Балка Північна Червона – унікальний ландшафтний заказник Криворіжжя

Балка Північна Червона – унікальний ландшафтний заказник Криворіжжя

Україна, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Тернівський район

Балка Північна Червона – унікальна місцина Криворіжжя, пройти вздовж неї – все одно що повернутися на два мільярди років тому.

Балка Північна Червона – природно-техногенна перлина Криворіжжя

Будинки, вулиці широкі, красиве місто в нас, гай-гай.
Та щоб відчуть його витоки, в Червоній балці побувай.

Одним із унікальних куточків Криворіжжя є район природного степу, який із незапам’ятних часів зветься балкою Північною Червоною. Розповідають, що ця балка поряд із сучасним масивом Веселі Терни утворилася у кратері, який виник на місці падіння метеориту близько 360–400 млн. років тому. 

Балка є найбільшою в басейні річки Саксагань. Величезна наукова цінність природних ландшафтів Криворізького басейну та їхнє унікальне розташування в зоні екологічної кризи підштовхнуло до створення на базі Північної Червоної балки двох ландшафтних заказників – загальнодержавного та місцевого значення. 

Ландшафтний заказник загальнодержавного значення  Балка Північна Червона розташована в Тернівському районі, на території північно-західної околиці м. Кривого Рогу, між шахтою ім. Леніна та Першотравневим рудником. Балка бере початок на водорозділі річок Саксагані та Інгульця. Загальна площа балки складає 54,3 га, довжина 36 км, площа водозбору 59 км2. По днищу балки протікає струмок, який бере початок зі ставків у селищах Романівка та Чапаєве. А закінчується на межі з дачним кооперативом „Схід”, від якого починається Ленінське водосховище, що виходить до автомобільної траси на житловий масив Веселі Терни. Територія заказника межує з кар’єрами та відвалами рудників ім. Леніна та Першотравневого, що негативно впливає на природні екосистеми балки.

Під охороною держави

Уперше територія балки була взята під охорону як геологічний заказник місцевого значення в 1974 році. Систематичне вивчення рослинного світу балки було розпочате ще в 1972 році науковцями Криворізького відділення Донецького ботанічного саду. 12 січня 1983 року територію балки площею 28,3 га оголошено ландшафтним заказником загальнодержавного значення. Постановою Ради Міністрів УРСР № 495 від 9 липня 1988 р. виконком Дніпропетровської Ради народних депутатів ухвалив рішення про збільшення заповідної території на 26 га. Ці площі визнано  заказником місцевого значення.

 

Свідки минулого

Унікальні виходи на денну поверхню порід криворізької серії докембрійського віку (2400–2100 млн років) дають можливість ознайомитися з геологією Криворізького басейну. Відслонюються сланцеві та залізисті горизонти, які утворюють невеликі за розмірами розрізнені скельні виходи на обох схилах балки від її верхів’я до зруйнованого залізничного мосту. Характерні для балки брили імпактитів,  порід, які утворилися в результаті удару об землю метеоритів, та відслонення пісковиків зі скам’янілими рештками прадавніх рослин. 

На правому схилі лівої притоки балки зустрічаються виходи світло-сірих кварцових пісковиків із рештками очеретів девон-карбонового віку.

Крокуси, ковила, бабки та зайці…

Щоб босим трав рясних торкнутись (таких не бачив ти ніде),
Суниці жменями ковтнути, отам, де шавлія цвіте. 
Царівна-свічка мов палає (коров’яком в народі звуть),
Чебрець доріжку вистилає, алтей ніяк не обминуть. 

Балку Північну Червону багато років досліджує відома на Криворіжжі ботанікиня, екологиня Вікторія Тротнер.

Наукова цінність  заказника Балка Північна Червона полягає у наявності в її складі рідкісних видів рослин, серед яких шість занесені до «Червоної книги України», а 28 – охороняються в Дніпропетровській області.

У зв’язку з розмаїтістю рельєфу та географічним розташуванням рослинність балки вельми різноманітна. За даними вивчення видового складу флори тут нараховується 416 видів із 227 родів і 57 родин рослин, мохів, лишайників і грибів. 

Основний тип рослинності балки – степовий, частково розповсюджені чагарники, рослинність кам’янистих оголень, фрагментарно представлена лугова і болотна рослинність  типова для правобережного злако-лугового степу. Тут зустрічаються рідкісні й цікаві декоративні, лікарські, медоносні, кормові рослини: астрагал кашлатоквітковий, крокус, ковила Лессінга, конюшина дніпровська, буквиця лікарська.

