Площа Єдності Новокодацького району – місце єдності, сили та пам’яті

Новокодацький район – західний адміністративний район міста Дніпра, який має у своєму складі мікрорайони Шляхівка, Західний, Нові Кодаки, Червоний Камінь, Покровський, Парус, Діївка, Сухачівка, Таромське і Ясне.

Покровський – один із житлових масивів Новокодацького району, розташований на березі річки Дніпро в західній частині міста між житловими масивами Червоний Камінь та Парус. Серцем району є площа Єдності біля станції метро «Покровська». На площі розташовані Меморіал «Слава Україні – Героям Слава», Алея пам’яті Новокодацького району та стінопис біля Алеї пам’яті, які вшановують пам’ять загиблих героїв району.

Центральна композиція площі Єдності – меморіальний знак – скульптура у вигляді долоні, затиснутої у кулак, яка символізує єдність, міць і волю українського народу до боротьби і перемоги. На ньому зображено Герб України, а також напис «Слава Україні – Героям Слава!». Поруч із Меморіалом три пам’ятні локації: локація зі встановленим меморіальним каменем і флагштоком, локація з прапорами бригад, локація з іменними прапорами жалоби. Ініціатива встановлення Меморіалу належить громадській організації «Родинне коло загиблих героїв», яку підтримала міська влада та Православна церква України.

Алеї пам’яті Новокодацького району – стели з розповіддю та світлинами про 36 військових, які жили в Новокодацькому районі та віддали життя за свободу України. Раз на три місяці світлини змінюють, щоб зберігати пам’ять про кожного захисника.

Стінопис на паркані біля Алеї пам’яті – візуальна історія України від мирного сьогодення до війни та боротьби за свободу. Стінопис символічно поділений на дві частини. Одна частина відображає мирне життя українського міста: діти йдуть до школи, молодь з жовто-блакитними стрічками в руках, працюють будівельники, у небі гордо майорить синьо-жовтий прапор, жито та традиційний український хліб на вишитому рушнику. Друга частина – реалії війни: фронт, колона з військовими, вогонь, вибухи та янголи-охоронці, які намагаються врятувати воїнів, символічні соняхи та монумент Незалежності. Завершує стіну панно з текстом Молитви Українського націоналіста (інша назва – Молитва Українського революціонера), який був написаний у 1936 р. крайовим провідником ОУН Осипом Андрійовичем Мащаком (22.12.1908–20.12.1976). Згодом цей текст неодноразово змінювався та доповнювався іншими членами організації. Для вступу до лав ОУН цю молитву потрібно було знати напам’ять. Текст, що проходить крізь покоління, надає стінопису ще більшої сили та духовної глибини а стінопис нагадує про основні віхи історії країни та надихає на перемогу.