Майдани Придніпров’я: версії походження та характерні особливості

Майдани Придніпров’я: версії походження та характерні особливості

Однією з найцікавіших загадок історії та культури краю є археологічні пам’ятки, так звані майдани. Дослідники пропонують численні версії їхнього походження.

Придніпров’я, як і будь-який інший регіон України, багатий на загадки історії, археології, культури. Однією з них є майдани. Дослідники мають безліч версій, які пояснюють їхнє походження та призначення. 

На лівобережній частині Дніпропетровської області налічується багато пам’яток археології. Серед них чотири майдани: Дерезуватський, Мавринський, Підгороднянський, Соколовський.

Дерезуватський майдан розташовується в Синельниківському районі неподалік від с. Дерезувате. Розмір майдану за окружністю – 465 м, висота – 17 м. У сонячний день з вершини майдану можна побачити м. Новомосковськ і смт. Молодіжне. Головна версія походження – козацька могила [2].

Майдан має чашу, від якої півколом відходить одна група валів (вусів). Були й інші, але від них залишилися лише фрагменти. Рослинності окрім трави немає.

Майдан возле с. Дерезоватая.  04.06.2015г. Фото І.М. Ігнатьєва Майдан возле с. Дерезоватая.  04.06.2015 г. Фото І.М. Ігнатьєва

Мавринський майдан розташовується біля с. Межиріч Павлоградського району. Розмір майдану за окружністю – близько 200 м., висота над рівнем моря – 71 м. У 1987 р. майдан досліджувала археолог Л.М. Чурилова і датувала його II тис. до н. е. Рішенням Дніпропетровського облвиконкому № 424 від 19.11.1990 р. цю споруду внесено до каталогу археологічних пам’яток місцевого значення за номером 6348 як майдан [3].

Мавринський майдан є краще збереженим і тому найбільш дослідженим. Краєзнавець з с. Межиріч Л.М. Охотник виділила шість версій його походження: 1) козацька оборонна споруда, 2) селітроварня, 3) святилище, 4) астрологічна обсерваторія, 5) стародавня система зв’язку, 6) накопичувач енергії [4]. 

Мавринський майдан. З відкритих Інтернет-джерел

На пам’ятці чітко видно чотири груп валів (вусів), які прилягають до центральної чаші. 

Підгороднянський майдан розташований біля м. Підгороднє Дніпровського району. Щодо цього майдану превалюють дві версії: 1) залишки розкопаного кургану, 2) селітроварня [5]. 
Майдан погано зберігся. Проглядаються залишки двох груп валів (вусів), які відходять від центральної чаші, порослої чагарником.

Підгороднянський майдан. Фото І.М. ІгнатьєваСоколовський майдан. Фото І.М. Ігнатьєва

Соколовський майдан розташований над р. Татарка біля с. Соколове Новомосковського району. Розмір майдану за окружністю – близько 140 м. [6]. За формою схожий на Підгороднянський. Щоправда, вали тут краще збереглися, а ось центральна чаша неглибока.
За визначенням археологів, майдани в найпростішій «класичній» формі – це земляні споруди, які складаються з кільцевого валу, входу, що веде до кільцевої заглибини, і бокових насипів-крил.

Соколовський майдан. Фото І.М. ІгнатьєваСоколовський майдан. Фото І.М. Ігнатьєва

Для всіх майданів характерна наявність великої чаші з симетричними прорізями в кількох місцях. У чашах Підгороднянського та Соколовського майданів присутня рослинність (переважно кущі, чагарник), тоді як на валах і за чашею росте лише трава. Відсутність великої рослинності пояснюють тим, що тут особливий ґрунт, або сильний викид енергії, який не дозволяє рости деревам [1]. Від чаші відходять кілька паралельних дугоподібних вигнутих валів (вусів). На Підгороднянському та Соколовському їх по два, на Дерезуватському – один (хоча, напевно, тут їх теж було два). Лише на Мавринському майдані «вусів» чотири.

 

Список використаних ресурсів:

1. Кордюкова В. Точка на карті. Мавринський майдан: древній храм чи обсерваторія предків? [Елетронний ресурс]. URL: http://zorya.org.ua/istoriya/tochka-na-karti-mavrinskiy-maydan-drevniy-hram-chi-observatoriya-predk-17659.html
2. Курган Майдан в Днепропетровской области [Електронний ресурс]. URL: http://www.tourdnepr.com/content/view/966/892/
3. Мавринський майдан [Електронний ресурс] URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D0%BD
4. Охотник Л.М. Сліди минулих цивілізацій // Бористен.– 2002.– № 2–3 [Електронний ресурс]. URL: https://svit.in.ua/sva/mi28.htm
5. Подгороднянский Майдан (курган-Майдан) возле г. Подгородное [Електронний ресурс]. URL: http://www.shukach.com/ru/node/20500
6. Соколов майдан. Майдан у села Соколово близ Днепропетровска [Електронний ресурс]. URL: http://mound.io.ua/s1189462/sokolov_maydan

 

Створено: 15.01.2018.
Редакція від 18.01.2018.
За Інтернет-джерелами підготував Ігор Кочергін
Бібліографія:

Камеко В.Ф., Бінкевич В.В. Городок запорозьких козаків Новий Кодак: Краєзнавчі нариси про пам’ятки Надпорожжя.– Дніпропетровськ: Пороги, 2007.– 171 с.
Майдани Придніпров’я: версії походження та характерні особливості // Січеславщина: краєзнавчий альманах.– Дніпро: ДОУНБ, 2016.– Вип. 7.– С. 57–61.
Охотник Л.М. Велич степових пірамід: Історико-краєзнавчі дослідження.– Дніпропетровськ: Пороги, 2008.– 159 с.
Охотник Л.М. Мавринський майдан – святилище-обсерваторія // Придніпров’я: історико-краєзнавчі дослідження: збірник наукових праць.– Дніпропетровськ: ДНУ, 2007.– Вип. 4.– С. 268–281.
Селітряний майдан біля с. Соколове // Хроніка 2000. Дніпропетровськ: виміри історичної долі.– К.: Фонд сприяння розвитку мистецтв, 2008.– Вип. 74.– С. 148–160.
* * *
Кордюкова В. Мавринський майдан: древній храм чи обсерваторія предків? // Зоря.– 2014.– 20–24 верес.– (№ 70).– С. 14.
Мавринський майдан // Бористен.– 2010.– № 9.– С. 13.
Мешко К. Охоронці степів самарських // Новомосковська правда.– 2013.– 12 січ.– (№ 3).– С. 2.
Охотник Л. Космічна мудрість глибин віків // Бористен.– 2007.– № 7.– С. 30–32.
Охотник Л. Тут поруч підземний і космічний світи // Популярные ведомости.– 2013.– № 8.– С. 7.
Танасієнко Т. Таємниця Мавринського майдану // Приднепровская магистраль.– 2015.– 21–27 серп.– (№ 31).– С. 8.