Незгасне світло поезії Галини Тарасик

Тарасик Галина Євгенівна

Україна, Дніпропетровська область

  • 24 березня 1960 |
  • Місце народження: с. Мала Угринь Зельвенського району Гродненської області, Білорусь |
  • Бібліотекарка, вчителька, поетеса.

Галина Тарасик – досвідчена бібліотекарка, чудова вчителька і вихователька молоді, талановита поетеса, учасниця творчих клубів Тернівської бібліотеки.

…Я – странница неба, из вечности родом, 
И лишь на земле научилась дышать…

Галина Тарасик 

Поезія Галини Тарасик яскрава, різнобарвна і багатогранна. Вона лірична та реалістична. Її вірші пронизані мріями, надіями, теплом серця та світлом душі. В кожному рядку її поезій відчувається всепоглинаюча сили любові до людини, до природи, до життя!

Біографія

Галина Євгенівна Тарасик народилася 24 березня 1960 року в мальовничому селі Мала Угринь Зельвенського району Гродненської області Білорусі. У 1967 році Галина вступила до першого класу сільської восьмирічної школи, навчання в якій відбувалося білоруською мовою, а по закінченню восьми класів – до Вовковиського педагогічного училища за спеціальністю «Вчитель молодших класів».

Після закінчення педагогічного училища в 1979 році, тримаючи в руках диплом учителя молодших класів, отримала розподіл в село Лепі Воронівського району у восьмірічну школу старшою піонервожатою. Рік по тому Галина вирішила продовжувати освіту та в 1980 році вступила до Мінського інституту культури на заочне відділення за спеціальністю «Бібліотекознавство та бібліографія». Під час навчання в інституті Галина виходить заміж та на деякий час залишається в рідному селі, де працює в школі вчителем молодших  класів.

У 1982 році Галина із сім’єю переїжджає до м. Вовковиськ, де влаштовується працювати вихователем у дитячому садку. В той час сім’я переживала багато труднощів, але головною було відсутність власного житла. Дядько чоловіка Галини, який на той час проживав та працював у м. Тернівка, запропонував молодому подружжю переїхати до шахтарського міста, де, працюючи на шахті, через деякий час можна було отримати власне житло. Сім’я прийняла пропозицію. В 1983 році Галина із сім’єю переїжджає до м. Тернівка, яка в подальшому стане її другою батьківщиною. В Тернівці Галина влаштовується працювати вихователем у дитячий садок «Рябінушка», паралельно завершуючи вищу бібліотечну освіту. Закінчивши інститут, Галина працює за новою спеціальністю – бібліотекарем в школі №4 м. Тернівка, а через деякий час у школі №7, звідки вийшла на пенсію. 

Творчість

Знаю это с детства, 
Знаю это четко, 
Что нельзя советовать судьбе. 
Я пишу о чем-то, 
Я пишу о ком-то, 
А, по-сути, – только о себе.

Галина Тарасик 

Галина Євгенівна Тарасик – російськомовна поетеса. Перші вірші вона написала у восьмому класі. Пізніше відсилала свої поезії для публікації в газеті «Знамя юности», але надруковані вони не були. Під час роботи в загальноосвітній школі №7 багато віршів було написано «під замовлення»: привітання, про вчителів, про випускників, на останній дзвінок тощо. В 1999 році Володимир Теплов, поет, член Національної спілки письменників України, організував літературну студію «Зодіак». В цей час Галина пробує писати казки, історії, оповідання, татільки через три роки вирішила результати своєї творчої роботи представити літературній студії. В 2002 році до виходу готувалася збірка літстудії «Зодіак» під назвою «Сердцем к сердцу». За дуже короткий час Галина написала декілька віршів, які й увійшли до збірки. Початок творчої діяльності всеосяжно прозвучав у вірші «Планка вдохновения»: 

Лишь повинуясь музыке стиха, 
Не отработав четкого уменья, 
Пишу пока, не ведая греха, 
Держась на узкой планке вдохновенья.

З цієї збірки і почалося поетичне життя Галини Тарасик. У той час вона багато пише про свою батьківщину, з якою була дуже пов’язана. Галина надсилала свої вірші в Білорусь сестрі, яка  якось вирішила віднести їх до редакції газети «Праца». Вірші Галини почали публікувати, а через деякий час поетесу запросила до редакції головна редакторка газети Клавдія Володимирівна Кречко. Вона познайомила Галину з позаштатним кореспондентом газети Яніною Людвигівною Шматко, з якою почалося тривале листування. В своїх листах Яніна Людвигівна надсилала статті про відомих цікавих людей Зельвенського району, а Галина писала на ці статті вірші. Спеціально для поетеси було зроблено сторінку в газеті з назвою «Луна «Працы», яка мала якійсь відгук: вірші, написані в Україні віддавалися відлунням в Білорусі.

