Михайло Мельник: анатомія любові

Михайло Мельник: анатомія любові

  • Роки життя 18 травня 1957 р. |
  • Місце народження: с. Комуна Сумської обл. |
  • актор

Михайло Мельник – творець театру одного актора «Крик» у Дніпрі, видатний український актор, культове явище театрального світу.

Народився 18 травня 1957 року в с. Комуна Сумській області. Дитяча мрія звичайного хлопчика із Сумщини стати художником, пасічником або артистом збулася не відразу й не повною мірою. Після служби в армії в почесній варті Москви він приїхав до Києва, де працював на авіазаводі токарем. Випадкова зустрівся з викладачем театрального інституту Нінеллю Антонівною Биченко, яка підготувала Михайла до вступних іспитів. 1982 року закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені Карпенка-Карого. 

1982–1989 – актор Дніпропетровського українського театру ім. Т.Г. Шевченка, де він поставив на малій сцені свій перший спектакль «Гайдамаки» за поемою Т. Шевченка. Потім вистава «Пропащі». 

У грудня 1989 року Михайло Мельник створив театр-студію «Крик» в колишньому музеї комсомольської слави ім. О. Матросова. Внаслідок відсутності коштів йому довелось самотужки облаштовувати приміщення під театр. Його руками були збудовані лави для глядачів, лаштунки та все обладнання для освітлення та звукових пристроїв. 

на його вистави студенти ходять по 
10–20 разів і вважають за честь 
потиснути йому руку

Спочатку глядачів театру одного актора запрошували просто з вулиці. По Дніпропетровську поповзли чутки, що гарний високий молодий чоловік ходить вулицями і роздає запрошення у свій театр. Розмовляє дуже чистою українською мовою, легко вступає в спілкування, але панібратства не дозволяє. На перших спектаклях були присутні по 15–20 глядачів, а іноді виставу доводилось скасовувати, якщо глядачів виявлялось менше дванадцяти. Театр «Крик» – це єдиний випадок, коли в театрі режисер і актор, і сценарист, і музичний редактор, і художник в одній особі. Про «Крик» і його вистави тепер знає вся країна, хоча театр не можна назвати рухомим. Попри свою компактність, на гастролі театр виривається рідко, тому що квитки на вистави глядачі розкуповують за місяць

Актор став культовою особою для дніпропетровської молоді – на його вистави студенти ходять по 10–20 разів і вважають за честь потиснути йому руку. Михайло Мельник – істинний гуманіст. Він вірить в людей. У кожній людині є вогник, який вона має зберегти. З цього вогника з часом розгорається величезне полум’я.

Михайло Мельник – лауреат цілої низки театральних премій: «Земля людей» (1991), імені Антона Хорошуна (1993), перший лауреат премії імені Леся Курбаса (1996), отримав кілька відзнак Вищої регіональної театральної нагороди «Січеславна» (1991, 1993, 2004), лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка (2007).
1994 року Михайлові Мельнику присвоєно почесне звання Заслуженого артиста України, а в  2005 році він отримав звання «Народний артист України.

Актор не раз брав участь в українських і зарубіжних театральних фестивалях і форумах, звідки незмінно привозив відзнаки. 
 

Цікаві факти з акторського життя

Чорний оксамит для лаштунків свого театру Михайло Мельник, за відсутності коштів, викуповував за мізерну ціну в інших театрах зі списаних декорацій і ночами переносив до свого майбутнього театру. До речі, цей оксамит і сьогодні слугує театру, нагадуючи Михайлу Васильовичу про ті «романтичні часи» 

Кошти на технічні засоби та звукову апаратуру заробляв майструванням сопілок по двадцять штук за ніч, а потім, виготувавши сотню, віз у вихідний день на мотоциклі «Мінськ» до якогось районного центру на ринок і продавав там по три карбованці за штуку. 

