Розбудова Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара

Розбудова Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара

У 1918 р. у Катеринославі на базі Вищих жіночих курсів створено університет. Нині – Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара.

Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара

Катеринослав не був університетським містом. Але в ньому діяв дуже сильний за викладацьким складом гірничий інститут, професори якого підтримували ідею університетської освіти, спочатку втіленої завдяки створенню Вищих жіночих курсів (ВЖК), де навчалися за університетською програмою. За тодішніми законами Російської імперії, вони могли існувати лише як приватні.
Реальне училище. Катеринослав. Фото: Моє Придніпров’я. Календар пам’ятних дат Дніпропетровської області на 2013 рік : бібліограф. видання / упоряд. І. Голуб //  Дніпропетровськ : ДОУНБ.  С. 284

Коли створювалися ВЖК, місто не сподівалося на те, що вони стануть основою майбутнього університету. Але була велика зацікавленість в розвитку вищої жіночої освіти. Тож 12 травня 1913 р. група викладачів і професорів Катеринославського гірничого інституту, до складу якої увійшли Л.В. Писаржевський, В.О. Волжин, С.А. Заборовський, Л.Л. Іванов, М.Й. Лебедєв, Е.А. Штебер, О.М. Терпигорєв, С.Б. Шарбе та промисловець М.С. Копилов і представниця руху за вищу освіту жінок О.В. Тихонова, створили ініціативну групу заснування ВЖК в Катеринославі. До них пізніше приєдналися і представник міського самоврядування (голова губернської земської управи, міський голова), підприємці тощо. 

Швидко був розроблений проект статуту ВЖК, який був заслуханий і ухвалений вже 28 травня 1913 р. Курси засновувалися як приватні з подальшим переходом їх у підпорядкування  Товариства сприяння вищій жіночій освіті. О.В. Тихонова та М.С. Копилов взяли на себе роль офіційних засновників відповідно до вимог законодавства.

Устав Катеринославського університету. Фото: Моє Придніпров’я. Календар пам’ятних дат Дніпропетровської області на 2013 рік : бібліограф. видання / упоряд. І. Голуб //  Дніпропетровськ : ДОУНБ.  С. 284Через низку всіляких перепон, зокрема пов’язаних із початком Першої світової війни, Вищі жіночі курси були відкриті у Катеринославі лише у 1916 р. у складі фізико-математичного та медичного факультетів. Офіційне відкриття відбулося 15 вересня 1916 р. Завідувачем курсів призначили професора М.Й. Лебедєва. Деканом фізико-математичного факультету став професор П.М. Леонтовський, а медичного – Я.М. Должанський. Був утворений спеціальний господарчий комітет у складі М.С. Копилова (голова), М.Й. Лебедєва, Я.М. Должанського, П.М. Леонтовського, О.М. Динника, Л.Л. Іванова та двох членів правління за вибором  Ради курсів.
Ідея ж мати свій власний університет, яка завжди була на порядку денному місцевої інтелігенції та влади, набула розвитку якраз із початком Першої світової війни. Нагадаємо, що серед проектів заснування університетів в Україні ще у XVIII столітті був проект створення такого й у Катеринославі. В наказі імператриці від 4 вересня 1784 р. зокрема зазначалося: «Изыскивая все средства к просвещению народному служащие, повелеваем в губернском городе Екатеринославского наместничества основать университет, в котором не только науки и художества преподаваемы быть долженствуют...». Була створена спеціальна університетська комісія, виділено місце для забудови, відпущені значні матеріальні ресурси, запрошені професори як вітчизняні, так і зарубіжні. Але наступник Катерини ІІ Павло І указом від 12 грудня 1796 р. ліквідував Катеринославське намісництво, а разом із тим повністю припинив будівництво в Катеринославі.
Початок війни, як не дивно, створив нові можливості для започаткування університету у Катеринославі у зв’язку з тим, що такі університети, як Варшавський та Юр’ївський потрапили в зону бойових дій. Їх треба було переводити вглиб Російської імперії. Катеринослав довго виборював у Петрограді право на переведення якогось із цих університетів до міста, але центральна влада не була налаштована на відкриття університету в Катеринославі. Не допомогло й те, що представники Юр’ївського університету, серед яких був і майбутній академік заснованої у 1918 р. Української академії наук Ф.В. Тарановський, висловилися за переведення свого університету до Катеринослава. 
Боротьба за переведення котрогось із університетів з «театру воєнних дій» до Катеринослава тривала до 1917 р. За цей час відбулися зміни в політичній системі країни, значно розширилася діяльність ВЖК. Було заплановано відкриття ще двох факультетів: юридичного та історико-філологічного. Тож за своєю структурою ВЖК набули ознак класичного університету. Крім того дуже високим був рівень професорсько-викладацького складу. До Катеринослава переїхала значна кількість професорів із Юр’єва, Москви, Харкова, Одеси. Викладали й професори гірничого інституту.
Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара Фото: Моє Придніпров’я. Календар пам’ятних дат Дніпропетровської області на 2013 рік : бібліограф. видання / упоряд. І. Голуб //  Дніпропетровськ : ДОУНБ.  С. 284Все це разом узяте дало відповідні підстави комітету народної освіти міського самоврядування 15 січня 1918 р. видати наступну постанову: «Предложить Думе принять в свое ведение существующие Высшие женские курсы при условии преобразования их в университет для лиц обоего пола в составе четырех факультетов и войти в соглашение с земством по вопросу о его содержании Признать желательным закончить преобразование к началу будущего года, указав Думе на Потемкинский дворец, как на помещение, наиболее подходящее для университета». 
А далі утворення університету вже залежало від двох вагомих чинників розбудови університетської системи освіти в Україні за часів Гетьманату П. Скоропадського. Перший чинник – це матеріальна  підтримка, пошук фінансів на розвиток університету. Другий – затвердження Статуту і отримання дозволу на набір студентів, тобто на початок діяльності університету.

Історичні обставини, особливо враховуючи перший чинник, склалися так, що університет, відкритий у Катеринославі, був приватним із викладанням російською мовою. Однак, слід зазначити, що розвитку української культури в той час надавалося велике значення. І при обговоренні питання про університет університетська «комісія визнала необхідним включити до складу кафедр відповідних факультетів кафедри української мови, української літератури, історії України та історії західноруського українського права з викладанням українською мовою... і встановити загальну лектуру з української мови». Статут Катеринославського університету було затверджено 20 серпня 1918 р. І вже з осені 1918 р. Катеринославський університет зробив перший набір і почав свою діяльність як класичний університет у складі чотирьох факультетів: фізико-математичного, медичного, юридичного та історико-філологічного.

 

 

 
Опубліковано: 21.09.2018
Варфоломій Савчук
Бібліографія:

Історія Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара / Голова редколегії проф. М.В. Поляков. 4-те вид, переробл. і доповн. Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2008.–308 с.
Поляков Н.В., Савчук В.С. Классический университет. От идей античности к идеям Болонского процесса . Дніпропетровськ: Изд-во ДНУ, 2007. 596 с.
Савчук В.С. Вища жіноча освіта у Катеринославі: кінець ХІХ – початок ХХ століття // Історія України (збірник на пошану академіка П.Т. Тронька). К., 2000. Вип. 11. С. 127–138.
Яворницкий Д.И. История города Екатеринослава. Дніпропетровськ: Пороги, 1989. 196 с.
* * *
Листування з Департаментом Вищої школи про перетворення Катеринославських жіночих курсів у Катеринославський університет, проект статуту тощо.– ЦДАВО України. Ф. 2201, оп. 1, спр. 370.