Володимир Івченко: майстер, який створює сяйво. Частина 1.

Володимир Івченко: майстер, який створює сяйво. Частина 1.

Україна, Дніпропетровська область

  • Роки життя 26 жовтня 1948 |
  • Місце народження: м. Дніпропетровськ |
  • майстер тиснення на металі, співробітник народного Живого музею Микити Коржа у с. Сурсько-Михайлівці.

У руках Володимира Івченка оздоблені ним ікони випромінюють світло. Своєму ремеслу він охоче навчає молодь.

Є жар в душі. Потрібен лише вітер,
Щоб жар оцей до полум’я роздуть

Володимир Шинкарук

Хто любить трудиться, тому без
діла не сидиться.

Українська народна приказка

 

 

 

 

 

 

Художня обробка металу дійшла до наших часів із глибокої давнини, коли людина навчилася виплавляти й обробляти метал. Уже перші ужиткові речі, знаряддя праці, зброю людина намагалася прикрасити певними орнаментами – рисочками, крапочками тощо. Виготовлення й оздоблення прикрас сприяло розвитку карбування та тиснення на металі. З прийняттям християнства у Київській Русі виникли релігійні теми у карбуванні на золоті, латуні. Стародавні майстри оздоблювали ікони, хрести, церковні книги. Висока майстерність умільців і нині дивує своєю досконалістю форм і прийомів.

Вироби, створені сучасними майстрами, теж служать не тільки прикрасами і предметами побуту. Вони здатні задовольняти естетичні потреби людини, формувати її художній смак і культуру, пробудити інтерес до творчості у людини будь-якого віку.

Один із таких майстрів тиснення на металі живе і працює у селі Сурсько-Михайлівка Солонянського району на Дніпропетровщині. Познайомилися ми з ним давно, бо Никифорович, – так звичайно називають Володимира Никифоровича Івченка односельці, – одна зі знакових особистостей Живого музею Микити Коржа, перший помічник директорки музею Наталії Іванівни Семенової. Разом вони часті гості у бібліотеках м. Дніпра. Та про незвичайне захоплення Володимира Никифоровича – тиснення на металі – знають не всі.

«Діло майстра величає»

Зазвичай Володимир Никифорович працює з матеріалами, які легко піддаються обробці простими інструментами. Але готові вироби зачаровують красою, досконалістю ліній, зберігають сонячний колір і блиск. Зі шматочка металевої фольги в його руках народжується гармонія ліній і форм, створюється виріб, яким милуєшся і розумієш – таке диво може створити лише справжній Майстер.

Завдяки блискучому матеріалу, таланту і технічній майстерності Володимиру Никифоровичу вдається надати своїм виробам вишуканості, художньої цінності й особливої виразності. Мабуть тому більшість із них – це оздоблені ікони, які займають своє місце там, де кожного дня з надією і сподіваннями на чудо до них звертаються люди – у храмах і сокровенних куточках вдома.

Небагатослівний, але щирий і відкритий, він розповідає про своє незвичайне захоплення працювати з фольгою, головними умовами для якого є терпіння і старанність.

Родом із дитинства

Фото в старому альбомі.
Серце тремтить струною.
Щось до болю знайоме…
Це ж – я. В обнімку з весною…

Володимир Шинкарук

 

 

 

 

– Для початку прошу розповісти про себе, про вашу родину.

– Народився у 1948 році, 26 жовтня у м. Дніпропетровську, селищі Крупське. З родини службовців: тато – будівник-кранівник, учасник війни; мама – медпрацівниця, старша сестра – господарка у дитячій лікарні. Маю двох синів. Молодший Олексій – відмінний майстер-ювелір золотих і срібних прикрас. Йому найбільше передалося батьківське захоплення виробами мистецтва. Старший син Сергій пішов іншим шляхом, але й він також, як і батько, працює з електрикою.

 В. Івченко у молоді рокиНа службі в арміїБатько – Никифор Івченко, фронтовик, був у полоніВ. Івченко з дружиною і синами
З мамою Оленою Івченко….

– Ваш найяскравіший спогад дитинства…. Чим захоплювались в дитинстві?

– Спогад раннього дитинства – кульок з газети, повний жовтої черешні, який був подарований батьком від «зайчика»… У дитинстві захоплювався футболом і рукоділлям: зашиванням, плетінням, вишиванням – все було цікаво.

Володя із сестричкою Вірою у парку ім. Чкалова м. Дніпропетровськ

– З чого починався ваш трудовий шлях? Де доводилось працювати?

– Трудовий шлях почався після індустріального технікуму на трубопрокатному заводі ім. Леніна електриком. Тоді, у 1971-му, мені було 23 роки. Там пропрацював більше восьми років, потім перейшов у колгосп «Комуніст» с. Сурсько-Михайлівка, теж електриком.

– Ви давно живете у селі?

