Ольга Матюхіна. Життя, присвячене бібліотеці

Матюхіна Ольга Леонідівна

Україна, Дніпропетровська область

  • 8 квітня 1961 |
  • Місце народження: м. Луганськ |
  • Директорка КЗ «Дніпропетровська обласна бібліотека для молоді ім. М. Свєтлова».

Інтерв’ю про професійну діяльність та життєвий шлях Ольги Матюхіної, директора КЗ «Дніпропетровська обласна бібліотека для молоді ім. М. Свєтлова».

Цьогоріч відзначає свій ювілей директорка КЗ «Дніпропетровська обласна бібліотека для молоді ім. М. Свєтлова» Ольга Матюхіна. На посаді вона перебуває вже 21 рік. За цей час її зусиллями бібліотека перетворилась на заклад нового типу – сучасний молодіжний комфортний простір для роботи і навчання, зустрічей та спілкування. Недарма О. Матюхіна користується повагою колег, партнерів та читачів бібліотеки; їй притаманні компетентність і професіоналізм, вимогливість до себе, доброзичливе ставлення до людей. З Ольгою Леонідівною ми зустрілись – де? – звичайно, у бібліотеці.

– Ольго Леонідівно, як сталося, що ви обрали професію бібліотекаря?

– Мені здається, що вибір був не випадковим, бо любов до бібліотеки сталась дуже давно і дуже рано (посміхається). Читати навчила мене бабуся. У бажанні читати самостійно я була дуже наполегливою і згодна на всі умови: пропонувала бабці допомогу по хазяйству, аби тільки вона знайшла для мене час.

Старші сестри привели до бібліотеки, коли мені було 4 роки, а може і трошечки раніше. На той момент я вже добре читала самостійно. Як і в дорослих сестер, у мене був особистий формуляр читання. Відтоді бібліотека займала багато мого часу. Я читала вдома і сидячи до закриття у читальній залі. Прочитала усе зібрання Вальтера Скотта, міфи народів світу, про значні постаті в історії людства: Ньютона, Авіценну, Леонардо да Вінчі, захопилась живописом (репродукції картин світу були доступні в маленькому читальному залі), «ковтала» історії про художників, їхній важкий творчий і життєвий шлях.

– Дивно, що ви, дівчина з великої дружної родини, вирішили не повертатися додому, а поїхати в Дніпропетровськ, де зовсім не мали знайомих або рідних. Звідки цей потяг до «зміни місця»?

– Мабуть, це вплив того часу та і віку: молоді завжди притаманно прагнення творити, максималізм, відсутність стримуючих факторів – хотілось почуватися самостійною, спроможною до «дорослих» вчинків: велике місто, то був для мене виклик. Насправді, мій рідний Луганськ на той час був для мене «затісний». А, можливо, підсвідомо хотілось позбавитись статусу «молодшої сестрички», якою всі опікувались і постійно виховували.

– З чого почався ваш перший робочий день на посаді бібліотекаря Дніпропетровської обласної наукової бібліотеки?

– О, лише заплющую очі, як бачу таку картину: такий, як зараз, сонячний ранок. Я виходжу з потягу на станції «Дніпропетровськ» разом із двома своїми супутницями, такими ж молодими фахівцями, з будівлі залізничного вокзалу. Робочий день почнеться не скоро, тому ми  пішли знайомитись із містом. Виходимо на центральний проспект – а місто ще спить, тиша, дзвінко лунають наші голоси... Ми збуджені, перебуваємо в очікуванні змін (звичайно, щасливих)... Ми наче на старті…

О 9-ій ранку піднялась до кабінету директорки обласної універсальної бібліотеки (ДОУНБ). Зі мною знайомились, до мене придивлялись, і я відчула, що мене  оцінюють, считують, наче розкриту книгу... Призначення отримала до відділу патентно-технічної документації на посаду бібліографа. Як фахівець, мала відслідковувати новини у галузі техніки та виробництва та популяризувати серед науковців, у тому числі й молоді.

Бібліотека надавала інформаційну підтримку впровадженню та розвитку науково-технічного прогресу на гігантах виробництва Дніпропетровщини. Отже, довелось не тільки приймати читачів у бібліотеці, але й самій їздити у науково-дослідницькі інститути, комбайновий завод, завод цивільної авіации-420, на трикотажну та взуттєву фабрики, звичайно, на ракетобудівні (тоді засекречені) виробництва. Опанувала таємниці роботи з патентною документацією й інформацією, навіть, згодом читала курси для інженерів і робітників з підвищення кваліфікації та ознайомлювала їх із системою патентного інформування. 