На початку 2010 року частка поетів, із яких складався клуб «Зодіак», через творчі розбіжності покинула студію, прийнявши рішення утворити своє творче об’єднання з символічною назвою «Фенікс». Але Галина Євгенівна залишилася працювати в літературній студії та тільки через деякий час, коли «Зодіак» припинив своє існування у зв’язку з хворобою керівника Володимира Теплова, Галина прийшла до творчого клубу «Фенікс».

Нема такої теми, яка не була би відображена в творчості Галини Тарасик. Це тема любові – до рідного міста, Білорусі, України, людини, природи, патріотична, філософська теми. Окремою в творчості Галини Тарасик лунає тема війни на сході України. Разом із поетами м. Тернівка Галина Євгенівна приєдналася до видання книги «Шлях у вічність», яке здійснилося за ініціативою Любові Іванівни Попової, члена громадської організації «Олімп», матері загиблого на сході України Олександра Попова.

Галина Євгенівна – авторка чотирьох збірок: «Странница неба» (2008), «Сила взрыва» (2010), «Муравский шлях» (2011), «Колокольчики души» (2014), співавторка багатьох колективних збірок: «Сердцем к сердцу» (2002), «Радуга надежды» (2004), «Крещенные терном» (2005), «Регионы» (2007), «Звездная глубинка» (2009), «Солнечный город» (2011), «Тернівські стожари» (2017) тощо. 

Зараз Галина Євгенівна публікує багато віршів в електронному вигляді на сайтах stihi.ru, litset.ru, litgalaktika.ru, розміщує поезії на особистій сторінці мережі «Фейсбук», постійно бере участь в творчих заходах міста. 

Творчі здобутки та досягнення 

Галина Тарасик постійно бере участь у різних конкурсах, в яких має можливість показати не тільки свій талант, а й отримати необхідні поетичні знання. Результатом плідної творчої роботи є грамоти та подяки поетесі: 

• Грамота за I місце в номінації кращий вірш творчого конкурсу, присвяченого 750-им роковинам заснування районного центру Зельва в Білорусі (2008);

• Подяка Дніпропетровської обласної державної адміністрації в обласному конкурсі «Обдаровані діти» (2011);

• Грамота за перемогу у Всеукраїнському конкурсі «Поетичні таланти української освіти» (2012);

• Грамота Департаменту освіти за сумлінну творчу працю, високий професіоналізм, реалізацію нових освітніх програм, вагомий внесок у справу виховання підростаючого покоління (2012);

• Грамота КВНЗ «ДОІППО» за II місце в обласному конкурсі вчительської та учнівської поетичної творчості «Нас єднає любов до Вкраїни» (2016);

• Подяка громадської організації соціально-економічних реформ «Олімп» за високий професіоналізм, бездоганну сумлінну працю, вагомий особистий внесок у патріотичне виховання молоді (2017).

Галина Євгенівна – чудова добра, позитивна людина, а поезія її щира, життєва, лірична і, водночас, реалістична, сповнена радощів, смутку, гумору та простих життєвих обставин. Хочеться побажати авторці міцного здоров’я, творчої наснаги, успіхів, нових віршів і цікавих авторських збірок.

Наталія Шашмурина
Бібліографія:

Тарасик Г. Звездная глубинка: сборник стихов.– Дніпропетровськ: Пороги, 2009.– С. 98–102.
Тарасик Г. Колокольчики души: стихи, рассказы.– Днепропетровск: Пороги, 2014.– 84 с.
Тарасик Г. Крещенные терном: стихи, проза.– Дніпропетровськ: Січ, 2005.– С. 80–86.
Тарасик Г. Муравский шлях: стихи.– Дніпропетровськ: Пороги, 2011.– 108 с.
Тарасик Г. Радуга надежды.– Дніпропетровськ: Пороги, 2004.– С. 117–121.
Тарасик Г. Регионы: стихи.– Дніпропетровськ:Січ, 2007.– С. 71–77.
Тарасик Г. Сердцем к сердцу: стихи.– Дніпропетровськ: Поліграфіст, 2002.– С. 102–105.
Тарасик Г. Сила взрыва: стихи.– Дніпропетровськ: Пороги, 2010.– 103 с.
Тарасик Г. Солнечный город: стихи, проза.– Днепропетровск: Лира, 2011.– С. 20–26.
Тарасик Г. Странница неба: стихи.– Дніпропетровськ: Пороги, 2008.– 79 с.
Тарасик Г. Тернівські стожари: стихи.– Павлоград: Арт-синтез-Т, 2017.– С. 31–41.
***
Кучерявенко В. Литературный дар Галины Тарасик // Вести Терновки.– 2008.– 20 марта.– С. 2.
Створено: 12.12.2021
Редакція від 26.12.2021