Флешбук «Усна оповідь колишнього запорожця Микити Коржа» - віртуальна енциклопедія історії Дніпропетровщини

Флешбук «Усна оповідь колишнього запорожця Микити Коржа» - віртуальна енциклопедія історії Дніпропетровщини

Спогади легендарного козака присвячені історії, звичаям і традиціям Запорозької Січі, заснуванню міста Катеринослав та інших населених пунктів.

«…це додасть Коржеві честі, а вченим товариствам
і мужам освіченим задоволення, якщо перекази
 шанованого дідугана побачать світ у самобутньому
 його тоні, тобто у тих же словах, виразах, зворотах, далебі,
у тій самій оповіді, якою вони сплинули з уст самого автора»

                                                    Гавриїл Розанов.

 

Сучасний українець велику кількість свого часу проводить у соціальних мережах. За даними міжнародного агенства "We are social", що спеціалізується на дослідженнях в сфері медіа, у звіті "Digital in 2018" говориться, що соціальними мережами користуються 29% жителів України – 13 млн осіб. З них за допомогою мобільного телефону у соцмережі виходять 22% населення - 9,5 млн. У більшості випадків, як пишуть соціологи,  соціальні мережі використовуються для читання новин, отримання інформації, спілкування у групах за інтересами або з друзями і, звичайно ж, на котиків-квіточки. 
Залишаючись популярним засобом комунікації, соціальні мережі використовуються там і тоді, коли це зручно користувачеві: через комп’ютер або за допомогою численних модифікацій мобільного телефону, у будь-якому місці та незалежно від часу доби. Актуальним стає отримання інформації для самоосвіти.
Такий висновок ми зробили після того, як стрімко зростала популярність флешбуку «Усна оповідь колишнього запорожця Микити Коржа», сторінка для якого була відкрита 25 лютого 2019 р. у Facebook: https://www.facebook.com/Флешбук-Усна-оповідь-колишнього-запорожця-Микити-Коржа-415159952621942/?modal=admin_todo_tour

Сторінка флешбуку у Facebook

Флешбук (від англ. flash – спалах, book – книжка) – це відома інноваційна форма бібліотечної роботи, яка передбачає активну популяризацію книги в соціальних мережах протягом одного місяця. 

Досвід  проведення флешбуку (книгоспалаху) із застосуванням ілюстрацій, цитат, статей за основною темою, відеоматеріалів тощо  вже був. Цього разу у краєзнавчому відділі ДОУНБ для флешбуку взяли «Усну оповідь колишнього запорожця, мешканця Катеринославської губернії і повіту селища Михайлівки Микити Леонтійовича Коржа». Свідчення козака-старожила про козацькі звичаї і обряди,  заснування міста Катеринослав, заселення краю є унікальним джерелом для вивчення історії рідного краю. 


«Я уродженець Нових Кодаків…»

З самого початку було зрозуміло, що флешбук буде продовжуватися довше місяця. За кожною фразою оповідача поставала величезна кількість історичних матеріалів, досліджень, які підтверджували слова старого запорожця. Скоротити якусь частину оповіді було б несправедливо. Ми сподівалися, що інформація буде цікавою перш за все молоді, сприятиме патріотичному вихованню,  пробудженню національної гордості за свою країну та рідний край, стане додатковим ресурсом у вивченні історії Придніпров’я. Після попередньої підготовчої роботи  нашим краєзнавчим проектом зацікавилась спочатку завідуюча бібліотекою коледжу радіоелектроніки Кудрявцева О.В., а потім учні гр. 48 цього коледжу зі своїм куратором Поволоцькою А.І.
Флешбук розпочався культурним надбанням нашого краю - козацькими піснями. Була створена відеопрезентація про те, за якими розділами буде подаватися інформація (ця відеопрезентація мала близько 800 переглядів).

За перші 4 дні  після 8 публікацій підписувачами флешбуку стали… 234  користувача середнього віку, які швидко відгукувались на кожну публікацію.
Спочатку розміщувалась інформація про те, як створювалась книга, хто записував свідчення колишнього запорожця, фотографії та біографічні дані  авторів, письмові спогади їх сучасників. Відповідними історичними матеріалами, старовинними картами, дослідженнями істориків ілюструвалась біографія головного героя Микити Коржа та майже кожна цитата його розповіді. Доречним було використання науково-популярних фільмів, історичних реконструкцій подій, добірок рідкісних старовинних фотографій, які з часом поповнювалися.

