Сухоніс Фідель Анатолійович
Фідель Сухоніс

Цього року виповнюється 65 років із дня народження члена Національних спілок України – письменників і журналістів, дослідника української діаспори, волонтера, блогера, шеф-редактора Всеукраїнського літературно-мистецького, художнього та публіцистичного щомісячника «Бористен».

Народився майбутній письменник у місті Дніпро (тоді – Дніпропетровськ), і відтоді завжди працював і діяв, прославляючи рідний край.

Закінчив одну з місцевих шкіл, а потім, у 1984 році – фізико-технічний факультет Дніпропетровського держуніверситету за спеціальністю «Виготовлення літальних апаратів». Працював технологом, кореспондентом багатотиражної газети виробничого об’єднання «Південмаш».

Від 1985 року працює редактором молодіжних програм Дніпропетровського обласного радіо, з часом – коментатором обласної студії телебачення, згодом стає редактором, а з вересня 2001 по вересень 2008 року директором т/о художньо-публіцистичних програм студії телебачення обласної державної телерадіокомпанії. У 1986 році Фідель Анатолійович був прийнятий до лав Національної спілки журналістів України. Свій професійний рівень підвищував, навчаючись в Інституті державного управління та самоврядування при президентові України.

Як тележурналіст Фідель Сухоніс завжди готував програми соціально-політичного та художнього спрямування. Неодноразово проводив «прямі» телевізійні ефіри важливого політичного та соціально-економічного значення. Зокрема, висвітлював події виборчих президентських компаній 2004, 2010 та 2014 рр. і парламентських перегонів. У телевізійній студії брав інтерв’ю як видатних політиків, так і впливових на ті часи осіб: В. Ющенка, В. Януковича, Л. Кравчука, А. Яценюка, Б. Тарасюка, Ю. Костенка, А. Кінаха, Л. Танюка, Н. Вітренко, П. Симоненка, В. Гриценка, В. Чорновола, Л. Лук’яненка та інщих.

Фідель Анатолійович Сухоніс – постійний редактор, започаткованого у липні 1991 року літературно-мистецького, художнього та публіцистичного щомісячника «Бористен» (засновник – В. Чемерис). На теперішній час вийшли друком майже 300 номерів цього часопису. Архів журналу можна переглянути за адресою: www.borysten.com.ua

За роки свого існування журнал став трибуною науковців-гуманітаріїв і творчих сил не лише країни, а й світової української діаспори. «Бористен» надходить у 33 країни світу. Часопис був зареєстрований Вищою атестаційною комісією при Кабінеті Міністрів України як фахове видання із спеціальностей: «Історія», «Філологія», «Політичні науки», «Мистецтвознавство» та «Культурологія».

У 2002 році часопис визнаний переможцем у регіональному конкурсі «Світоч Придніпров’я» в номінації «Кращий журнал регіону». А в 2003 журнал став дипломантом Всеукраїнського конкурсу Національної спілки журналістів України «Українська мова – мова єднання». Завдяки ініціативі Фіделя Анатолійовича силами редакції журналу «Бористен» проводяться різноманітні літературно-мистецькі імпрези.

Так, з 2009 по 2019 роки провадився щорічний конкурс творчої молоді імені Марусі та Івана Гнипів. Також у 2003 році редакційна колегія започаткувала «Відзнаку імені Олеся Гончара». Таким кроком було засвідчено повагу та шану класикові української літератури. Зусиллями шеф-редактора «Бористену» пана Фіделя у 2016 році засновано Відзнаку ім. Івана Багряного. З нагоди ювілейних дат, визначних подій, за вагомі досягнення в галузях науки, освіти, культури, активну державотворчу та громадську діяльність цією почесною нагородою вшановуються громадяни України і представники української діаспори, окремі колективи, установи, релігійні громади та інші юридичні особи. Співзасновниками відзнаки є Фундація ім. Івана Багряного (США) та Всеукраїнський щомісячник «Бористен» (представництво Фундації ім. І. Багряного в Дніпропетровській області). На жаль, у 2024 році надання Відзнаки було скасовано з огляду на припинення діяльності Фундації Багряного (США).

З метою увічнення пам’яті героїчного вчинку Василя Омеляновича Ма́куха редакцією у 2024 році було засновано Відзнаку імені полум’яного патріота. Нагадаємо, що 5 листопада 1968 на знак протесту проти комуністичної тоталітарної системи, колоніального становища України, політики русифікації й агресії СРСР проти Чехословаччини Василь Макух здійснив акт самоспалення на головній вулиці нашої столиці – Хрещатику. Цей жертовний і звитяжний акт є символом нескореності українського народу, його споконвічного прагнення до свободи.

З 1992 року виходять книги у серії «Бібліотека журналу «Бористен». За цей час вийшло друком понад 50 книг української тематики у різноманітніших жанрах. Деякі з них так само можна переглянути в електронному архіві журналу.

З вересня 2002 року під редагуванням Ф. Сухоноса також виходить релігійний додаток до журналу «Бористен» – бюлетень «Наша Церква – Київський Патріархат». Видання благословив Патріарх УПЦ КП Філарет.

Сухоніс Ф.А. видається не тільки українською, але й у перекладах англійською, білоруською та польськими мовами.

Автор і упорядник близько 50 книг і колективних збірників, серед яких гумористичні та публіцистичні книги, оповідання, художньо-публіцистичні есе, твори для дітей. Перу письменника належать численні публікації в періодичній пресі України, росії, США, Канади, Австралії, Бразилії, Польщі, Румунії. Особливий інтерес читацького загалу викликали книги, в яких автор розмірковує про життя західної української діаспори.

