерала Василя Каруну увічнена на карті Дніпра і зберігається в серцях нащадків.

Визволення м.Дніпропетровська. Жовтень 1943 року

25 жовтня 1943 року після тяжких кровопролитних боїв місто Дніпро було звільнене від фашистських загарбників.

Влада та самоврядування  в Запорозькій паланці

Влада та самоврядування в запорозькій паланці відзначалися простотою й ефективністю, цьому сприяли і прямі контакти з громадою.

Водогін для дерев’яного Катеринослава

Наприкінці 1869 року в Катеринославі почав працювати водогін. Відро води коштувало чверть копійки, бочка на 40 відер – 6 копійок.

Володимир Грибовський: краєзнавець Нікопольщини

Володимир Грибовський посідав вагоме місце у краєзнавстві та культурному житті Нікопольського краю з другої половини 60-х до кінця 90-х років.

Володимир Судець – маршал із Дніпропетровська

Син робітника з Нижньодніпровська став видатним льотчиком, маршалом, Героєм Радянського Союзу, але залишився вірним рідному краю.

Генерал Микола Капустянський

Микола Капустянський, видатний український військовий і політичний діяч, один із засновників і керівників ОУН, відомий у світі та невідомий серед земляків.

Гірнича справа на Придніпров’ї у давні часи та середньовіччі

Початок зародження гірничої справи на Придніпров’ї можна віднести до часів кам’яного віку, який розпочався в Україні 400–300 тисяч років тому.

До історії кустарного відділу на виставці 1910 року в Катеринославі

Кустарні промисли Катеринославщини та справжній український хутір – окраса виставки 1910 року.

Електричний трамвай Катеринослава

Першу лінію електричного трамваю в Катеринославі побудувало Анонімне бельгійське товариство, саме тому його довго називали «Бельгійський трамвай».

Жінки на просторах козацького Запорожжя. Частина І. Жінки-берегині

В історії України жінки відігравали надзвичайно важливу роль. Особливо за часів козаччини.

Жінки на просторах козацького Запорожжя. Частина ІІ. Як козаки одружувались

На Січі діяла сувора заборона на присутність жінок, а поза її межами одружених запорожців чекали сім’ї.

Жінки на просторах козацького Запорожжя. Частина ІІІ. Жінки-войовниці.

Вправні лучниці, вершниці, отаманші й навіть кошовий – історії відомі багато прикладів участі жінок у воєнних діях в козацькі часи.

Жовтоводська битва міняє місце дислокації

Результатом двадцятирічних досліджень воєнного історика Івана Стороженка стало точне визначення місця славнозвісної Жовтоводської битви і туристичний маршрут.

З українського повстанського руху на Придніпров’ї

Український повстанський рух на Січеславщині проти радянської влади на початку 1920-х років відзначався мужністю і відчайдушністю.

Загадкові степові амазонки. Невигадані історії. Частина 1.

Жінки-воїни у стародавній історії та їхні сліди на території сучасного Придніпров’я.

Загадкові степові амазонки. Невигадані історії. Частина 2.

Продовжуємо розповідь про легендарних жінок-воїнів на території сучасного Придніпров’я.

Зелена Долина: спогади очевидця

Нарис-спогад Марії Порфирівни Капусти про історію чарівної Зеленої Долини.

Історичне краєзнавство Дніпропетровщини 70–80-х років ХХ століття

Краєзнавча робота на Дніпропетровщині у 70–80-ті р. XX ст. всупереч усьому нагадувала краянам про славне минуле краю, виховувала любов до рідної землі.

Історії старого Амуру: паростки на згарищі

Із загартованого післявоєнним дитинством випуску 1953–54 років Дніпропетровської СШ №18 вийшли вчені, лікарі, підполковник міліції, льотчик дальньої авіації...

Історії старого Амуру: Фотографія з сімейного архіву

По-різному складалися долі жителів Амуру в роки окупації. Іноді прірва пролягала між найближчими родичами.

Катеринослав – батьківщина вітчизняного йоду

На початку Першої світової війни у Катеринославі під керівництвом професора Писаржевського почалося виробництво йоду.

Катеринославське наукове товариство: виникнення та перші кроки

1901 року в Катеринославі створено наукове товариство, покликане об’єднати фахівців різних галузей науки, промисловості, діячів освіти та культури краю.

Козацьке коріння нашого народу

Реконструкція: зі спогадів старожилів про дитячі забави в давнину.

Марія Засіменко-Бонацька: Мої літа — моє багатство

Остання із жінок-політв’язнів у нашому місті, поетеса, письменниця, публіцист, вірний патріот своєї країни, борець за її незалежність.