 

Колекція світлин запорозьких хуторів та зимівників, яка збиралась задовго до початку флешбуку з різних джерел, викликала надзвичайний інтерес і вже має  3532 переглядів (репостів). Старовинні фотографії дніпровських порогів були представлені поряд з картою порогів. Ці матеріали багато дописувачів бачили вперше, про що вони і писали у відгуках. «Дніпрові пороги» охопили  аудиторію близько 1800 чол.

Історіографія «Усної оповіді колишнього запорожця Микити Коржа»

Спогади Микити Леонтійовича Коржа цитували у своїх історичних творах багато дослідників історії України. Для читачів флешбуку була створена відеопрезентація з історіографії «Усної оповіді…», яка має 181 перегляд.

Розповіді М.Л. Коржа доповнювалися більш детальними дослідженнями відомих істориків і краєзнавців М.П. Чабана, І.О. Кочергіна, Г.С. Швидько, О.А. Репана, О. Харлана, М.Е. Кавуна, В.С. Старостіна (м.Дніпро). Використання статей істориків з інших регіонів, які писали про Запорізьку Січ,  визивало лайки іншої аудиторії, підписувачі їх добре  знають, флешбук читають у Запоріжжі, Києві, Херсоні, Миколаєві, Львові, Нікополі.

  Лютий   Березень   Квітень

 Травень 

 Червень  Всього

Кількість публікацій

8 39 48 45 58 198

Друзі сторінки

234 690 802 875 902 902

Охоплена аудиторія

5762 18648 17068 36233 27939 105650

Реакції

552 1356 1508 2882 2050 8348

Коментарі*

48 116 283 233 286 966

Репости

110 281 352 469 484 1696

*У коментарях подавались додаткові ресурси на підтвердження слів М.Л. Коржа та коментарі читачів флешбуку.
 

«Про стародавні запорозькі поселення…»

У травні подавались матеріали про історію населених пунктів Дніпропетровщини, що неабияк зацікавило підписувачів. Михайло Бондар написав: «Лоц-Кам’янка - моя Батьківщина!Місце, де виріс. Земля, в якій знайшли спокій мої діди та прадіди»… В коментарях  писали про свою «малу батьківщину», що це «розповідав дідусь» тощо. Фото нічних Нових Кодаків визвало реакції; «Тут нічого не залишилося з козацьких часів, не так, як у нас на Черкащині» та за численними  реакціями і коментарями  підписувачів з Дніпра було видно, що вони милуються Новими Кодаками,  нічною Діївкою, по-іншому сприймають її сучасний вигляд. Не завжди доречними можуть бути якісь факти, іноді досить звернути увагу: «Ось вона, історія, поряд, на відстані простягнутої руки, ми проходимо повз неї кожний день…». Здавалося б, звичайні фото Діїївки охопили 2258 чол., поділилися ними 21 раз.
Микита Корж згадував у своїй «Усній оповіді…» історію лише 17 козацьких поселень. Та читачі просили підібрати інформацію про історію своїх селищ: Обухівки, Дмухайлівки, Логойдівки…Знайшлися і цікаві світлини з видами цих селищ, відповідні інтернет-ресурси з Вікіпедії, «Історії міст і сіл Дніпропетровської області», сайтів з історичними публікаціями,  інформація вищих навчальних закладів, історія храмів,  спогади старожилів. З історії Обухівки читачці О. Білоус був складений список літератури з фонду краєзнавчого відділу, за яким вона приїздила пізніше працювати. Дуже приємно було, коли вона поділилась у флешбуці відеороликом з виступом своїх синів у козацькому вбранні, які присвятили пісню рідній Обухівці…

Пам’ятник засновникам Обухівки козакам Обуху, Сугаку і Горяному. Фото: https://www.shukach.com/ru/node/67255

«…про запорозьке життя-буття»

