Юрій Шковиря: різб'ярських справ майстер

Шковира Юрій Демидович

  • Народився 3 травня 1931 року |
  • Місце народження: Старі Кодаки |
  • Різб'ярство

Геолог за фахом, багато років захоплюється різьбою по дереву. Теми його робіт - образи козаків, Тараса Шевченка, фольклорні мотиви.

Геолог-романтик

«Поруч із геологією важливою складовою свого духовного буття вважаю літературу».  Ю. Шковира 

Молодий геолог

Знайомлячись з особистістю майстра, на думку приходять слова Олеся Гончара про Олександра Довженка: «Ніколи не покидала Довженка художницька невситенність, величезним було коло його найрізноманітніших зацікавлень…». Така невситенність притаманна і нашому майстрові Юрію Демидовичу Шковирі. Його різб’ярні роботи запам’ятовуються одразу. Вони подобаються всім без винятку, а фахівців вражають своєю оригінальністю, неповторним національним колоритом і мистецькою довершеністю форм.

Юрій Демидович Шковиря народився 3 травня 1931 р. у селі Івахни на Черкащині. 1955 року закінчив геолого-розвідувальний факультет Криворізького Гірничорудного інституту, отримав призначення на роботу дільничним геологом на шахту «Нова» рудоуправління ім. К. Лібкнехта. Через деякий час перейшов до Київського геологічного управління, працював інженером-геологом на шахтах Криворіжжя, польовим геологом і начальником геологічних партій по всій Україні. Двадцять п’ять років Юрій Шковиря ходив пішки по горах, пагорбах, балках... Шукав мінерали. Юрій Шковира кандидат геолого-мінералогічних наук. У 1980–1996 роках працював доцентом кафедри геології Дніпропетровського держуніверситету (тепер – ДНУ), не один рік навчав студентів геології.

Юрій Шковиря автор книг «Нова Енеїда», «Спалахи пам’яті», «Таке життя». Друкувався в журналах «Бористен», «Січеслав». У 2005 р. прийнятий до Дніпропетровської обласної організації Національної спілки письменників України.

 

Різб’ярних справ майстер

Правдивий воїн не дрімає;

Без просипу же і не п’є:

Мудрує, дума, розглядає,

Такий і ворогів поб’є.

І. Котляревський, «Енеїда»

Геолог – завжди романтик. Протягом усього життя вільний час повністю віддавав улюбленому захопленню.

Він пробував свої сили в живописі, багато різьбив по дереву. Юрій Демидович – чудовий різьбяр по дереву, тонко відчуває матеріал, виготовляє як речі ужиткового характеру, так і декоративні настінні панно, невеликі скульптури, композиції.

Юрій Демидович вкладав душу в художнє різьблення по дереву. Людина з мистецькою душею не може тільки стояти навколішки перед красою, вона прагне сама створювати ту красу. Мабуть поклоніння цьому закладено у генах родини Шковир – його син, донька та двоє онуків стали архітекторами, син Андрій Юрійович понад чверть століття очолює обласну організацію Національної спілки архітекторів.

На дозвіллі митець створив десятки характерних персонажів у техніці дерев’яної пластики, які перегукуються з образами Тараса Шевченка, Івана Котляревського, Лесі Українки, Миколи Гоголя. Його улюблена тематика – козацтво, він виконав численні роботи за ілюстраціями Володимира Базилевича до «Енеїди» Івана Котляревського.

Збирав дерево на дачі, добре висушував, а потім звичайними інструментами вирізьблював чергового козака. Юрій Шковира каже:

«Я виношу у собі ідею декілька днів, а потім, десь за добу, відтворюю її у дереві». Вирізав за цей час приблизно 100 фігур. Його твори неодноразово бували на виставках, завжди збирали довкола численних поціновувачів, а одна його робота «Старий козак, що сидить на діжці», навіть зберігається у одній із приватних колекцій Лондона.

