Дніпропетровський національний історичний музей імені  Д.І. Яворницького

Дніпропетровський національний історичний музей імені Д.І. Яворницького

Історія, структура музею, експозиції, наукова та просвітницька діяльність, Дніпропетровський національний історичний музей імені Д.І. Яворницького.

Історія музею
 
Музей засновано в 1849 р. як Громадський музей старожитностей Катеринославської губернії. Він є одним із найстаріших музеїв в Україні. Біля витоків його створення стояли місцеві діячі – очільник Катеринославської губернії А.Я. Фабр і  директор гімназії та училищ краю Я.Д. Грахов. З 1902 до 1919 року музей мав назву – Обласний музей імені О.М. Поля, у 1919–1926 рр. – Народний музей, 1927–1935 рр. – Крайовий історико-археологічний, з 1935 р. – Історичний музей, з 1940 р. – сучасна назва. 
Великий внесок в розвиток музею зробили: знавець історії, підприємець, меценат і колекціонер О.М. Поль, український історик, академік Д.І. Яворницький (директор музею в 1902–1933 рр.), а також директор музею у 1963–1983 рр., історик, заслужений працівник культури УРСР А.Ф. Ватченко. 
 
У фондах музею зберігається 260 тис.
одиниць музейних предметів
 
У спеціально побудованому приміщенні музей розташований з 1905 р. У 1968–1977 роках проведена генеральна реконструкція старого приміщення і прибудоване нове, в якому розміщено частину історичного музею та діораму «Битва за Дніпро». У фондах музею зберігається 260 тис. одиниць музейних предметів, у тому числі археологічне зібрання, у складі якого 86 кам’яних скульптур – від всесвітньо відомого Керносівського ідола ІІІ тис. до н.е. до половецьких кам’яних баб Х–ХІІІ ст., реліквій запорозького козацтва, 200 стародруків ХVІ–ХVІІ ст. і сотні раритетних книжкових видань ХVІІІ – поч. ХХ ст., цінних документальних і фотографічних джерел, нумізматичних, філокартичних, фалеристичних, етнографічних, літературознавчих, образотворчих та інших колекцій. Щорічно музей поповнює своє фондове зібрання на 3 000 одиниці музейних предметів. 
 
 
Структура музею
 
Дніпропетровський історичний музей – це своєрідний музейний комплекс (загальна площа будівель – 13 103 кв. м., експозиційна площа – 4 585 кв. м.),  до складу якого входять 6 окремих музеїв, об’єднаних єдиним фондовим зібранням, що працюють на правах відділів: 
 
– історичний музей; 
– діорама «Битва за Дніпро»; 
– меморіальний будинок-музей Д.І. Яворницького;
– музей «Літературне Придніпров’я»;
– музейний центр О.П. Блаватської та її родини;
– музей історії розвитку місцевого самоврядування Дніпропетровської області;
–  музей «Громадянський подвиг Дніпропетровщини в подіях АТО» з експозицією просто неба «Шляхами  Донбасу» (створено у 2016–2017 рр.) і в приміщенні Діорами.
 
Експозиції історичного музею
Музей краєзнавчий 1931
У музеї 9 експозиційних залів з історії краю від найдавніших часів до сьогодення: 
– зала № 1 – «Край у період давньої історії – від палеоліту до часів Київської Русі»; 
– зала № 2 – «Україна й край в ХІV – кінці ХVIII ст. Історія запорозького козацтва»; 
– зала № 3 «Катеринославська губернія в кінці ХVIII – сер. ХІХ ст.»; 
– зала № 4 – «Соціально-економічний, політичний, культурний розвиток краю в 1861–1916 рр.»; 
– зала № 5 – «Катеринославська губернія в добу війн та революційних перетворень 1917–1921 рр.»; 
– зала № 6 – «Історія краю 1921–1941 рр.»; 
– зала № 7 – «Дніпропетровська область в роки Другої світової війни»; 
– зала № 8 – «Дніпропетровська область в 1946–2000-х рр.» (у виставочному варіанті); 
– зала № 9 – «Це не повинно повторитися» (стаціонарна виставка з історії репресій, голодомору 1920–1950-х рр. 
 
Крім того 4 виставкові зали, в яких постійно експонується понад 50 різноманітних виставок мистецтвознавчого та історико-культурного характеру як з власного музейного зібрання, так і з інших музеїв і приватних колекцій України та світу.
Різноманітні, яскраві, цінні скарби музейного зібрання дозволили перетворити Дніпропетровський національний історичний музей на своєрідний музейний комплекс із цікавими експозиціями, що розкривають своєрідність і неповторність історії та культури краю від давнини до сучасності. 
 
Наукова та просвітницька діяльність
 
Наукові співробітники музею досліджують понад 100 тем із історії краю від найдавніших часів до сучасності, з проблем археології та етнографії, історії українського козацтва, релігії, геральдики, нумізматики, історії книги, музеєзнавства, проводять соціолого-психологічні дослідження музейних відвідувачів. Організовують обласні наукові музеєзнавчі та краєзнавчі конференції. 
Щорічно музей проводить наукові археологічні експедиції, розвідки, етнографічні дослідження на території області. Результати науково-дослідної роботи висвітлюються в наукових збірниках музею (12 випусків), наукових виданнях ВНЗ міста та України, в окремих монографіях («Геральдика Придніпров’я»), археографічних виданнях («Епістолярна спадщина академіка Д.І. Яворницького», 6 випусків), каталогах (12), фотоальбомах («Скарби музею», «Форсування Дніпра»), на різних наукових конференціях у Дніпрі та за його межами. У 2016 р. музей за бюджетні кошти видав каталог «Козацькі старожитності в колекції Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького» (432 с. з ілюстраціями). Над його створенням 20 років працював великий колектив. 
 
