Смаки сучасної Дніпропетровщини. Ч. 3. Фестивалі і рекорди

Фестивалі схожі на піцу, є піца з різними смаками.

Олексій Коган

До Великої війни на Дніпропетровщині відбувалася чимала кількість фестивалів, де можна було з головою зануритися в атмосферу місця, унікальну історію, скуштувати традиційні страви та відчути національний колорит. Хочеться, щоб про такі заходи знали не тільки мешканці Дніпропетровщини, а й туристи з інших регіонів України та зарубіжжя.

У тяжкі часи люди прагнуть якогось, нехай короткочасного, релаксу, моральної підтримки, зняття нервової напруги, ненав’язливої допомоги. Саме зараз є можливість нагадати, яка чудова, мальовнича, багата на історичні, культурні події та народні традиції наша Дніпропетровщина. Скільки цікавого у нас можна побачити, торкнутись і скуштувати! Можливо, саме зараз повертаються ті часи, про які говорили сто років тому українські підприємці: «Спирайся на власні сили! Свій до свого по своє! Українські гроші на українські справи в українські руки»?..

Етнофест «Колодій незламний»: тут закохують в українське!

Основою розвитку гастрономічного туризму в нашій області у мирні часи були різноманітні фестивалі, на яких пригощали місцевими смаколиками. Без смачного частування зазвичай не відбувався жодний фестиваль. 

Нагадати про стародавнє українське свято та зібрати донати на допомогу ЗСУ – з цією метою 26 лютого 2023 р. у Дніпрі відбулося чудове свято-етнофест «Колодій незламний». У ньому брали участь працівники культури, освіти та спорту, всі разом влаштували незабутнє, яскраве свято для дніпрян та збирали благодійні внески на допомогу військовим. Етнофест «Колодій незламний» провели на чотирьох локаціях із національними забавами, танцями та веснянками, конкурсами та розвагами, частуванням відвідувачів традиційними стравами, різноманітними варениками та смаколиками.

«Свято Колодія – суто українське і має глибоке коріння. Головна його родзинка – спалення символу зими – солом’яної Марени, аби зустріти весну. Цього року є й інший символізм – хочеться не лише скорішого настання весни, а й нашої великої перемоги. Для дітей було багато конкурсів із подарунками. Для усіх охочих – традиційне частування варениками. А їх приготували 3,5 тисячі. Майстрині наших закладів позашкілля облаштували гарні солом’яні фотозони. Загалом, приємно було споглядати, що попри непрості часи люди долучилися до заходу, прищеплюючи дітям українські традиції. Головне – пам’ятати, що ми воюємо не лише за території, а й за те, щоб наші діти несли і передавали українські традиції», – підкреслила директорка департаменту молодіжної політики та національно-патріотичного виховання міськради Дар'я Біла.

Звичайно, більш масово проводили свято Колодія у Дніпрі в мирні часи. Так, у 2020–2021 роках встановлювали млинцеві рекорди. Щоб виготовити найдовший млинцевий рулет із сирною начинкою завдовжки 20 метрів, четверо кухарів м. Дніпра спочатку протягом двох днів пекли маленькі млинці. Потім у парку Шевченка протягом двох годин їх розкладали та намазували начинкою. І тільки після цього склали у рулет. Після фіксації рекорду млинець розрізали та пригостили усіх охочих. 

У 2020 р. на набережній Дніпра встановили рекорд із випікання млинців за годину. Аж 721 млинець віртуозно і смачно приготували майстри за годину. Після того, як експертна комісія зафіксувала рекорд і вручила диплом, безкоштовно поласувати млинцями мали можливість усі охочі. Водночас у парку Шевченка відбулося театралізоване дійство. На цій локації дніпрян пригощали варениками від «Лютих козаків» і трав’яним чаєм, цікаво розповідали про унікальність української кухні:

«Скажи, чим ти харчуєшся, і я скажу, хто ти. Якщо страви твоїх предків називалися «саламаха», «тетеря», «щерба», «узвар», то ти українець, козацького роду. Родинні рецепти передавалися від пращурів нащадкам, вони є частиною генетичного коду, носієм історичної пам’яті кожної родини, а отже кожного народу, наших близьких чи далеких сусідів по планеті. Їжа наших предків-українців – це вдале, раціональне, корисне і смачне поєднання продуктів, які були свіжими, або правильно збереженими (замороженими в льохах з льодом, зав’яленими, засушеними, засоленими, заквашеними, закопченими), мали органічне походження. Ці страви були багаті на необхідні для життя людини білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, вітаміни, зміцнювали імунітет, заряджали енергією, бадьорістю, давали воїну силу, витривалість, зрештою, як стверджують народні перекази, мали магічну силу. Способи приготування їжі, старовинні звичаї, система культових, релігійних заборон, які регламентували життя, формувались віками, тому кулінарні традиції є об’єктом вивчення не лише фахівців харчування, а й істориків, етнографів».

