Музейний центр О.П. Блаватської та її родини (відділ Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького)

Музейний центр О.П. Блаватської та її родини (відділ Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького)

Історія створення Музейного центру О.П. Блаватської, шляхи пошуку родинної колекції Фадєєвих, а також майбутні перспективи розвитку музею.

Історія створення музею

Музейний центр заснований у 1990 р. на базі Історичного музею ім. Д.І.Яворницького як його відділ на громадських засадах. З 2005 р. – у стадії створення. Ініціатори створення музею – міжнародна громадськість, директор музею Н.І. Капустіна, фахівець музею О.В. Аліванцева. 

У цій садибі у 1831 р. народилася Олена Блаватська дослідниця, 
письменниця, засновниця Міжнародного теософського товариства 

Музейний центр створюється в старовинній міській дворянській садибі родини Фадєєвих, в якій народилася всесвітньо відомий теософ Олена Петрівна Блаватська та двадцять років жила унікальна династія, до якої вона належала. З 1815 по 1834 рр. в будинку мешкали: державний і громадський діяч краю А.М. Фадєєв, його дружина – вчений-природознавець О.П. Фадєєва, їхні  доньки – письменниця О.А. Ган, громадська діячка К.А. Вітте, колекціонер Н.А. Фадєєва, їхній син – генерал, публіцист, громадський діяч Р.А. Фадєєв. У цій садибі у 1831 р. народилася їхня старша онука, донька О.А. Ган – дослідниця, письменниця, засновниця Міжнародного теософського товариства О.П. Блаватська. Членами цієї родини були також інші онуки Фадєєвих: письменниця В.П. Желіховська та державний діяч С.Ю. Вітте. 

Зараз будинок має статус пам’ятки історії ХІХ ст. Колекцію пам’яток майбутнього музею почав збирати Д.І. Яворницький. З 1990 р. цю роботу на громадських засадах продовжили співробітники Історичного музею та працююча при ньому ініціативна група. У 2002 р. в Історичному музеї з метою створення Музейного центру розпочав роботу науковий відділ. 
У 2005 р. на баланс Історичного музею передано (але у незадовільному стані) будинок Фадєєвих. У 2005–2006 рр. проведено комплексні історико-архітектурні дослідження, зроблено ескізний проект реставрації будинку Фадєєвих, наступний етап робіт – створення проекту реконструкції та реставрації будівлі-пам’ятки було виконано у 2010 р. Ведеться робота щодо відведення земельної ділянки, але за браком архівних матеріалів цей процес уповільнюється.

Колекція музейного центру

Протягом усього періоду продовжуються наукові роботи. Історія родинних колекцій Фадєєвих, їхнього домашнього музею має трагічну історію. Пошук слідів фахівці ведуть усі останні роки. Зібрана колекція майбутнього музею нараховує понад 10 тис. експонатів. Серед них меморіальні речі членів родини, прижиттєві видання праць А.М. Фадєєва, О.А. Ган, Р.А. Фадєєва, О.П. Блаватської, В.П. Желіховської. В складі зібрання – колекція видань наукових і літературних праць О.П. Блаватської ХІХ–ХХІ ст. мовами світу, праці її послідовників і дослідників. В основі концепції Музейного центру лежить принцип троїчності, триєдності:
– історія трьох поколінь унікальної сім’ї;
– три Олени як вище втілення родини;
– три вогні Олени Петрівни Блаватської;
– три вектори розвитку науково-культурного центру нового типу (музей-науковий центр-об’єднання однодумців). 

Наукова концепція музею пройшла перевірку на міжнародних наукових форумах 2004–2007 років. У музеях Дніпра, Києва, Львова, Одеси, Харкова проекспоновано виставку-презентацію, яка музейними засобами затвердила проект. 

На сьогодні в будинку-пам’ятнику Музейного центру створені тимчасові виставки, фахівці приймають відвідувачів, проводячи екскурсії згідно з програмою «Музей з нульового циклу». Планується продовження традиції проведення Волонтерських тижнів із ремонту і благоустрою будівлі та прилеглих територій.

Перспективи розвитку Музейного центру

Передбачено створення міжнародного наукового та культурологічного центру нового типу, що містить в собі:
– музейні експозиції та виставки;
– наукову бібліотеку;
– дослідницьку лабораторію;
– клубні та громадські об’єднання;
– місця креативного використання;
– садово-паркову зону, відтворену в межах міської садиби Фадєєвих;
– самодостатній науково-туристичний центр, здатний прийняти гостей з усього світу.

Музейна композиція, як предметно-просторове й емоційно-образне середовище в єдності сюжетно-концептуального та візуального ряду, повинна втілити естетично узагальнену авторську думку, що відображатиме концепцію світу та людини, стати об’єктом художньої творчості, тим творчим процесом, в результаті якого буде створено новий поліфункціональний твір: Музейний центр О.П. Блаватської та її родини.

Створено: 05.09.2017.
Редакція від 26.09.2017.
Ірина Браславська
Бібліографія:

Аливанцева Е.В. Неизвестное о Елене Блаватской и ее семье из архивов и библиотек Петербурга // Видатні особистості: музейна персоналістика: матеріали обласної музейної наукової конференції до міжнародного дня музеїв та 75-річчя Дніпропетровської області.– Дніпропетровськ: АРТ-Прес, 2008.– С. 41–45.
Шапаренко Т.І. Олена Петрівна Блаватська, її родина і Україна: невідомі матеріали з архівів, бібліотек та приватних колекцій // Видатні особистості: музейна персоналістика: матеріали обласної музейної наукової конференції до міжнародного дня музеїв та 75-річчя Дніпропетровської області. – Дніпропетровськ: АРТ-Прес, 2008.– С. 284–290.
* * *
Аливанцева Е.В. Поиски утраченной коллекции: рассказ о том, как в Днепропетровске рождается новый музей // Дніпровський кур’єр.– 2010.– № 4.– С. 42–45.
Кокошко Ю. Самые популярные музеи Днепропетровска: библиотечка «ДВ. Вып. 13 // Днепр вечерний.– 2014.– № 87.– С. 21–22.