«Сім чудес» Тернівського району Кривого Рогу

«Північні ворота» міста

Любові до Великої Батьківщини не може бути
без любові до свого міста, вулиці, будинку…

                                    Олександр Олесь

Тернівський район розташований у північній частині міста Кривий Ріг і отримав свою назву від робітничого селища Терни, що виникло 1899 року біля однойменної копальні. Топонім, очевидно, походить від чагарника терену, який і досі росте у великій кількості в балках вздовж доріг, на степових просторах та навколо міста. У 1918 році Тернівський рудник змінив назву на Першотравневий. У 1957 році селище Першотравневе (Першотравенка) перейменоване на Терни та віднесене до категорії міст районного підпорядкування.

У 1969 році, згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР №176 «Про утворення районів в окремих містах Української РСР», у Кривому Розі був сформований Тернівський район, який об’єднав місто Терни з частиною території Жовтневого району.

Сьогодні це одна із семи адміністративних одиниць міста. Його площа займає 7622 гектари, населення – близько 83 тисяч осіб. Промислову діяльність здійснюють 11 підприємств. Саме тут можна знайти унікальні пам’ятки природи та техногенезу, кожна з яких має своє неповторне походження та історію.

Окраса Кривого Рогу – ботанічний сад

В ботанічний сад іду я –
В рукотворний світлий рай.
Там бузок рясний квітує,
Манить спів пташиних зграй.

                  Лідія Челнокова

На схилі Приворотної балки розташований унікальний ботанічний сад, площа якого перевищує 52 гектари. Ініціатором заснування став професор Євген Кондратюк.

Це – об’єкт природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а дендрарій визнано національним надбанням України. Відкриття його як відділення Донецького ботсаду відбулося 1989 року, а у 1992 році на цій базі створено самостійну установу Національної Академії Наук України.

Попри свій молодий вік ботсад має дивовижну колекцію рідкісних рослин, що охоплює близько 200 видів лікарських і 1000 квітково-декоративних зразків. Тут представлено понад 600 видів дерев і чагарників, включаючи 120 різних сортів, а також більш як 60 видів рослин, внесених до Червоної книги України.

Криворізький ботанічний сад приваблює не лише звичайними для українського ока рослинами, але і рідкісними, такими як білий катран, сон-трава та карликові півники. Весною тут цвіте понад 50 видів бузку, створюючи неймовірний пейзаж. Навіть узимку екскурсії охоплюють оранжереї та теплиці, де можна насолодитися барвистою красою чагарників.

Ботанічний сад славиться науковою діяльністю. Тут вивчаються флористичні знахідки, документуються нові гербарні зразки та проводиться генетичне селекційне вдосконалення рідкісних декоративних культур. Працівники активно співпрацюють як з українськими, так і з міжнародними науковими закладами у Німеччині та США.

Природа і техногенез: балка Північна Червона

Весна в буянні первоцвіту,
У пролісках блакитних, горицвіту.
І ластівок привітних щебетання.
І пісня солов’їна на світанні.

               Оксана Филиппенко

Балка Північна Червона – одне з найчарівніших місць Криворіжжя, яке заворожує своєю таємничістю та легендами. Вперше ця територія була взята під охорону як геологічний заказник місцевого значення в 1974 році. Систематичне вивчення рослинного світу балки розпочалося ще в 1972 році науковцями Криворізького відділення Донецького ботанічного саду.

12 січня 1983 року балка площею 28,3 гектара була оголошена ландшафтним заказником загальнодержавного значення. А в 1988 році заповідна земля збільшилася ще на 26 гектарів шляхом приєднання заказника місцевого значення.

Загальна площа природного об’єкту становить понад 54 гектари, протяжність – 36 кілометрів. На дні протікає струмок, схили вкриті різноманітною флорою. На території зареєстровано 360 видів вищих рослин, серед яких 46 охоронних, 28 з них – на регіональному рівні, а 8 внесено до Червоної книги України. Під захистом перебувають різні види живих істот, 28 з них – це птахи, приблизно 400 – комахи, 11 – джмелі та 6 – ссавці.