Марко Вовчок на Придніпров’ї

Відома письменниця Марко Вовчок тричі побувала в Катеринославі та Новомосковську. Але не через літературні справи, а трагічні обставини сімейного життя.

Меморіальний комплекс на Соборній площі Дніпра

Соборна площа в усі часи існування міста відігравала особливу роль, зберігаючи пам’ять про історичні події.

Микита Волошко — перший директор школи Підгородного

Відомий вчитель, відомий житель — перший директор школи селища Підгородного.

Нарис історії вивчення краю

Активне вивчення історії краю почалося у другій половині XVIII ст. Сьогодні краєзнавство має велику джерельну базу.

Нестор Махно: проти влад і режимів

Діяч громадянської війни, видатний полководець, анархіст Нестор Махно, безперечно, був непересічною особистістю і залишив глибокий слід в історії нашого краю.

Олександр Осинський: письменник, педагог, кореспондент Д. Яворницького з Томаківки

По крихтах дослідники відновлюють біографію культурного та громадського діяча Олександра Осинського.

Останній бій отамана Мелашка Напад повстанців на Верхньодніпровськ (березень 1920 р.)

До маловідомих діячів періоду Української національної революції 1917–1921 рр. належить постать Михайла Мелашка. Тож, яким був український отаман повстанців?

Паланковий полковник і його обов’язки

На початку XVIII ст. територія сучасної Дніпропетровщини входила до Кодацької та Самарської паланок, якими управляли козацькі полковники.

Перше казенне підприємство м. Дніпра

Один із корпусів шовково-панчішної фабрики Катеринослава ще й нині можна бачити на проспекті Д. Яворницького.

Перший післявоєнний пам’ятник у Дніпропетровську

Пам’ятник визволителю Дніпропетровська генерал-лейтенанту Юхиму Пушкіну став першим у місті пам’ятником воїнам, загиблим у Другій світовій війні.

Петро Швидько – відданий син України

Видатний вчений у галузі гірничих наук Петро Швидько, дніпрянин, відданий син України, брав участь у ліквідації аварії на ЧАЕС.

Південмаш – фабрика найякіснішої техніки м. Дніпра

Історія найпотужнішого підприємства в ракетно-космічній галузі України – «Південного машинобудівного заводу».

Південне сузір’я Дніпра

Історія становлення та розвитку космонавтики в Українській державі.

Підпільненська, або Нова Січ

Нова Січ на річці Підпільній біля села Покровського на території сучасної Нікопольщини стала останньою Запорозькою Січчю.

Полетіти на Місяць: про що Корольов домовився з Янгелем

Про участь у радянській місячній програмі дніпровських ракетників розповідає один із провідних розробників посадкового блоку місячного корабля Микола Лемех.

Пушкін, який визволяв Дніпропетровськ

Генерал Юхим Пушкін обороняв Дніпропетровськ у 1941 році, визволяв його в 1943-му і навіки залишився на цій землі…

Ранги, чини та нагороди Петра Калнишевського

Довкола особи кошового отамана Петра Калнишевського виникло немало легенд, у тому числі й про його нагороди та військові звання.

Репресована плеяда вчених-однолітків

Серед репресованих радянською владою «ворогів народу» в 1930-х роках були і визначні вчені Дніпропетровського гірничого інституту.

Репресовані священники Дніпропетровської римо-католицької парафії

Усі священники, які служили у дніпропетровській римо-католицькій парафії в радянській період, були репресовані.

Ріка життя

Зазирнемо в історію Підгородного: в давні часи, козацькі звичаї та родовід підгороднян.

Родина Хрінникових: історія і доля

На початку XX століття родина Хрінникових – мільйонерів, меценатів, громадських діячів, свідомих українців була однією з найвідоміших у Катеринославі.

Розбудова Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара

У 1918 р. у Катеринославі на базі Вищих жіночих курсів створено університет. Нині – Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара.

Розкриті таємниці Богородицької фортеці

Не так давно Богородицька фортеця не мала своїх географічних координат. Завдяки краєзнавцям, історикам, археологам нині вона відкриває свої таємниці.

Самарський Пустельно-Миколаївський монастир: архітектурна та мистецька спадщина

Недалеко від Новомосковська понад 400 років стоїть Самарський Свято-Миколаївський монастир – одна з чудових перлин запорозької старовини.

Святкування 100-річчя Катеринослава – формування імперської легенди

Дата святкування 100-річного ювілею Катеринослава 1887 року з’явилася на штучно підтримку імперського міфу про заснування міста Катериною II.