Читачі стали просили відповісти на питання «Якою була доля запорозького козацтва після зруйнування Запорозької Січі?», «Хто володів землями Катеринославщини?», просили більше розповісти про козаків-характерників та козацьких ватажків. Жодне питання не залишилось без відповіді, про козацьких ватажків розповідь буде попереду.
 У стрічці флешбуку активно поширювались публікації порталу ДОУНБ «ДніпроКультура»: про Івана Сірка, Адріяна Кащенка, козаків-характерників, їх традиції і кухню,  історію Катеринослава та інших населених пунктів, про музеї, храми, унікальні природні ландшафти краю тощо. Використовувались історичні світлини, оцифрований фонд ДОУНБ.
Як підтвердження слів Микити Коржа, флешбук пропонував публікації з сайту Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького, національного музею «Хортиця», Нікопольського краєзнавчого музею.

Ікона-Ставротека Війська Запорозького Низового. Експозиція Нікопольського краєзнавчого музею.Могила Івана Сірка. С.Капулівка. Фото: http://dp.ridna.ua/2015/08/10/do-mohyly-ivana-sirka-zjihalys-sotni-kozakiv-aby-vshanuvaty-pamyat-slavetnoho-otamana/

Використовувались як коментуючі матеріали -  відео, радіопередачі, фото з космосу, аерозйомка, карти, схеми, наприклад, креслення козацької чайки або як будувався козацький кіш. Таблиця типів козацьких кораблів охопила 2279 чол.,( репостів 39).   До публікацій додавались відеоролики з  YouTube для тих, хто віддає перевагу декільком хвилинам відео перед будь-якими вченими текстами. Вивчати цікавинки нашої історії стало можливим будь-де, у зручний час, не встаючи з дивана чи в транспорті. Кількість підписувачів стрімко зростала. Матеріали відкритих уроків відгуку не знайшли і тому далі не використовувались. Виключення – надзвичайно цікавий проект учнів ЗСШ №114 з історії Старожитньої Кам’янки, яка знаходилась на території сучасного АНД району Дніпра. Цей проект охопив 1295 чол.
Для закріплення матеріалу читачам пропонувалось розгадати тести «Цікаві факти з історії козацького краю», «Що, де, коли в Катеринославі» ( з порталу «ДніпроКультура») та зроблена спеціально для флешбуку фото-вікторина «Чи зможете ви, не роздумуючи, назвати автора цих картин?».

«Супер!», «Клас!» та інші читацькі відгуки

Активним поширювачем матеріалів флешбуку стала директор народного музею-садиби Микити Коржа у Сурсько-Михайлівці Н.І. Семенова. Вона ділилась публікаціями флешбуку на сторінках «Дніпрові пороги», «Солоне/Солонянський район» та «Микита Леонтійович Корж. Велика родина». Її відгуки про флешбук: «Хочеться читати і перечитувати усні оповіді Микити Коржа, знаходячи кожного разу щось нове з життя козаків, щоб зрозуміти, хто ми, для чого прийшли на цю землю і що повинні передати наступним поколінням... Велике спасибі ДОУНБ ім. Первоучителів слов'янських Кирила і Мефодія від мене, від колективу живого музею Микити Леонтійовича Коржа та взагалі всіх шанувальників славетних наших предків запорозьких козаків!!! Це історія нашого народу, яку ми повинні завжди пам'ятати та передавати майбутнім поколінням! Треба рівнятися на своїх предків та брати приклад, як вони сміливо, з гідністю, в свій час відстоювали честь та прославляли неньку нашу Україну!!! Ви робите дуже добру справу! І нехай Вам допомагає сам Господь та Пресвята Богородиця( яка завжди була покровительницею запорозького козацтва)!..
Дуже вдячні за ПІДТРИМКУ!!! Велику роботу зроблено ДОУНБ по аналізу книги Микити Леонтійовича Коржа, створення чудової сторінки - ФЛЕШБУКУ. І це не просто слова, це найщиріші почуття поваги до людей, які глибоко розуміють козацьку історію нашого краю!.. Дуже сподобалось, хочемо продовження!»

