Мойсей Козулін : художній талант і щедре серце

Козулін Мойсей Якович

Україна, Дніпропетровська область

  • 26 лютого 1933 – 2012 |
  • Місце народження: м. Дніпро |
  • Живописець, графік, Заслужений художник України

Заслужений художник України, людина, що поєднувала у собі таланти живописця і письменника.

... Я – син свого часу. Не відображати різноманіття баченого, того, що мене хвилювало, було б злочином. Тема спорту вимагає своєї художньої розповіді, тема землі – іншої, занедбані села Карелії – третьої, седнівські баби – четвертої і так далі.

Мойсей (Михайло) Козулін

Класик дніпровської мистецької школи Мойсей Козулін народився 22 лютого 1933 року в місті Дніпропетровську.

У 1953 році закінчив Дніпропетровське державне художнє училище, де його викладачами за спеціальністю були І. Шутуров, О. Куко. До 1960 року навчався на живописному факультеті Харківського художнього інституту у В. Сизикова, Л. Чернова, Є. Єгорова.

Уперше ім'я молодого живописця з'явилося на обласній художній виставці 1954 року, присвяченій 300-річчю Возз'єднання України з Росією, що проводилася в Дніпропетровському художньому музеї. Відтоді роботи М.Я. Козуліна брали участь у численних художніх виставках як в Україні, так і за її межами.

Мойсей Козулін. Фото: http://museum.net.ua/hudognik/kozulin-mihail-yakovlevich/

Виставляв він свої роботи на обласних (від 1954 року), всесоюзних (від 1960), республіканських (від 1961) і міжнародних мистецьких виставках. Участь у них зробила відомим ім'я художника у професійному середовищі. Персональні його виставки відбулися згодом у Дніпропетровську (1964, 1988, 1998, 2002–2003), Москві (1971), Києві (1989, 2004).

У своїй творчості художник дотримувався реалістичного напрямку в станковому живописі та графіці, використовуючи техніки олійного живопису, акварель, офорт, естамп. З-під його пензля народжувалися портрети, натюрморти, пейзажі.

Живопис займав велике місце в творчості художника. У ньому розкрилося широке коло інтересів активної емоційно сприйнятливої та цілеспрямованої особистості майстра.

Що стосується графічних робіт, у М.Я. Козуліна, як у більшості радянських графіків, було яскраво виражене прагнення працювати серіями. У цьому виявлялося бажання детальніше розвинути свою думку, повніше втілити пережиті почуття.

Характерні особливості творчого методу художника неважко виявити на прикладі рішення спортивної теми. Зазвичай він не використовував в картині всю масу зібраного матеріалу. Вдумливо і уважно він відбирав для неї найважливіше і найвиразніше, решту залишав у малюнках, які отримали самостійний розвиток в акварелях, у невеликих офортах. В офорті майстер віддавав перевагу техніці м'якого лаку, цінував схожість його відбитків з рукотворним малюнком, дуже шанобливо згадував при цьому дніпропетровського художника і педагога Б.Г. Свердлова, на чиєму верстаті і під чиїм керівництвом були надруковані його перші проби.

У 1963 році живописець стає членом Спілки художників СРСР.

Самобутній талант художника та його плідна праця отримали гідне визнання: у 1994 році йому присвоєно почесне звання  Заслужений художник України.

Про свою творчість Мойсей Козулін говорив так: «Я – український художник. За колористикою, композицією, художньою школою, але я – єврей і єврейська тема завжди буде основною. Сподіваюся, що моя творчість відгукнеться теплом і трепетом в душі людини будь-якої національності».

Дійсно, у творчості Козуліна «єврейська тема» була однією з головних. Багато років він фіксував ключові моменти єврейського життя, відображав на полотнах обличчя відвідувачів синагоги, пейзажі землі Ізраїлю, а також картини, що передавали враження художника від зустрічей з духовними лідерами єврейського народу. Велике місце займали роботи, присвячені темі Голокосту. 

«Це не повинно повторитися», графіка, 2002. Фото: https://www.djc.com.ua/news/view/new/?id=512&lang=ru

Художник намагався стислими, але виразними і ясними засобами графіки передати весь біль, безвихідний жах і гнів, які скипають в душі при зверненні до подій тих страшних років. Його триптихи «Реквієм» і «Дніпропетровськ. Осінь 1941» відображають страждання і розгубленість перед обличчям незбагненного Зла.