Фестивалі: звабиш калачем, не відженеш і бичем

Щоб урізноманітнити дозвілля та туристичні подорожі Дніпропетровщиною, у минулі роки організовували фестивалі їжі, де можна було позмагатися у приготуванні страв, смачно поїсти, послухати музику та дізнатися щось нове і корисне. Такі заходи допомагають пізнати край краще ніж твори літератури і мистецтва. Оригінальні гастрономічні фестивалі традиційно відбувалися на День міста у Дніпрі.

Не зважаючи на те, що більшість із цих фудфестів є традиційними й проводяться уже протягом багатьох років, не зайвим буде про них нагадати. Унікальність нашого краю, особливо обласного центру, якнайкраще ілюструє українська кухня та гастрономічні традиції у поєднанні з уподобаннями різних національних громад. Поліетнічність населення, величезний вибір продуктів, розташування на історичному перетині торгових шляхів, різноманітність харчових уподобань – все це  впливає на організацію гастрономічних фестивалів та інші свята. Проте, краще один раз побачити, ніж сто разів почути!

Етнофестиваль «Українське місто» відбувся на День міста Дніпро у 2014 році. Організатори – «Асоціація рестораторів і готельєрів Дніпра» та громадська організація «Креатив-Дніпро» – запросили дніпрян і гостей міста взяти участь у справжньому українському весіллі. Театралізовані народні дійства супроводжувалися безліччю обрядів і ритуалів: сватання, умовини, заручини, викуп, благословення молодят, весела весільна забава за участю кращих фольклорних колективів і весільних музик. Проводили конкурси на найкращу весільну пару, найбільший весільний вінок і весільний коровай. Усі бажаючі долучалися до майстер-класів з гончарства, ткацтва, писанкарства. На «Кулінарному острівці» традиційно проводили міжнародний чемпіонат із карвінгу «Кубок Дніпра». На майстер-класах усі бажаючі навчалися різьбленню на овочах і фруктах. Там же відбулося свято національної української кухні з майстер-класами з ліплення та приготування вареників на пару і в казанах, приготуванню кулешу на вогні та борщу. Організатори презентували найбільший в Україні самовар на вогні, розписаний петриківським розписом.

У цей же День міста-2014 у парку ім. Шевченка вперше проводили кофейно-шоколадний фестиваль «Choco Mocco». Завітавши на цей фестиваль, можна було не лише придбати каву та шоколад, а й взяти участь у різних конкурсах і вікторинах. У програмі заходу: майстер-класи з кавоваріння та шоколаду «На всі смаки», конкурс майстерності «Латте-арт», ярмарок солодощів і шоколаду до кави, поетичне свято віршів про каву і шоколад, виставка кавових атрибутів, вироби ручної роботи з використанням кавових зерен і шоколаду, а також розважальна програма-ворожіння на кавовій гущі «Магія кави». Родзинкою заходу стало виготовлення величезної шоколадної плитки розміром 1 на 2,20 метрів із білого шоколаду, яку розписали петриківським розписом із 12 кольорів.

Гастрономічні рекорди величають майстрів

До війни Дніпропетровщина щороку встановлювала гастрономічні рекорди, які вражають своєю креативністю та винахідливістю. І колективно, і самостійно мешканці Дніпра та області отримували сертифікати про встановлення національних рекордів. 

Місто Дніпро як центр гастрономічних рекордів позиціонує голова ГО «Асоціація рестораторів та готельєрів м. Дніпро» Олена Булах: «Ми пекли найбільший пряник, який важив 922 кілограми. Це було 46 квадратних метрів у вигляді карти міста Дніпро. Це був наш перший рекорд. У нас є найбільший петриківський самовар на 561 літр. У нас є найбільша шоколадна плитка – понад 2 квадратні метри, прикрашена кольоровим шоколадом у стилі Петриківського розпису за моєю власною технологією темперування й колорування шоколаду. Висипали у Дніпрі кавовими зернами і найбільший герб України (24 м кв.). Спекли найбільшу в Україні пампушку у вигляді Сонця з 3185 маленьких пампушечок. Ми примудрилися нанизати на шампури 355 сирих курячих яєць і посмажити їх на мангалі. Ще зробили найбільший хачапурі, найбільшу тарілку м’ясної нарізки, шинкували капусту на швидкість у кулінарній естафеті, висипали карамеллю найбільше панно, змайстрували рекордний бар із 4567 металевих банок з арахісовими горіхами».