Мені здається, я освоювала все, що ставало на моєму професійному шляху, не було думки чи сумніву у спроможності або важливості. І все було цікавим і значним. Робила важливу справу, відчувала себе частинкою процесу розвитку виробництва нашої країни. До речі, ці знання та набуті вміння стали в нагоді мені в подальшому житті та професійній діяльності. І за той вишкіл, що пройшла в обласній науковій бібліотеці дуже вдячна старшим, більш досвідченим колегам.  

– Можете згадати про свої тодішні сподівання?

– Сподівання… не знаю навіть… я працювала, скоріш творила; пізнавала життя: читала, знайомилась із цікавими людьми, подорожувала, наче  губка всотувала цікаве, що мене оточувало… я дуже була захоплена! Про майбутнє якось не думалось із практичної точки зору.

– А про кохання мріялось? Адже ви знайшли тут свою долю – коханого чоловіка, народили доньку. Важко було поєднувати і особисте, і професійне?

– А як же? Загалом, я дуже вдячна своїй родині за підтримку та допомогу. Як психоемоційну так і за нові ідеї та знання. Чоловік сприяв поглибленню знань у комп’ютерних технологіях, підказував організаційно-управлінські рішення. 

Донька допомагає розбиратись у психології молоді, їхніх захопленнях і уподобаннях. Вона знайомить мене з цікавинками у молодіжному середовищі: подіями, настроями, популярними брендами, сленгу... З її подачі читаю популярні Інтернет-ресурси, обговорюю з нею нові ідеї, інновації, які маємо використовувати в практиці роботи молодіжної бібліотеки, питання комунікації з молодими користувачами.

– У 2001 році ви були призначені директором Комунального закладу «Дніпропетровська обласна бібліотека для молоді ім. М. Свєтлова». Погоджуючись очолити заклад, ви вже мали якісь плани, бажали щось змінити?

– Так, це надало широкі можливості стати активним учасником змін в організації бібліотечно-інформаційного обслуговування юнацтва в Дніпропетровському регіоні. Сприйняла цю пропозицію як новий виклик, як можливість розвиватись, освоювати нові горизонти, творити у новому і не менш  цікавому напрямку. Було цікаво, бо не тільки давало можливість творити самій, а й захоплювати колег, створювати та вибудовувати своє бачення, стратегію діяльності цілого колективу, організації. Тим більше, це стосувалось молоді.

– Дивлюсь, ви багато уваги приділяєте популяризації сучасної української літератури, зокрема, й місцевих авторів...

Без цього бібліотека буде нецікавою нашим читачам. Література активно розвивається. Виходять друком цікаві підліткові, дитячі, молодіжні книги. Хотілося б, щоб молоді люди їх читали, бо читання – невід’ємна частина сучасного життя. І це не тількі для набуття знань. Через художні історії, відображені в книгах, набувається життєвий досвід; книги допоможуть молодому читачеві вибудовувати свій життєвий шлях, формувати свої особисті якості та вміння спілкуватися, будувати відносини з людьми та суспільством загалом.

Популяризацію творів наших місцевих авторів ми вважаємо одним із пріоритетних завдань. Отже, робимо все, щоб підтримати розвиток письменницької діяльністі на Дніпропетровщині, так само, як активно просувається література на Львівщині.

В Дніпровській академії неперервної освіти проведена зустріч педагогів з письменниками Володмиром Кільченським, Ларисою Омельченко, Марією Дружко, Ольгою Рєпіною, представлені нові книги з фонду бібліотеки, що увійшли до популярних рейтингів читання. У бібліотеці відбувались поетичні флешмоби за участі Сніжани Білої, Олени Ляшенко, Тимофія Федорца, Юлії Купич. Письменники-початківці зустрічалися з членами НСПУ Володимиром Луценком, Анатолієм Шкляром, Людмилою Левченко, Миколою Миколаєнком, Олександрою Кравченко, Віктором Савченком, членами Конгресу літераторів України Оленою Швець-Васіною, Олександром Кутняком, Людмилою Некрасовською.

До днів народження письменників регіону в бібліотеці створємо інсталяції, готуємо виставки, проводимо презентації, знімаємо проморолики. На теперішній час часто працюємо в режимі ZOOM-зустрічей. Загалом, намагаємось зробити так, щоб бібліопростір був «рідною домівкою» і для авторів-початківців, і для їхніх досвідчених колег.

