Катеринославське наукове товариство: виникнення та перші кроки

Катеринославське наукове товариство: виникнення та перші кроки

1901 року в Катеринославі створено наукове товариство, покликане об’єднати фахівців різних галузей науки, промисловості, діячів освіти та культури краю.

«Знання – це сила»

Кінець XIX – початок XX століть позначились у житті Катеринославшини виникненням цілої низки наукових, культурних, просвітницьких товариств. Це було обумовлено початком бурхливого розвитку економіки регіону, зародженням цілих галузей промисловості, заснуванням ряду навчальних закладів. Сонне провінційне містечко, яким Катеринослав був протягом багатолітнього існування, перетворилось на великий промисловий науковий, культурний центр. Один за одним виникали наукові та просвітницькі товариства.

Товариство катеринославських лікарів, Катеринославське юридичне товариство, Катеринославське відділення Російського технічного товариства ставили собі за мету об’єднання фахівців, підтримку їх наукової і практичної діяльності на користь суспільства, поширення знань серед широких верств населення.

Заснування наукового товариства підтримав 
губернатор граф Федір Келлер

Губернатор граф. Ф.Е Келлер. З фонду ДОУНБ.

На відміну від цих товариств, шо зосереджувались на своїх суто професійних інтере¬сах, створене 1901 року Катеринославське наукове товариство покликане було об’єднати фахівців різних галузей науки, промисловості, діячів освіти та культури краю.


Ініціатива його створення належала представникам професорсько-викладацького складу Вищого гірничого училища і дістала широку підтримку серед інтелігентських кіл Катеринослава. Підтримав це починання і губернатор граф Ф.Е. Келлер, людина високоосвічена і культурна, що невтомно піклувалась інтересами краю.

4 квітня 1901 року (дати подаються за новим стилем) було затверджено Статут товариства. У параграфі 1 записано (тут і далі мова оригіналу): «Общество имеет целью следить за успехами науки и содействовать развитию и распространению научных знаний». Параграф 2 проголошував: «Средствами для достижения цели Общества служит: а) устройство чтений, совещаний, публичных лекций; б) учреждение библиотек, научных и педагогических изданий, лабораторий, испытательных станций; в) приобретение приборов машин; г) издание периодических и отдельных печатных произведений; д) устройство технических школ, классов».

Програма діяльності, як бачимо, досить широка, а девізами її стали знамениті вислови: «Знання – це сила» та «Знати, щоб передбачити, передбачити, щоб діяти».

 

Від службовця до губернатора
 

Наукове товариство почало роботу в приміщенні Вищого гірничого училища, яке розташовувалось у Потьомкінському Палаці. З фонду ДОУНБ.

18 травня 1901 року було Катеринославське наукове товариство офіційно затвердже¬не, а вже через три дні у приміщенні Вищого гірничого училища, яке розташовувалось тоді у Потьомкінському Палаці (нині Палац студентів) відбулось перше зібрання членів товариства. Директор училища С.М. Сучков тепло привітав учасників зібрання, побажав успіхів у науковій і просвітницькій діяльності, висловив надію, що співробітництво між гірничим училищем та товариством науковців не припиниться і в майбутньому. На цьому організаційному засіданні головою товариства було обрано ординарного професора гірничого училища В.В. Курилова, товаришем голови (заступником – сучасною мовою) – директора Санкт-Петербурзького Міжнародного банку, кандидата права В.І. Карпова. Секретарем став присяжний повірений С.І. Гальперін. До складу правління увійшли викладач жіночої гімназії і комерційного училища Й.Ф. Алдирев, присяжний повірений О.М. Александров, викладач реального училища І.Я. Акінфієв, екстраординарний професор гірничого училища Я.І. Грдина, викладач цього ж навчального закладу В.Є. Загулін та завідуючий залізничним училищем М.В. Чехов.

Губернатор, його дружина та високі посадові 
особи були рядовими членами товариства

На момент заснування товариство налічувало 143 чоловіки, до кінця року кількість його членів досягла 251 чоловіка. Параграф 5-й Статуту передбачав входження до товариства осіб незалежно від їх статі, звань, соціального стану, віровизнання. Майже чверть членів товариства складали жінки – великий показник не тільки для тих часів. За фахом переважали викладачі навчальних закладів, урядові службовці, лікарі. Були літератори, правники, інженери, військові. У списку членів Катеринославського наукового товариства за станом на 24 лютого 1902 року бачимо імена губернатора графа Ф.Е. Келлера та його дружини, віце-губернатора В.В. Князева, уповноваженого міністра землеробства М.П. Заломанова, начальника Гірничого управління Південної Росії І.І. Зеленцова, голови губернської земської управи М.В Родзянка, які були рядовими членами товариства.

Початок діяльності Наукового товариства мав організаційний характер. Перші доповіді були, по суті, програмними. В них намічались завдання для подальшої діяльності, вказувались шляхи наукової і практичної роботи.
 

Проекти та втілення


Ось теми деяких доповідей першого року товариства: В.В. Курилова «Про заснування Науковим товариством у Катеринославі ботанічного саду з музеями природничо-історичним і археологічним», М.П. Заломанова «Завдання Наукового товариства з точки зору агронома і сільського господаря», С.І. Гальперіна «Завдання Катеринославського Наукового товариства стосовно вивчення фабричного побуту і фабричного законодавства», М.В. Викова «Знання і життя».