Величезний пряник вагою 922 кілограми мав форму карти міста Дніпро. Рекорд дніпропетровських пекарів зафіксували представники національного реєстру рекордів України та видали відповідний документ про виготовлення найважчого в країні пряника. Над ним працювало понад 100 людей. На величезний кондитерський виріб використали 1 тисячу кілограмів борошна, 1200 яєць, 350 кілограмів цукру, 100 кілограмів маргарину та 50 кілограмів глазурі. Під час святкування Дня міста 2013 року пряник розрізали на шматочки та роздали гостям свята.

Під час гастрономічних фестивалів Dnepr Food Fest на Січеславській набережній функціонувало багато яток із їжею та напоями на будь-який смак. Запрошені майстри кулінарії були не лише з Дніпра, а й з Сум, Полтави, Одеси, Харкова та готували різні національні страви на відкритих кухнях. 

У Дніпрі до Дня Незалежності-2021 встановили рекорд України – створили найдовший суші-сет у формі прапора України. Його довжина склала 15,7 м, а ширина 70 см. Рекорд встановила команда кухарів Sushi Master. Для приготування сету знадобилося шість годин і 1200 ролів. Після замірювання його довжини, сетом безкоштовно пригостили гостей заходу. Рекорд зафіксували у Книзі рекордів України.

У Дніпрі на День міста-2020 встановили національний рекорд з випікання італійської піци в українському орнаменті, яку назвали «Козак Мамай». Шість кухарів та чотири їхніх помічники близько п’яти годин випікали 50-метрову піцу з традиційних українських інгредієнтів за італійським рецептом. Дніпряни з цікавістю спостерігали за процесом роботи кухарів і продовжували насолоджуватися святковою програмою.

Не хлібом єдиним живе людина. Потрібно щось і випити. Посмакувати крафтовим пивом можна було на фестивалі культури крафтого пива Craft Культура (м. Дніпро, 2018). Пивоманів порадували напоєм різних сортів, які виготовляють 30 кращих пивоварень країни. Для порівняння дегустували імпортний хмільний напій. У програмі фестиваля були майстер-клас з пивного фудпейрінгу (фудпейрінг – це поєднання різних інгредієнтів і продуктів на рівні їхнього хімічного складу, відтінків смаків і ароматів – Т.Г.), зустріч із пивоварами та дегустації.

На фестивалі крафтових продуктів «Zrobleno. Крафтові виробники» в межах святкування Дня міста Дніпро-2018 можна було скуштувати різноманітних крафтових смаколиків: напоїв, сирів, ковбас, джемів, соусів, в'ялених томатів, органічного вини, медовухи тощо.

Вареники на фестивалі: швидко варяться та ще швидше з’їдаються

Від 2017 року після «Скульптурного пленеру» на набережній біля Дніпра в обласному центрі назавжди оселився вареник, наколений на виделку. І це не випадково, адже придніпровська кухня здавна славиться ніжними запашними смачними варениками з традиційними сирною, картопляною, м’ясною начинками та з безліччю начинок за сезоном: полуницею, черешнею, вишнею, абрикосами, шовковицею, гарбузом…

Без вареників неможливо уявити буденне або святкове частування в родинах жителів Дніпропетровщини. У розмаїтті начинок відбивається пишність і різнобарв’я природи нашого краю, виняткова родючість полів, строкатість смаків, вигадливість господинь, які готують вареники з усіх видів овочів, фруктів, ягід і круп. Саме у начинці неповторний смак цієї української страви, її специфічність і відмінність від страв з відвареного тіста інших народів. Яскраві свята вареників відбувалися в м. Дніпрі: фестиваль вареників (2018), сімейне свято «Вареник Fest» в Старих Кодаках (2021) тощо. На цих святах пропонували ярмарки розваг, концерти, виступи вихованців дитячо-юнацького центру «Штурм», веселі конкурси і майстер-класи з ліплення оригінальних вареників.