Бібліотекою започатковано проєкт відеостріму «Сім Я, або Про все простими словами», до якого увійшли і ваші, Еліно Іванівно, 5 зустрічей з порадами для молодих батьків щодо розвитку дитини та формування в неї любові до читання. Те ж стосується і авторів з усієї України і навіть тих, хто на теперішній час мешкає за кордоном. Наші читачі мали можливість зустрітися з Любов’ю Відутою, братами Капрановими, Максом Кідруком, Ярославою Дегтяренко, Оксамиткою Блажевською, Ольгою Тимофеєвою, Яриною Каторож, Роксоланою Сьомою, Світланою Талан, Оленою Лань і багатьма іншими.

Інформацію про найцікавіші події та заходи ми розміщуємо на Всеукраїнських літературних сайтах «Буквоїд», «Книгобачення», «Золота пектораль», порталі «Жінка-Українка». Триває співпраця з обласним сайтом «ДніпроКультура», де фахівці бібліотеки є постійними дописувачами. На Радіо «Дніпро» вже два роки поспіль виходять програми з популяризації сучасної української літератури «Сучасні письменники України. Погляд з Дніпра». 

– Насправді, Дніпропетровська обласна бібліотека для молоді ім. М. Светлова, якою ви керуєте понад 20 років, виступає не лише як книгозбірня або архів. Заклад – наче корабель, він рухається туди, куди віє «вітер часу». Скажіть, куди, як «капітан» спрямовуєте ви цей потужний культурний центр?

– Так, дійсно. Ми докладаємо багато зусиль для підвищення соціокультурної ролі бібліотеки в регіоні, розширення її інформаційних можливостей, створення новітньої системи методів обслуговування, впровадження інноваційної діяльності та комп’ютеризації бібліотечних процесів, удосконалення структури бібліотеки, поліпшення її матеріальної бази. Наша «команда» орієнтується на нові віяння і науки, і техніки, і культури. Фахівці бібліотеки впроваджують нетрадиційні форми, нові перспективні напрямки, залучають широке коло партнерів і волонтерів (проєкти з робототехніки в бібліотеці, діджиталізації, розвитку сімейного читання, геймінгу тощо).

У 2020 році бібліотека взяла участь у проєкті «Твори культуру: бібліотечні інноваційні послуги», що реалізовувався ВГО Українська бібліотечна асоціація за підтримки Європейського Союзу (програма «Дім Європи»), розроблено та впроваджено інноваційну послугу InfoGuide з використанням методики «Дизайн-мислення для бібліотек». Проєкт «Зроби мені Qvizz» увійшов до числа кращих практик молодіжної роботи 2020 року на спільному конкурсі Міністерства молоді та спорту України з Програмою розвитку ООН в Україні.

Нами ініційовано проведення загальноукраїнського онлайн-стріму «Читай.UA!» (2020 р.), створення благодійної загальнодоступної електронної бібліотеки на сайті ДОБМ ім. М. Свєтлова, міжнародних зустрічей онлайн із сучасними українськими письменниками (2018–2021р.), створення молодіжного простору в ДОБМ ім. М. Свєтлова з 2018 року та популяризацію цього досвіду серед бібліотек області.

– Наскільки я розумію, ви підтримуєте і впроваджуєте молодіжні проєкти міжнародного та всеукраїнського рівня?

– А як же? ДОБМ ім. М. Свєтлова стала офіційним хабом національної кампанії з цифрової грамотності «Будь на часі!» (2019 р.), майданчиком Всеукраїнського семінару «Орієнтири молоді в літературі: класики і сучасники», започаткованого Українським центром культурних досліджень і Державною бібліотекою України для юнацтва за підтримки Міністерства культури України (2018 р.), долучає творчу молодь до участі у міжнародному листопадовому письменницькому марафоні NaNoWriMo (2018, 2019 рр.).

Ми беремо участь у проєктах «Shape Ukraine» та «World Without Borders» міжнародної програми стажувань студентів ММГО «АЙСЕК в Україні», «Кампанія за права людини в Україні з використанням інструментів Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA», «Інформаційна підтримка ЄС – бібліотекам для дітей та юнацтва в Україні» за підтримки Представництва Європейського Союзу в Україні та ГО «Молодіжна Альтернатива».

В бібліотеці Центром Громадянських Свобод було проведено правозахисний Weekend в межах проєкту Програми розвитку ООН «Громадянське суспільство задля розвитку демократії та прав людини в Україні», що реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. 

До Міжнародної кампанії «16 днів проти насильства» нашим користувачам було запропоновано новий формат неформальної освіти – онлайнові кіноперегляди з обговоренням документальних фільмів з прав людини, обговорення правових питань за участю працівників патрульної поліції Дніпра.

