Життя в науці й освіті

Життя в науці й освіті

Народилася Ганна Кирилівна 1 травня 1944 р. у невеличкому селі Бажани в Петропавлівському районі Дніпропетровської області. Виростала без батька, який загинув в роки Другої світової. Хтозна, як склалася б її доля, якби не прагнення до знань, до освіти. Навчалась у початковій школі у рідному селі Бажани, далі продовжила навчання в Олефірівській школі, а повну середню освіту здобула у Дмитрівці. Після закінчення середньої школи  шість років пропрацювала в колгоспі.  

У 1967 р. відбулася доленосна подія в житті Ганни Кирилівни, вона стала студенткою Дніпропетровського державного університету. Насиченим виявилось її студентське життя: робота в археологічних експедиціях, студентських загонах у Заполяр’ї та на БАМі,  участь у громадському житті та перші наукові статті. Вже будучи відомим істориком, Ганна Кирилівна з особливим теплом згадувала  археологічну практику, якою  керувала  І.Ф. Ковальова, та науковий студентський гурток М.П. Ковальського.

У 1972 р. Ганна Швидько вступила до аспірантури на кафедру історії СРСР та УРСР. Подолавши багато ідеологічних перепон, у 1980 р. вона блискуче захистила кандидатську дисертацію «Радянська історіографія соціально-економічного розвитку міст України ХVІ–ХVІІІ ст.», а через вісім років – докторську: «Джерела з соціально-економічної історії міст Лівобережної України другої половини ХVІІ–ХVІІІ ст. Протягом 1980-х рр. Ганна Кирилівна досягла значних успіхів у науковій і викладацькій діяльності. Новим кроком в її науково-організаційній роботі стало відкриття відновленої кафедрою історії України в Дніпропетровському державному університеті. Цілком закономірно, що саме Ганну Кирилівну 1989 р. було обрано на посаду завідувачки, їй вдалося створити потужний колектив кафедри. Далі були нові проєкти та наукова робота з аспірантами. 

У 90-х рр. ХХ ст. Ганна Кирилівна стала визнаним лідером краєзнавців Дніпропетровщини. З 1990 р. вона керувала клубом «Ріднокрай» при краєзнавчому відділі Дніпропетровської обласної наукової бібліотеки. У 1991 р. її було обрано головою правління Дніпропетровської обласної організації Всеукраїнської спілки краєзнавців.

У 1995 р. Ганна Кирилівна перейшла на роботу професором кафедри історії та політичної теорії Національного гірничого університету (нині – НТУ «Дніпровська політехніка»). Завдяки наполегливій системній роботі, яку вона проводила в цьому виші, було започатковано важливу гуманітарну складову для подальшого розвитку кафедри. Ганна Кирилівна багато років проводила краєзнавчі конференції в стінах Дніпровської політехніки, організувала історико-краєзнавчий клуб «Грані», брала участь в культурному житті університету. З 2005 р. вона очолювала Дніпропетровське регіональне відділення Науково-дослідного інституту козацтва Інституту історії України НАН України.

Діяльність Ганни Кирилівни спонукала до історичних і краєзнавчих досліджень багатьох молодих науковців, яким вона завжди була готова підказати та допомогти. Під її керівництвом захищено 20 кандидатських, за науковим консультуванням – 4 докторських дисертацій. Сьогодні, незважаючи на дуже складну ситуацію в нашій країні, продовжують діяти інституції, сформовані й очолювані Ганною Кирилівною, реалізуються краєзнавчі проєкти, а її учні очолюють наукові та педагогічні колективи. 

Наукові досягнення Ганни Кирилівни відзначені на державному рівні. У 1997 р. їй було присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України», у 1999 р. обрано дійсним членом Української академії історичних наук. У 2004 р. Ганну Кирилівну нагородженно Орденом княгині Ольги ІІІ ступеня, у 2012 р. – Почесною грамотою Президії НАН України та у 2019 р. – Почесним знаком Національної академії педагогічних наук України 

Усі життєві негаразди вона здолала, все встигла завдяки своєму розуму та самоорганізації. Померла Ганна Кирилівна 2 лютого 2022 р., залишивши по собі добру пам’ять відомого науковця, талановитого педагога і порядної людини. За бажанням Ганни Кирилівни, поховали її на маленькій Батьківщині, в рідному селі Бажани.

Її пам’ять вшановано, у 2023 р. рішенням Дніпровської міськради один із провулків у Дніпрі на ж/м. Перемога-6, неподалік від дому, де вона мешкала, перейменовано ім’ям Ганни Швидько.

Марія Шевченко


Бібліографія

Швидько Г.К. Минуле у променях пам’яті.– Київ: Генеза, 2004.– 72 с.: іл.

***

Історія і особистість історика: Зб. наук. праць, присвяч. 60-річному ювілею проф. Г. К. Швидько. – Дніпропетровськ: НГУ, 2004. – 327 с.

Ковальова І. Ф. От сердца к сердцу // Україна модерна і сучасна (історія, історіографія та джерелознавство). Мат. наук. читань, присв. засл. діячу науки і техніки України, д.і.н., проф. Г. К. Швидько 6 трав. 2004 р. – 2004. – С. 3–5.

Кочергін І. О. Ганна Кирилівна Швидько: вчений на зламі епох // Моє Придніпров’я. Календар пам’ятних дат Дніпропетровської області на 2019 рік : бібліограф. видання / упоряд. І. Голуб. – Дніпро : ДОУНБ, 2018. – С. 58–62.

***

Голуб І. Ганна Швидько – краєзнавець за фахом і покликанням. – [Электронный ресурс]. – Режим доступу : https://www.dnipro.libr.dp.ua/Hanna_Shvyd'ko_krayeznavets'_za_fakhom_i_poklykannyam


 29.04.2024
 (23 переглядів)