Варениками з вишнями пригощали гостей 23 червня 2018 у Дніпрі в сосновому лісі на Ігренському півострові на фестивалі «Купала-Пересічень». На свято зібралися містяни цілими родинами з різних районів міста. «Шоу вареників», на якому можна було скуштувати смачної їжі та напоїв, а в перший день, 12 жовтня, – навіть взяти участь у створенні найбільшого вареника України, тривало протягом триденного першого Всеукраїнського Koval Fest на Фестивальному причалі.

Фестиваль вареників проводився і в Кривому Розі (2012) в парку Ювілейний, що у Довгинцевському районі. Саме вареники поряд із салом – свого роду «бренд» України. Від різновидів улюбленої українцями страви просто розбігалися очі. Сир із родзинками, сир із часником та зеленню, сир, як запевняли кухарі, від «цнотливої корови Маші», гриби, печінка, твердий сир, сливи, вишні – ось неповний список начинок. До речі, відвідувачі в необмеженій кількості та цілком безкоштовно могли скуштувати й ексклюзивні варенички – з дріжджового тіста, приготовлені на пару або смажені. Звичайно, криворожцям фестиваль припав до душі.

До 30-річчя України Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат подарував місцевим мешканцям святковий пиріг довжиною 30 метрів. Презентували солодкий дарунок під час відзначання Дня Незалежності на житломасиві «Інгулець» у Криворізькій громаді. 30-метровий пиріг вагою 540 кг. створив «Криворізький хлібозавод №1. На його виготовлення пішло 325 кг борошна, 55 кг цукру, 165 кг повидла. Почастували смачною випічкою усіх охочих.

«Смаколик-fest» у Кам’янському: апетит об’єднує!

Грандіозними фестивалями вуличної їжі славилося до розпалу війни і Кам’янське. Ароматом смаженого на мангалі м'яса наповнювалося повітря у його центрі на день міста.

Від ранку на «Смаколик-fest» сходяться городяни сім'ями та компаніями друзів, а в наметах уже готується свіжа й ароматна їжа. На фестивалі представлені різні кухні, але популярністю користуються страви, приготовані на мангалі: шашлики, бургери, овочі гриль, плов – цей список можна продовжувати дуже довго. Окрім цього на фестивалі їжі велика різноманітність випічки та солодощів, що дуже подобається дітям, для яких також працюють аніматори, майстер-класи й атракціони, лунає жива музика. Цікаву програму для шанувальників читання приготувала Центральна міська бібліотека. За відповідь, у якому творі згадується їжа, представники бібліотеки частують смаколиками. А музей історії міста підготував виставку із посудом кінця ХІХ століття, якою користувалися у Кам'янському…

Одними з головних подій фестивалів у Кам’янському було встановлення нових смачних рекордів України, які фіксувала група експертів із київського Національного реєстру рекордів України. З 2015 тістечок виклали слово «Смаколик». Довжина слова становила 8 м 70 см, ширина – 2 м 80 см. Тістечка для рекорду надало підприємство ПАТ «ДМК».

У 2019 році фестиваль «Смаколик-фест» був ще масштабнішим і смачнішим. Вулиці Шоколадна, Карамельна, Сирна – кожен обирав собі до смаку. Овочі-гриль, перепічка, золотисте зі скоринкою та неймовірним ароматом м’ясо, – різноманіття їжі та пропозицій. А до таких смаколиків – ще й напої домашні, ексклюзивні. Цього року до міського фестивалю їжі долучилося майже 100 учасників із різних міст України. Родзинкою свята стало встановлення гастрономічного рекорду України – створення величезного герба міста з різнокольорових кексів. Для величезного символу міста розміром 5,4 на 4,8 метра використали 2 тисячі кулінарних виробів. Затвердили рекорд, а також вручили сертифікат реєстратори з Києва. Кексами-рекордсменами безкоштовно пригощали усіх охочих.

Яскравий та смачний «Петриківський дивоцвіт»

Відомий на всю Україну етнофестиваль «Петриківський Дивоцвіт» щорічно проводиться в столиці українського народного живопису – смт Петриківка з 2008 року. Традиційно на фестивалі збираються майстри петриківського розпису й умільці з усієї області, щоб похвалитися своїми виробами – ляльками, посудом, національним одягом у традиційному стилі, кованими виробами, плетеними кошиками та іншим. Для поціновувачів української кухні відкривають цілі алеї та галявини з національною їжею – варениками, салом, домашніми ковбасами, випічкою, медом. Частують звареними на свіжому повітрі борщем і кулішем. 