Разом із Дніпровською академією неперервної освіти та нашими колегами – Дніпропетровською обласною бібліотекою для молоді запроваджено міжнародні літературно-мистецькі проєкти – створення електронних збірників «Абетка професій», «Мами просять пам’ятати», «Йому тринадцятий минало», «Пані Гав із UA». У 2020 році започатковано створення серії «Вони змінили світ» – збірники нарисів про видатних композиторів, істориків, фізиків, письменників. Також готується підбірка літературознавчих есеїв «Наш засіб Макропулоса» (автор Ольга Рєпіна) про творчість письменників Дніпропетровщини та всієї України».

За прочитаним матеріалом фахівці навчають батьків, як разом із дітьми відзняти та змонтувати мультфільм. Це не просто створення мультфільму, а ще й зцілення через творчість за методикою «Heart» (методика втілення через образотворче мистецтво внутрішнього емоційного стану).

Запроваджено Всеукраїнський проєкт «Вивчаємо іноземні мови з пригодами» зі створення коміксів за творами дніпропетровських письменників. Фахівцями бібліотеки створено варіанти електронних казкових коміксів – для вивчення іноземних мов: англійської, французької, німецької, польської. Комікси розміщено у мережі «Інтернет» для безкоштовного користування.

– Хочеться відзначити високий рівень громадянської та національно-патріотичної активності – і ваш, і ваших підлеглих.

– Події 2014 року спонукали нас на активізацію інформаційної, соціальної та психологічної підтримки внутрішньо переміщених осіб, волонтерів і воїнів АТО.

Розроблено і здійснюється реалізація Програми національно-патріотичного виховання юнацтва ДОБМ ім. М. Свєтлова на 2017–2021 рр. «Покоління UA», Працюємо над підвищенням якості та оперативності бібліотечно-інформаційного обслуговування користувачів, зокрема учасників АТО, бійців, що перебувають на лікуванні в Військово-медичному клінічному центрі Східного регіону.

Проводимо обласні молодіжні патріотичні інтернет-акції #Пам'ятаємоГероївКрут і #Моявишиванка, обласний огляд-конкурс на кращу правоосвітню акцію в публічних бібліотеках області #МолодіжнийВекторПрава та літературно-публіцистичний флешмоб «Молодь обирає. УН:СО» («Молодь обирає. Українська нація: Січеславські особистості»).
День Державного Прапора та День Незалежності України бібліотека святкує проведенням вуличних акцій «Українська книга просто неба», на яких представляє виставки, вебмайстерні, проводить святкові молодіжні толоки, марафони українського кіно та голосних патріотичних читань, флешмоби «Наш Прапор – колір мрії та щастя», майстер-класи з мотузкового плетіння, запрошує охочих на краєзнавчі квести.

Загалом, бібліотекою проведено близько 40 заходів за проєктом реабілітації воїнів ООС (АТО) засобами мистецтва «АртПостріл», як то: святкову акцію у Військово-медичному клінічному центрі Східного регіону, арт-терапевтичні практикуми, презентацію фотовиставки Юрія Величка «Герої нашого часу» тощо. За участю фахівців південно-східного територіального відділу Українського інституту національної пам’яті для бійців проводяться зустрічі, лекції, історичні екскурси.

Було створено й презентовано в обласному шпиталі електронний збірник творів сучасних українських авторів «Мальви для героя», для якого увійшли поезії, присвячені нашим захисникам.

– Треба враховувати не тільки нові віяння, але й період карантину, який запроваджено у країні. Як працює ваш колектив з огляду на нові реалії?

– В умовах нових реалій, пов’язаних із карантином, фахівці методичної служби бібліотеки надавали колегам послуги в освоєнні та впровадженні інноваційних форм і методів роботи; здійснювали аналітичну діяльність та консультування; займалися пошуком, розробкою та впровадженням інновацій; підвищенням кваліфікації працівників закладу; сприяли програмно-проєктному підходу в діяльності бібліотеки, використанню нових інформаційних технологій і програм.

Підготовлено огляд діяльності «Бібліотечно-інформаційне обслуговування юнацтва та молоді в Дніпропетровській області 2019 року».

Створені групи «МетодДОБМ» в Telegram та Viber для  розміщення актуальної інформації для колег регіону. Надавались індивідуальні методичні консультації через Viber як бібліотекарям Дніпропетровської області, так і бібліотекарям м. Дружківка Донецької області.