У цієї людини був не тільки величезний художній талант, але і щедре серце. Він вважав, що кожен художник тільки набуває, коли дарує свої роботи людям. Мойсей Козулін подарував три своїх полотна «Музею історії євреїв та Голокосту в Україні». Гідне місце зайняли у єврейському освітньому дитячому центрі «Бейт Циндліхт» шість чудових акварелей, подарованих майстром.

«Для художника дуже важливо, щоб його роботи були доступними для широкого загалу, – говорив Мойсей Козулін, – причому це не означає тільки життя картин на виставках і в музеях. Найкраще – коли картини є природним фоном для звичайного життя, але при цьому – і зосередженням всього найкрасивішого, найчистішого і найдобрішого, що є в людях. І тому я закликаю всіх художників дарувати свої роботи в дитячі садки, школи, лікарні та благодійні фонди – і нехай люди насолоджуються прекрасним».

Основні твори художника: живопис – «На шосе» (1961), «Свіжий ранок» (1965), «Свято на Дніпрі» (1967), «9 травня. Гора Мітридат» (1975), «Шахтарі Західного Донбасу» (1985), триптих «Реквієм» (1990), «Стара клуня» (1993), «Юля» (2001), диптих «Це не повинно повторитися» (2002), «Доля», «Автопортрет із мамою та дідом Бенею», «Свято Тори» (усі – 2003), «До Бога», «Т. Кулик» (обидва – 2004), «Неспокій», «Пам’ять» (обидва – 2005), «Мальви. Околиця Калинівки» (2006), «Художник В. Жуган», «Художник Л. Кудрявцев», «Геолог В. Дмитрієв», диптих «Художник і модель» (усі – 2008); графічні серії – «Відкриття сезону» (1963), «Ранок аероклубу» (1966), «Карелією» (1969), «Вогонь та люди» (1970–1971), «Земля та люди» (1972), «Дніпропетровськ спортивний» (1979), «Закарпаття» (1980), «Динамівці» (1982), «Будні Седнєва» (1982–1984), «Ветерани» (1982–1985), «Кримом» (1983), «Дон-Волга» (1987), «Америкою» (1993–1995), «Дніпровська синагога», «Храм Святителя Чернігівського» (обидві – 1996), «Мертве місто» (1997), «Ізраїль» (1999), «Гадяч» (2002), «Хризантеми» (2002–2003); діорама «Битва за Дніпро на Аульському плацдармі» (1977).

У 2000–2007 роках М.Я. Козулін працював доцентом факультету дизайну та реклами Дніпропетровського філіалу Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», передаючи молоді свій досвід.

Помер художник у 2012 році. Твори майстра зберігаються в Дніпропетровському художньому музеї, Дніпропетровському історичному музеї ім. Д.І. Яворницького, Музеї історії євреїв та Голокосту в Україні, Луганському художньому музеї, Державній Третьяковській галереї (РФ), приватних колекціях у різних країнах.

За словами С. А. Бугулової, мистецтвознавця та біографа художника, «він був дуже яскравою, непересічною, енергійною та діяльною людиною. Коли пішов з життя Козулін, на палітрі мистецтва однією фарбою поменшало».

 

Тетяна Сівач
Бібліографія:

Козулін Мойсей Якович // Художники Дніпропетровщини.– Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 2004.– С. 52–55.
***
Дубінін Б. Дорога до Бога Мойсея Козуліна: [виставка картин М. Козуліна у Дніпропетров. худож. музеї] // Зоря.– 2003.– 6 груд.
Кокошко Ю. Его мозаики и витражи уже почти что миражи // Днепр вечерний.– 2002.– 11 янв.
Кокошко Ю. «Мама, муза моя! Я на почве твоей пророс...»: [штрихи биографии М. Козулина] // Днепр вечерний.– 2002.– 23 февр.– С. 5.
Тулянцев А. Рисует жизнь во всех ее сюжетах: [М.Я. Козулин и его персон. выставка в ДХМ] // Днепр вечерний.– 2003.– 5 дек.– С. 8.
Плужник В. Я весь – ваш!: [відкриття виставки в Дніпропетров. худож. музеї засл. худож. України М. Козуліна] // Вісті Придніпров'я.– 2003.– 18 груд.– С. 8.
***
Козулин Моисей Яковлевич // Художники Днепропетровщины: биобиблиограф. справочник. – Дніпропетровськ, 1991.– С. 88–89.
***
Михаил Козулин: альбом. – Київ: Український письменник, 2013.
Живопис і графіка Михайла Козуліна: альбом-каталог.– Дніпропетровськ: [б. в.], 2003.– 59 с.: рис.
Створено: 05.11.2021
Редакція від 17.11.2021