КЗК «Палац культури» м. Жовті Води

КЗК «Палац культури» м. Жовті Води

Україна, Дніпропетровська область, Україна, Дніпропетровська обл. м. Жовті Води, Площа Миру, 4

Він неперевершена архітектурна окраса міста, ним захоплюються туристи. Він залишається у пам’яті, а на зустріч з ним йдуть, як на свято.

Історія будівництва

Історія будівництва Палацу культури, саме так його називають жовтоводці, тісно пов’язана з історією розбудови міста та створенням гірничо-збагачувального комбінату. На 1 лютого 1952 року в селищі Жовта Ріка нараховувалося 1015 будівель, у тому числі відомчих. 243 одно і двоповерхових житловою площею 27 тис. кв. м., 772 приватних будинків житловою площею 15.4 тис. кв. м. На західній околиці селища стояла двоповерхова лікарня, а далі — безкраї лани. І саме серед цих ланів у 1955 році було розпочато будівництво Палацу культури, яке завершилось у листопаді 1957 року. З огляду на унікальність будівлі в 1985 році палац було занесено до переліку архітектурних пам’яток Дніпропетровщини. Автор проекту Олександров А.М. — професор, заслужений архітектор РСФСР, лауреат Державної премії СРСР. Побудований у рекордні терміни завдяки завзятій праці архітекторів, будівельників, художників під керівництвом Б.М. Чиркова, який на той момент керував гірничо-збагачувальним комбінатом. Старожили кажуть, що до будівництва Палацу культури були залучені ув’язнені. З огляду на історичний момент, скоріш за все, так і було. У будь-якому випадку, Палац культури витвір рук людських, які доля з’єднала в середині ХХ сторіччя для того щоби був побудований унікальний архітектурний об’єкт. А зараз у ньому відбувається справжнє диво, тому що тут живе мистецтво.

Творці мистецьких чудес

Діяльність Центру народної творчості культури й дозвілля надзвичайно багатогранна. За роки його творчості проведено тисячі мистецьких заходів. Це — тематичні вечори, масові гуляння, концерти, вистави, конкурси. Сотні дітей та дорослих побували членами художньої самодіяльності. У Палаці культури завжди кипить життя. Формат заходів змінюється з часом і завжди відповідає передусім запитам глядачів. Розквіт Палацу культури прийшовся на період 60–80 років ХХ сторіччя. У той час директором була М.В. Єгер. У палаці працювали десятки колективів художньої самодіяльності, клубів та об’єднань, які гастролювали з концертами та виставами, навіть, за кордоном. Вогник творчості вони передали сучасникам, які підтримують його й намагаються привнести щось нове та цікаве в його роботу Палацу культури.

Як і раніше будівля доглянута, має гарний вигляд і досить потужну матеріальну базу. Керує колективом Л.М. Козішкурт. І сьогодні в Палаці культури займаються чудові художні колективи художньої самодіяльності: народний хор «Веселка», яким керує вже 18 років талановитий професіонал, хормейстер, прекрасний організатор, невгамовна, завжди в пошуку нових форм роботи Т. Михайлюк. Не здає своїх позицій і народний ансамблю танцю «Світанок» на чолі з керівником О. Гонзою. Ансамбль завжди радує глядачів видовищними, захоплюючими постановками, яскравими костюмами, енергією й натиском. Усе так само популярний народний фольклорний ансамбль «Горлиці». Його засновник і керівник — ентузіаст своєї справи, людина невгамовної енергії, фольклорист М. Кузнєцов. Активності цього колективу можуть позаздрити молоді: вік учасників за 60, 70, а то і 80 років. Є в Палаці культури колективи до складу яких приходять нові керівники та талановита молодь на зміну ветеранам-культпрацівникам. Так, керівника народного цирку «Юність», заслуженого працівника культури України Ю.Я. Костильова, змінила його учениця Н. Тертична, а потім його учень, артист цирку Ю. Аксенов. Зараз цю естафету підхопив теж вихованець циркового колективу, випускник Київського циркового училища, професійний цирковий артист Р. Ікальчик. І тепер «Юність» знову на новому витку розвитку. У народному духовому оркестрі на зміну його керівнику Б.М. Швиданенку прийшов його учень — чудовий музикант, аранжувальник, диригент І. Ройко. Й оркестр зазвучав по новому, став сучасним, креативним, живим. Справжні фахівці своєї справи працювали в різні роки в театральній студії, у студії вокального естрадного співу, академічному камерному хорі.