Якщо вам пощастить, тут можна спробувати вареники з салом по-петриківськи. Рецепт старовинної страви простий: для начинки використовують сало з проріззю, з якого витоплюють шкварки. В процесі витоплювання на сковорідку підсипають борошно, яке вбирає жир. Начинка виходить розсипчастою, пахучою і апетитною. Весь успіх страви – в секретних інгредієнтах вареників. У кожній громаді – свій. Так, у с. Шульгівці в ці вареники додають дрібочку домашнього вершкового масла і частують напоєм із сухих гілочок петриківської вишні. Дехто пропонує смакувати вареники з хріном на буряковому квасі.

Бджоли раді цвіту, люди раді меду

Дніпропетровщина славиться також медовими фестивалями і ярмарками. Під час таких подій завжди збільшується наплив туристів, приїздять гості з різних куточків не лише області, а й України. Запастися медом і продуктами бджільництва, насолодитися  українськими традиційними і старовинними стравами можна було на міжрегіональному етнофестивалі обрядів і оберегів «Pasika Sirka». Вперше цей фестиваль відбувся поблизу Марганця, біля села Іллінка, де, за переказами, розташовувався зимівник кошового отамана Війська Запорозького Івана Дмитровича Сірка: https://www.dnipro.libr.dp.ua/Etnofestival_obryadi_pasika_boyove_mistectvo. Покровський мед, вишукані воскові свічки, яблука стали прикрасою та предметом щирої зацікавленості учасників і гостей фестивалю, яких вітали та запрошували на гостини.

Майже в усіх населених пунктах Дніпропетровщини, хоч і не так барвисто, проводять фестивалі та ярмарки меду. Незважаючи на війну і обстріли, гречаний, липовий, акацієвий, лісовий, луговий, чебрецевий, люцерновий, соняшниковий та інші сорти меду і продукти бджільництва продавали на ярмарку у серпні 2022 року в Саксаганському районі Кривого Рогу. Тонни корисного смаколика приготували родини пасічників, котрі знають секрети бджільництва та передають їх із покоління в покоління.. Не забули і про захисників, передали смаколиків і меду на передову. 

Це лише частина фестивалів і гастрономічних подій, які відбувались до війни в Дніпропетровській області. Поки що вони не так широко відомі в Україні та за її межами, як, наприклад, фестиваль кави у Львові чи Сорочинський ярмарок. Та нам є чим пишатися і що розвивати, адже Дніпропетровщина відома не лише багатою історією, а й неповторними традиціями і звичаями, дивовижною ситною, смачною та колоритною кухнею, предметами декоративно-ужиткового мистецтва, великим ентузіазмом і яскравими ідеями жителів. Основні переваги нашого краю – чудова природа, велика кількість екологічно чистих фруктів і овочів, різноманітні страви завдяки представникам численних національностей, які проживають у нашому регіоні. 

Готувати економічне підґрунтя з представниками влади, продумати гастрономічні маршрути, відбудовувати і швидше повертатися до повноцінного життя – все це у недалекому майбутньому, після нашої перемоги. Відразу і скрізь провести якісні фестивалі у нас в суспільстві поки немає ресурсів. Та нині Україна у всіх на вустах. У кожній країні світу зріє велика зацікавленість до всього українського, нашої мужньої і самобутньої нації, яка змогла протистояти дикій ворожій навалі у ХХІ столітті. Експерти вважають, що у перші роки після війни Україна буде входити до числа найвідвідуваніших країн світу. Наша культура, гостинність і традиції зроблять свою справу, не залишиться осторонь туристичних маршрутів і Дніпропетровщина. Важливо, щоб інтеґруючись у європейське співтовариство, ми не загубили свою самобутню культуру, зберегли і передали її наступним поколінням.

Титульне фото: Найдовший прапор України із суші. Дніпро, 2021 //  https://fakty.com.ua/
ua/ukraine/suspilstvo/20210825-do-dnya-nezalezhnosti-u-dnipri-stvoryly-najdovshyj-prapor-ukrayiny-iz-sushi/

Смаки сучасної Дніпропетровщини. Ч. 1. Автентичні страви https://www.dnipro.libr.dp.ua/stravi_recepti_zatirka_tovcheniki
Смаки сучасної Дніпропетровщини. Ч. 2. Мікс традицій та екзотики https://www.dnipro.libr.dp.ua/turizm_recepti_strav