У 1995 році вийшла книга Фіделя Сухоноса «Америка у вишиванці», що розповідає про життя української діаспори США. А восени 1999 року автор презентував збірник «Українська Америка зблизька», присвячений цій же темі. У 2001 році письменник видав художньо-публіцистичний збірник «Україна за Атлантикою», де розповідає про життя. У 2007 році Фідель Сухоніс упорядкував книгу-реквієм «Не підлягає забуттю» – про голодомор-геноцид українського народу в 1932–1933 рр. Наступного року під орудою письменника побачила світ збірка з цієї ж тематики під назвою «Про голодомор вустами молодих». У 2009 році Фідель Сухоніс упорядкував науковий і художньо-публіцистичним збірник «До 350-річчя Конотопської битви». Наприкінці 2010 року вийшла книга письменника під назвою «Ріо-де-Україна», що розповідає про українську громаду в Бразилії та життя і діяльність діаспорян цієї країни. До чергової жалобної річниці геноцидного голоду в Україні у листопаді 2011 року побачив світ художній збірник «З душі та серця», упорядником якого знов виступив Ф. Сухоніс.

Уже на початку грудня 2011 року вийшов художньо-публіцистичний збірник «І знову я в Америці», який автор підготував за результатами подорожі до США, де відвідав українські громади Детройті, Ню-Йорку та Чикаго. Навесні 2012 року Ф.А. Сухоніс виступив видавцем і упорядником двох книг: «Християнська сторінка» (автори Л. Якобчук та Л. Хмельковський зі США) та «У темряві» (Л. Храплива-Щур, Канада). Останнє видання – це збірка нарисів про героїчну боротьбу ОУН-УПА. У жовтні 2016 році вийшов друком упорядкований паном Фіделем художньо-публіцистичний збірник «Українські воїни Добра і Правди» про бійців АТО. А на початку 2017 року ним було укладено книгу «Мобілізовані серцем. Волонтери російсько-української війни 2014–2016 рр.».

Також Ф. Сухоніс виступає упорядником і видавцем таких видань: Художньо-публіцистичний збірник «Терновий шлях. РУНВІРА». Боголюб (Іван) Свириденко-Овчаренко. 2017 рік. Історико-публіцистичне видання «Про злочин «братнього народу». Російсько-українська війна чи продовження Росією українського геноциду». Іван Український, Тарас Мирний. 2017 рік. «Християнська сторінка-2». За статтями однойменної рубрики журналу «Бористен». Леонід Якобчук та Лев Хмельковський, м. Харків, 2019 рік. «Христос веде до перемоги». Християнська книга захисника Батьківщини. Леонід Якобчук, м. Харків 2020 рік. Того ж року побачив світ аудікнига цього видання. «Палка молодість моя». Художньо-публіцистичний збірник, м. Дніпро, 2020 рік. «Покликані нести світло». Розповідь про сторічну історію коледжу електрифікації. Місто Дніпро, 2021 рік.

У 2021 році видав книгу власних оповідань «Чужа молитва», присвячену російській агресії на Донбасі. А у 2024 році художня повість «Приречені на любов». У 2025 році упорядкував і видав художньо-публіцистичний збірник «Берегині України» про героїчних захисниць нашої Вітчизни.

З початком військових дій у 2014 році на Донбасі Фідель Анатолійович активно зайнявся волонтерською діяльністю. Зокрема, українським бійцям на передову доставлялися продукти, медикаменти, художня література, засоби гігієни тощо. Як письменник і редактор щомісячника «Бористен» організував концерти для поранених бійців у військовому госпіталі м. Дніпро.

Уже 4-й рік Фідель Сухоніс очолює осередок Дніпропетровської обласної організації Національної спілки письменників України. Член правління НСПУ (Київ).

З початком активної фази російсько-української війни у 2022 році патріот і громадянин Фідель Сухоніс активізував свою волонтерську діяльність для допомоги ЗСУ. Виступає координатором і організатором окремих гуманітарних і допомогових програм. Здійснює активну діяльність в мас-медіа, серед громадських і релігійних організацій. З огляду на війну посилена волонтерська діяльність і щомісячника «Бористен».

Фідель Сухоніс нагороджений Орденом Святого Володимира 3-го ступеня, Святого Архистратига Михаїла й Орденом Кирила та Мефодія за відродження духовності в Україні та розбудову Національної Церкви. Відзначений як кращий журналіст регіону в щорічному конкурсі «Світоч Придніпров’я».

У 2015 році йому присуджено міжнародну літературно-мистецьку премію імені Пантелеймона Куліша за 23 роки безперервного й системного видання журналу «Бористен» і додатку «Наша Церква – Київський Патріархат», багаторічне творення серії «Бібліотека журналу «Бористен», на теренах якої побачило світ більше 50-ти найменувань книг з української тематики.

У 2016 році Фідель Сухоніс став лауреатом міжнародної літературної премії «Тріумф» за багаторічну письменницьку та журналістську роботу, спрямовану на ознайомлення читача з життям і діяльністю західної української діаспори, зокрема за видання художньо-публіцистичних збірників і книг: «Українська Америка зблизька», «Україна за Атлантикою», «Америка у вишиванці», «Калинова гілка кленового дерева», «Ріо де Україна» та «І знову я в Америці».

Має міжнародні відзнаки імені Пантелеймона Куліша, Григорія Сковороди, Олександра Довженка та Івана Мазепи.

У 2022 році отримав Міжнародну літературно-мистецьку премію імені Лесі Українки за збірку оповідань «Чужа молитва», яка розповідає про російську агресію на Донбасі. 31-го жовтня 2024 року нагороджений грамотою Верховної Ради України «За заслуги перед Українським народом».