Усі ці колективи мають стабільний склад учасників, багатожанрові концертні програми, їх вирізняє висока майстерність, творче горіння та ентузіазм, організованість та висока самовіддача. У кожному їхньому витворі є частина душі і вони готові радувати глядачів талановитим виконанням, дарувати незабутні хвилини зустрічі з мистецтвом. Двері Центру народної творчості культури й дозвілля ДП «СхідГЗК» у м. Жовті Води відкриті та готові приймати ще багато поколінь мешканців, які знайдуть тут собі заняття по душі, активний відпочинок і цікаве спілкування. Жовтоводцям пощастило, що в них є такий Палац культури!

Зірки на сцені Палацу культури

За багаторічний час діяльності Палацу культури з гастролями на його сцені побувало багато митців культури. Те що знанні у багатьох країнах світу артисти були гостями Палацу культури це безумовно вагомий творчий доробок організаторів заходів, працівників цього культурного закладу. Такі концерти, театральні вистави завжди проходили при повному залі та дуже піднесеній атмосфері. Вони незабутні і надають позитивні враження надовго.

Одним з найгучніших був концерт Національного академічного хору імені Григорія Верьовки. Майже після кожного концертного номеру довго не вщухали шалені овації і крики «Браво!». Всі глядачі в залі пройнялися тією сильною енергетикою, яка неслася стрімко з кожним звуком, кожним жестом зі сцени Палацу. Кожен з представлених у цій програмі номерів є шедевром. «Наживо» звучали звуки бандури, цимбалів, гуцульських сопілок та флейт. Усе це звучало по-рідному зворушливо. Найбільше гучних оплесків дісталося «Козакам», які виробляли неймовірні танцювально-акробатичні трюки. А шевченківський «Реве та стогне Дніпр широкий» зал слухав стоячи. Головний режисер-диригент Зеновій Михайлович Корінець після концерту в інтерв’ю розповів про історію «Хору імені Григорія Верьовки» та висловив сподівання приїхати до Жовтих Вод у майбутньому. Жовтоводці які побували на цьому концерті почули музику, спів та побачили танок, які немов переплелися як барвистий український віночок з безліччю розмаїтих відтінків культури нашого народу.

Частими гостями у Палаці культури є театральні колективи. З аншлагами завжди проходять постановки Кіровоградського академічного українського музично-драматичного театру ім. М.Л. Кропивницького. Цікаво, що серед артистів цього театру є професійна артистка, яка народилася у Жовтих Водах Олеся Бушмакіна. Коли на сцені Палацу проходила оперета Імре Кальмана «Сільва» вона виконувала головну роль Сільви Вареску. Її унікальний широкий рідкісний діапазон голосу мецо-сопрано буквально покорив глядачів з перших хвилин вистави. Це не єдина головна роль О. Бушмакіної, також вона зіграла роль Наталки у театральній постановці «Наталка Полтавка» . Їй поталанило стати артисткою одного зі старіших театрів України, славного традиціями класичної української літератури. Жителі Жовтих Вод пам’ятають «Сорочинський ярмарок», «Циганку Азу» у виконанні цього чудового театрального колективу і  чекають на нові театральні вистави на сцені Палацу культури.

Завжди цікаво відбуваються зустрічі жовтоводців з зірками шоу-бізнесу. Улюбленцями публіки стало Варьяти-шоу. В рамках Всеукраїнського туру «Тіна» до нашого міста завітала Тіна Кароль. На головній сцені нашого міста вона представила концертну програму, яка складалася з симбіозу жіночих історій, виражених в піснях. В ній пролунали, як прем’єри пісень, так і кращі хіти співачки. Глядачі Жовтих Вод побачили улюблену співачку, живий звук, світлові та відеоефекти. Також не залишила нікого байдужим та запам’яталася жовтоводцям зустріч з неперевершеним Олександром Пономарьовим. Він порадував шанувальників сучасної української пісні відвідавши Жовті Води в рамках всеукраїнського туру «Полонила ти…». Композиторський талант, унікальний спів, елегантність Олександра Пономарьова заворожили глядачів. Це була головна подія тієї весни у культурному житті нашого міста. Зі сцени Палацу культури прозвучали  пісні які витримали перевірку часом, і полюбилися глядачам, так і нові. На цьому чудовому концерті кожен знайшов собі щось своє, хтось потаємне, відчуте, а інший ще не відкрите.