На поверхні ландшафтного заказника відкриваються породи палеопротерозойського періоду, представлені кварцитами, магнетитами та скельними виходами по всій місцевості. Існує версія фахівців, згідно з якою 360–400 млн років тому у районі нинішніх Веселих Тернів впав метеорит діаметром близько 11 кілометрів, у місці падіння якого і виникла балка Північна Червона. В результаті удару утворився кратер, який сьогодні припадає на Першотравневий кар’єр Криворізького залізорудного басейну. Нині Тернівський кратер, також відомий як Тернівська астроблема, є однією з найбільш глибоко еродованих
метеоритних астроблем в Україні.

На території заповідної зони ще можна побачити залишки мосту, що колись з’єднував обидві сторони балки. Наприкінці XIX століття тут планувалося провести Саксаганську гілку Катерининської залізниці. Міст був споруджений у 1898 році під час будівництва залізничної гілки від маєтку рудопромисловця Сергія Колачевського до станції Терни. Раніше він називався Катерининським. У кінці XIX – на початку XX століття ним вивозили видобуту у Кривому Розі руду. У 1935 році на 30-метрових опорах було зведено другий міст з червоної цегли, паралельний першому (в народі відомий як «Червоний міст»).

Обидва об’єкти транспортної інфраструктури були демонтовані у 1956 році у зв’язку з розробкою кар’єрів, що ускладнило рух залізницею. У наш час «бики» мосту використовуються для тренувань скелелазів і любителів роуп-джампінгу. За словами любителів екстриму, кам’яні опори зберегли клейма каменярів, а під склепіннями можна помітити невеличкі вапняні «сталактити». Крім того, панорамні види заказника, що відкриваються з цього місця, просто неймовірні.

Парк Веселі Терни – найстаріший парк міста

Он старі дуби та верби –
Вітру не здолати,
Стоять гордо, стоять твердо –
Їм віки буяти.

                 Василь Дейнега

Кривий Ріг, обдарований природним, історико-культурним та туристичним потенціалом, славиться своїми красивими парками. Серед них виділяється парк Веселі Терни, на жаль, зараз занедбаний. Попри це він залишається одним із наймальовничіших у Кривбасі зі своєю власною загадковою історією.

Веселотернівський парк – один із найдавніших у місті. Наприкінці XVIII століття власником цих земель на півночі Криворіжжя став статський радник Михайло Шляхтин. З них 7860 десятин угідь він передав своєму синові Василю, який досить успішно їх облаштував. Зокрема, на його землях було три сади: фруктовий та два англійських, один з яких закладений у 1810–1815 роках. Після смерті В. Шляхтина та за відсутності спадкоємців землі стали занепадати.

У 1869 році родина Харіних стала новою власницею земель. У селищі Новопавлівка молодший син, Іван Миколайович, спорудив заміський будинок для відпочинку. Він активно продовжував розбудову парку, створюючи нові насадження. На території маєтку встановили мавпятник, розводили павичів, а один з англійських парків Шляхтина був перепланований Харіним за французьким стилем. За часів володіння Івана Миколайовича (кінець XIX – початок XX ст.) площа парку досягла 32 гектарів.

Після революції та двох війн багато споруд і насаджень постраждало або було зруйновано. В наш час на західному краю парку збереглися будівлі двоповерхової стайні, водяного млина, дім управителя та інші, які мають історичне й архітектурне значення.

У парку Веселі Терни у XXI столітті росте понад 60 різних видів дерев і чагарників. Площа дорівнює 17,2 гектара. Річка Саксагань ділить парк навпіл. У північній частині можна насолоджуватися плакучими вербами, світлим березовим гаєм, старовинними дубами, кленами, тополями з товщиною стовбура до 4 метрів, сосновим бором. Тут відчувається аромат черемхи, бузку та жасмину. Південна частина натомість має вигляд дрімучого лісу.

