Іван Якович Езау - мудрий катеринославський німець

Іван Якович Езау - мудрий катеринославський німець

 В історії Катеринослава було кілька міських голів, про котрих містяни згадували із повагою та вдячністю. Імена деяких з них були нанесені на карту міста ще на початку ХХ століття – приміром, до 1923 року тут існували сквер Яковлева і вулиця Грекова. Нова хвиля перейменувань увічнила тільки одного міського голову – Івана Езау. Його ім’я тепер має колишня вулиця Івана Булигіна, робітника Брянського заводу, учасника революції 1905–1907 років.
 
 Іван, а точніше Йоганн Езау народився 12 (25) липня 1859 року в німецькій колонії Гальбштадт (тепер – місто Молочанськ Токмацького району Запорізької області). Інколи вказують, що він з’явився на світ 1869-го в Катеринославі, але насправді того року він разом із братом Якобом приїхав у наше місто вчитися. Їхній батько, бідний меноніт Якоб, навряд чи колись назбирав би грошей на добру освіту для синів. Але, на його щастя, якось через Гальбштадт проїжджав спадкоємець російського трону, і при зустрічі з ним представники менонітської колонії, аби засвідчити відданість імперії, пообіцяли віддати двох хлопчиків до російської школи. Ними й стали брати Езау. Йоганн і Якоб вступили до Катеринославської класичної гімназії. Згодом, намірившись вступати до технічного вишу, Іван продовжив навчання у реальному училищі, після якого закінчив Ризький політехнічний інститут. Якоб учився на медичному факультеті Київського університету.
 
У 25 років Іван Езау отримав першу роботу – слюсаря на судноверфі у Севастополі: туди його направили після вишу, проте він не зізнався, що має освіту інженера-технолога. Простим робітником влаштувався і на підприємство з нафторозробки у Баку, куди поїхав невдовзі. 1887 року Якоб, тоді лікар у менонітській колонії на Хортиці, повідомив, що тамтешній завод сільськогосподарської техніки «Лепп і Вальман» шукає інженера-будівельника. Іван погодився ним стати. У 30 років він одружився з уродженкою Катеринослава, молодшою за нього на 11 років, Маргаритою Тевс і незабаром перебрався до нашого міста. Езау надумав започаткувати власну справу, хоча рідні й відмовляли його від цього. Позичивши грошей у брата й дядька дружини, 1895-го він відкрив на околиці Катеринослава завод з виробництва сільськогосподарського знаряддя. За рік підприємство викупили бельгійці, засновники товариства катеринославських (донецьких) залізоробних і сталеливарних заводів. Іван Якович, вигідно продавши своє дітище, згодився бути його комерційним директором. Цю посаду він залишив за чотири роки, коли вирішив зосередитися на міських справах. До слова, на основі заводу «Езау і К» за СРСР збудували Дніпропетровський комбайновий (2011 року його закрили).
 
1901 року І. Езау стає гласним Міської думи, а за рік – ще й членом міської управи. У вересні 1905-го, коли захворів міський голова Олександр Толстіков, Іван

 01.07.2019
 (3 переглядів)