Протягом року на засіданнях декілька разів піднімалось питання про створення ботанічного саду з природничо-історичним і археологічним музеями при ньому. Наслідком нових обговорень було прийнято рішення: з метою втілення цього проекту просити губернське дворянське зібрання – власника Потьомкінського саду (сучасний парк імені Т. Шевченка) поступитись його частиною. Деякі члени товариства узяли на себе організаційну і підготовчу роботу, склали кошторис початкових витрат та приблизних щорічних видатків.

На пропозицію графа Ф.Е. Келлера основою створення музеїв могла слугувати виставка музею О.М. Поля. Її планували організувати в грудні 1901 року – січні 1902 року. Під час виставки передбачалось проводити наукові читання з археології і історії для широкої публіки. Її організацію було покладено на членів правління М.В. Чехова та С.І. Гальперіна. На жаль, ця ідея зустріла активну протидію деяких кіл катеринославської інтелігенції і міського управління, які стверджували, що археологія відриває від реальних потреб життя і що потрібен не музей археології, а школи та читальні. Виставку все ж вдалось про вести пізніше, навесні 1902 року стараннями директора Катеринославського комерційного училища А.С. Синявського.

 

 Антін Синівський. Малюнок О. Харлана.До числа організаційних заходів товариства належить і проекти заснування у Катери¬нославі наукової бібліотеки і читальні – автор О.І. Ільїн та магнітної і метеорологічної станції – автор В.В. Курилов.

За перший рік проведено два урочистих засідання. Одне – спільне із засіданням Катеринославського медичного товариства, присвячене святкуванню 80-літнього ювілею визначного вченого і політичного діяча, професора Р. Вірхова. Його, до речі, було прийнято почесним членом наукового товариства. Друге урочисте засідання присвятили пам’яті видатного російського поета О.С. Пушкіна. Воно закінчилось концертом, кошти від якого передали на встановлення у Катеринославі пам’ятника поетові.

У цьому ж році розпочалась підготовка до проведення святкування ювілеїв М.В. Гоголя і В.О. Жуковського, а також видатного французького вченого-хіміка М. Бертело

Наукове товариство сприяло відкриттю музею, 
міської бібліотеки, художньої галереї, благодійної 
їдальні, організувало цикл народних читань і лекцій, 
брало участь у проведенні XIII археологічного з’їзду

Усього ж протягом першого року діяльності наукового товариства проведено 20 засідань, на яких зачитано 27 доповідей. Засідання відбувались по суботах, як правило, у приміщенні гірничого училища, починались о 20–21 годині вечора, закінчувались інколи далеко за північ. Крім постійних членів товариства на них були присутні сторонні особи. Велись протоколи, які згодом друкувались разом із доповідями і звітами про діяльність товариства. Постійним редактором цих видань був активний член товариства редактор катеринославського часопису «Днепровская молва» М.В. Биков.

З кожним місяцем діяльність Катеринославського наукового товариства ширилась і розросталась. Згодом у його межах утворились різні секції і комісії. На початку 1902 року утворилась історична секція, яка через деякий час виділилась у Катеринославську вчену архівну комісію. Діяли художня і музична комісії.

Турботами наукового товариства створено у Катеринославі музей, відкрито міську бібліотеку, художню, галерею, благодійну їдальню, організовано цикл народних читань і лекцій. Товариство взяло активну участь у проведенні 1905 року у Катеринославі XIII Всеросійського археологічного з’їзду.

Наукове товариство підтримувало тісні зв’язки з такими ж товариствами, окремими вченими за межами Катеринославщини. Тематика наукових досліджень не обмежувалась вузькими місцевими потребами, але в практичній діяльності інтереси краю стояли на чільному місці протягом майже п’ятнадцятилітнього існування товариства.

Діяльність його поступово згасла у зв’язку з подіями першої світової війни та подальшими суспільно-політичними катаклізмами.

 

Створено: 20.09.2017.
Редакція від 20.09.2017.
Ірина Голуб
Бібліографія:

Петров О.О. В.В. Курілов як дослідник ґрунтів Катеринославщини: [біографія і творчий шлях фахівця // Гуманітарний журнал.– 2003.– № 1.– зима.– С. 26–31.
Савчук В.С. Дмитро Іванович Яворницький і Катеринославське наукове товариство: міфи й реальність взаємовідносин // Наддніпрянська Україна: історичні процеси, події, постаті: Збірник наукових праць.– Дн-ск: ДНУ, 2005.– Вип. 3.– С. 3–20.
Савчук В. Катеринославському науковому товариству 110 років: [історія створення Катеринославського наукового товариства] // Моє Придніпров'я: календар пам'ятних дат Дніпропетровської області на 2011 рік-І півріччя: бібліографічний покажчик / упоряд. І. Голуб.– Дн-ск: ДОУНБ, 2010.– С. 127–128: фот.
Утєшева Г.В. До історії лекційної роботи Катеринославського наукового товариства на початку ХХ ст. // Історія і культура Придніпров'я: Невідомі та маловідомі сторінки: Науковий щорічник.– Дн-ск: НГУ, 2009.– Вип. 6.– С. 154–161.
Фоменко А. Аудиторія наукового товариства: [історія будинку Наук. т-ва в Катеринославі к. ХІХ – поч. ХХ ст.] // Дніпропетровськ: минуле і сучасне. Оповіді про пам'ятки культури.– Дніпропетровськ, 2001.– С. 103–105: фото.