Дніпропетровська область
 

Міста

Вільногірськ
Дніпро
Жовті Води
Кам'янське
Кривий Ріг
Марганець
Нікополь
Новомосковськ
Павлоград
Першотравенськ
Покров
Синельникове
Тернівка

Райони

Широківський район
arrow

Новомосковський район

Санаторій «Курорт Орлівщина» – відпочинок для тих хто цінує магію природи

Родинний відпочинок в сосновому лісі дарує не лише приємні моменти дорослим і дітям, але й оздоровлення для кожного члена сім'ї.

«Солоний Лиман» – диво степового Присамар’я

«Солоний Лиман» – унікальна заповідна територія з чудодійними лікувальними грязями, цілющою мінеральною водою та пейзажами, схожими на марсіанські ландшафти.

Юлія Миронівна: життя, як пісня

Селіхова Юлія Миронівна – директор Перещепинської Централізованої системи публічних бібліотек, автор поетичних збірок і яскрава особистість.

Григорій Кравченко – льотчик-ас із Голубівки

Уродженець села Голубівка Григорій Кравченко став знаменитим льотчиком-асом і наймолодшим у світі генералом авіації

Природні перлини Новомосковщини. Балка Бандурка

Балка Бандурка – унікальний ботанічний заказник загальнодержавного значення на Новомосковщині має наукову та рекреаційно-пізнавальну цінність.

Природні перлини Новомосковщини. Графська криниця

Графська криниця поблизу села Євецько-Миколаївка – куточок природи, вартий уваги мандрівника, прихильника екологічного туризму.

Дивовижний зоопарк «Три ведмедя»: незабутні враження в сосновому лісі

Затишний заміський комплекс надає гостям ексклюзивну можливість насолодитися природою та відвідати єдиний в області зоопарк з левами і тиграми.

Легенди села Орлівщина за переказами старожилів

У селі Орлівщина на Присамар’ї збереглися чудові автентичні легенди про походження назв річки Самари та села.

Миколаївський розпис: повернення із забуття

Хто і як відроджує один із найдавніших декоративних розписів України, що нині став родзинкою Новомосковщини.

Клавдія Безрукава – життя, присвячене  книзі

Під її керівництвом було проведено основну роботу по перебудові організаційної структури бібліотечної мережі району.

Катеринославські бібліотеки: формування фондів за книгообміном

Книгообмінні зв’язки між бібліотеками різного підпорядкування на Катеринославщині у другій половині ХІХ ст.

Ніна Хіль відкриває секрети власної творчої "лабораторії" в літературі

Чим цікаві письменники читачам? Вочевидь, тим, що їм у певній мірі вдається створити світ, схожий і несхожий на той, у якому вони та їхні сучасники живуть.

Володимир Кільченський: «Мені ще з дитинства слався шлях в небо – стати авіатором»

Володимир Кільченський – письменник-романтик українського козацтва, пізнавач і популяризатор національної історії.

Кость Гордієнко – оборонець Запорозьких Вольностей

Одним із найвизначніших козацьких лідерів був кошовий отаман Запорозької Січі Кость Гордієнко, діяльність якого пов’язана з нашим краєм.

Сповнена натхнення. Лідія Захарівна Горпиняк

Творчість, натхнення, професіоналізм ніколи не залишали заслуженого працівника культури України, ветерана обласної універсальної наукової бібліотеки.

До історії кустарного відділу на виставці 1910 року в Катеринославі

Кустарні промисли Катеринославщини та справжній український хутір – окраса виставки 1910 року.

Трохим Романченко і літературно-мистецький Катеринослав

Людина непосильно працьовита, поетично обдарована, Т. Романченко зробив вагомий внесок у розвиток вітчизняної літератури та фольклористики.

Марко Вовчок на Придніпров’ї

Відома письменниця Марко Вовчок тричі побувала в Катеринославі та Новомосковську. Але не через літературні справи, а трагічні обставини сімейного життя.

Микола Малишко: філософія митця

Митець із тонким відчуттям самобутності українського давнього та сучасного мистецтва.

«Злодійський» шлях і формування транспортного вузла  в нижній течії р. Самара

Поява населених пунктів пов’язана з розвитком шляхів як транспортних комунікацій. «Злодійський шлях» сприяв виникненню та розвитку міст Дніпропетровщини.

Почино-Софіївка: нарис історії села

Майже три століття минуло відтоді, коли на берегах Кільчені оселилися предки сучасних мешканців села Почино-Софіївки.

Василь Філоненко: краса, знайдена в повсякденному

Художник-живописець, автор пейзажів, портретів і натюрмортів.

Ганна Драненко: бібліотека – це місце, де можна власноруч втілювати мрії

Професійне і творче життя директорки Новомосковської міської централізованої бібліотечної системи Ганни Іванівни Драненко.

Підпільненська, або Нова Січ

Нова Січ на річці Підпільній біля села Покровського на території сучасної Нікопольщини стала останньою Запорозькою Січчю.

Жінки на просторах козацького Запорожжя. Частина ІІІ. Жінки-войовниці.

Вправні лучниці, вершниці, отаманші й навіть кошовий – історії відомі багато прикладів участі жінок у воєнних діях в козацькі часи.

Загадкові степові амазонки. Невигадані історії. Частина 2.

Продовжуємо розповідь про легендарних жінок-воїнів на території сучасного Придніпров’я.

Віктор Громов: «Лети, моя пісне крилата»

Віктор Громов – композитор, керівник хору Новомосковського Палацу Металургів, заслужений працівник культури, Почесний громадянин м. Новомосковська.

Традиційне українське весілля на Катеринославщині. Частина ІІІ. «Просимо на весілля!»

У неділю збирали до шлюбу молодих, вінчалися, з танцями, співом і жартами святкували весілля, відвозили молоду у дім молодого.

Найчистіша річка Європи в нашому краї

Оріль ще й досі вважається найчистішою річкою Європи, флора і фауна Приорілля вражає багатством і розмаїттям

Самарський ліс: чарівний острів дикої природи

Самарський бір – величезний зелений острів, що вражає своїм багатством та різноманіттям рідкісних і зникаючих рослин.

«А степ все світиться курганами й не дозволяє забуття...».

Скіфи, які в прадавні часи населяли наш край, стали героями багатьох творів художньої прози.

Сім чудес Дніпропетровщини. Чудо друге. Кам'яні пращури Мамая

Герої книги Ірини Голуб «Сім чудес Дніпропетровщини» продовжують подорожувати рідним краєм. Друга подорож присвячена скіфським і половецьким кам’яним бабам.

Майдани Придніпров’я: версії походження та характерні особливості

Однією з найцікавіших загадок історії та культури краю є археологічні пам’ятки, так звані майдани. Дослідники пропонують численні версії їхнього походження.