Ляшенко (Федіна) Олена Володимирівна
Олена Ляшенко: сучасна байкарка

Початок

Олена Ляшенко (Федіна Олена Володимирівна) народилася 8 березня 1988 року у м. Дніпродзержинськ (тепер Кам’янське) Дніпропетровської області. З дитинства Олена почала писати вірші та казки, а згодом, у шкільні, студентські роки, брала участь у міських, обласних, всеукраїнських літературних конкурсах. Після закінчення ліцею №1 Олена вступає в Дніпродзержинський технічний університет на факультет «Філологія і соціологія», який успішно закінчує в 2010 році. А в 2018 році закінчила аспірантуру Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара за спеціальністю «Українська і іноземна філологія та мистецтвознавство».

Олена переможниця та фіналістка обласних і всеукраїнських літературних конкурсів, серед яких телеконкурс «Продовження до мультфільму» від ЗАО «АВК» (2002), «Собори наших душ» (2004, 2005), Всеукраїнський конкурс дитячої творчості (2005), «Об'єднаймося ж брати мої» (2005), «Молода муза» (2008), «Vivart» (2007, 2015), «Літературна надія Дніпра» (2016).
Хай живе мистецтво

З 2006 року молода поетеса долучилася до молодіжного літературно-мистецького клубу VivArt, де зосереджена талановита молодь Кам‘янського. «В цьому році VivArt святкував 12 років своєї діяльності, — каже поетеса, — а я вже 11 років разом із ним».

«Мені близька проблема талановитої молоді. Доки діти навчаються в школі, для них проводять різноманітні конкурси, є кому ними займатись та розвивати їхній талант, – розповідає Олена Ляшенко. – А коли вони йдуть до вишів, вже і вікова категорія змінюється, змінюються і вимоги до них. Зрештою, найчастіше, вони залишаються сам на сам зі своєю творчістю. Тому я вдячна Марії Дружко за те, що вона створила осередок творчих людей. В нас є можливість працювати, розвивати свою творчість, публікуватись, спілкуватись один з одним, переймаючи досвід. Тому VivArt став для мене особливою подією, я не втратила прагнення далі розвивати творчі здібності».

Як розповіла Олена, декілька років тому вона перейшла до написання дитячої літератури, її приваблює байкарство. «Я прагну відродити жанр, який, на жаль, несправедливо півзабутий у сучасній літературі. На мою думку, вірш повинен навчати дітей моральним цінностям. А почати працювати в цьому напряму мене спонукало очікування на дитинку. Саме під час вагітності була написана перша байка. Наразі, я продовжую писати в цьому жанрі і позиціоную себе як дитяча письменниця», — каже Олена.

Етапи творчості

Олена Ляшенко – фіналістка міжнародного конкурсу творів для дітей премія Корнія Чуковського (2017); дипломант (ІІ місце) Міжнародного на кращий вірш як основу для пісні «Віршована мелодія» (2017р.), переможниця першого «Літературного рингу-2018» у м. Кам’янське;  дипломант конкурсу поезії та авторської пісні «Степові струни» (ІІ місце, м. Дніпро) – 2018р. та ін. Учасниця обласної акції «Голодомор без права забуття» (2008). Співавтор літературних збірок «Собори наших душ» (2004, 2005), «Молода муза Придніпров'я» (2008), «Ліра Прометея» (2010), «Скіфія-2013», «Чатує в століттях Чернеча гора» (2015); «На кордоні любові» (2016), «Vivart-6» (2017) журналу «Джміль» ,а також українських та зарубіжних наукових видань. Нині здобувач наукового ступеня кандидата філологічних наук ДНУ ім. Олеся Гончара».

Сучасна байкарка

Олена – автор дитячих книг «А сьогодні на ставочку» (2017 р.), «Радіо «Лісовичок-FM» представляє» (2018р.). Перша книжка Олени Ляшенко «А сьогодні на ставочку» вийшла у 2017 році, розрахована для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Книжка складається з повчальних байок. Саме байкарство – жанр, в якому працює Олена.

У 2018 році Олена Ляшенко відсвяткувала День народження своєї другої книжки під назвою «Радіо «Лісовичок-FM», написаної у тому ж таки жанрі – байки. Дитяча книжка національно-патріотичного спрямування отримала високу оцінку у письменницькому та освітянському колах.

У чому сила?
Мурашеня кричить з порогу:
- Послухайте, заради Бога,
Я найсильніший на землі!
Таємна сила є в мені:
Загуглив і дізнався враз,
Що в цілих 50 аж раз
Більшу, ніж важить рідний тато,
Вагу спроможний я підняти! 
Тим часом інші працювали, 
Новий будинок будували, 
Просторий, затишний, зручний:

- Гей, чоловіче молодий,
Ти б, може, краще допоміг? 
Мурашеня ж не чує їх:
- Як можу стільки сили мати, 
Собі збудую сам «палати»! 
Палац-мурашник до небес 
Створю. Я – справжній Геркулес! 
Сивий Мураха-бородань 
Сміявсь з дитячих поривань. 
Мурашеня ж бо із листочків 
Вклада фундамент на горбочку:
- Два… десять… тридцять… сорок сім… 
Сердега впав, немає сил…
А бородань сивоголовий
Підліз поближче і говорить:
- Візьми гіллячку і зламай. 
Малий підвівся:
- Зачекай!
За мить гіллячка навпіл «трісь»…
- Тепер за віника візьмись,
- Продовжує навчать старий, 
- Чого ж бо дивишся? Бери! 
Тут гілочок - десятків три,
Ану ж бо, спробуй, хоч зігни. 
Аж червоніє – так ламає:
- Та що ж воно все означає? 
Одна ламається і гнеться,
А купа щось не піддається… 

Хе-хе-кнув Дід-мураха сивий:
- Ти ж хизувався тим, що сильний? 
Так і в житті, юначе-друже:
Де легко, там здаєшся дужим,
А до великої мети
Потрібно разом всім іти!
З дитинства мусиш знати, сину:
У єдності вся наша сила!

Наразі авторка продовжує працювати у напрямку байкарства: «Малечі подобається подорожувати разом з моїми героями. Спершу ми завітали до ставочка, пізніше до лісу, на прямий ефір його радіостанції, а невдовзі пірнемо у прохолодну синь океану: познайомимось з його чудернацькими мешканцями та знайдемо справжнісінькі скарби, – наголошує Олена Ляшенко. – А тому раджу підготувати заздалегідь акваланги ласти та маски», - жартує байкарка».

Олена мріє про видання ще не однієї книжки, бо має багато задумів та планує їх втілити попри все, адже література для дітей (справжня, цікава, повчальна, професійно викладена та продумана) – це внесок у майбутнє держави.

«Писати для дітей, – говорить Олена, – напевно, складніше, ніж для дорослих, тому що діти – це найнеупередженіші, найнепідкупніші критики і судді. І лише з того, як горять маленькі оченята, знайомлячись із моїми героями, я можу зробити висновок, що йду у вірному напрямку і призначена мені місія є здійсненною!».