КЗК «Палац культури» м. Жовті Води чекає на музикантів, акторів, танцюристів, зірок шоу-бізнесу які своєю творчістю наповнять сенсом і контентом його сцену та зал. А цього найбільше чекає жовтоводський чуйний, вдячний, готовий аплодувати глядач.

Фото титула:https://www.mnenie.dp.ua/

Тетяна Демиденко
Бібліографія:

Жовті Води — місто нашої долі: Історичні нариси. — Жовті Води, 2012. — С.181–182.
Жовтим Водам — 100: Іст. нариси/ Ю. Пригожин. — Дніпропетровськ: Січ, 1985. — С. 73, 96–97.
Місто наших мрій і сподівань: Історико-економічний нарис. — Жовті Води, 2007. — С. 221–223.
***
Годун Л. «Веселка» на «Калиновому співі»: [Про участь народного хору «Веселка» ЦНТКіД ДП СхідГЗК у Всеукраїнському фестивалі хорових колективів]/Л. Годун // Жовтоводські вісті. — 2012. — 22 черв. — С.7.
Дворец культуры летом // Трудовая слава. — 1986.- 8 августа. — С.3.
Долгова О. За лаштунками: [Центру народної творчості культури і дозвілляAnchor ДП «СхідГЗК» — 60 років] / О. О. Долгова // Жовтоводські вісті. — 2017. -10 листоп. -С.7.
Долгова О. Палац культури — гордість Жовтих Вод: До 40 річчя Палацу культури ім. Леніна/ О. Долгова // Жовтоводські вісті. — 1997. — 14 листоп. — С. 2.
Искусство должно служить людям: О работе Дворца культуры // Трудовая слава. — 1985. — 18 октября.
Кубарева Е. Концерт эстрадно-духового оркестра подарил прекрасное настроение / Е. Кубарева // Трудовая слава. — 2015. — 14 марта. — С. 6.
Кубарева Е. Народний ансамбль танца «Світанок» победил на Международном фестивале / Е. Кубарева // Трудовая слава. — 2013. — 6 апреля. — С. 6.
Кубарева Е. Народний хор «Веселка» — обладатель Гран-при! / Е. Кубарева // Трудовая слава. — 2015. — 11 июля. — С. 6.
Палац культури завжди відкритий для творчих особистостей і глядачів: [Про творчі колективи палацу культури ДП СхідГЗК] // Жовтоводські вісті. — 2014. -14 листоп. — С. 2: фот.
Палац культури — перлина Жовтих Вод: [Про діяльність колективів Центру народної творчості культури та дозвілля ДП «Схід ГЗК»] // Жовтоводські вісті. -2012. — 2 листоп. — С. 2.
Пісня лине до сердець: [В Центрі народної творчості культури та дозвілля ДП «Схід ГЗК» відбувся фестиваль української пісні] // Жовтоводські вісті. -2015. — 30 січня. — С. 1.
Пригожин Е. Дворец нашей мечты: К 40-летию ДК им. В. Ленина // Трудовая слава. -1997. — 6 дек. — С. 3.
Прудченко В. Чорнобильські мотиви: [Хор «Веселка» ЦНТКіД ДП СхідГЗК визнано кращим музичним колективом на фестивалі Чорнобильські мотиви у м. Дніпропетровськ] / В. Прудченко // Зоря. — 2011. — 15 груд. — С. 3.
Ройк І. «Відроджуємо українську оркестрову музику»: [Відбувся звітний концерт естрадно-духового народного оркестру ЦНТКіД]: Інтерв’ю провела М.Богданова // Жовтоводські вісті. — 2016. — 11 берез. — С. 1.
Харчук В. Было и есть!: [О работе ДК им. Ленина г. Желтые Воды к 40-летию деятельности] / В. Харчук // Трудовая слава. — 1997. — 11 окт. — С. 3.
Створено: 14.06.2018
Редакція від 04.11.2020