Щорічно комплекс музею відвідують 300 тис. осіб

Кам'яні баби

Музейне зібрання складається із сотень різноманітних колекцій і становить 270 тис. од. музейних предметів. Серед них  козацькі старожитності та матеріали, що увічнюють пам’ять про козацтво, посідають провідне місце і налічують близько 5 000 одиниць. Кількість матеріалів щорічно зростає здебільшого за рахунок археологічних розкопок пам’яток козацької доби в нашому краї. Для порівняння зазначимо, що за часів Д.І. Яворницького у 1928 р. у музеї налічувалось 2 325 одиниць козацьких старожитностей (2 136 од. надійшли у 1905–1917 рр.).
Щорічно комплекс музею відвідують 300 тис. осіб, для них створюється понад 100 виставок, проводиться 6 000 екскурсій, організовуються різноманітні культурологічні заходи, зустрічі, вечори, концерти, презентації, музейні вітальні, нічні інтерактивні музейні сеанси «Людина і Степ» і «Одного разу ми будемо солдатами», музейні фольклорно-етнографічні свята просто неба на майданчику біля музею «Чисті джерела» і «Гончарне коло», лицарські турніри, свято вогню – фаєр-шоу, майстер-класи з народної творчості, ігри-вікторини, інтерактивні екскурсії-квести та виїзні пізнавальні заняття для дітей, функціонують краєзнавчі та культурологічні гуртки, клуби, студія «Жива глина» для дітей молодшого шкільного віку.
З 1999 р. музей втілює в життя проект «Музейні гастролі» – обмінні виставки з музеями України та світу – за ним відбулося понад 30 різних виставок, які дають можливість мешканцям нашого краю, а також різних регіонів країни, ознайомитися з історико-культурною спадщиною України та світу. Мешканці Чернігова, Києва, Луцька, Львова, Рівного, Одеси, Кам’янського неодноразово знайомилися зі скарбами музейних зібрань Придніпров’я.
Музей є науково-методичним центром для всіх музеїв області (131 музей, з них – 22 комунальних, 1 державний (відомчий) і 108 громадських), здійснює координацію музеєзнавчої та краєзнавчої роботи, бере участь в пам’ятко-охоронної діяльності. 
 
Дніпропетровський історичний музей 
започаткував Всеукраїнський музейний 
фестиваль «Музей третього тисячоліття»
 
У 2005 р. до 150-річного ювілею від дня народження Д.І. Яворницького на базі музею відбувся 1-й Всеукраїнський музейний фестиваль «Музей третього тисячоліття», в якому взяли участь 85 музеїв України з усіх її регіонів. Всього проведено 4 фестивалі.
 
Визнання музею
 
Протягом своєї діяльності музей отримав визнання як від владних структур і громадськості, так і колег-музеєзнавців. Неодноразово нагороджений грамотами та подяками обласної і міської влади. 
Має:
– орден Святого Станіслава, Диплом лауреата премії ім. Д.І. Яворницького Національної спілки краєзнавців України,
– Диплом співдружності Першого Московського міжнародного фестивалю «Інтермузей – 1999»,
– Диплом Гран-прі III-ї Красноярської музейної бієнале,
– Дипломи конкурсу «Краща музейна подія 2005 і 2011 рр.»
– III-е місце в конкурсі «Краща музейна подія 2008 р.» (за проведення музейних фестивалів) від Українського центру розвитку музейної справи та Міжнародного фонду «Україна 3000»,
– Диплом Гран-прі I-го Всеукраїнського музейного фестивалю, 
– дипломи переможця в різних номінаціях II-го та III-го фестивалів, конкурсу «Сузір’я муз Дніпропетровська». 
Про професіоналізм колективу музею свідчить і той факт, що серед наукових співробітників працюють 4 кандидати історичних наук, 5 заслужених працівників культури та 3 нагороджених орденами України. 
Директор музею – Капустіна Надія Іванівна (з лютого 1998 року). Нагороджена грамотами і подяками органів влади і громадських організацій, пам’ятною медаллю Дніпропетровської міськради «За вірну службу рідному місту» (1998 р.), пам’ятним знаком «За розвиток регіону» (2005), Орденом св. Княгині Ольги III ступеню (2007), відзначена званням Заслужений Працівник Культури України (2004).
Створено: 31.05.2017.
Редакція від 26.09.2017.
Браславська І. М.
Бібліографія:

Література
Музей і відвідувач: методичні розробки, сценарії , концепції / упоряд.: Н.І. Капустіна, Л.О. Гайда.– Дніпропетровськ, 2005.– 148 с.
Музей на межі тисячоліть: минуле, сьогодення, перспективи: Збірник тез доповідей та повідомлень Міжнародної наукової конференції, присвяченої 150-літтю від дня заснування Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького.–Дніпропетровськ: Вересень, 1999.– 176 с.
Роль музеїв у культурному просторі України й світу: збірник матеріалів загальноукраїнської наукової конференції з проблем музеєзнавства, присвяченої 160-річчю заснування Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького / упоряд. В.М. Бекетова.–Дніпропетровськ: Арт-Прес, 2009.– 607 с.
Скарби музеїв: матеріали обласної наукової конференції до Міжнародного дня музеїв 2003 / ред. кол.: Н.І. Капустіна, В.М. Бекетова, Н.М. Буланова.– Дніпропетровськ: Арт-Прес, 2005.– 152 с.
* * *
Бібліографія Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. І. Яворницького за 167 років. 1849–2016 рр. / упоряд. В.М. Бекетова; за заг. ред. Н.І. Капустіної.– Дніпропетровськ, 2016.– 67 с.