Бродський Олександр Ілліч
Олександр Ілліч Бродський – видатний вчений у галузі фізичної хімії, доктор хімічних наук (1926), професор (1934), академік АН УРСР (1939), член-кореспондент АН СРСР (1943), заслужений діяч науки УРСР (1965), лауреат Державної премії (1946).
Народився 19 червня 1895 р. у м. Катеринославі (нині – Дніпро). Після закінчення реального училища (1913) вступив на металургійний факультет Катеринославського гірничого інституту. Працю- вав лаборантом під керівництвом академіка Л.О. Чугаєва в Ленінградському державному університеті (1916), Хімічному комітеті Головного артилерійського управління (1916–1917), Одеському чорноморському хімічному кооперативному заводі (1918) та в Катеринославській хімічній лабораторії студентського кооперативу (1917–1919). Потім продовжив навчання в Катеринославському гірничому інституті (1919–1921), звідки перевівся на V курс хімічного відділення фізико-математичного факультету Московського державного університету (1921), де здобув спеціальність «фізична хімія» (1922).
Працював асистентом кафедри біохімії (1921–1923), доцентом (1923–1925), професором кафедри фізичної хімії (1925–1934) Дніпропетровського інституту народної освіти; професором фізичної хімії (1925–1930) Дніпропетровського гірничого інституту; професором та завідувачем кафедри фізичної хімії Дніпропетровського хіміко-технологічного інституту (1930–1941); професором фізичної хімії Московського інституту сталі (1943–1948). Протягом 1927–1939 рр. працював завідувачем відділу електрохімії розчинів, 1939–1969 рр. – директором Інституту фізичної хімії АН УРСР.
О.І. Бродський був почесним членом Всесоюзного хімічного товариства імені Менделєєва, членом центрального правління товариства та головою Українського відділення хімічного товариства. Був почесним членом Польської академії наук (1963), членом редакцій- них колегій журналів «Журнал фізичної хімії», «Доповіді АН УРСР» [та ін.].
О.І. Бродський є автором понад 300 наукових праць, присвячених вивченню теорії роз- чинів електролітів, хімії ізотопів і дослідженню механізму хімічних реакцій. Автор підручника «Физическая химия» та низки монографій, серед яких «Химия изотопов» (1952) – перша в світовій науці монографія в цій галузі.
Вчений встановив кількісну залежність електродного потенціалу від діелектричної проникності розчину (1929). Під його керівництвом вперше в СРСР в лабораторії стабільних ізотопів Інституту фізичної хімії АН УРСР була створена установка для одержання важкої води та видобуто першу важку воду (1934), а також установки для отримання концентратів важкого кисню (1937) та важкого азоту (1949). Важка вода використовувалася у перших дослідженнях СРСР у галузі атомної енергетики.
О.І. Бродський уперше застосував стабільні ізотопи для дослідження механізмів хімічних реакцій, дослідив ізотопний обмін водню, кисню, сірки та азоту. Визначив, що за ізотопним складом води можна стежити за дрейфом арктичних крижин. У співпраці з Інститутом геологічних наук АН УРСР отримав достовірні дані про геологічний вік низки гірничих порід і мінералів, склав геохронологічну карту України, що полегшує пошук корисних копалин.
Нагороджений багатьма орденами та медалями. За роботи в галузі термодинаміки і електрохімії розчинів нагороджений премією АН СРСР імені М.Г. Кучерова (1927), за розробку способу одержання важкої води – премією Комітету з хімізації СРСР (1936), за роботи в галузі механізму хімічних реакцій – премією АН УРСР імені Л.В. Писаржевського (1965).
Помер О.І. Бродський 21 серпня 1969 р., похований на Байковому цвинтарі в Києві.
На вшанування пам’яті про О.І. Бродського в Києві на фасаді будівлі Інституту фізичної хімії імені Л. В. Писаржевського АН УРСР (проспект Науки, 31) встановлена бронзова меморіальна дошка (1973). У 2007 р. Національною Академією наук України була заснована Премія НАН України імені О.І. Бродського, яка вручається Відділенням хімії НАН України за видатні наукові роботи в галузі теорії хімічної будови, кінетики та реакційної здатності.
Наталія Наумова
Бібліографія:
Гордієнко Л. Велет фізичної хімії (до 110-річчя з Дня народження академіка О. І. Бродського) / Л. Гордієнко
/ Історичний календар / упоряд. А. Денисенко, В. Туркевич. – Київ : 2005. – С. 276–285.
Грагеров И. П. Александр Ильич Бродский / И. П. Грагеров, А. Ф. Рекашева, В. А. Луненок-Бурмакина. – Киев : Наукова думка, 1965. – 44 с. – (Ученые Украинской ССР).
Днепропетровский горный институт : исторический очерк в двух книгах. Кн. 2 : Кафедры (1899–1992). – Киев : Техника, 1995. – С. 183–189.
Коваленко В. С. Академік Олександр Ілліч Бродський : монографія / В. С. Коваленко, В. Ф. Варгалюк, Н. В. Стець ; ДНУ ім. Олеся Гончара. – Дніпропетровськ : ДНУ, 2014. – 157 с.
Національна академія наук України, 1918–2013 : хронологія / НАН України, Центр дослідж. наук.-техн. потенціалу та історії науки ім. Г. М. Доброва ; авт. кол.: Г. А. Будзика [та ін.] ; відп. ред. В. Ф. Мачулін. – Київ : Фенікс, 2013. – 526 с. : фото.
Національна гірнича академія України. Професори. 1899–1999. – Дніпропетровськ : НГАУ, 1999. – С. 15. Професори Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара. 1918–2008. – Дніпропет- ровськ : ДНУ, 2008. – С. 62–63.
* * *
Березовська О. В. Наукова діяльність Інституту фізичної хімії ім. Л. В. Писаржевського НАН України у 1956–1960 рр. (за архівними документами установи) / О. В. Березовська // Архіви України. – № 2 (301). – С. 28–39.
Долгих Л. Новатор фізичної хімії. До 110-річчя від дня народження акад. О. І. Бродського / Л. Долгих // Вісник НАН України. – 2005. – № 9. – С. 36–39.
Нарис з історії і сьогодення Інституту фізичної хімії ім. Л. В. Писаржевського НАН України (до 90–річчя заснування Інституту) / В. Г. Кошечко, Л. Ю. Долгіх // Вісник НАН України. – 2017. – № 10. – С. 67–75.