Ю. Д. Шковира біля виставки своїх робіт в ДОУНБ

Перш за все його цікавлять постаті козаків: вони зображені стоячи, сидячи, лежачи, зі зброєю і без неї, з посмішкою і серйозні, але завжди – оптимістичні. Немає жодного козака без іскорки гумору, без авторської дотепності. Назви всіх робіт суто українські: «Тарас Бульба», «Богдан Хмельницький», «Петро Сагайдачний», «Іван Сірко», «Істинно християнська душа!», «Козак», «Козак на переправі», «Козак в бою», «Перебендя», «Думи мої, думи мої», «Запорожець» та ще багато-багато інших.

Твори його адресовані здебільшого молоді, автор говорить ними, повторюючи Тараса Шевченка: «От де, люди, наша слава, слава України». А ще є у майстра фігура сови. Вона зроблена з сучка дерева. Юрій Демидович Шковиря – майстер-різб’яр, як то кажуть, від Бога. Він ніколи і ніде не вчився різб’ярської техніки. Про себе він каже:

«Я – аматор. Мені завжди бракувало школи. Все, що я вмію, я досяг самотужки, методом спроб і помилок, інтуїцією, настирливістю, працею. Скільки себе пам’ятаю, пальці мої щось м’яли, щось робили, крутили, стругали, забивали, гнули, мацали, тримали. Я не цурався ніякої роботи: копав, косив, рубав, будував, ходив, їздив, літав, навіть стрибав з парашутом».

 

Краєлюб

«Нам хотілося прокласти маршрути для вітчизняних туристів, насамперед школярів та студентів і запропонувати замість колишніх помпезних вояжів «по ленінськім мєстам» і «мєстам рєволюціонной слави». Юрій Мицик

 

З краязнавцями на Хортиці

Ще одне захоплення Юрія Шковири – краєзнавство. Живе він за Дніпропетровськом, у мальовничому селі Старі Кодаки над Дніпром. Цікавиться історією свого села, багато років регулярно відвідував засідання краєзнавчого клубу «Ріднокрай», що працює у краєзнавчому відділі Дніпропетровської обласної наукової бібліотеки, часто виступав із доповненнями та цікавими розповідями, коли мова велася про історію Кодака, лоцманів, геологічні багатства краю чи видатних краян. Щоліта з друзями мандрує історичними маршрутами України. На основі цих подорожей у співавторстві з М. Чабаном, Ю. Мициком і Б. Матюшенком підготував книгу «Забутою Україною», яка була видана у 2006 і перевидана в 2008 роках.

Юрій Демидович – людина неординарна. Людина безмежно закохана в рідний край, Україну, у її минуле. Ось такий він, різб’ярних справ майстер! 

Створено: 15.05.2017.
Редакція від 26.09.2017.
Тетяна Мищенко, Єлізавета Сибирьова
Бібліографія:

Геолог, краєзнавець, письменник, різьбяр... // Моє Придніпров'я: календар пам'ятних дат Дніпропетровської області на 2011 рік. І півріччя.– Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2010.– С. 125–126: фот.
Юрій Демидович Шковира // Слово про літературу та письменників Придніпров’я. Нариси та есеї / упорояд. Л. Степовичка.– Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 2005.– С. 524.
* * *
Делік Ф. Майстер // Бористен.– 1996.– № 12.– С. 11.
Долгов М. Геолог різьбить історію// Зоря.– 1996.– 10 груд.– С. 4.
Єфимов В. За фахом – геолог, митець – за покликанням // Дніпров. зоря.– 1997.– 18 лют.– С. 4
Матюшенко Б. В древесных образах застывшая поэма… // Днепр вечерний.– 1998.– 5 авг.– С. 2.
Чабан М. Гарцюють вершники на конях баских… // Зоря.– 2010.– 20 квіт.– С. 4.
Чабан М. Його герої живуть на селі // Зоря.– 2006.– 16 трав.– С. 4.
Чабан М. Козацькі сюжети Юрія Шковири // Зоря.– 2011.– № 55 (24.05).– С. 4: фот.
Чабан М. Не забирайте волі у митця // Зоря.– 2000.– 30 берез.– С. 6.
Чабан М. Невситність митця // Січеслав.– 2011.– № 1.– С. 188-189
Миколаєнко М. «Спалахи пам’яті» // Літератур. Придніпров’я.– 2002.– № 8.– груд.– С. 3.
Миколаєнко М. Спалахи пам’яті // Зоря.– 2002.– 19 листоп.– С. 3.