Не випадково він став Першим лауреатом конкурсу читців ім. Т. Шевченка. За день до цього конкурсу коло пам’ятника кобзарю поряд із університетом ім. Т. Шевченка у Києві він читав його твори. Незважаючи на дощ, тут зібралося кілька тисяч слухачів, які дві години не відпускали М. Мельника, аж поки він зовсім не захрип…То був його перший тріумф! Можливо звідти починався його шлях до Національної премії ім. Т. Шевченка, яка була присуджена йому за виставу «Гріх» в 2005 році.

перед виставами доводиться спускатися 
в підвал та лагодити труби. Він лагодить 
як собі, так і іншим…

Театр не має свого власного приміщення, тому орендує зал у «Будинку Архітектора». Своїми руками він облаштовував сцену, проводив електрику, робив кабіну для оператора світла та звуку, прилаштовував всі театральні ліхтарі та звукові колонки, зконструював всі декорації для вистав, очистив підвал за лаштунками, зробив ремонт та облаштував собі під гримувальну кімнату.

Михайлу Мельнику час від часу перед виставами доводиться спускатися в підвал та лагодити труби, що ведуть в кабінет. Він лагодить як собі, так і іншим, якщо бачить, що в когось поряд протікає.

До кожної вистави «Сонце в очах твоїх…» Михайло Васильович сам ходить купувати для глядачів цукерки.

 


Театр Михайла Мельника: події, прем’єри, нагороди

 

1989 р. – актор і режисер Михайло Мельник став засновником і художнім керівником першого українського театру одного актора «КРИК» (м. Дніпропетровськ).

1991 р. – перші гастролі театру у Львові (вистава «Гайдамаки»). Здійснено постановку вистави «Кара» за повістю М. Гоголя «Тарас Бульба». Актор отримав Другу премію Вищої регіональної театральної нагороди «Січеславна».

1992 р. – гастролі у Києві в приміщенні Молодого театру (вистави «Кара», «Гайдамаки»).

1993 р. – здійснено постановку вистави «Лоліта» за романом В. Набокова. Акторові присвоєно І премію Вищої регіональної театральної нагороди «Січеславна».

1994 р. – гастролі у Києві (вистави «Лоліта», «Кара»). Михайлові Мельнику присвоєно почесне звання Заслуженого артиста України.

1995 р. – здійснено постановку вистави «Парфумер» за романом П. Зюскінда; гастролі у Києві («Парфумер», «Лоліта»). Гастролі у Львові (вистави «Лоліта», «Кара»).

1996 р. – Михайлові Мельнику присвоєно звання Лауреата та володаря Гран-Прі Вищої регіональної театральної нагороди «Січеславна». Став Першим лауреатом міжнародної премії ім. Л. Курбаса. Гастролі театру у Львові («Парфумер»).

1997 р. – гастролі у Києві («Парфумер», «Лоліта»).

1998 р. – здійснено постановку вистави «Ворота до раю» за твором Є. Анджеєвського.

1999 р.– гастролі у Києві («Ворота до раю»). Здійснено постановку вистави «Україншька охота» за творами О. Вишні.

2000 р. – Михайло Мельник нагороджений орденом Української Православної Церкви Святого Рівноапостольного Великого Князя Володимира ІІІ ступеню.

2001 р. – участь вистави «Парфумер» у програмі Київського міжнародного театрального фестивалю «Мистецьке Березілля».

2002 р. – прем’єра нової вистави за повістю Ф. Достоєвського «Кроткая» – «Mollis».

2004 р. – гастролі у Києві («Парфумер», «Mollis»). Постановка вистави «Гріх» за М. Коцюбинським (сучасна версія). Михайлові Мельнику присуджено премію за кращу режисуру Вищої регіональної театральної нагороди «Січеславна». Гастролі у Києві («Гріх»).

2005 р. – Отримав звання «Народний артист України. Володар «Серебряного Витязя» на ІІІ–му Міжнародному Театральному Форумі «Золотой Витязь. 

2006 р. – Лауреат та володар Золотого Диплому на ІV Міжнародному Театральному Форумі «Золотой Витязь».

