Зелений гай: відпочинок для всієї родини

Зелений гай: відпочинок для всієї родини

Україна, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Макарова, 27а

Гучний сміх, ігри на свіжому повітрі, смажені сосиски, спів біля багаття, кумедні розповіді… І багато приємних вражень!

Таємниці історії парку

Цей парк завжди чекає на людей. 
Стоїш, мовчиш. По-справжньому щасливий, 
Коли обійме затишком алей 
Чи прихистить від весняної зливи. 

Тримає сонце пальцями гілок, 
Колише птаха десь у верховітті, 
Щоб серед безлічі своїх думок 
Ти обирав лише спокійні, світлі. 

Він бачив мудрість давніх поколінь, 
Тому цей час для тебе зупиняє. 
Присядь, погомони з ним, відпочинь. 
Він знає щось таке, що ти не знаєш...

Наталка Янушевич

Активний відпочинок позитивно впливає на здоров'я, емоції, дарує бадьорість і хороше самопочуття. Особливо цей вид відпочинку корисний для людей, які мало рухаються. Одним з найпростіших і разом з тим дієвим способом зарядитися енергією, відчути приплив сил є оздоровчі прогулянки. Їх слід здійснювати якомога частіше, адже свіже повітря й активні рухи знімають втому, відчуття скутості, сприяють поліпшенню настрою. Прогулянки на свіжому повітрі будуть особливо корисними та цікавими, якщо поєднувати їх з культурною програмою. Гуляти на природі найкраще всією сім'єю у вихідні дні. Це може бути пікнік, піші прогулянки по алеях, ігри на галявинах. А якщо ви хочете поєднати приємний і цікавий відпочинок і оздоровитися, приїжджайте у «Зелений гай». Вас чекає море розваг на свіжому повітрі.

Це – не найвідоміший і не знаменитий парк Дніпра. Однак він може стати однією з туристичних родзинок міста. У цього місця цікава історія і прекрасні природні дані. 

Територія парку – одна з найдавніших зелених зон нашого міста. Вперше вона згадується ще в документах XVIII століття. Це була вершина Кленової балки – однієї з трьох найбільших балок на місці майбутнього Катеринослава. Мальовнича місцевість з крутими схилами, дзюрчання річки та зарості рослинності приваблювали сюди городян. Саме звідси випливав один із рукавів річки Половиці. Балка цікавила місцевих жителів як джерело деревини для опалення та інших потреб. Ніяких постійних поселень в ті далекі часи у верхній частині Кленової балки ще не було. Постійні жителі з'являються тут тільки наприкінці XIX століття.

Після заснування Катеринослава минуло приблизно століття, у житті Кленової балки настали нові часи. Урбанізація дуже рано торкнулася південно-західної частини міста. Саме тут, за деякими відомостями, ще в 1790–1791 роках з'явилися перші цегельні заводи. У XIX столітті тут розташовувалося вже більше десятка заводів, серед яких і заводи братів Рибакових. Через це колишня балка Кленова отримала назву «Рибаківська», або «Рибакова балка». 

У другій половині XIX століття близько кілометра нижньої частини балки вже «прикрашали» заводи. А ось верхню частину уподобали черниці. У 1866 році на західному схилі був заснований Тихвинський жіночий монастир. Він швидко розвивався, перетворився на місце активних відвідувань катеринославськими мешканцями. Після створення монастиря прилегла територія балки отримала у катеринославців назву «Монастирський ліс». Це було улюбленим місцем заміських прогулянок наприкінці XIX – на початку XX століття. Можна сказати, ліс став «столицею пікніків». 

Відомий краєзнавець Михайло Шатров у книзі «Місто на трьох пагорбах» писав:

«Куди йшли катеринославці? В улюблене місце відпочинку – густий тінистий ліс, розташований у двох верстах від південної околиці. Тут завжди прохолода, велика кількість грибів, ягід. Маленькими, нікчемними здавалися з узлісся будиночки залишеного далеко внизу Катеринослава…».

