Володимир Жуган: маестро настрою природи

Жуган Володимир Олександрович

Україна, Дніпропетровська область

  • 27 серпня 1926 – 15 вересня 2008 |
  • Місце народження: с. Лихівка Дніпропетровської області |
  • Художник-живописець, пейзажист, заслужений художник України

Володимир Жуган – талановитий майстер ліричного пейзажу та основоположник жанру промислового пейзажу.

Іще Кант пізнав, що природа Генія сама диктує правила мистецтву.
Геній Володимира Олександровича Жугана – у створенні жвавих пейзажів,
повних руху і динаміки, в умінні вийти за межі себе,
в проникненні душею в позамежний світ краси,
з якого він несе через себе споглядачеві картин велике і прекрасне.

Людмила Богданова, мистецтвознавець

Володимир Олександрович Жуган – яскравий представник того покоління українських художників, які в своїй творчості втілили характерні особливості радянського живопису другої половини ХХ століття. Талановитий майстер ліричного та індустріального пейзажу своїми картинами висловлював головні думки про суть Прекрасного, розмірковував про досконале.

Народився художник 27 серпня 1926 року в селі Лихівці у звичайній робітничій сім’ї. У вісімнадцять років пішов на фронт Другої світової війни. Юнак з дитинства мав здібності до малювання, тому після закінчення війни вирішив вступити до Дніпропетровського художнього училища. Навчання тривало з 1946 по 1951 рік.

Хлопцеві пощастило навчатися майстерності у видатних художників-педагогів Олександра Куко (учня Федора Кричевського, класика українського модернізма), Миколи Погребняка (творча діяльність якого стала сполучною ланкою між реалістичною школою дорадянського і радянського мистецтва), Михайла Паніна (що вчився майстерності у великого Іллі Рєпіна). Це були знакові постаті в українському живописі, представники великої школи художніх традицій і майстерності. Природньо, що спілкування з ними суттєво вплинуло на творче становлення майбутнього живописця. 

Уже з 1946 року Володимир Жуган починає експонувати свої твори на звітних художніх виставках як молодий художник. Після закінчення художнього училища він активно долучається до творчого життя митців Дніпропетровщини. Одночасно керує ізостудією Палацу піонерів м. Дніпродзержинська (тепер Кам’янського), залюбки працюючи з обдарованим юнацтвом.

Володимир Жуган

З 1951 художник починає брати активну участь у виставках, спочатку в обласних, а згодом і в республіканських, відкриваючи перед глядачами світ своїх почуттів, думок, своє творче обличчя.

Творча дружба та спільні поїздки на етюди з народним художником України Георгієм Чернявським у 60-ті роки благотворно вплинули на формування Володимира Жугана як професійного художника. У 1970-ті двоє талановитих художника у співавторстві створили картину «Весна».

Володимир Жуган був одним із перших радянських художників, який звернувся у своїй творчості до місць, де жив і творив Тарас Шевченко. Прагнення живописця глибше передати красу української природи, оспіваної поетом, вилилося в численні поїздки на батьківщину Кобзаря. Художник бував тут у різні пори року, працював багато і наполегливо в пошуках нових варіантів мальовничих і образних рішень: «Дуб Шевченка» (1962), «Кленки» (1958), «Три криниці» (1960).

Коли на початку 1960-х років Дніпропетровськ перетворився на найбільший індустріальний центр України, Володимир Жуган став одним із засновників індустріального пейзажу, підійшовши до трактування промислового середовища по-особливому, побачивши в ньому естетичну цінність. Талановитою творчою знахідкою художника стало створення індустріально-природного пейзажу в традиціях соцреалізму, але з використанням імпресіоністичної техніки: «Новобудова Дніпродзержинська» (1974), «Окраїна міста» (1958), «Новий район» (1972). 

Через індустріальні пейзажі Жуган висловив своє художнє осмислення питання «людина і навколишнє середовище в умовах технічного прогресу»: «На будівництві Дніпродзержинської ГЕС» (1960), «Канал Дніпро-Донбас» (1975). 