Більшість публікацій флешбуку за перший тиждень охоплювали майже тисячні аудиторії. Серед активних підписувачів – численна чоловіча аудиторія, вони цінують свій час, не гають його на будь-що, «зголодніли за справжнім», довіряють науковій бібліотеці і діляться інформацією, якій довіряють.
Окремими публікаціями флешбуку ділились також у себе в групах:
- Запорозьке Військо Низове «Запорозька Січ»
- Кодацька Паланка Війська Запорозького Низового
- Школа Рукопашу «Спас» імені Козака Мамая
- «Сокіл (Джура)» Самарський Район Січеслава
- «Миколаївське козацтво»
- «Федерація військово-спортивного хортингу»
- «Чумацький шлях»
- «Дніпро - Січеслав»
- «Джура - Хмельницький»
- «Штаб гри «Сокіл-Джура» Дніпро-Січеслав»
- КЗО «Центр допризовної підготовки» Дніпровської міської ради
- ЗМІ Альманах «Українське патріотичне козацтво»
- Екскурсійний клуб «Дніпро» та багато інших.

Читачі 40+ та 50+ (у декого вища технічна освіта) - аудиторія найбільша. Відчувалось, що вони відкриті для самоосвіти і постійного оновлення своїх знань, тому з задоволенням вивчали кожну публікацію, історичні коментарі та дослідження. Вони також не соромились залишати свої емоційні відгуки. 
Відгуки підписувачів:
• Після публікації про одяг запорожців: Анна Бойко, педагог (с. Іларіонове) «Цій оповіді ціни немає. Треба такий матеріал заносити до шкільних програм і, по можливості, уроки проводити не онлайн, а в музеях. Знаєте, в душі щось прокидається тепле і рідне. Мабуть генетика працює. Щиро дякую. Душа чайкою політала над українськими степами, кам'янистими балками, чистими річками і річечками...а всього-то про козацький одяг».
• Про козацькі покарання: Юрій Іванюха (с.Дніпрорудне) «Если бы так карали за воровство современных казнокрадов, то Украина была самой процветающей державой!».
• Про Івана Сірка – Олександр Гром(Маріуполь) «Нам би такого президента!»
• Віра Лахута (Лубни) «Дуже цікавий формат!Спасибі авторам!»
• Віктор Бондаренко (м. Дніпро): «Крутая и современная подача материала!»
• Лідія Павловська (Донбас): «Запорізькі козаки дивують та захоплюють своїм прагненням до свободи, своєю мужністю. Ваша робота дуже актуальна в нинішній тяжкий час».
• Ольга Кудрявцева (Дніпро): « Щиро дякуємо за чудову можливість долучитись до Флешбуку, наші студенти з задоволенням читали (дехто, правда, лише переглядав ваші пости, але навіть цього виявилось достатньо, щоб запам'ятовувались матеріали про козаків та історію рідного краю)».


Козацька зброя. Фото: http://indragop.org.ua/photo/zobrazhennja_iz_kozakami/kozacka_zbroja/4

Молодь спочатку була більш стриманіша у відгуках: «Супер!», «Клас!», «Сам займався фехтуванням, але такої цікавої інформації про козацьку зброю не знав. Дякую!»(Антон Шевченко, м.Дніпро). А після зустрічі написали: «Я не знав, що козаки у мирний час займались землеробством, скотарством, рибальством», «Мені сподобалось, що козаки могли проходити всі 9 дніпрових порогів», «Я не знав, що наші міста у наш час досі зберігають козацькі символи на гербах і козацькі назви», «Для мене стало цікавим те, що козаки дуже багато жартували і складали нісенітниці», «Сподобався справжній малюнок герба Кодацької паланки», «Не знав, що козаки на своїх чайках виходили аж до Атлантичного океану», «Мені сподобалась інформація про першого губернатора Катеринослава Синельникова. Я живу в Синельниково».

Читачами флешбуку стали письменники:
- Еліна Заржицька (Дніпро); «Запамяталась інформація про пороги. Розповідь про весільний обряд (неймовірно! Моє коріння - міське. Тому рідні про це не розповідали). Та й інша інформація, що була відома, тут викладена дуже професійно. Сподіваюсь, що й надалі читатиму такі ж цікаві дописи - з інших тем. Успіхів! А читачам побажаю: дізнавайтеся про минуле, тоді зможете будувати щасливе майбутнє!»
- Олександр Гром (Маріуполь): «Повествование очень яркое, интересное и познавательное. Для тех, кто действительно любит нашу Родину Украину! Уверен, что книга понравится не только школьникам, но и всем гражданам Украины. По крайней мере тем, кому она не безразлична. Так что спасибо за ваш труд!».
- Павло Браницький (Київ): «Читайте більше творів про козаків, особливо історичні бувальщини…».