Краєзнавець В. Машуков, автор книги «Спогади про місто Катеринославі» зазначав:

«Міський ліс, більш відомий у жителів м. Катеринослава під назвою «монастирський», розташований у південній частині балки та є одним із улюблених місць для організації маївок на лоні природи. Навесні 1909 року цей ліс постраждав подібно Потьомкінському саду від великої кількості гусениць, які з’їли молоде листя, завдяки чому багато дерев простояли все літо оголеними подібно як узимку без будь-якої зелені, а верхівки деяких залишилися оголеними й у нинішньому 1910 році. Влітку минулого 1909 року міський (монастирський) ліс обкопаний, з усіх боків, глибокою канавою».

Місця в чудовому лісі вистачало всім – і монастирю з черницями, і простим городянам, і революціонерам, і поліції, яка їх шукала. Революція і прихід нової влади поступово змінили характер життя Монастирського лісу. У довоєнний період, у 1920–1930-х роках, монастир піддавався гонінням. Ліс, як і раніше, використовували для гулянь і пікніків місцеві мешканці.

Ось як розповідає про це відомий археолог Ірина Федорівна Ковальова у своїх мемуарах:

«У післяреволюційні роки монастир був розграбований і перетворений на лікарняні бараки для інфекційних хворих. До війни його оточував Монастирський ліс і чудовий шматочок незайманого степу в Рибальській балці, які були улюбленим місцем пікніків городян. Ми теж їздили туди, для чого наймався кінний екіпаж, завантажували вузлами з ковдрами, килимами, подушками, самоваром, кошиками з їжею. Виїжджали на світанку, поверталися вже в темряві. Нас, сонних, укладали в ліжко, і вночі снилися сни, в яких гойдалися вершини величезних дерев, а по землі бігли їхні тіні...».

У 1941–43 роках на території парку поруч із монастирем гітлерівці проводили масові розстріли, про ці страшні події нагадує меморіал, встановлений поруч із монастирем. А ось у післявоєнний період у життя Монастирського лісу увійшли будівельники. Ця мальовнича ділянка напівдикої природи виявилася оточена житловими кварталами. У 1944 році почалося будівництво легендарного «Південмашу», що призвело до активної забудови всього району. 

Було прийнято рішення організувати на цій території «Парк імені Ленінського Комсомолу». Його формування відбувалося методом реконструкції вже наявної природної зеленої зони, виходячи з особливостей місцевості. Це був парк культури та відпочинку. Перш за все, створили терасу-«перемичка» – магістральний перехід між проспектом Поля від універмагу «Славутич» до вулиці Макарова. У центрі цієї перемички створили систему сходів, використовуючи перепади рельєфу. Далі – в західній частині парку, ближче до колишнього монастиря, також зробили систему сходів, які ведуть від входу до нижньої частини парку до річища невеликої річки. В результаті вийшла своєрідна терасна композиція, що поєднувала в собі як пейзажний, так і рекреаційний принципи. У парку були створені літній театр, танцювальний майданчик, дитячі гойдалки, атракціони. Взимку тут залюбки каталися лижники, навіть проводили спортивні змагання.

Кілька десятиліть парк гостинно зустрічав та радував жителів району. Однак у життя парку увірвалася природна стихія. У 1977 році городяни відчули сильний підземний поштовх. Внаслідок землетрусу парк серйозно постраждав. Сформований на лесових ґрунтах із системою терас парк, на жаль, став «здобиччю» природних деформацій. 

Чарівний парк

Наш парк ожив й покрасивішав!
Алеї, лавки, ліхтарі.
А ввечері він полюднішав,
Співає молодь попурі.

Приходять в парк старі і діти
Помилуватись, відпочить,
Посидіть просто серед квітів,
Гірке забути хоч на мить.

Валентина Малая

У 2015 році, в межах декомунізації, парк отримав нову душевну назву «Зелений гай». У 2016 році його територію передали на баланс комунального підприємства – тоді ж і вирішили відновити парк для городян. У 2017 році тут розпочали капітальний ремонт центральної алеї. Архітектори характеризували проєкт відновлення як дуже складний з інженерної точки зору. Велику увагу при реконструкції приділяли технічним спорудам, водовідведенню, укріпленню підпірних стінок. Зелений Гай став яскравим прикладом раціонального переосмислення філософії міських парків. Перевага його – в значних розмірах, які можна було ділити на певні зони. Для відвідувачів продумали різнопланове зонування простору – спорт, дитячі розваги, тихий і активний відпочинок. У парку є затишні та зручні майданчики для пікніків із альтанками, мангалами та дитячою ігровою зоною. Ці альтанки можна орендувати на цілий день і отримати всі необхідні речі для «смачного» відпочинку. 