У балці трапляються виходи залізистих кварцитів – найпоширеніших гірських порід, які складаються з кварцу, магнетиту, гематиту, мартиту тощо. У цих місцях зростають папороті, які у Дніпропетровській області знаходяться під охороною держави. Це аспленій північний, та голокучник дубовий. На жаль, чи то від впливу газопилових викидів Першотравневого кар’єру, чи від іншого втручання людини вже зникли відомі колись пухирник крихкий і щитник шартрський.

Ось як трепетно розповідає про  польові квіти балки Північної Червоної Вікторія Тротнер:
«На сухих схилах демонструють усю палітру барв півники карликові: вісім відтінків – від блідо-жовтого і блакитного до фіолетового і коричневого. Маленькими сонечками виглядають із торішньої сухої трави голівки горицвіту весняного. А які чудові квіти у сна чорніючого – пухнасті фіолетові дзвоники, які схиляють свої голівки до землі, щоб їх не намочив квітневий дощ. На вершинах схилів балки зустрічаються духмяні жовті квіточки тюльпану Біберштейна, синьоокі проліски та рожевий ряст у заростях чагарників.

 

Після того, як відцвітуть первоцвіти, розкривають свої ніжно-рожеві пелюстки кущики мигдалю степового. Далі розпускають листочки чагарники та дерева і ось уже літо переймає у весни естафету цвітіння. Яке багате різнотрав’я тут улітку! Буквиця лікарська, чабрець, підмаренники, астрагали, молочаї, купина, барвінок, різні види цибуль і волошок, сріблясті хвилі ковил!.. Усього не перелічити. І все духмяно пахне, і над усім цим гудуть бджоли… Хочеться впасти в траву, замружити очі і лежати так нескінченно довго, слухати співи пташок і плескіт струмка і насолоджуватися чистим повітрям».

Зоологічні дослідження фауни балки показали, що на її території мешкають 436 видів представників тваринного світу. Це амфібії, рептилії, птахи, комахи, ссавці. Зареєстровано 28 видів не мисливських птахів, які підлягають охороні. Це – болотний лунь, боривітер, чорний стриж, жайворонок, плиска, жулан, срібляста чайка, соловей, чорноголовий чекан та інші.

Ссавці в заказнику представлені шістьма видами. Це заєць-русак, польова миша, звичайна польова лисиця, звичайний сліпиш та мала білозубка, яка занесена до Червоної книги України.

Найбільш широко представлені в біотах балки комахи, яких зареєстровано на території заказника 398 видів. Про унікальність тваринного світу балки свідчить той факт, що з 11 видів джмелів, занесених до Червоної книги, сім мешкає на території балки Північної Червоної. Над струмком влітку кружляє безліч різноманітних бабок – коромисло велике, коромисло синє, коромисло руде, звичайна стрілка, бабка решітчаста, бабка бронзова, червонокнижний вид красуня-діва з синіми крильцями. Багато видів жуків – звичайні для нас чорнотілка і бронзівка, сонечко семикрапкове і двадцятидвохкрапкове, клоп-солдатик тощо. Зустрічаються тут цикадки, цвіркуни, коники, богомоли і червонокнижний вид, представник ряду двокрилих — ктир гігантський. Поміж стеблинками повзають мурашки-женці і мурахи чорні. А над квітами кружляють медоносні бджоли та галльські оси, жужелиці, джмелі – кам’яний та польовий. Найбільше впадає в око різнобарв’я метеликів. Кого тут тільки не зустрінеш – жовтянки, лимонниці, капустянка Галатея, бархатниці, бояришниці, синявець Ікара, червонець… Особливо цінними є червонокнижні метелики – подалірій, ведмедиця Гера, ведмедиця-дівчинка, махаон, Поліксена.

У струмочку та по його берегах кумкають ропухи. В заростях чагарників зустрічаються чотирисмугові полози, плазуни, полози жовточеревні, занесені до Червоної книги. Цей вид полоза не отруйний, є найбільшою змією у Європі. Окремі його представники мають довжину до 2 метрів. 

Історичні сліди людини

Тут кожен крок давнину чує, тут Колачевського сліди,
Зозуля лагідно кукує, літа віщує, мов з води.

Поряд з природними дивами в Балці Північній Червоній зустрічаються й історичні сліди діяльності людини – невеликі старі кар’єри та відвали, залізничний насип і опори мосту, збудованого наприкінці ХІХ століття. 