Основною родзинкою Веселотернівського парку є величезні дуби, деякі з них зросли ще до його створення. Алея з чотирьох найбільших дерев, яка збереглася, стала об’єктом легенд, пов’язаних з перебуванням гетьмана Богдана Хмельницького в цих місцях. Найстарішому з них приблизно 500 років, а стовбури інших досягають товщини майже 5 метрів і висоти близько 25 метрів.

Криворізький «Тунель Кохання»

Тунель кохання – дивина чи збіг,
То оберіг, чи звичай, чи легенда,
Хто крім природи це створити міг?

                   Галина Грицина

«Тунель Кохання» – одне з найвідоміших місць України, яке приваблює туристів з усього світу. Знаменитий об’єкт розташований біля селища Клевань у Рівненській області. Сьогодні, щоб побачити його, зовсім не потрібно туди їхати, адже подібний знаходиться на території Кривого Рогу.

Один з об’єктів, який найчастіше порівнюють із рівненським тунелем, можна знайти у Тернівському районі. Про його існування стало відомо у 2021 році. Наша «зелена печера» знаходиться у промисловій зоні Північного ГЗК. Дорогою через ліс потяг обрізає гілки дерев, формуючи щільний коридор. Жива огорожа утворює арку над залізничними коліями. «Тунель» з плином часу ще більше обростає зеленню та стає довшим. Це – улюблене місце туристів і закоханих.

Вежі-близнюки та «марсіанські пейзажі»

День весняний встає над копрами
І найвищих висот дістає.
В рудників перегуки і гами
Усміхається місто моє.

                  Любов Баранова

Подорожуючи Тернівським районом на авто чи громадським транспортом, важко не помітити дві гігантські вежі-близнюки (копри), що тягнуться до небес. Це «Козацька» (до 2022 року «Гвардійська») – одна з найглибших та найпотужніших шахт в Європі, а Криворізький залізорудний комбінат, до складу якого вона входить, – найбільший в Україні з видобутку руди підземним способом. Крім того, вона є однією з восьми чинних шахт Кривбасу.

Перші тони залізної руди тут підняли в 1964 році з глибини 552 метри. За понад 50 років обсяг склав близько 100 мільйонів тон. За оцінками експертів, при нинішніх темпах видобутку її запасів вистачить ще принаймні на 40 років. Зараз сировину видобувають на глибині 1190 метрів, а глибші шари перебувають на стадії розробки.

Поблизу існує разюча «зона відчуження» – місцина, устелена різнобарвною гірською породою та гігантськими вирвами. Розташовані поруч провалля є найбільшими в Європі. Вони мають вигляд терас, гір, зсувів та колодязів, які утворилися після видалення пластів руди, що залишили за собою порожнини. Колись тут існувало селище з будинками та садами, але зараз замість них – підземні пустоти. Глибини ущелин інколи досягають 200 метрів.

Саме в цих краях формуються так звані «марсіанські пейзажі» Кривбасу, надзвичайні території «Криворізької Аризони». Ці місця вражають своєю крутістю схилів і відкритою безоднею, що веде до надр Землі, створюючи відчуття подорожі до центру планети. Гематит, мінерал залізної руди, надає техногенним ландшафтам яскравий червоний колір. Аналогічні краєвиди можна побачити й поблизу шахти «Тернівської».

Кар’єрні глибини та «Криворізькі гори»

Мені хоч очі зав’яжіть,
Я і вночі знайду
Старий кар’єр, де батько мій
Довбав колись руду.

                  Павло Глазовий

Першотравневий кар’єр, один з найбільших у Кривому Розі, було введено в експлуатацію у 1964 році. Історія його почалася ще у 1895 році, коли відкрили родовище залізних руд. У 1898 році тут з’явилася Тернівська (Петровська) копальня. Розробка велась відкритим способом Російсько-Бельгійським акціонерним металургійним товариством, яке взяло в оренду ці землі на 25 років у поміщика Харіна.

