«Солоний Лиман» – диво степового Присамар’я

«Солоний Лиман» – диво степового Присамар’я

«Солоний Лиман» – унікальна заповідна територія з чудодійними лікувальними грязями, цілющою мінеральною водою та пейзажами, схожими на марсіанські ландшафти.

Найбільше солоне озеро в Україні

Немає нічого більш винахідливого, ніж природа.
Марк Ціцерон

У багатьох місцях Присамар’я можна побачити природні картини неймовірної краси, що нагадують про райські місця. Одна з таких картин відкривається туристам між селами Знаменівка та Новотроїцьке на Дніпропетровщині. Серед степів під ясним теплим небом розкинулося блакитне дзеркало унікального озера Солоний лиман. Побачити цю казкову лагуну дійсно варто – найяскравіші та незабутні враження гарантовані. Розташувалося озеро на околиці Самарського лісу – великого масиву хвойних і змішаних лісів. За формою воно нагадує коло діаметром близько 1,8 км. У центрі озера – видовжений острів, по берегах – кілька невеликих заток. Тут природа вміло розташувала рідкісне родовище лікувальних грязей в сукупності з мінеральними водами, які корисно використовувати для лікування і профілактики різних захворювань, загартування та тренування організму.

Цей лиман – найбільше солоне озеро природного походження в Україні, якщо, звісно, не враховувати численні чорноморсько-азовські приморські лимани. Та якщо для приморського регіону такі водойми – не вдивовижу, то для внутрішньої, віддаленої від моря на 300 км частини України – такий лиман – дійсно неабияка екзотика!

Утворився Солоний Лиман у неглибокій чаші на третій терасі Самарської долини, де до земної поверхні підступають підґрунтові води. Залита водою мілководна ділянка площею 3,5 км² в посушливе й гаряче степове літо перетворюється на велетенський природний випарник: прогріта сонцем вода звітрюється в атмосферу, а важкі солі залишаються у водоймі та поступово накопичуються: так формується насичений соляний розчин – ропа лиману, яка є, у свою чергу, дуже своєрідним екологічним субстратом: мертва на перший погляд вода, позбавлена вищої водної рослинності, риб, інших видимим оком водних мешканців, насправді кипить життям іншим – незримим: міріади численних і різноманітних мікроскопічних бактерій, водоростей, дрібних рачків.

Теплі мілководдя, насичені мікроскопічним життям, є ідеальним місцем для живлення водоплавних птахів, в першу чергу – куликів. А великий острів посередині лиману – традиційне місце для пташиних колоній. Також Солоний Лиман є місцем гніздування багатьох видів водоплавних птахів, в тому числі тут гніздяться рідкісні види – шилоклюв, степова дерихвістка, журавель сірий, ходуличник. В останні десятиріччя його повністю опанували сріблясті мартини, а все розмаїття куликів і крячків перемістилося тепер до маленьких острівців і кіс по краях лиману. Галасливе птаство приваблює сюди й хижих птахів, серед яких нерідко можна побачити й володаря повітряних просторів Присамар’я – орла-могильника. Під час сезонних міграцій на озері відпочивають перелітні птахи: качка, гуска сіра, лебідь-шипун.

З 1980 року Солоний Лиман є ландшафтним заказником загальнодержавного значення, в якому охороняються не лише саме озеро з усіма його організмами, але й берегові екосистеми з багатим лучним різнотрав’ям, в якому домінують угруповання костриці східної. Ближче до лісу можна зустріти навіть червонокнижні орхідеї-зозулинці. Лиман відіграє важливу роль у регулюванні водного балансу Самарської долини і, певна річ, має стати одним із ключових природних об’єктів заповідної зони біосферного заповідника «Самарський бір».

Лікувальна сила природи

Лікує хвороби лікар, але зцілює природа
Гіппократ

Береги з кристалами солі, вода збагачена мінералами та цілющі грязі. Вважаєте, що таке можливе лише на Мертвому морі? Авжеж, ні! Не обов’язково їхати за тридев’ять земель, щоб зануритися в солоні води. На Дніпропетровщині є свої цілющі водойми. Сьогодні озеро Солоний Лиман – це не тільки чудове місце для активного відпочинку, туризму та заміських піших або велосипедних маршрутів, а й оздоровчий комплекс. Курорт славиться своїми чудодійними лікувальними грязями, цілющою мінеральною водою «Новотроїцька» і чудовими пейзажами, що нагадують фантастичні марсіанські ландшафти в засушливу пору року. А п’янкі пахощі хвої змішуються зі степовими вітрами, створюючи атмосферу спокою. Прогулянка босоніж по краю самого озера принесе користь та задоволення кожному відпочивальнику. 

Про цілющі властивості Солоного лиману відомо з давніх-давен. Це – рідкісне родовище лікувальних грязей і мінеральних вод, які формувалися протягом століть. Біля красуні-річки Самари містилась одна зі славних козацьких стоянок. Жили в цій місцевості волелюбні спадкоємці запорозьких козаків. Місцеві селяни, в тому числі козаки Самарської паланки, використовували грязі озера для загоєння ран після битв, а також для лікування ревматизму, подагри, радикуліту та інших захворювань. Лікувальні грязі лиману мають протизапальну, розсмоктуючи і бактерицидну дії, покращують імунологічні та відновлювальні процеси. Грязьові процедури покращують білковий, вуглеводний і водний обмін.