Особливим місцем балки є залишки давніх залізничних мостів. Один із них побудований у 1898 році. Він з’єднував рудник Колачевського з центром міста. Міст зруйновано після війни чи вже в 1950-х роках. Опори мосту височіють близько 30 м, а на його каменях і досі збереглися особисті клейма виробників. Часто тут можна зустріти туристів, які милуються краєвидами, фотографують невеликі вапняні  «сталактити» між кам’яними цеглинами.

 

Балка Північна Червона – це унікальна екосистема, екологічна оаза Криворіжжя. Але чи виживе вона, чи витримає наступ міста? Рослини і тварини беззахисні, недарма відомий письменник-анімаліст Джеральд Даррел зауважував: «Пам’ятайте, що у рослин і тварин немає депутатів, їм нікому писати і скаржитись, за них нікому заступитись, крім нас, людей, які разом з ними заселяють цю планету». 

Природа відвела Балці Північній Червоній особливу роль. Пролягаючи із заходу на схід, балка розтинає груди рудного Кривбасу, своїми червоно-рудними скелями являє світу його глибинну будову. Пройти вздовж балки – все одно що опуститися на глибину до шести кілометрів і повернутися на два мільярди років тому, а заодно побачити, як час перелопачував породи від найдавніших епох до наших часів.

Збережемо для прийдешніх поколінь цю неповторну пам’ятку рідної природи!

Створено: 30.08.2018
Редакція від 29.03.2021
Лідія Каратєєва
Бібліографія:

Атлас об’єктів природно-заповідного фонду м. Кривого Рогу / уклад.: В.В. Тротнер, Й.Д. Маяков.– Кривий Ріг: Б.в., 2017.– 22 с.
Балка Північна Червона // Приймачук, В.В. Навчальне краєзнавство в роботі сучасного вчителя: навчально-методичний посібник.– Кривий Ріг: Видавничий дім, 2007.– С. 26–35.
Екологічний паспорт міста Кривого Рогу.– Кривий Ріг: Б.в., 2016.– 56 с.
Казаков В.Л. Балки басейну рiки Саксагань (в межах Кривбасу) // Фізична географія, економічна і соціальна географія, геоекологія, історична географія, інформаційна географія, туризм, викладання географії: матеріали кафедральних науково-дослідних тем. Вип. 4.– Кривий Ріг: Видавничий дім, 2009.– С. 12–19.
Варгатюк, П. Балки Криворіжжя // Червоний гірник.– 1993.– 22 січ; 1994.– 18 січ.
Гопкало, Н. Знай, люби, бережи: заповідні місця // Червоний гірник.– 2000.– 29 січ.
Край промислового екстриму. Маршрут №1. Экстремально-исторический. Красный мост. Красная Балка // Червоний гірник.– 2012.– 28 берез.– С. 25.
Кривий Ріг – моє місто // Символ: культурологічний альманах.– 2016.– Вип. 4.– С. 63-65.
Липка, Т. Босим по шавлії // Червоний гірник.– 2005.– 19 лип.– С. 3.
Тротнер В. Балка Северная Червоная // Пульс.– 2012.– 4 июля.– С. 12.
Тротнер (Приймачук) В. Балка Північна Червона // Коммунист Кривбасса.– 2006.– 30 нояб.– С. 15; 7 дек.– С. 15.
***
Балка Північна Червона [Електронний ресурс].– Режим доступу: https://v1snyk.livejournal.com/24953.html
Балка Северная Красная, место силы [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://moji.com.ua/item/balka-severnaya-krasnaya
Ландшафтний заказник "Червона Балка Північна"[Електронний ресурс].– Режим доступу: https://zruchno.travel/ObjectEntity/ ObjectEntity?lang
Манюк, В. Вікно в дику природу ріднокраю.. [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://dikun.at.ua/photo/
Пізнаємо природу Криворіжжя [Електронний ресурс].– Режим доступу: https://kdpu.edu.ua/pryrodnychyi-fakultet/pro-fakultet/novyny-ta-oholoshennia/2764-piznayemo-pryrodu-kryvorizhzhya.html
Природа і техногенез в одному обличчі: Балка Північна Червона [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://krt.dp.ua/ua/balka-pivnichna-chervona
Природно-заповедный фонд Криворожья [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://1775.dp.ua/priroda-s/prirodno-zapovednyy-fond
Природно-заповідний фонд Дніпропетровської області [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://www.wikiwand.com/uk/
Тротнер, В. Балка Північна Червона (Кривий Ріг) [Електронний ресурс].– Режим доступу: pryroda.in.ua/step/.../ balka-pivnichna-chervona-krivij-rig/
Червоний міст названий так через те, що камінь, з якого викладено, червоного кольору [Електронний ресурс].– Режим доступу: www.geocaching.su/?pn=101&cid=5431