У 1918 році рудник отримав назву імені 1 Травня. У період національно-визвольних змагань (1917–1921) він був затоплений і відновив роботу лише у 1929 році.
У наш час на цій території розташовується кар’єр, що входить до складу Північного гірничо- збагачувального комбінату. Простягаючись на 3 км завдовжки та 2,5 км завширшки, маючи глибину 460 метрів (з розкритим горизонтом у 340 метрів), він є справжнім гігантом.

Подорож технологічними дорогами до його дна забирає приблизно дві години, а з оглядового майданчика навіть великовантажні БелАЗи стають малопомітними. Раз на тиждень тут проводиться вибух, що нагадує невеликий землетрус, відголос якого відчувають мешканці прилеглої місцевості.

Внаслідок тривалої діяльності промислових підприємств, спрямованих на видобуток руди, включаючи й територію Першотравневого кар’єру, утворилися величезні скельні насипи, відомі як «Криворізькі гори». Ці природно-техногенні зони з часом перетворилися на своєрідні заповідники. Наприклад, схили Першотравневого відвалу були засаджені кримськими соснами, які успішно прижилися і зростають. Цей відвал також є одним із найбільш видовищних у межах міста. Особливо захопливий краєвид відкривається з його висоти вночі на вогні індустріального міста.

Музей просто неба

Кривий Ріг – це сьогодні руда та прокат
Це будови, заводи та домни,
Це народ – трудівник, найкоштовніший скарб,
Це і подвиг дідів вікопомний.

                            Василь Дейнега

У мікрорайоні Даманський знаходиться перший та тривалий час єдиний у місті промисловий музей гірничої техніки. Ініціатором його створення виступило керівництво ПАТ «Північний ГЗК». Розташований він просто неба перед Палацом культури ПАТ «ПівнГЗК», а для відвідувачів відкрився 31 серпня 2009 року.

В експозиції представлено 14 механізмів, які використовувались у кар’єрах комбінату, на шахті та в збагачувальному виробництві. Починається огляд з величезного жовтого екскаваторного ковша вагою 13,5 тони, який дивує своїми розмірами. Він був ретельно відновлений після експлуатації.

У музеї-скансені представлений вагон-самоскид (думпкар) 2ВС-105, здатний підняти 105 тонн вантажу, та шахтний електровоз К-10 із вагонеткою, який прослужив 20 років на криворізьких копальнях. Бульдозер Т-330, зі спеціальним пристроєм для розпушування мерзлих або твердих ґрунтів, та кар’єрний самоскид «БелАЗ» 7540, який вивіз 850 тисяч кубометрів гірської породи, є справжньою гордістю зібрання. Серед інших технічних див, які приковують погляди, – стрічковий конвеєр та односпіральний класифікатор КС1-12х65, призначені для розділення шматків руди за розмірами у висхідних потоках води. Дробарка, сепаратор рудозбагачувальної фабрики та інша техніка демонструють силу і міць видобувних підприємств Кривого Рогу.

Крім технічних див, музей пропонує стенди з інформацією про історію та роботу підприємства, фотографії кращих працівників виробництва.

Музей гірничої техніки легко доступний для огляду. Всі експонати супроводжуються інформаційними табличками, що дає можливість самостійно вивчати виставку. Вхід безоплатний, що дозволяє кожному відвідувачеві насолодитися унікальною атмосферою промислової історії та технічних досягнень людства.

«Північні ворота» Кривого Рогу є місцевістю, багатою на різні види пам’яток, в яких переплітаються природні, історичні, індустріальні та техногенні елементи, створюючи різносторонній та захопливий ландшафт. Ці об’єкти не лише ілюструють минуле та сучасне Тернівського району, але й роблять його привабливим для туристів і дослідників, які прагнуть пізнати унікальну спадщину Кривбасу.

Фото: https://kr.informator.ua/2022/09/09/tunel-kohannya-u-krivomu-rozi-i
dealne-mistse-shhob-zrobiti-yaskravi-foto/