Валентина Олександрівна Насонова

Видатна землячка Валентина Олександрівна Насонова належить до корифеїв медицини, найкращих фахівців у галузі ревматичних хвороб, найвідоміших учених–ревматологів зі світовим ім’ям. Вона поєднала в собі найкращі якості лікаря-практика, вченого-енциклопедиста, організатора та вчителя, високогуманної людини.
Валентина Олександрівна народилася 6 липня 1923 р. у Карнаухівці (нині Баглійського району м. Дніпродзержинська) в родині слюсаря. Під час війни була санітаркою евакошпиталю. Тоді й познайомилася з Левом Степановичем Насоновим, державним службовцем, значно старшим від неї, який запропонував дівчині руку і серце. Дружно і злагоджено подружжя Насонових прожило до 1978 р., коли Лев Степанович помер. Разом виховали сина – Євген Львович нині відомий вчений, академік РАМН, доктор медичних наук, професор, головний ревматолог Мінздраву Російської федерації.
1946 р. Валентина Олександрівна закінчила Московський медичний інститут, клінічну ординатуру на кафедрі факультетської терапії, працювала старшим лаборантом в групі академіка АМН СРСР, професора Є.М. Тарєєва, асистентом на кафедрі терапії та професійних хвороб I Московського медичного інституту. 1954 р. захистила кандидатську дисертацію за темою: «Клінічна характеристика геморагічного васкуліту».
У вересні 1958 р. Валентину Насонову запросили на роботу до щойно організованого Інституту ревматології, в якому вона пропрацювала все подальше життя. У 1968 р. захистила докторську дисертацію: «Варіанти клінічного перебігу та критерії діагностики системного червоного вовчака», яка досі є настільною книгою для ревматологів. 1972 р. їй присвоєно звання професора, 1974 р. її обрано членом-кореспондентом АМН СРСР, а 1984 р. – дійсним членом (академіком) АМН СРСР за спеціальністю «ревматологія».
З 1970 р. Валентина Насонова – незмінний директор Інституту ревматології.  2001 року вона залишила цю посаду, але до останніх днів життя працювала в Інституті, передаючи величезний досвід колегам. Пішла з життя Валентина Олександрівна 2 лютого 2011 року, похована на Новодівочому цвинтарі в Москві поруч зі своїм чоловіком.
За понад 30 років керівництва професора В. Насонової Інститут ревматології став сучасним науковим центром із вивчення ревматичних хвороб. Під керівництвом професора Насонової успішно розроблялися питання реабілітації та хірургічного лікування патології суглобів у ревматичних хворих. Глибокі знання теорії ревматології дозволили організувати в Інституті низку фундаментальних досліджень в галузі біохімії з’єднувальної тканини, вивченню ролі інфекційних факторів у розвитку ускладнень.
Валентина Насонова – засновниця російської школи ревматології, державної ревматологічної служби в СРСР та в РФ. У 89-ти регіонах країни працюють близько 1900 ревматологів, створені та діють спеціалізовані ревматологічні центри. За її безпосередньої участі створені спеціалізовані кафедри для підготовки лікарів-ревматологів. Вона – автор понад 500 друкованих праць, 9 монографій. Під її керівництвом захищено 26 кандидатських і 10 докторських дисертацій.
Валентину Олександрівну високо цінували в міжнародному співтоваристві ревматологів Європи та всього світу. В 1975–1977 рр. вона була віце-президентом, в                 1977–1979 рр. – президентом-наступником і, нарешті, в 1979–1981 рр. – президентом Євро¬пейської антиревматичної ліги (EULAR), єдиною серед жінок на цій посаді. Академік В.О. Насонова стала почесним членом багатьох національних ревматологічних товариств: Болгарії, Польщі, Югославії, Фінляндії, США, Японії, Франції, Чехословаччини, Великої Британії, Німеччини, України, Молдови, Кир-гизстану та інших. Понад 25 років була експертом Всесвітньої організації охорони здоров’я з ревматології.
За багаторічну шляхетну працю Валентина Насонова одержала численні урядові нагороди. 1997 р. їй присуджено почесне знання «Заслужений діяч науки Російської Федерації». Також професорка удостоєна міжнародної премії «Професія – життя» в номінації «Легенда світової медицини», яка є визнанням її видатних заслуг перед державою та народом, унікальних якостей людини, лікаря та вченого, чиє життя цілком віддане високому служінню своїй професії, що стала її духовним світом і сенсом життя.

Література:
Гордеева В.И. Война с красными бабочками: (Повесть о В.А. Насоновой).– М.: Советская Россия, 1981.– 224 с.– (Люди Советской России).
* * *
Алекберова З.С. Академик В.А. Насонова – выдающийся ревматолог современности // http://www.rmj.ru/articles_7930.htm
Валентина Александровна Насонова // http://www.zdrav.net/terobsh/award/2007/nominants/nasonova
Гордеева В.И. Война с красными бабочками //  http://www.altview.ru/article/vojna_s_krasnymi_babochkami
Памяти академика В.А. Насоновой // http://www.rmj.ru/articles_7675.htm