Михайло Кокін: закоханий у рідну землю

Кокін Михайло Олександрович
Михайло Кокін: закоханий у рідну землю

Україна, Дніпропетровська область

  • 16 липня 1921 - 22 червня 2009 |
  • Місце народження: м. Катеринослав (Дніпропетровськ) |
  • Художник-живописець

Художник-живописець, член Національної спілки художників України, заслужений художник України, народний художник України.

Понад усе на світі люблю я землю свою, люблю її завжди, у всякому стані: і у весняному цвітінні, і в літній щедрості, і в осінньому згасанні, і в зимовому сні. Вона – мій вчитель, вона шліфує в мене відчуття кольору, сама «диктує» мені настрій в пейзажі, сама народжує образ. І найщасливіші хвилини творчості моєї – побачення з природою.
Михайло Кокін

Свій шлях до професії Михайло розпочав у 12-річному віці, коли  завітав до студії дніпропетровського Палацу піонерів. Керував тоді студією чудовий художник В.В. Дев’ятнін, який помітив і розвинув малювальні здібності підлітка.

У 1937 р. Михайло Кокін вступив до художнього училища. Його учителями за фахом були знані художники М. Панін та М. Погрібняк.

Але війна завадила юнакові закінчити навчання. Він вважав, що зараз його місце на фронті та вступив до Сталінградського танкового училища. Михайло Олександрович пройшов усю війну, мав тяжке поранення. Нагороджений орденами та медалями, в чині капітана він мав чудову нагоду продовжити почесну кар’єру військового. Але жага до творчості перемогла. Кокін повернувся до рідного міста та закінчив художнє училище.

Наступний етап на шляху професійного самовдосконалення – Київський художній інститут. Його вчителями були уславлені українські художники Г.С. Меліхов, В.М. Костецький, О.С. Григор’єв. Захопленість і плідна праця дали прекрасні результати – дипломна картина Михайла Кокіна отримала золоту медаль Першої Всесоюзної виставки дипломних робіт у 1954 році.

Молодому митцю запропонували залишитися в Києві, але він повернувся до Дніпропетровська. Довгі роки Михайло Олександрович працював головним художником Дніпропетровського художньо-виробничого комбінату та займався творчістю практично кожного дня.

Художника захоплювали класичні жанри мистецтва: картина, портрет, пейзаж, натюрморт. Саме в стильовій різноманітності шліфувався талант М.О. Кокіна.

Для пейзажів майстра характерні ліризм і жанровість. Мистецтвознавці та прихильники таланту художника відмічали, що саме у ліричних пейзажах Кокіна, забарвлених свіжим і живим почуттям, міститься найбільше творчих удач та оригінальних знахідок.

З-під його пензля виходять цикли «Україно моя!», «Камчатка», «Чукотка», «Крим», картини «Над Дніпром», «Вечірня пісня», «Будують кораблі», «Місток», «Як упав же він з коня…», «Калина червона», «За вікном черемха» та інші.

Неабияке місце в творчості М.О. Кокіна посідають портрети. Вони дуже різні за характером, композиційним рішенням і живописно-пластичною структурою. Але всі їх об’єднує любов до людини. Всі портрети, створені М.О. Кокіним, відзначаються підвищеною увагою художника до індивідуальних особливостей людини, проникненням в світ її особистих переживань і прагненням передати їх гранично щиро й просто.Портрет улюбленого вчителя Михайла Паніна – яскравий приклад цього складного жанру.

З 1957 року художник бере активну участь в обласних, республіканських і всесоюзних виставках, має декілька персональних виставок не тільки в рідному Дніпропетровську, але й у Києві, Миколаєві, Кривому Розі.

У 1976 році отримує звання Заслуженого художника України, а в 2001 році – Народного художника України.

До останніх своїх днів Михайло Олександрович працював із азартом молодості, невичерпною енергією та натхненням, підтверджуючи своє творче і життєве кредо: життя прекрасне!

Останні 10-15 років життя художник часто відвідував Париж, де знайомився з творчістю славетних імпресіоністів і працював над новими полотнами. Саме пейзажі і натюрморти, що народилися у Франції, дали пыдстави французам назвати Михайла Кокіна «українським імпресіоністом».