Середня Наддніпрянщина в добу останнього кримського походу в Україну

Похід кримського хана Кирим-Гірея в Україну пролягав неподалік «містечка Гола Кам’янка на Бористені» – нині у складі лівобережної частини м. Дніпро.

Солонянський район. Ч. 1. Від початків до кінця XVIII століття

Перші історичні відомості про землі Солонянського району належать до Х ст. і пов’язані з дніпровими порогами та торговим шляхом «із варяг у греки».

Солонянський район. Ч. 2. Край у XIX столітті

Протягом XIX ст. землі майбутнього Солонянського району заселялися новими мешканцями, утворилися села, розвивались сільське господарство та промисловість.

Солонянський район. Ч. 3. XX – початок XXI століття

Історія району XX – початку XXI століття була дуже бурхливою, драматичною, насиченою багатьма подіями.

Співці козацької слави: кобзарі на Запорожжі

Кобзарство як унікальне і глибоко національне явище виникло на землях Вольностей Війська Запорозького і поширилося на всю Україну.

Стара Січ на Чортомлику

Поблизу села Капулівка, під водами «рукотворного моря», назавжди зникло місце Чортомлицької Січі, лише народна пам'ять нагадує про славетні традиції краю.

Сто п’ятнадцять років дніпропетровському трамваю

З 1920 по 1941 рік трамвайна мережа міста суттєво розширилась і перед Другою світовою війною налічувала 12 трамвайних маршрутів.

Тест «Олександр Поль - людина століття»

Тест про Олександра Миколайовича Поля, великого подвижника, який дав поштовх бурхливому розвитку Катеринославщини у ХІХ столітті.

Тест «Різдвяно-новорічні свята у Катеринославі»

Перевірити, наскільки добре ви знайомі з давніми традиціями різдвяних свят та зустрічі Нового року у Катеринославі, допоможе цей тест.

Тест: «Видатні особи в історії Катеринославщини»

Губернатори, земські гласні, підприємці, інженери, педагоги – вони служили в різних галузях та було те, що їх об’єднувало: самовіддана праця на благо свого краю

Тест: «Цікаві факти з історії козацького краю»

Розгадавши цей тест, ви дізнаєтесь про деякі факти, пов’язані з Кодацькою фортецею, запорозькими поселеннями нашого краю та легендарними козацькими ватажками.

Тест: "Що, де, коли в Катеринославі"

В історії Катеринослава багато призабутих фактів та маловідомих сторінок. Згадати їх вам допоможе історично-пізнавальний тест.

Трифон Гладченко: «Поки ростимуть терни…»

Уродженець Солонянського району, вчитель, активний член Діївської «Просвіти», один із найпомітніших діячів визвольного руху на Січеславщині

У жорнах голодоморів. Свідчить Борис Матющенко

Письменник і журналіст Борис Матющенко вважав, що голодомори на Дніпропетровщині, організовані радянською владою, мали придушити українське селянство.

Українська укріплена лінія: дослідження останніх років

Стара (Українська) укріплена лінія пролягала і територією сучасної Дніпропетровщини. На жаль, нині від неї майже нічого не збереглось.

Флешбук «Усна оповідь колишнього запорожця Микити Коржа»

Спогади легендарного козака присвячені історії, звичаям і традиціям Запорозької Січі, заснуванню міста Катеринослав та інших населених пунктів.

Чи існував на Монастирському острові монастир?

Легенда про існування в прадавні часи на Монастирському острові християнського монастиря давно і міцно увійшла в свідомість мешканців Дніпра.

Чумацьким шляхом. Частина 1. З Богом в путь!

Кілька століть чумаки в Україні були одним із елітних прошарків суспільства.

Чумацьким шляхом. Частина 2. З косою і рушницею

Чумацький промисел був досить небезпечним, а долати небезпеки чумакам допомагали звичаї й обряди, які складалися віками.

Чумацьким шляхом. Частина. 3. У степах Катеринославщини

Чумакування проіснувало до 70–80 років XIX століття. Разом із ним зник цілий пласт української культури, пам’ять про яку залишилася в історичних свідченнях.

Як відправляли Гагаріна у космос – розповідь очевидця

60 років тому людина вперше полетіла в космос. Дніпровець Володимир Недобєжкін був свідком і учасником цієї події.

Як козаки новий рік зустрічали

У давні часи запорозькі козаки на Новий рік проводили на Січі Велику Раду: ділили землі, обирали старшину.