Поліський Юрій Давидович

Любезен городу,
Полезен для науки,
Обласкан музами,
С известностью «на ты»,
А голова анфас и в профиль
Несет мыслителя черты.
И при известности такой,
Он человек открытый и простой.

Юлія Прокоф'ева

Юрій Давидович Поліський – дивовижна людина! Поет, прозаїк, перекладач, вчений, громадський діяч, член Регіональної спілки письменників Придніпров’я, організації «Русское собрание», Міжрегіональної спілки письменників України, Конгресу літераторів України. Людина, що має багато звань і нагород за свій талант, працьовитість і громадянську позицію. Він справжній інтелігент, останній романтик ХХ століття. Юрій Давидович – ввічлива, багатогранна особистість. Він залишає по собі «шлейф» цікавих думок.

Особистість Юрія Давидовича складаєтеся із багатьох протиріч. Його сміливо можна назвати винахідником з душею поета, тому хотілося б хоч трохи доторкнутися до розкриття всіх його граней.

«Я родился и вырос в старом доме одного из старых кварталов Днепропетровска на улице Ленина. Как утверждали старожилы, дом этот принадлежал австрийскому графу Оберметру. Большинство жителей этого дома жили в «коммуналках». И потому жизнь каждой семьи была как на ладони». «Ищу вчерашний день!  

Народився Юрій Давидович 23 серпня 1938 р. у м. Дніпропетровську. Батько Давид Аронович був інженером, мати Рахіль Елівна – лікаркою.

Юрій Поліський завжди добре навчався і в 1960 року закінчив з відзнакою Дніпропетровський металургійний інститут, але не завершив навчання. Так, 1969 року він закінчив факультет підвищення кваліфікації дипломованих інженерів при Московському інституті радіотехніки, електроніки і автоматики (МІРЕА). А вже 1973 року закінчив аспірантуру МІРЕА під керівництвом М.А. Гаврилова і там у листопаді цього ж року захистив дисертацію. В науковому ступені кандидата технічних наук ВАК СРСР його затверджено вже в грудні 1973 року. До того ж все навчання в МІРЕА відбувалося без відриву від виробництва.

Як вчений він пропрацював у галузі автоматизації технічної й економічної кібернетики та інформаційних технологій. Наукова діяльність Юрія Поліського пов’язана з Дніпропетровським НДІ автоматизації чорної  металургії, де він пропрацював майже 40 років. На своєму шляху в НДІ «піднявся» від інженера 3-ї категорії до завідуючого науково-дослідного відділу. Його розробки та винаходи поліпшили роботу не тільки на багатьох металургійних підприємствах України, а й в Росії та Білорусі. Тому, за великий особистий внесок в укріплення науково-технічного та виробничого потенціалу України, багаторічну плідну винахідницьку та раціоналізаторську діяльність Указом Президента України в 1999 р. Юрію Давидовичу присвоєно почесне звання «Заслужений винахідник України».

Його науково-технічний творчий потенціал і активну винахідницьку діяльність характеризують 63 винаходи, 3 монографії, 69 науково-технічних публікацій, пов’язані з вирішенням теоретичних і практичних питань автоматизованого управління підприємствами і технологічними процесами.

Проте в душі Юрія Давидовича Поліського завжди було місце мистецтву та літературі.  В його творчому доробку є книги поезії та прози: «Каждая женщина – это событие»

Каждая женщина – это явление
Жизни будущей благословение,
Связь поколений во все времена,
Женщина миру в награду дана

«Женщина»

Не забуває Юрій Поліський і про маленьких читачів. У збірнику віршів для дітей «Вокруг меня от А до Я» в живій і доступній формі розказано про абетку російської мови. На кожну літеру автор склав два рядки римованого, дуже професійного тексту, який, безсумнівно, допоможе малятам набагато краще запам'ятати всі літери.

А льпинисты – вся семья.
А кробатом – стану я.
Б убен весел, бубен рад:
Б арабану бубен-брат

«Вокруг меня от А до Я»

«Приемлю и шипы, и розы», книги перекладів з української: віршів М. Миколаєнка «Чарка сонця», публікації в міжнародних літературних журналах «AVE», «Ренесанс» і «Современный Ренесанс». Також його роботи можна зустріти і в всеукраїнських літературно-художніх альманахах «Провинция», «От сердца к сердцу», «Свой вариант», «Юрьев день», «POLUS-Крым»; в літературно-художніх виданнях «Отражение», «Всемирные одесские новости», «Южный город», «Звезды южного города»; в колективних збірках – «Творцам Победы!», «Созвучие муз», «Город молодой и вечный», «Мы помним ваши голоса!», «Лицом к лицу»; в літературно-художніх журналах «Крылья», «Дядя Федор» та інших. На його вірші композиторами написано понад 30 пісень. До того ж на літературному «поприщі» у Юрія Давидовича нагород не менше ніж у науці. Він є лауреатом літературних премій ім. «Молодой гвардии» (2003) та ім. Л. Вишеславського (з 2003-го по 2007 р. включно), першого міжнародного Єсенінського фестивалю, лауреат літературних конкурсів, присвячених ювілею Дніпра, а також лауреат міжвузівських конкурсів у номінації «Художньо-публіцистичні видання».

Незважаючи на таке визнання як в науці, так і в літературі, Юрій Поліський також активно займається громадською діяльністю. Він є одним із виконавчих директорів Фонду соціального захисту вчених України та членів їхніх родин. Юрій Поліський завжди піклувався про розвиток не тільки української, а й єврейської культури. Тому 2006 року він удостоївся звання «Почесний діяч Єврейської ради України».

Варто не оминути увагою таку подію як презентація Фонду вчених 26 грудня 1977 р. Тоді Поліський написав:

Здесь цвет культуры и науки
Здесь физик есть и лирик есть
Поэзии высокой звуки
И музыки благая весть.

Саме Фонд вчених сприяв розквіту творчості поета. Жодна подія, що стосувалась науки чи вчених не залишалася без уваги. Всі знакові події також відображалися у творчості поета.

Скільки граней відкривається в людині, який спадок вона залишає по собі... Та навіть на пенсії Юрій Давидович не сумує і не сидить без діла. В нього новий проєкт: інтелектуальна гра «Інтелект-ринг». Цю гру він створив і розробив самостійно й активно проводить її в культурно-діловому центрі «Менора» та в в патентно-технічному відділі Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки. Наші бібліотекарі як добрі друзі поета намагаються не пропустити жодної з них. У нас навіть є власна команда – «Бібліопані» на чолі з завідуючою патентно-технічного відділу Тетяною Миколаївною Мищенко. 

І, нарешті, хочеться подякувати Юрію Давидовичу за те, що він продовжує творити і з кожним кроком все більше прославляє наш рідний край.

Місто моє сонячне в променях купається.
І серпанки виткані над Дніпром встають.
Ранками прозорими сонцю посміхається
Рідний мій Дніпропетровськ, що завжди в строю.

«Дніпропетровськ»

Юрій Давидович Поліський нагороджений медалями «Непокоренные» і «За заслуги перед городом».

Від усього серця бажаємо йому довгих літ життя, міцного здоров'я, натхнення на нові книги, вірші на радість всім шанувальникам літератури.