Різдво у петриківському розписі

Різдво – пора піднесеного настрою, чудес і єднання зі сім’єю. Завжди хочеться, щоб магія зимових свят продовжувалася якомога довше. Саме тому ми пропонуємо добірку картин петриківського розпису про різдвяні традиції на Придніпров’ї.

Петриківський розпис – українське декоративно-орнаментальне народне малярство, яке сформувалося на Дніпропетровщині в селищі Петриківка. Побутові речі з візерунками в стилі петриківського розпису збереглися з XVII століття. Нині знаменита техніка малювання перетворилася на бренд. У 2012 році Міністерство культури України визначило петриківський розпис об’єктом нематеріальної культурної спадщини України. 5 грудня 2013 року Петриківський розпис було включено до Списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.

Петриківський розпис відзначається особливою самобутністю і водночас органічно продовжує народні традиції регіону Придніпров’я. Це цілий пласт оригінальної національної культури України. У давнину розписувалися не лише хати, а й усі господарські споруди у селянській садибі. Це була ціла традиція – щороку наново розписувати хату, оновлювати житло, немов власне життя. З часом символічний розпис удосконалювався. Настінні розписи, які здавна робилися власноруч виготовленими барвниками з соків рослин, переходять на папір, фарби змінюються на фабричні, відкриваються нові художні можливості, що збагачують розвиток традиційної школи.

Але у петриківському розписі не змінюється головне – духовна єдність людини з природою, навколишнім середовищем і вільне виявлення творчої особистості майстра.

В основу поданих нижче зразків лягли зимові барви та святковий настрій різдвяних свят. Споконвіку існував у нашому народі гарний звичай на Різдво бажати один одному і господарям щастя, здоров’я, многих літ і всіляких статків у хаті й родині.

Благословіть колядувати!

Уже по Святій Вечері українці починали ходити по хатах, піснями та святковим дійством поздоровляли господарів, усю родину, бажаючи їм злагоди й достатку. Колядники носять із собою на палиці велику зірку – вона символізує Віфлеємську, яка ознаменувала народження Христа. Перед тим, як зайти до житла, молодь або дітлахи просять дозволу заколядувати. Коли господарі погоджуються, колядники починають співати про народження Христа, а також бажають господарям щастя, здоров’я і достатку, за що колядників обдаровують солодощами та грошима. Вважається, що чим більше колядників відвідає оселю, тим щедрішим буде для родини рік.

Різдвяні колядницькі ватаги споряджали переважно хлопці. Вони заздалегідь вибирали ватага, «козу», «пастуха з пугою» тощо. «Козу» зодягали у вивернутий вовною назовні кожух, прилаштовували солом’яні роги, хвіст і дзвіночок на шию. Обов’язковим атрибутом мала бути рухома зірка, яку постійно носив ватаг («береза»).

Заходячи на подвір’я, колядники просили дозволу і, коли господар погоджувався, починали виставу з пісень-колядок та жартівливих сценок. Колись кожна українська родина вважала за честь, якщо колядники її не оминули і прийшли привітати з Різдвом Христовим.

Різдво – час див, радості й особливого настрою. Тему українського Різдва та його традицій розкривають немало художників петриківського розпису. Вони відображають навіть зиму яскраво і тепло, з особливим святковим різдвяним духом!

У кожного художника різдвяно-новорічні дійства відображаються з особливими деталями. Сяючі і багатоголосі святкові піснеспіви передають Андрій Пікуш та Світлана Біленко, священне материнство – Марія Пікуш. На їх картинах ми бачимо типових виконавців колядок, щедрівок і немов чуємо:

Створює розписи, які відрізняються декоративною насиченістю кольорів та орнаментальних композицій майстриня петриківського розпису Тетяна Гарькава. Її твори – прямий відгук на рідкісну за багатством і щедрістю природу, а твори різдвяної тематики привертають увагу яскравим колоритом.

Глибоке розуміння народних художніх традицій властиве молодому поколінню художників петриківського розпису. Так, кожен твір випускниці Дніпропетровського фахового мистецько-художнього коледжу культури (2021р.) Анісії Савченко переповнений відчуттям різдвяно-новорічних свят. Вона втілює петриківський розпис на папері, картоні, дереві.

Новорічні подарунки

Петриківські художники відображають Різдво та Новий Рік з найменшими деталями. На новорічних кульках Вікторії Тимошенко ми бачимо справжню сніжну зиму, відчуваємо родинне тепло за освітленим віконцем хати і мрії когось самотнього про новорічне диво…

Від яскравих подарункових бичків Ірини Дзюби линуть побажання доброго врожаю, багатства, щасливої долі та здоров’я.

Майстриня петриківського розпису Людмила Бондаренко з дитинства закохана в це незвичайне мистецтво. Її майстер-класи – це чудова можливість надихнутися красою, створити унікальний подарунок і долучитися до відродження народного мистецтва з Петриківки. Здається, що це просто, що кожен може малювати, навіть якщо ніколи не тримав у руках пензлика. У цьому привабливість петриківського розпису.

Хочеться згадати нікопольського художника Василя Живогляда. Хоч це не петриківський розпис, але за різдвяним настроєм, глибоким філософським змістом, витонченими деталями його картини передають атмосферу українських різдвяних свят і очікування новорічних чудес.

Чуєте?... А ось і перші посівальники до нашої хати!

Титульне фото З Різдвом Христовим! Худ. М. Тимченко //
https://www.facebook.com/ArtPeople.Space/posts/2593292427651377