Близько 3000 полотен створив майстер протягом життя. Частина з них зберігається в Дніпропетровському художньому музеї та Дніпропетровському історичному музеї ім. Д.І. Яворницького, художніх музеях Чернігова, Донецька, Кам’янець-Подільського, в Каховському краєзнавчому музеї, музеї-заповіднику Т.Г. Шевченка в Каневі та у приватних колекціях багатьох країн світу (Франція, Іспанія, Канада, США та інших).

Картини Михайла Кокіна – це нетлінне свідоцтво подвижництва нашого талановитого земляка, що протягом всього життя змальовував рідну землю, заглиблювався в людські долі, живописав вічні цінності і втрати життя. 

З метою вшанування своєрідного таланту живописця, народного художника України, в м. Дніпропетровську, за адресою вулиця Пушкіна, 61, у так званому «домі художників», де жив та працював Михайло Олександрович Кокін, урочисто відкрили пам’ятну дошку.

 

Тетяна Сівач
Бібліографія:

Михайло Кокін. Народний художник України: до 85-ї річниці з дня народження.– К.: ВХУ, 2007.– 167 с.– (Видатні художники України).
Люди і долі / упоряд. В.В. Слобода.– Дніпропетровськ: Ліра, 2008.– 336 с.
* * *
Богданова Л. Кокін Михайло Олександрович // Художники України.– 2006.– № 33.– С. 3–5.
Васильева, Н. По родной стране: [персонал. выст. М.А. Кокина] // Днепровская правда.– 1978.– № 216 (4.11).– С. 4.
Гамольский Л. Солнечная палитра Михаила Кокина // Днепр вечерний.– 2007.– № 1.– 3 янв.– С. 6.
Кокошко Ю. В моем «колодце» вдохновенья – не достать до дна!: [юбилейн. выст. картин М. Кокина] // Днепр вечерний.– 2001.– 27 июля.
Кокошко Ю. Палитра сердца и любви: [творчество М. Кокина] // Днепр вечерний.– 2012.– № 45 (6.04).– С. 13.
Лебедев Д. Признание мастерства художника: [выставка М. Кокина] // Днепровская правда.– 1960.– № 46 (3.03).– С. 4.
Остроумова И. Не стареют душой ветераны: [выставка художников-ветеранов ВОв] // Днепровская правда.– 2009.– № 19 (15.05).– С. 12.
Семак О. Художник, который верен себе: [выст. М. Кокина «Моя Украина» в ДХМ] // Вісті Придніпров’я.– 2001.– 2 серп.– С. 15.
Скрипник М. Виставка робіт художника М.О. Кокіна // Зоря.– 1960.– № 6 (9.01).– С. 3.
Стец М. Мастер самобытных пейзажей: [выст. М. Кокина к его 95-летию] // Наше місто.– 2016.– № 28 (14.07).– С. 18.
Стец М. Художник, жаждущий прекрасного: [к 95-летию со дня рождения М. Кокина выставка в худож. музее] // Наше місто.– 2016.– № 29 (21.07).– С. 20.
Трофимчук Г. Концерт для весни з пензлем: Відкрито персональну виставку заслуженого художника України Михайла Кокіна // Зоря.– 2001.– 21 лип.
Тулянцев А. Холсты и краски сквозь гармонию души: [в Днепропетровском худож. музее юбилейная выставка М. Кокина] // Днепр вечерний.– 2006.– 17 окт.– (№ 153).– С. 4.
* * *
Богданова Л. В. Кокін Михайло Олександрович: [Про нього] // Енциклопедія сучасної України.– К., 2013.– Т. 13.– С. 696.
Кокін Михайло Олександрович // Художники Дніпропетровщини.– Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 2004.– С. 56–59.
Кокин Михаил Александрович: заслуженный художник УССР. Каталог. Пейзажи Украины, Чукотки, Камчатки.– Днепропетровск: Днепропетровская организация Союза художников УССР, 1978.– 16 с.: ил.
Михайло Кокін: Персональна виставка творів.– Дніпропетровськ: [б. и.], 1972.– 29 с.
Художники Днепропетровщины: биобиблиограф. справочник / сост. Богданова Л.В., Тверская Л.В.– Днепропетровск: Редотдел обл. управления по печати, 1991.– С. 90–93.
Створено: 09.09.2020
Редакція від 11.09.2020