Для малечі у парку збудували інноваційний дитячий майданчик з гумовим покриттям. Тут можна знайти різні тренажери, міні-батути та навіть шахові зони. Кожен знаходить собі заняття до душі. Майданчик розташований серед дерев і кущів, які створюють тінь та приємну прохолоду. Погратися, весело провести час тут можуть дітки різних вікових категорій, адже асортимент розваг справді великий: пісочниці, різноманітні гойдалки, качалки, балансири, сходи, турніки, ігровий комплекс і навіть міні-будиночок. Особливо полюбляють дітлахи мальовничу галявину «Веселі комахи», де роботящі мурахи навчають малечу навичкам садівництва та землеробства. Інсталяція з рожевими фламінго приваблює любителів романтики, які загадують потаємні бажання та милуються екзотичними птахами. Для батьків і малят, які вже награлись, є багато дерев’яних лавочок для відпочинку. Стомленим сонцем і прогулянкою відвідувачам є де перекусити та випити лимонаду або кави – на головній алеї достатньо кіосків із напоями та морозивом, також уздовж парку розмістилися мобільна кав’ярня, затишне кафе «Пори року» та класичний ресторанчик. 

У Зеленому Гаї весь літній сезон  працює «клуб вихідного дня». Кожні вихідні для городян готуються розважальні програми: фестивалі, ярмарки, заходи під час свят.

Парк має унікальні для нашого міста перепади рельєфу. Він нагадує гірську ущелину, особливо в крайній західній своїй частині. Виходячи з цього, надалі тут можна сформувати не просто звичайний парк з атракціонами, а наслідувати образ європейських парків у гористій місцевості. 

Реконструкція центральної алеї була кропіткою роботою на майже 15 гектарах довкола. З боку проспекту Олександра Поля зробили плавний пандус, який дозволить потрапити до парку людям з обмеженими можливостями. Також тут облаштували зручні велосипедні спуски, а ще продумали систему захисту пандуса та ступенів від льоду.

Саме на природі людина спрощує своє життя, відкидаючи все непотрібне, радіючи найпростішим і природним речам – диханню, відчуттям, цілісності. Природні звуки та запахи цілюще впливають на психіку, емоційний стан. Саме тому заняття йогою на свіжому повітрі – це найкращий спосіб поповнити брак вітаміну Д та очистити легені від токсичного повітря. 

Одним із дуже цікавих і активних видів відпочинку у Парку є тімбілдінг, який включає різноманітні квести, екологічні стежки, смугу перешкод. Цей активний відпочинок із веселими цікавими командними іграми подарує масу емоцій і запам’ятається надовго. «Тімбілдінг» дослівно означає побудову команди, тобто головне завдання в таких командних іграх і квестах – діяти разом, згуртовано та цілеспрямовано. На таких заходах можна проявити командні здібності. Активний похід у парк вам запам'ятається можливістю цікаво, весело, а головне з користю для здоров'я провести час.

Оксана Шевченко
Бібліографія:

Ковалева И. Жизнь, проведенная в могиле. Исповедь археолога.– Днепропетровск, 2008.– 192 с.
Машуков В. Воспоминания об Екатеринославе за последние двадцать три года его существования (1887–1910 гг.).– Екатеринослав, 1910.– 89 с.
Шатров М. Город на трех холмах: Книга о старом Екатеринославе.– Днепропетровск, 1966.– 329 с.
***
Дёмушкин В. Гай на земле // Днепр вечерний.– 2018.– № 78 (30.10).– С. 2.
Парк Зеленый Гай преобразился // Днепр вечерний.– 2018.– № 79(1.11).
***
Шруб К. Тайны Днепра: парк Зелёный Гай // Электронный ресурс].– Режим доступа: https://gorod.dp.ua/news/147949
Створено: 15.11.2019
Редакція від 18.09.2020