– У Сурсько-Михайлівці живу вже майже 40 років

– Як сталося, що ви перебралися жити з обласного центру у село?

– З дитинства багато часу проводив у діда Степана в селі, там мені подобалось, і жити серед природи мріяв завжди.

У Сурсько-Михайлівці

З музеєм у будні і свята

– Наталія Іванівна Семенова збирає навколо свого музею ентузіастів, людей творчих і талановитих. Як саме ви прийшли в колектив живого Музею Микити Коржа?

– У колективі музею з самого відкриття, вже шість років. Коли мене запросила Наталія Іванівна, я відчув з Живим музеєм почуття духовної близкості. У Живому музеї Микити Коржа на зимівнику козака Олександра Пластуна працюю з великим задоволенням. Тут розкриваються всі мої творчі вміння, люблю пограти, городні справи, доглядати за господарством. Також з радістю приймаю гостей і ділюся своїм досвідом.

– Що вас єднає з цим колективом?

– З колективом Живого музею єднають духовні цінності: віра, можливість виражати своє его у творчості, любов до історії та рідного краю. Відчуття важливості цієї справи для кожної родини і для України. Взагалі я щасливий у цьому житті. Я маю віру православну, улюблену родину, дружину і творчу справу для душі.

В.Н. Івченко і Н.І. Семенова на «Петриківському дивоцвіті» у. с. Петриківка

– У вас така гарна сорочка…

– Сорочку виписали з Полтавщини, вона старовинна, вишивка була тільки на манжетах і на комірці. Солонянська майстриня і наша щира подруга Наталія Федорівна Заграбчук за цим зразком вишила рукава і передні планки.

У творчому колективі Живого музею Микити КоржаУ творчому колективі Живого музею Микити Коржа

Фрагмент Родинного дерева Микити Коржа, виготовленого майстром Фрагмент Родинного дерева Микити Коржа, виготовленого майстром

Роботи Володимира Никифоровича в експозиції Музею Микити Коржа Роботи Володимира Никифоровича в експозиції Музею Микити КоржаРобочий куточок у музеї Микити Коржа

«Добрий початок – половина діла»

– Коли почали займатися карбуванням по металу? Ви цьому десь навчалися?

– В юності сподобалося працювати з тонким металом, легко до рук давалася алюмінієва фольга. Учителів по карбуванню металу не було, сам на своїй практиці вивчав властивості кольорового металу, вистукував візерунки. Займаюся цим з 1971 року, тобто вже 50 років.

Інструменти, якими працює майстер В.Н. Івченко Перша робота В. Івченка. Мідь
 

– Спочатку викарбовував товстий метал, робив картинки, шахматні фігурки тощо. Згодом освоїв тиснення тонкого металу. Спочатку були картинки з природою, тиграми, амазонками. Хотілося робити подарунки, тому захопився цим мистецтвом.

– Зараз основна техніка, у якій ви працюєте, це тиснення по металу?

– Застосовую різні техніки і різні доступні матеріали. Техніка тиснення тонкого металу легка, її може освоїти кожен, без обмежень у віці. Із задоволенням працюю з металом, з деревом, з тканиною. З дерева роблю кіоти на ікони, основи під хрести, лавочки, столи, полички на простому столярному обладнанні. З тканини роблю викройки і шию на простенькій швейній машинці все, починаючи від головного убору і закінчуючи бурочками.

– Про вас, Володимире Никифоровичу, мабуть, і приказка «на охочого робочого діло знайдеться»… З чого починається створення виробу, наприклад, хреста? Ви готуєте ескіз чи допомагає уява? Чи використовуєте якісь спеціальні матеріали або інструменти?

– Перед початком роботи замислююсь, як краще розмістити малюнок, які візерунки обрати: квітки, виноград, листя, завитки і т. д. Потім малюю ескіз на папері, заготовляю кліше та матриці для вибивки. Використовую дріт, епоксидний лак, ДВП (дерево-волокнисту плиту). Беру шматок товстої гуми і набиваю молотком візерунок на підготовленому металі. Для покращення малюнка використовую тиснення дерев’яними олівцями. В моїй роботі дуже допомагає молитва, якщо відволікаєшся, то робота не ладиться.

 Виконання елементів Хреста.Малюється ескіз, за яким виконується роботаВ.Н. Івченко за роботою

Розповідь відвідувачам музею про творчий процес тиснення на металі Розповідь відвідувачам музею про творчий процес тиснення на металі

(Далі буде)

Бесіду записала Тетяна Глоба
Фото з колекції Живого музею Микити Коржа

 

Створено: 24.02.2021
Редакція від 25.02.2021
Тетяна Глоба
Бібліографія:

Антонович Є. А. Художні техніки у школі / Є.А. Антонович, В.І. Проців, С.П. Свид.– К.: ІЗМН, 1997.