2007 р. – здійснена постановка п’єси «Мутація» за повістю Ф. Достоєвського «Сон смешного человека». Став лауреатом Національної премії України ім. Тараса Шевченка.

2009 р. – здійснено постановку вистави «Табу» за повістю Л. Толстого «Крейцерова соната» (сучасна версія).

2010 р. – здійснена музична вистава-контакт «Сонце в очах твоїх…».
 
2013 р. – здійснено постановку п’єси «Непізнані» за мотивами повісті С. Цвейга «Лист незнайомої"

 

 

 

Створено: 31.05.2017.
Редакція від 02.10.2017.
Тетяна Зайцева
Бібліографія:

Богомазова А. Цілую Ваші серця… // Моє Придніпров’я. Календар пам’ятних дат Дніпропетровської області на 2012 рік. У 2-х ч. Ч. I. / упоряд. І. Голуб.– Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2011.– С. 133–135.
Ваш КРИК: До 15-річчя Дніпропетровського українського театру одного актора «КРИК» [Текст].– Дніпропетровськ: 2005.– 119 с.
Галацька В. Театр одного актора «Крик» – видатне явище національного культурного процесу [Текст] / В. Галацька // Посібник до вивчення курсу «Історія української драматургії та театру».– Дніпропетровськ: ДНУ, 2008.– С. 29–32.
Гронська Г. «Крик». Театр одного актора [Текст] / Г. Гронська // Театри Дніпропетровщини: енциклопедія.– Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 2003.– С. 335–352.
Десятерик В. Крик і шепіт [Текст] / В. Десятерик // Хроніка 2000. Дніпропетровськ: виміри історичної долі: Український культурологічний альманах.– К.: Фонд сприяння розвитку мистецтв, 2007.– Вип. 73.– С. 631–648.
* * *
Абрамова Т. Мельник проти Цвейга: [спектакль «Непізнані» за твором С. Цвейга «Лист незнайомки»] // Театр плюс.– 2013.– № 28.– С. 92.
Адамович Н. Життя як крик // Наше місто.– 2014.– 25 груд.– (№ 56).– С. 15.
Бабенко Ю. Всміхнулась з неба батькова душа...: [у Будинку архітектора відкрилася виставка картин В. Мельника, батька актора] // Наше місто.– 2011.– 25 берез.– (№ 42).– С. 9.
Боглевская О. «Не человек – Театр» // Газета «По-киевски».– 2010.– 18 янв.
Галацька В. Табу на нелюбов // Кіно-театр.– 2010.– № 3.– С. 37.
Гонченко Т. Вторая жизнь «Лолиты»: [презентация видеоверсии пьесы М. Мельника] // Газета по-днепровски.– 2010.– 4–10 нояб.– (№ 44).– С. 14.
Десятерик В. Терпкий запах калини // Театр плюс.– 2012.– № 27.– С. 55.
Кокошко Ю. Вечер любви: [творч. вечер «Сонце в очах твоїх»] // Днепр вечерний.– 2010.– 21 дек.– (№ 191).– С. 12.
Кокошко Ю. Жизнь артиста: [25 лет театру] // Днепр вечерний.– 2015.– 6 янв.– (№ 2).– С. 13.
Кокошко Ю. И один в жизни воин: [55 лет М. Мельнику] // Днепр вечерний.– 2012.– 18 мая.– (№ 62).– С. 15.
Кокошко Ю. Монумент любви от Мельника: [премьера спектакля «Непознанные»] // Днепр вечерний.– 2013.– 2 окт.– (№ 126).– С. 11: фот.
Кокошко Ю. Наши земляки – лауреаты Шевченковской премии: [лауреаты Шевченковской премии Днепропетровщины]: библиотечка ДВ, вып. № 18 // Днепр вечерний.– 2014.– 14 нояб.– (№ 148).– С. 7–8, 21–22.
Конфеты мечты от М. Мельника // Событие. Днепропетровск.– 2010.– 15 дек.– (№ 50 ).– С. 18.
