Приватні книжкові зібрання як джерело вивчення історії навчальних закладів Дніпропетровщини

Приватні книжкові зібрання як джерело вивчення історії навчальних закладів Дніпропетровщини

Наукова бібліотека ДНУ ім. О. Гончара відкриває для читачів приватні книжкові зібрання зі свого фонду рідкісних видань.

У соціумі окремими складовими наукової діяльності є вивчення документознавства та читачезнавства, що стає нагальною проблемою у сучасному культурно-комунікаційному просторі. Одним із важливих напрямків бібліотечної діяльності є наукова-дослідницька робота, мета якої полягає у виявленні історичних фактів і подій у розвитку бібліотекознавства, здійсненні порівняльного аналізу статистичних показників, визначенні чинників, які сприяють або гальмують дієвість сучасної бібліотеки. 

Наукова бібліотека Дніпровського Національного університету ім. О. Гончара (НБ ДНУ) розпочинала свою історію у 1918 р., разом із відкриттям у Катеринославі приватного університету. Початкові фонди формувалися з бібліотек навчальних закладів дореволюційного Катеринослава та приватних колекцій місцевих діячів. Фонд рідкісних видань Наукової бібліотеки ДНУ ім. О. Гончара до початку 90-х рр. ХХ ст. був «terra incognita». Опис зберігався в топографічному каталозі та інвентарних книгах, книги зберігалися в різних непристосованих приміщеннях. Після переїзду в спеціалізований корпус бібліотеки у 1990 р. були виділені приміщення для розміщення фондів і організації читацьких місць. Створені сприятливі умови для роботи з фондом і обслуговування читачів, проведено каталогізацію фонду.
Наукова бібліотека ДНУ. Фото: http://www.dnu.dp.ua/view/biblioteka

У вивченні фонду, зокрема стародруків, систематизації та складанні анотованих каталогів величезний внесок зробив завідувач відділу Євген Матвійович Самінський (1957–2008). П’ять випусків «Каталога старопечатных изданий» (2003–2011) Є.М. Самінського – це науковий доробок до характеристики рідкісних видань, історії навчальних закладів Катеринославщини та історії університетської бібліотеки. Гордістю НБ ДНУ є частина бібліотеки князя Г.Потьомкіна, яку він придбав у архієпископа Євгенія Булгаріса у кількості близько 1500 томів для майбутнього університету. У зв’язку з відкриттям у 1793 р. Головного народного училища) в Катеринославі (пізніше – класична гімназія) вищезазначена бібліотека була перевезена до навчального закладу, але у 1799 р. більша частина Потьомкінського зібрання увійшла до складу щойно відкритого Казанського університету. У 1804 р. ще 63 томи цінної бібліотеки передано до Харківського університету. Таким чином у бібліотеці Катеринославської класичної гімназії зберігалися 180 томів дублетних видань із бібліотеки князя Г. Потьомкіна. Сучасна наукова бібліотека ДНУ ім. О. Гончара зберігає 77 томів: французькою мовою (41 прим.), латинською (20 прим.), російською (12 прим.), грецькою, англійською та італійською мовами (4 прим.).

Рідкісні фонди НБ ДНУ містять цінні за змістом видання з бібліотеки родини графів Швейниців. Серед них понад 200 багатотомних творів із історії та релігії, написаних латинською, німецькою та французькою мовами. Окрему увагу привертає література про Сілезію, місце мешкання графського роду Швейниців. Їхня бібліотека існувала з XVII ст. Інтенсивний розвиток книгозбірні відбувся з середини ХVІІІ ст. 

