Культурно-просвітницька діяльність О.М. Краснослободської в Катеринославі

Культурно-просвітницька діяльність О.М. Краснослободської в Катеринославі

Культурно-просвітницька діяльність катеринославської діячки, працівниці Катеринославської міської бібліотеки О.М. Краснослободської у 20-ті рр. ХХ ст.

Висвітлення історії культури 20-х рр. ХХ ст. є вагомим доробком у дослідженні історії України зазначеного періоду. Повернення імен людей, які мешкали та працювали в Катеринославі у буремні історичні часи, є необхідною складовою виховання молоді та вшанування пам’яті катеринославських культурних діячів. Для науковців життя та діяльність бібліотечних працівників є важливим напрямком вивчення історії Катеринославщини, зокрема висвітлення невідомих подій та фактів з історії місцевого бібліотекознавства.

Краснослободський М.І., батько Ольги, у 1911(?)–1914 рр. – учитель математики приватної гімназії Н.М. Тіблен. Фото: http://tfde.dp.ua/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B8%D0%BB_%D0%98%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Жіноча гімназія Н.М. Тіблен на Старокозачій, 51. Фото: http://tfde.dp.ua/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D1%87%D0%B0,_51#/media/File:Starokozacha_51_01.jpg  Тіблен Н.М., начальниця жіночої гімназії, яку у 1914 р. закінчила О. Краснослободська. Фото: http://tfde.dp.ua/%D0%A2%D0%B8%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D0%BD_%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%B6%D0%B4%D0%B0_%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B5%D0%B2%D0%BD%D0%B0

Ольга та Лев Краснослободські – брат і сестра, що повернулись до Катеринослава з Москви після 1917 р. У складний революційний період та під час громадянської війни країна поринула у вир економічної розрухи, голоду, хвороб, ідейних пошуків. Джерелом для визначення ролі, яку відігравала Ольга Михайлівна в розвитку культурно-освітнього  простору Катеринослава, зокрема в історії міської бібліотеки, став некролог, написаний директором Катеринославської міської бібліотеки В.О. Дикарєвим. У ньому висвітлюється яскрава постать молодої дівчини, яка знайшла себе в бібліотечній справі, постійно підвищувала свій професійний рівень, співпрацювала з молодими читачами Катеринослава, та висловлені слова вдячності і поваги до бібліотечного працівника та культурного діяча міста. Віктор Олександрович Дикарєв наголошує на органічному зв’язку між літературною організацією та бібліотечним осередком, де у центрі подій постійно перебувала Ольга Михайлівна. На жаль, ми не маємо інформації про її життя до переїзду в Катеринослав.

Однак відомо, що Ольга закінчила університет у Москві, була постійним членом московських культурних гуртків, що дозволило їй бути у курсі культурно-просвітницьких подій у країні.

Дикарєв Віктор Олександрович з колективом бібліотеки. Фото з фонду ДОУНБ.

Блискуча оповідачка і бібліотекарка за покликанням

Ім’я Ольги Михайлівни Краснослободської тісно пов’язано з діяльністю Катеринославської міської бібліотеки та Катеринославського гуртка художніх оповідачів (Екатеринославский кружок художественных рассказчиков). Як театральний діяч Ольга була обізнаною людиною в галузі літератури та мистецтва. Саме вона виступила ініціатором відкриття у Катеринославі гуртка художніх оповідачів у 1921 р. Катеринослав став другою духовною батьківщиною Ольги Михайлівни. Вона закінчила бібліотечні курси Губнаросвіти, які визначили її професію й подальшу долю. Бібліотечна робота, зокрема літературно-агітаційні та масові форми, стала її покликанням. Навіть у період громадянської війни вона продовжувала підвищувати культурно-освітній рівень шляхом читання книг та періодики, стежила за новинками художньої літератури.

Ставлячись з любов’ю до обраної професії, своє службове приміщення Ольга перетворила на гостинний куточок. Домашні килими, меблі, художні картини знаходили свої місця у приміщенні міської бібліотеки. Наполеглива молода жінка брала активну участь в організаційній роботі гуртка: створенні статуту, плану, програми. Водночас вона з великим завзяттям і захопленням працювала над власними оповіданнями. Перші спроби у цьому напрямку були невдалими, але талант чутливої та тонкої оповідачки розвивався, і вона вже звертається до жанру казки. Тому виступи Ольги Михайлівни на заняттях гуртка викликали читацький інтерес, мали одностайне схвалення його членів, що й визначило її шлях як активного культурного діяча Катеринослава.