Кривицкая Е. Мельник «поработал» волшебником: [в день рождения актёр играл рок-н-ролл и бросался конфетами] // Событие. Днепропетровск.– 2010.– 26 мая.– (№ 21).– С. 3: фот.
Крик презентовал новую пьесу: [«Солнце в глазах твоих»] // Зоря. Город.– 2011.– 22 дек.– (№ 143).– С. 21: фот. цв.
Лазурина М. Сто вопросов Михаилу Мельнику: [творческая встреча со школьниками] // Вісті Придніпров’я.– 2015.– 26 лют.– (№ 16).– С. 1.
Мельник М. У «Зорі» є унікальні рубрики: [відгук читача про улюблені рубрики газети] // Зоря.– 2013.– 20 листоп.– (№ 90).– С. 4.
Мельник М. Я – Мельник, и мельница моя в центре: [интервью с М. Мельником] / вела Е. Мисник // Наше місто.– 2013.– 17 трав.– (№ 50).– С. 30.
Мельник М. Я – живий, таким і буду: [інтерв’ю] / підготувала Н. Терентьєва // Вісті Придніпров'я.– 2010.– 13 квіт.– (№ 26).– С. 5.
Мельник М. «Я не могу играть голодного человека, будучи сытым. Нужно все делать честно»: [интервью] / интервью взяла О. Боглевская // Еженедельник-2000.– 2013.– Вып. 5.– 1–7 февр.
Мироненко А. «Крик», который дарит людям добро // Европа-Центр.– 2012.– № 32.– С. 302–303.
Мисник Е. Сердце женщины в мужском теле: [премьера «Непознанные»] // Наше місто.– 2013.– 20 верес.– (№ 92).– С. 30.
Михайло Мельник: «Ніколи не одягайте масок, не втратьте свого лиця» // Бористен.– 2011.– № 8.– С. 14.
Моторевська Є. Крик одного актора // Дніпро.– 2010.– № 6–8.– С. 73.
Олексюк Я. «Крик» відтепер академічний: [театру присвоєно статус академічного] // Сільські новини.– 2012.– 29 листоп.– (№ 48).– С. 16.
Разумный А. Наших награждали за книги, музеи и спектакли: [земляки – лауреаты премии им. Т. Шевченко] // Днепр вечерний.– 2011.– 21 мая.– (№ 74).– С. 12.
Рыбка С. Опыт без масок: [открыт набор на актерские курсы нар. артиста Украины М. Мельника] // Событие. Днепропетровск.– 2010.– 22 сент.– (№ 38).– С. 5.
Рыжков В. Дерева… за свій рахунок // День (укр).– 2015.– 4 июня.– (№ 95).– С. 8.
Театр «Крик» відзначив ювілей: [святковий вечір на 25-річний ювілей театру] // Зоря Город.– 2015.– 6 янв.– (№ 1).– С. 3.
Театру одного актора «Крик» присвоєно статус академічного: [рішення колегії Міністерства культури України від 29 березня 2012 р.] // Наше місто.– 2012.– 31 берез.– (№ 44).– С. 2.
Трубачова К. Заслуженная награда: [театр стал академическим] / К. Трубачова // Наше місто.– 2012.– 20 листоп.– (№ 134).– С. 1, 2.
Фоменко О. «Крик», который слышен 25 лет // Горожанин.– 2015.– 5–14 янв.– (№ 1).– С. 22.
Фоменко О. Театральщина: [обзор театрал. жизни Днепропетровска в 2012 г.] // Горожанин.– 2012.– 27 дек.– 2 янв.– (№ 52).– С. 16.
Чужинова И. «Табу» в театре «Крик». Два взгляда на один спектакль. Театр или проповедь // Театр плюс.– 2011.– № 25.– С. 25–26.
* * *
Я – «Крик». До 60-річчя Михайла Мельника, актора, режисера, директора Академічного українського театру одного актора «Крик»: Біобібліограф. видання / упоряд.: Т. Зайцева, З. Сидоренко; авт. ст. В. Галацька.– Дніпро: ДОУНБ, 2017.– 32 с. (Серія «Галерея митців Придніпров’я»).