Титан математики з Кам’янського Штокало Иосиф Захарович
Видатний математик і педагог. Академік Академії Наук УРСР, професор, доктор фізико-математичних наук. Заслужений діяч наук УРСР, голова президії Львівської філії АН УРСР, член-кореспондент Міжнародної Академії історичних наук у Парижі, керівник сектору історії техніки і природознавства АН УРСР. Автор понад ста робіт в галузі диференційних рівнянь, теорії функцій і історії науки; кавалер орденів Леніна і Трудового Червоного Прапору. Саме ця людина з 1918 по 1929 рік була викладачем математики і директором семирічної трудової школи № 1 у Кам’янському.
У 1915 році, під час Першої світової війни, коли російські війська відступали з Галичини, разом із ними покинув рідну землю і Іосиф Штокало. Першим великим містом, куди він потрапив, виявився Катеринослав. Тут хлопець склав іспит на атестат зрілості в першій класичній чоловічій Катеринославській гімназії. Це давало йому право посісти місце вчителя початкової школи в селі Попасне, Новомосковського повіту. З того часу уся діяльність Штокала була спрямована на розвиток освіти і науки в Україні.
У 1918 році його таки наздогнала австро-угорська окупація, важка і обтяжлива в аг-рарних районах Катеринославщини. Залишивши сільську школу, Йосип Штокало у вересні 1918 року приїжджає до міста Кам’янського і влаштовується викладачем математики в чоло-вічій гімназії. Тут молодий учитель пережив усі перипетії, незгоди та поневіряння грома-дянської війни, у вирі якої місто багато разів переходило з рук в руки воюючих сторін. З остаточною перемогою більшовиків розпочалося тотальне перетворення старого суспільства, у тому числі й системи освіти.
У вересні 1920 року Чоловіча і Жіноча гімназії Кам’янського припинили існування, перетворені на Першу і Другу трудові школи. Директором Першої трудової школи Кам’янського став Йосип Захарович Штокало. Серед прізвищ викладачів Першої трудової школи цього періоду можна назвати О. Сокола, С. Питкевич, Г. Менниксара, Г. Карнаєву, О. Шатик, Ф. Тенета, Ю. Ковалевич та низку інших.
У 1927 році директор трудової школи Кам’янського стає студентом фізико-математичного факультету Дніпропетровського інституту народної освіти, згодом перетвореного на державний університет. Два роки Йосип Штокало їздив із Кам’янського до Дніпропетровська на заняття, що, звичайно, було архіскладною справою. Адже він одночасно залишався директором школи, керівником навчальної групи, викладачем математики і молодим батьком. Крім того Йосип Штокало спільно з іншим талановитим математиком Кам’янського Василем Реввою готував до видання «Сконцентрований підручник із математики», який побачив світ в 1929 році.
У вересні 1929 року Йосип Штокало бере розрахунок і переїжджає до Дніпропетровська. Отримавши в 1931 році диплом математика інституту народної освіти, Штокало вступає до аспірантури науково-дослідного інституту математики і механіки в Харкові. На початку тридцятих років він починає дослідницьку роботу з проблем теорії функцій комплексної змінної та застосування цієї теорії до різних практичних завдань, зокрема, в аеродинаміці. У 1934 році Й. Штокало захистив дисертацію на ступінь кандидата фізико-математичних наук. Володіючи польською і німецькою мовами, він міг не лише стежити за останніми досягненнями в математиці європейських колег, але і публікувати свої роботи, зокрема, німецькою мовою.
Друга половина тридцятих років була для Й. Штокала часом дуже інтенсивної нау-кової та науково-педагогічної роботи. Його боком обійшла хвиля репресій, хоча привід для арешту лежав на поверхні. Книгу «Сконцентрований підручник із математики» Йосип Штокало написав спільно з Василем Реввою, який в 1938 році був розстріляний як ворог народу. В цей час Йосип Штокало завідує кафедрою вищої математики в Харківському текстильному інституті і є співробітником Інституту математики Академії Наук Української РСР.
У перші місяці Великої Вітчизняної війни Й. Штокала призначають відповідальним за евакуацію до східних районів країни академічних установ Харкова а також тих установ Академії наук УРСР, які раніше були евакуйовані з Києва до Харкова. Після успішного ви-конання завдання він переїжджає до Уфи, де на той час були сконцентровані головні науко-ві та науково-організаційні установи Академії наук Української РСР, і з грудня 1941 року почав працювати старшим науковим співробітником Інституту математики АН УРСР. Тут Й. Штокало з великим успіхом проводить дослідження з теорії диференціальних рівнянь.
У 1943 році Й.З. Штокало у складі Академії наук УРСР переїхав до Москви, де акаде-мічні установи тимчасово перебували декілька місяців. У грудні того ж року, коли Велика Вітчизняна війна була в самому розпалі, він захистив докторську дисертацію за темою: «Асимптотичні і символіко-аналітичні методи в розв’язанні лінійних диференціальних рів-нянь зі змінними коефіцієнтами», в якій прийшов до низки блискучих висновків.
У 1947 році діапазон наукових інтересів Й. Штокала розширюється, він починає за-йматися питаннями історії математики, що згодом привело до видатного наукового досяг-нення в цій області. Ця творча діяльність стала величезним внеском не лише в історико-математичну науку, але і в математику взагалі: учені були ознайомлені з низкою маловідо-мих праць класиків вітчизняної науки, що зумовило появу нових досліджень, стимульова-них класичними результатами.
Йосип Захарович, продовжуючи дослідження з історії математики УРСР, редагує російсько-український математичний словник, бере участь у розробці української наукової термінології в різних галузях знань. Під його керівництвом видано 18 російсько-українських термінологічних словників з різних спеціальностей, що зіграло значну роль у становленні української наукової термінології.
У 1961 році за ініціативою Й. Штокало почалася робота над створенням грандіозної праці, присвяченої історії математики народів СРСР від прадавніх часів до наших днів. Ос-таточний варіант монографії «Історія вітчизняної математики» передбачав п'ять книг у чотирьох томах. Тільки завдяки невичерпній енергії Й.З. Штокала ця колосальна праця була доведена до кінця.
«Історія вітчизняної математики» отримала високу оцінку не лише в Радянському Союзі, але і за кордоном. Спеціальним рішенням Міжнародної Академії історії наук у серпні 1971 року Й.З. Штокалу була присуджена медаль імені А. Койре, якої удостоюється один раз на чотири роки кращий твір у світовій літературі з історії науки.
Олександр Слонєвський