Крім значних колекцій у Науковій бібліотеці зберігаються книжкові дарунки, зроблені катеринославськими діячами різним культурно-освітнім закладам у ХІХ – на початку ХХ ст. Про це свідчать власницькі та дарчі написи. На початку ХІХ ст. цінні книжкові видання надійшли до бібліотеки Катеринославської гімназії з особистої книжкової колекції архієпископа Катеринославського, Херсонського та Таврійського Платона Любарського, зокрема чотири томи книги англійського економіста та філософа А. Сміта «Исследование свойства и причин богатства народов. М., 1802–1806». Частина книг потрапила до вищезазначеної бібліотеки у 1814 р. після смерті Платона (Любарського) (1811 р.). Факт передачі відбувся завдяки надвірному раднику, кавалеру М.Ф. Ставицькому (1778–1841). На правах спадкоємця бібліотеки духовної особи він подарував бібліотеці Катеринославської гімназії 80 книг. Наукова бібліотека збер ігає 20 томів із цінним дарчим написом на форзаці та контртитулі: «Из Библиотеки покойного Преосвященного Платона Любарского, архиепископа Екатеринославского, Херсонского, Таврического в библиотеку Екатеринославской гимназии».

Презентація книг з бібліотеки князя Потьомкіна. Фото:http://library.dnu.dp.ua/luchka_5112017ru.html

З приватної колекції варто зазначити стародруковане видання «Письма Петра Великого, писанные к графу Б.П. Шереметьеву. М., 1774». Друкарське мистецтво «Писем» полягає в оформленні кожної сторінки у набірній рамці. Варто зауважити, що видання підготовлено до друку бібліотекарем-кріпаком графа П.Б. Шереметєва В.Г. Вороблевським. Архієпископ цікавився й літературою з садівництва. Так, до бібліотечного зібрання гімназії надійшла книга у перекладі з німецької мови, надрукована у видавництві Московського університету: «Городской и деревенский садовник или наставления: в 4-х ч. М., 1779».

В історії Катеринославщини значну роль відігравав князь М.П. Урусов (1863–1918), великий землевласник, маршалок губернського дворянства, голова Катеринославської вченої архівної комісії (1908–1917 рр.). Історія його книгозбірні пов’язана з унікальною приватною бібліотекою катеринославського дворянина, обер-гофмейстера Г.П. Алексєєва (1834–1914). В особистій колекції М.П. Урусов мав низку праць-дарунків від українського історика, полтавського викладача І.Ф. Павловського (1851–1922) («Малороссийское козачье ополчение в 1812 году: по архивным данным. К., 1906»). Цінність бібліотеки містить значне за обсягом видання «О прибыльном сбыте хлеба Русского народа», надруковане у Баку 1909 р. З рукописного дарчого напису «Его Превосходительству Екатеринославскому Губернскому Председателю Дворянства от автора», зробленого чорнилом 6 вересня 1909 р., можна припустити, що один із перших примірників книги отримав князь М.П. Урусов. Під час Першої світової війни важливою подією для країни став винахід йоду та його виробництво. Серед історико-краєзнавчих видань Катеринослава дореволюційного періоду бібліографічною рідкістю є унікальний альбом «Опытная станция по исследованию и добыванию русского йода из морских водорослей», створений у 1916 р. катеринославськими вченими-хіміками професором Л.В. Писаржевським і старшим лаборантом М.Д. Аверкієвим. Щойно підготовлене видання було подароване авторами князю М.П. Урусову як подяка за «просвещенное содействие при основании нового русского дела» (1916 р.).

У другій половині ХІХ ст. у Катеринославі відомою була бібліотека та книжкова крамниця родини Єгорових. Перші згадки пов’язані з ім’ям Олександра Івановича Єгорова, катеринославського громадського та культурно-освітнього діяча, літератора, видавця. У фондах університетської бібліотеки зберігаються шість примірників з історії, філософії, економіки, які мають власницькі печатки «Книжный магазин А.И. Егорова» та «Библиотека для чтения и книжный магазин Александра Егорова в Екатеринославе». З часом крамниця і бібліотека з читальнею перейшла у власність до дружини О.І. Єгорова Софії Василівни Єгорової, діяльність якої була тісно пов’язана з розвитком жіночої освіти та бібліотечної справи Катеринослава. Доречно зазначити, що вартість книг була номінальною. Книги бібліотеки мали високий рівень друкарського оформлення. У бібліотеці С.В. Єгорова вирішувала питання передплати актуальної у той час газети «Одесский листок». До нашого часу дійшли три примірники з історико-економічних і юридичних наук кінця ХІХ ст. Свідченням є офіційна овальна печатка: «Библиотека для чтения и книжный магазин С.В. Егоровой в Екатеринославе».