Головну увагу Ольга Михайлівна приділяла дитячій читацькій аудиторії Катеринослава. Простота, душевність і водночас майстерність художнього виконання допомагали їй вивчати складну дитячу психологію. За словами колег, вона мала хист до роботи з дітьми та підлітками, шукала шляхи залучення населення до читання художньої літератури. Молоді імпонували тонкий гумор, людяність, професіоналізм Ольги. Свою любов до книги та читання вона прагнула передати саме дитячій аудиторії, яка завжди захоплено чекала нової цікавої інформації.

Бажання знайти власний індивідуальний стиль дитячого оповідання спонукало до самовдосконалення та поглибленого вивчення бібліотечної практики. Наступним кроком діяльності Ольги стала підготовка репертуару для дорослої читацької аудиторії. Завдяки унікальній пам’яті, О.М. Краснослободська протягом години могла засвоїти чотири-сім сторінок прози. Значний успіх вона мала у читанні побутового жанру, але її цікавила й любовна лірика. Характер спілкування з читачами визначали щирість та життєрадісність
самої Ольги Михайлівни.

Багатогранність повсякдення

Культурно-просвітницьку роботу О.М. Краснослободська старанно поєднувала з бібліотечною діяльністю, яка допомагала їй спілкуватися з активними культурно-освітніми діячами, виступаючи ініціатором багатьох літературно-мистецьких заходів. І в бібліотеці головну увагу Ольга приділяла роботі з дітьми. Її заслуга полягала в організації бібліотечної ради, мета діяльності якої – навчити дітей шанувати і поважати книгу, залучати малечу до читання. Популярністю серед катеринославців користувалися літературні вечори, складені за дитячими програмами. Безмежна любов до дітей була проявом материнського інстинкту, але, на жаль, матір’ю Ольга Михайлівна так і не стала.

Важливим інструментом бібліотечної діяльності є культура мовлення, якій діячка відводила перше місце, зокрема вона постійно працювала над підвищенням рівня декламаторського мистецтва. О.М. Краснослободська була справжнім знавцем художньої літератури, працювала у колі однодумців, надійних друзів. В.О. Дикарєв порівняв Ольгу з чехівською Сонею, яка повністю присвятила своє життя громадській і культурній діяльності. Її ерудиція, вміння донести до читача складні життєписи літераторів, художників початку ХХ ст. перетворювали зустріч на свято. Усі радощі, успіхи й невдачі членів гуртка Ольга Михайлівна переживала як власні.

Активна діяльність «Екатеринославского кружка художественных рассказчиков» припадає на літо-осінь 1921 року. У цей період кожний тиждень три члени гуртка проводили три-чотири зустрічі, у тому числі й Ольга Михайлівна. Проблеми різного характеру спричинили певну кризу в діяльності гуртка. Люди зневірювалися в доцільності своєї праці. Проте О.М. Краснослободська зробила все від неї залежне для позитивного рішення. У цей період жінка залишалась вірною його завданням, знаходила час і можливості для активної діяльності у вирішенні назрілих проблем.

Сучасники запам’ятали Ольгу Михайлівну як багатогранну та душевну натуру. За свою роботу вона отримала високу нагороду – любов колег і пошану мешканців Катеринослава. Під час проведення художніх читань бібліотечному працівникові допомагали витончений смак, естетичний такт, виразний і колоритний стиль переказу. Гурток під керівництвом О.М. Краснослободської постійно працював над художніми пошуками нових форм популяризації літератури. Ольга була взірцем порядності та чесності, душею гуртка. М’яка, жіночна натура Ольги Михайлівни сприяла створенню навколо неї затишної атмосфери.
Катеринославська діячка працювала на бібліотечній ниві віддано та безкорисливо. Надзвичайна працездатність і постійна готовність виконувати різну роботу свідчать про рідкісні та неоціненні якості громадської діячки. Важливим напрямком її культурно-просвітницької діяльності були починання, що стали важливими у процесі культурного зростання населення міста на початку ХХ ст.

Крім того, не залишалися поза її увагою й дрібниці повсякденності. У складні часи вона допомагала читачам збагнути чудовий світ художньої літератури. Мета її роботи полягала у популяризації змістовної художньої літератури та її поширенні серед народних мас. Це була тонка, ерудована, талановита оповідачка з простою щирою мовою читання художнього твору. Теми зустрічей з читачами торкалися актуальних питань, що виникли у 20-ті рр. ХХ ст., і тому викликали живий інтерес відвідувачів гуртка.