Методичною службою закладу для працівників публічних бібліотек Дніпропетровської області був проведений обласний вебінар «Бібліотечне краєзнавство як ресурс розвитку громади» та обласна онлайн-форсайт сесія з планування роботи на 2021 рік і звітності за 2020 рік по роботі з юнацтвом та молоддю. 

На обласних онлайн-курсах підвищення кваліфікації працівників сільських бібліотек ЦБС і сільських бібліотек ОТГ області наші фахівці проводили консультації за темами: «Сучасна бібліотека та реалізація  держаної молодіжної політики: виклики та можливості у роботі з молоддю», «Принципи ефективних комунікацій» та презентувала нові  онлайн-послуги: «Авторську майстерню» та «Зроби мені Qvizz».

Підготовлена й розміщена на сайті, блозі та у Facebook презентація «Чим зайнятися під час карантину», здійснювалась робота над методичними порадами «Духовні символи українців у розвитку молодої особистості». 

Бібліотека розробила онлайн-формат анкет Всеукраїнських соціологічних опитувань та досліджень «Молодь і книги: чому варто читати?», «Покоління центеніалів: цінності та орієнтири», яке проводила Державна бібліотека України для юнацтва.

На сайті бібліотеки плануємо розміщувати поради для молодих батьків з питання залучення до читання дітей, починаючи з молодшого віку психолога, члена НСПУ та НСЖУ Ольги Рєпіної.

– Для того, щоб зробити зазначене вами, потрібно мати не тільки бажання, але й уміння. Мабуть, бібліотекарі теж вважають, що вчитися треба впродовж життя?

– Без цього зараз ніяк. Як керівник я вважаю, що фахівець-бібліотекар має бути «майстром на всі руки». Тому значну увагу приділяємо професійному розвитку. 

Протягом 2020 року працівники бібліотеки активно навчалися дистанційно. Вони отримали сертифікати за навчання на восьми онлайн-курсах, взяли участь у 12 конференціях і форумах, семінарах, тренінгах, майстернях, школах, сесіях, 29 вебінарах, дискусіях, презентаціях, проведених за підтримки Європейського Союзу, Української бібліотечної асоціації, Гете-Інституту в Україні, ХДНБ ім. В.Г. Короленка, Харківського обласного  відділення УБА та Українського інституту книги.

– Яким ви бачите майбутнє Книги (тобто, паперових книг, що існують в світі), бібліотек? Невже на них чекає доля, описана в романі Рея Бредбері «451 градус за Фаренгейтом»?

– Я не можу дати точні прогнози, але розумію, що час змінює багато чого, також може змінитись і носій книги. Але ми різні й у кожного свої вподобання. І у паперової книги теж будуть свої прихильники. Сподіваюсь, що у людства потяг до книги, до читання, до культури, залишиться назавжди. Я з дитинства люблю читати фантастику, багато її читаю й досі, але те майбутнє, що моделюють деякі письменники, буває дуже жахливим. Книга ж як джерело знань та носій принципів гуманізму, на мій погляд, гарантує збереження людяності, навіть самого людства. Не буду виголошувати оптимістично не підкріплені прогнози, реалії насправді не дуже оптимістичні…

– Чи є у вас якийсь особистий життєстверджуючий девіз/вислів/слоган, яким підбадьорюєте себе у час випробувань? Що вас підтримує? Або хто?

– Підбадьорює все те, що прочитала протягом життя, ті історії успіхів, той життєвий досвід та спостереження… Згадую дитинство та батька, спілкуюся з мамою, сестрами. Підбадьорює родина, яка надихає на пошуки цікавого, корисного, потрібного користувачам бібліотеки, радіє моїм досягненням. Та й молодь, яка «тусується» у нас, наче вдома, є справжнім «еліксиром» молодості, натхнення й наснаги.

– Читанню яких книг ви віддаєте перевагу: класичним, романтичним, фантастичним? Або це поезія? Чия?

– Люблю гарну поезію; у прозі мій улюблений жанр фантастика, насамперед, зарубіжна. Нещодавно відкрила для себе Роберта Сойєра, цей науковий фантаст підіймає насправді болючі соціально-філосфські теми сьогодення. Подобається література з психологічною лінією, те, що  стосується спілкуванню, гуманізму.

– Дякую, що приділили увагу. Нехай виповняться ваші задуми й плани!

Фото надано автором і з архіву ДОУНБ

Інтерв'ю

Еліна Заржицька
Додаткові ресурси:





Створено: 29.07.2021
Редакція від 29.07.2021