У другій половині ХIХ – на початку ХХ ст. важливу роль у розвитку природознавчих наук Катеринославської губернії відігравав педагог, вчений-ботанік, географ, дослідник Південно-Східної України І.Я. Акінфієв. Власні праці автор дарував бібліотеці Катеринославського Першого реального училища, бібліотекарем і викладачем якого він сумлінно працював 25 років. Свідченням цього є особистий підпис. Зазначимо, що окреслені видання І.Я. Акінфієв друкував у місцевих видавництвах (Катеринослав, Олександрівськ). Катеринославський діяч спілкувався з колегами, що мешкали в інших містах і працювали в різних фахових закладах, підтримували дружні стосунки між собою за науковими інтересами, з метою обміну досвідом. 

Видання І.Я. Акінфієва. Фото надане автором egor. Книга з власницькою печаткою С.В. Єгорової. Фото надане автором

Так, за підтримки В.М. Хитрово, приват-доцента Київського університету, який опікувався розповсюдженням фахової літератури на українських землях, до Катеринослава потрапили невеличкі за обсягом праці Д. Святського 1905–1906 рр. Від ботаніка, географа, мандрівника М.М. Альбова надійшли праці у вигляді брошури (19 с.) та окремого відбитку статті (6 с.), що мали історичну цінність у дослідженні природи Закавказзя. Співпраця двох дослідників відбувалась в межах спілкування Одеського та Катеринославського товариств дослідників природи. Видання вважають рідкісними через відсутність повних текстів у перекладі з французької та іспанської мов. Одеські видання кінця ХIХ ст. містили матеріали, які увійшли до «Записок Императорского общества сельского хозяйства Южной России».

Для сучасної бібліотеки вищого навчального закладу пріоритетним напрямком залишається популяризація книжкових скарбів серед студентської молоді. Однією з цікавих і актуальних форм діяльності є проведення занять, лекцій, екскурсій зі студентами на матеріалах фонду відділу рідкісних видань. З метою наближення книги до читачів та розкриття книжкової спадщини НБ проводить зі студентами під час навчання виховну та просвітницьку роботу. Мета заходів – отримання студентами знань про склад і зміст бібліотечних фондів, що сприяє підвищенню загальноосвітнього та культурного рівня молоді. Фонди відділу рідкісних видань читачі використовують в навчальній і науково-дослідницькій роботі. Співробітники бібліотеки звертаються до них із метою просвітницької та освітньо-виховної діяльності, зокрема для підготовки та проведення різних масових заходів зі студентами на запит кафедр, відповідно до навчальних планів. За 2013–2016 рр. було проведено 79 занять за 15 темами. Студенти і аспіранти ознайомились з 841 книгою ХVI–ХХ ст. Особливість таких бібліотечних заходів полягає у наочності та емоційному впливові, що допомагає доповнити та закріпити матеріал, поширити кругозір. Заняття мають теоретичний і практичний характер. За допомогою першоджерел відбувається яскрава ілюстрація вітчизняної та світової книжкової продукції.

Тема кожного заходу була присвячена певному розділу курсу, що вивчають студенти. Підбір видань та проведення бібліографічного огляду допомагають студентам чітко уявити предмет вивчення, його зміст і особливості в конкретний історичний період. З іншого боку, така форма роботи заохочує студентів до самостійної наукової діяльності та викликає інтерес до книг із просвітницькою функцією. Крім того, розглядаємо книгу як складову матеріальної культури. Важливим елементом є шрифт, якість ілюстрацій, палітурка, які є знаковими свого часу та пов’язують видавця й читача. За останні роки на базі НБ ДНУ відбуваються лекції та практичні заняття зі студентами ІІ курсу спеціальності «видавнича справа» («Книжкові пам’ятки в катеринославських бібліотеках», «З історії книжкової спадщини Катеринославщини»). Студенти мають можливість переглянути книги: палітурку, склад, шрифт, ілюстрації, дарчі написи. Цінним для студентів є інформація про наявність у фонді прижиттєвих публікацій творів діячів науки, культури, літератури. Це підвищує ефективність сприйняття матеріалу. До кожного заняття готується комплекс видань, які відрізняються значною тематичною різноманітністю, читацькою спрямованістю, оформленням, структурою. Бібліотека надає студентам інформацію про найбільш яскраві примірники, привабливі зовнішнім виглядом, видатні шедеври книжкового мистецтва. Враження про захід фіксуються у письмовому опитуванні, що допомагає виявити позитивні результати і недоліки. 