Були спроби використати флешбук для соціально-політичних дискусій («Усі справжні козаки – на Кубані», «Молодь нині не цінує і не хоче знати минуле», «Пісні не можуть бути козацькими, у них є автор», «Ви ідеалізуєте запорожців. Чим інші козаки гірші?»). Але більшість так стомились від дискусій, що не реагували і не підтримували подібні коментарі. Загальний настрій був не дискутувати, а пізнавати історію краю, у якому живеш, дізнатись раніше невідому інформацію, бо середнє та старше покоління у школі цьому не вчили, знання отримувались хаотично. Можливо, не всі знають, як знайти потрібну інформацію самостійно в інтернеті…

Зустріч учасників флешбуку у музеї

Коли «Усна оповідь…» добігала кінця, відбулася зустріч у Меморіальному музеї-садибі Д.І. Яворницького співробітників краєзнавчого відділу ДОУНБ та групою 48 коледжу радіоелектроніки на чолі з куратором Поволоцькою А.І. і завідуючою бібліотекою коледжу Кудрявцевою О.В.

 

Учасники флешбуку – учні коледжу радіоелектроніки

Після інтерактивної гри, організованої співробітниками музею, учні дізнались ще більше фактів на підтвердження слів запорожця Микити Коржа, побачили експонати козацької доби з колекції історика Д.І. Яворницького, продемонстрували знання, які вони здобули зі сторінок флешбуку. І звичайно ж, розповіли про свої враження від флешбуку. Один з них від Антона Шевченка:

 

У відгуках та рекомендаціях сторінки деякі читачі доповнювали інформацію:
• Юрій Сукач (м.Дніпро): «Ось що, серед іншого, згадує про монастир Яворницький: “... російські війська “облегли кріпким облежанієм” весь монастир, припинили будь-який вихід з нього ченців і вхід у нього сторонніх осіб, захопили у свої руки усю чернечу братію і піддали їі лютому катуванню.“
• Олена Клименко(м.Дніпро): «Булава, вдарена по літаврі, нечисту силу відганяла,  люлька та тютюн дідькам голову крутив, а оселедець на голові козака з пекла витягував» тощо.
Таким чином,  великий інтерес до флешбуку з боку користувачів Facebook дає нам право сподіватись, що флешбук пройшов вдало, знайшов відгук в умах і серцях читачів, зацікавив аудиторію, спонукав до вивчення першоджерел з історії краю. Сподіваємось, що він стане корисним освітянам, бібліотечним працівникам, збагатить краєзнавців. Оповідь Микити Коржа добігла кінця, та флешбук на цьому не закінчується. Тема козацтва, історичних витоків Дніпропетровщини невичерпна, тому слідкуйте за новими публікаціями краєзнавчого флешбуку «Усна оповідь колишнього запорожця Микити Коржа» у соціальній мережі Facebook.

 

*використані фотографії з публікацій флешбуку
https://www.facebook.com/Флешбук-Усна-оповідь-колишнього-запорожця-
Микити-Коржа-415159952621942/?modal=admin_todo_tour

Створено: 11.04.2019.
Редакція від 23.07.2019.
Тетяна Глоба
Бібліографія:

Onkovych H. Knyhospalah (flashbook) didactics as media education technology (Книгоспалах- (flashbook) дидактика як медіаосвітня технологія) // Актуальні дослідження в соціальній сфері : матеріали восьмої міжнародної науково-практичної конференції (м. Одеса, 17 травня 2017 р.) / гол. ред. В. В. Корнещук. – Одеса: ФОП Бондаренко М.О., 2017. – С. 309 – 310.
Полякова А. Лише 58% українців користуються інтернетом – дослідження.-URL: https://www.epravda.com.ua/news/2018/01/31/633590/