Молода працівниця стикалася і з труднощами, зокрема складання репертуару для різної читацької аудиторії (за віком і соціальним станом). У цьому вона виявляла кращі риси досвідченого педагога, який умів працювати з дітьми-читачами. Її вміння майстерно прочитати казку мало значний успіх і діти відповідали щирою симпатією. Бібліотечна діячка любила творчість О. Блока, І. Буніна, Л. Толстого, А. Чехова. Її літературні смаки знаходили відображення в репертуарі художніх читань. Перелік творів містив кращі оповідання та яскраво ілюстровані казки Л. Андрєєва, І. Буніна, Р. Кіплінга, В. Короленка, В. Немировича-Данченка, Ф. Сологуба, Л. Толстого, А. Чехова.

Книги дорадянських видань. Фото: https://meshok.net/Книги дорадянських видань. Фото: https://meshok.net/ Книги дорадянських видань. Фото: https://meshok.net/

З лютого 1922 р. гурток художніх оповідачів працював у помешканні О.М. Краснослободської по вул. Польовій (зараз – пр. О. Поля). З моменту відкриття й до останніх днів життя його організаторка виконувала всю адміністративно-господарську роботу, обіймала посаду секретаря гуртка, використовувала різні форми пропаганди художнього слова. Керівництво знало Ольгу як людину виняткової скромності. Вона брала участь у 41 читанні, що проводилися в міській бібліотеці, клубах, профспілках, студентських гуртках, дитячих будинках, трудових школах Катеринославщини. Останній виступ Ольги Михайлівни відбувся 11 червня 1922 року в клубі «Юний Пролетарій» і був присвячений оповіданню І. Буніна «Илья Пророк» (сучасна назва «Жертва»).

За джерелом, у 1922 р. водночас з голодом у Катеринославській губернії спалахнули холера і тиф. Катеринославщина посідала четверте місце в Україні за захворюванням на холеру, а Катеринослав – перше за смертністю в губернії. Сумна доля спіткала і катеринославську бібліотечну діячку. Передчасна смерть припинила культурну діяльність О.М. Краснослободської. Вона померла у молодому віці 4 липня 1922 р. У спогадах залишилась людиною чесною, порядною, відданою бібліотечній справі.

Ольга Михайлівна мала брата Лева – талановитого художника-живописця, молодого поета, людину з широким світоглядом. Л.М. Краснослободський помер 5 липня 1922 р., на другий день після сестри. Після смерті Ольги та Лева Краснослободських члени Катеринославського гуртка художніх оповідачів звернулися з проханням до Губполітпросвіти про присвоєння культурному осередку їхніх імен. Керівництво прохання задовольнило. На черговому засіданні 5 серпня 1922 р. у Центральній міській бібліотеці гуртківці вшанували пам’ять Ольги та Лева Краснослободських. Зустріч була присвячена спогадам друзів і колег, які продовжили їхню справу з організації літературних читань.

Таким чином, дослідження діяльності Катеринославського гуртка шанувальників художньої літератури у 20-ті рр. ХХ ст. допомогло виявити чинники та проаналізувати форми популяризації творів російських, українських і зарубіжних письменників ХІХ – початку ХХ ст. серед дитячого та дорослого населення міста. У цьому важливому процесі вагоме місце посідала Катеринославська міська бібліотека та її працівники. Висвітлення діяльності катеринославської жінки О.М. Краснослободської дозволило розширити межі і зміст регіональної історії бібліотечної справи, визначити роль особистості в процесах заохочення до читання книг та підвищення рівня знань мешканців Катеринослава. Ім’я О.М. Краснослободської має право гідно представляти широке коло бібліотечних працівників, які зробили вагомий внесок у розвиток книжкової та бібліотечної справи Катеринославщини, зокрема сприяли зростанню художнього смаку до читання та розповсюдженню художньої літератури в губернії.

Видання з фонду наукової бібліотеки ДНУ ім. О. Гончара Видання з фонду наукової бібліотеки ДНУ ім. О. Гончара Видання з фонду наукової бібліотеки ДНУ ім. О. Гончара

 

Титульне фото Читальний зал бібліотеки. 1900-ті роки. Фото: http://tfde.dp.ua/%D0%A1%D0%B2%D0%B5%
D1%82,_%D0%B1%D0%B8%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0

 

Створено: 12.05.2020.
Редакція від 13.05.2020.
Людмила Лучка
Бібліографія:

Венок на могилу Ольги и Льва Краснослободских. – Екатеринослав, 1923. Державний архів Дніпропетровської області. – Ф. 193. Метричні книги, 1921–1922 рр.
Історія міста Дніпропетровська / наук. ред. А. Г. Болебруха. – Дніпропетровськ, 2006. [Ольга и Лев Краснослободские] // Звезда. – 1922. – № 6. – 26 июля. – С. 4.