До ювілею історичної події студентам-історикам був підготовлений бібліографічний огляд «Перша світова війна: сторінки історії». Серед численних видань підвищений інтерес у студентів викликало репринтне видання ілюстрованого щотижневика «Летопись войны 1914–1917 гг.», наукову цінність якого складають малюнки відомого художника М.С. Самокиша. З метою поглибленого вивчення теми «Історія середніх віків» співробітники відділу наукової літератури провели перегляд «Подорож у Середньовіччя», який містив 74 рідкісних видання ХIХ – початку ХХ ст., розташованих за тематичними рубриками. Студентів вразили перші підручники та навчальні посібники, якими користувались студенти ХIХ–ХХ ст. Для студентів хімічного факультету в межах курсу «Вступ до спеціальності» організовано заняття «Хімічна література у фондах рідкісних видань». Щорічно до Дня знань організовуються книжкові виставки: «Перші книги Катеринослава», «Книжкові скарби» – виставка мініатюрних видань. Зацікавленість у студентів геолого-географічного факультету викликав тематичний огляд «Картографічні видання: минуле та сучасне». У 2016 р. на базі НБ ДНУ відбулося нагородження старшокласників, які стали переможцями Обласної математичної олімпіади. До уваги гостей була підготовлена виставка-стенд підручників-стародруків із математичних наук, але відомих і перевиданих сьогодні. Студенти різних факультетів були запрошені на презентацію однієї книги «Яворницький Д.І. Дніпрові пороги» (1928 р.), на якій було представлено не лише цінний за часом примірник, а й підготовлено виставку поштових листівок у серії «Дніпрельстан», виданих наприкінці 20-х рр. ХХ ст. із колекції асистентки академіка Л.В. Писаржевського О.С. Полуян. Жваве обговорення серед студентів викликав вищезазначений альбом «Опытная станция», який містив рідкісні світлини першої станції та технологічних процесів промислового виробництва йоду. Цікавий факт: вже через сім місяців після відкриття було отримано перші 80 кг йоду, необхідного у медицині.

Таким чином, вивчення та аналіз бібліотечних книгозбірен допомагають створити цілісну картину формування та розвитку книжкової спадщини України в цілому та нашого регіону, зокрема. Заходи зі студентами на базі відділу рідкісних видань посідають важливе місце в інформаційно-бібліотечній діяльності і сприяють розширенню кругозору студентів. Підтвердженням вищезазначеного є вислів відомого просвітителя, бібліографа М.О. Рубакіна «Читання повинно виконувати три основні завдання: дати людині знання, розуміння, активний настрій у роботі над самоосвітою».

 

Створено: 01.06.2018.
Редакція від 05.06.2018.
Людмила Лучка
Бібліографія:

Анучин Д.Н. О людях русской науки и культуры, статьи, некрологи и заметки.– Москва, 1950.– 335 с.
Данилов В.И. Ученый В.Н. Хитрово.– Тула, 1985.– 103 с.
Екатеринославский календарь на 1888 г.– Екатеринослав, 1888.– С. 67–75.
Про підсумки роботи університету в 2015/2016 навчальному році: доповідь ректора М.В. Полякова / ДНУ ім. О. Гончара; уклад. В.П. Сергеєв.– Дніпро, 2016.– 220 с.
Саминский Е.М. Каталог старопечатных изданий. Ч. 1.– Днепропетровск, 2003 – 100 с.
Саминский Е.М. Каталог старопечатных изданий. Ч. 3.– Днепропетровск, 2007.– 80 с.
Саминский Е.М. Каталог старопечатных изданий. Ч. 5.– Днепропетровск, 2011.– 152 с.
Скалозуб Ю. История Екатеринославской епархии, 1775-1917 гг.– Днепропетровск, 2001.– 416 с.