Художник не просто фіксував увагу глядача на промислових спорудах, інженерних конструкціях, трубах, металі. Не просто вів репортаж з будівництва або заводського цеху. Він настільки вміло обирав мотиви, їхнє живописно-пластичне втілення, що відмінності між промисловим і природним осередком непомітні, вони гармонійні, без протиріч. Індустріальний пейзаж приніс дніпродзержинському майстрові успіх і визнання на багатьох республіканських і міжнародних виставках.

У творчому доробку В. Жугана значна роль відведена ліричним пейзажам, поетичному образу рідної землі. Простір, велич і краса природи, життєві сили землі зачаровували живописця. Його можна було назвати художником-поетом, на мольберті якого народжувалися виразні емоційно та за кольором, навіть якісь музикальні, глибокі пейзажі. Улюблені мотиви художника – види українського лісу, озер, річок і гір, написані безпосередньо з натури, відчуті й осмислені.

Особливе місце в його творчості займають ліричні пейзажі Дніпропетровщини та Полтавщини – місць, де народився і виріс художник: «Осінній дуб» (1969), «Річка Оріль» (1970), «Гречка цвіте» (1973), «На околиці села» (1979), «Стиглий хліб» (1981).

За успіхи, досягнуті в галузі образотворчого мистецтва, у 1964 році Володимир Олександрович Жуган був прийнятий до Спілки художників СРСР.

Він – перший живописець Дніпродзержинська, удостоєний звання Заслуженого художника України (2006 рік). За більш ніж 60 років творчого життя безліч його картин розійшлося по музеях і приватних колекціях по всьому світі.

Роботи зберігаються у художньому та історичному музеях м. Дніпра, Кам’янському історичному музеї, Донецькому художньому музеї, Кам'янець-Подільському краєзнавчому музеї, галереї Чемберс (The Chambers Gallery) у Лондоні.

Художник пішов з життя 15 вересня 2008 року, залишивши нам прекрасні твори, повні свіжості та нев'янучої краси. Відрадно, що нові покоління людей, здатних відчувати і бачити прекрасне, зможуть відкривати все нові і нові чудові глибини творінь Володимира Жугана.

 

Створено: 25.02.2021
Редакція від 26.02.2021
Тетяна Сівач
Бібліографія:

Богданова Л.В. Жуган Володимир Олександрович // Енциклопедія сучасної України у 30-ти томах: / гол. редкол.: І. М. Дзюба [та ін.]; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2009.– Т. 9: Е-Ж.– 711 с.
Владимир Александрович Жуган. Персональная выставка произведений: каталог.– Днепропетровск: Днепропетровская организация Союза художников УССР, 1980.– 32 с.
Владимир Жуган. Живопись: каталог выставки.– Днепропетровск, 1987.– 31 с.
Жуган В. А. (о нем) // История городов и сел Украинской ССР. Днепропетровская область.– К., 1977.– С. 622.
Жуган Владимир Александрович // Художники Днепропетровщины: Биобиблиографический справочник.– Днепропетровск, 1991.– С. 78–79.
Жуган Володимир Олександрович // Художники Дніпропетровщини.– Дніпропетровськ, 2004.– С. 44–45.
***
Буланов В. Співець української природи: [вечір пам'яті художника] // Відомості.– 2009.– № 19 (13.05).– С. 5.
Вічне джерело натхнення: [персональна вист. заслуженого художника України] // Відомості.– 2006.– 26 квіт.– С. 5.
Давиденко Ю. Маэстро настроений природы: [вечер памяти заслуженного художника Украины] // Знамя Дзержинки.– 2009.– № 19 (13.05).– С. 8.
Певец волны и металла: [в музее истории Каменского выставка картин художника] // Событие.– 2019.– № 14 (3.04).– С. 25: фот. цв.
Сизоненко І. Пейзажі В. Жугана // Образотворче мистецтво.– 1981.– № 3.– С. 28.