На науковому рівні факт унікальних цілющих властивостей грязей Солоного лиману отримав підтвердження в 1882 році під час геологічних досліджень району. Доведено, що за складом вони не поступаються тим, що в грязелікарнях Одеси та Бердянська. Перший лікувальний пункт на озері відкрили в 1928 році. А вже в 1947 тут з’явилася лікарня, розрахована на 100 пацієнтів. Поштовхом до подальшого розвитку лікувального курорту стала Чорнобильська аварія, а також складна економічна ситуація в країні, пов’язана з підвищення вартості медикаментів і лікування на курортах інших республік. У 1988 році дніпропетровський облвиконком прийняв рішення про розширення і реконструкцію лікарні «Солоний лиман». У 2001 році почала діяти обласна фізіотерапевтична лікарня «Солоний лиман» та створено грязесховище, що забезпечує збереження корисних якостей грязі протягом тривалого часу. 

Сприятливі екологічні обставини в районі озера Солоний Лиман, його бальнеологічне значення надають озеру величезної цінності не тільки в межах Дніпропетровського регіону, але й усієї України.

Народні легенди

Немає нічого більш впорядкованого, ніж природа.
Творіння природи досконаліше творінь мистецтва.
Марк Ціцерон

За легендою, у давні часи ніякого озера на рівнині біля східного краю Самарського лісу не було. На його місці розташовувалися квітучі луки, де дівчата найближчих сіл і хуторів водили танок, а волхви приносили в жертву домашніх тварин, щоб умилостивити богів або відігнати від селища біду.

Так тривало до тих пір, доки до цих країв не докотилася хвиля монголо-татарської навали. Чи то жерці погано волхвували, чи їхні жертви виявилися немилими богам вузькооких завойовників, узагальнено званих Тенгрі. Татарські вершники, натрапивши на своєму шляху на благодатні пасовища, такі необхідні їхнім коням, в подяку за корми спалили села і маєтки, а чоловіків, які намагалися чинити опір, по-звірячому вбили. Загарбники хотіли забрати дівчат і жінок у полон, зробивши своїми рабинями, але волхви допомогли їм сховатися в Самарському лісі, де були розташовані їхні підземні житла.

Коли орда щезла, жінки вийшли з укриття і вирушили на місце загибелі своїх коханих. Побачивши їхні звалені в купу тіла, стали оплакувати загиблих. І плакали так довго і гірко, що з їхніх сліз поступово утворилося озеро й накрило своїми водами мерців. Коли ж сльози плакальниць висохли, вони побачили, що перетворилися на старих бабусь. Тоді вони знову вирушили до волхвів і попросили повернути їм молодість. «Ви вчинили гріх, – відповіли їм відуни, – що не поховали тіл убитих, мріючи, щоб вони воскресли, і тепер їхні душі не вирушили в ірій, а назавжди замкнені вашими сльозами на землі. Тільки коли озеро повністю висохне, вони отримають свободу. Але ви зробили це не зі зла, а тому ми допоможемо вам». Волхви довго щось товкли та місили в лісі, а потім винесли до ставка величезний казан і перекинули його в воду. «Через рік його дно суцільно перетвориться на глину, – пояснили вони, – і якщо ви будете щодня на зірці втирати її у своє тіло, то знову знайдете молодість». З того часу й сусідять поруч солоний лиман і ставок з синьою молодильною глиною. А від тіл, похованих в озері сміливців утворилася цілюща грязь. 

Ще одна легенда свідчить, що це сам Бог, не витримавши видовища страждань ні в чому неповинних людей, заплакав на Небесах. Цілий місяць в окрузі лив солоний дощ, прогнавши лютих монголів геть. Однак минули дні, і люди стали молитися, аби дощ нарешті вщух, бо сіль губила посіви, а це загрожувало голодом. І Бог, почувши благанням творінь своїх, перестав лити сльози. Коли ж дощ скінчився, всі побачили, що за селом на місці раніше квітучого лугу з’явилося величезне озеро. Та було воно таким солоним, що ніяка птиця не могла на нього сідати, а риба – нереститися. Однак горювали селяни недовго, бо незабаром виявилося, що грязь у цьому озері має небачені цілющі властивості та може зцілювати від різних недуг. Воно й не дивно: адже сльози Всевишнього чудодійні.

Створено: 20.05.2019.
Редакція від 20.05.2019.
Оксана Шевченко
Бібліографія:

Солоний Лиман. Історія і сучасність: альбом. – Дн-ськ: Дніпрокнига, 2005. – 224 с.
Гусаров І. Чумацька казка про Солоний лиман // Сільські новини. – 2017. – № 7(16.02). – С. 7
Жемчужина Днепропетровской области со вкусом соли// Лица. – 2017. – 26 октября
Невідома Дніпропетровщина: туристичний гід // Кривой Рог Вечерний. – 2014. – 14 мая. – С. 6.
Романчук Л. Загадки мертвого озера // Днепр вечерний. – 2017. – 19 сент. – С. 23.