Віктор Веретенников: українець, який творить Європу вдома

Веретенников Віктор Олександрович

  • 22 серпня 1940 |
  • Місце народження: м. Дніпропетровськ |
  • Письменник, кінороманіст, підприємець, кіносценарист, меценат

Почесний громадянин міста Дніпра, людина багатогранного таланту, автор цікавих і глибоких за змістом романів і повістей, телевізійних та художніх фільмів.

Людина, яка зробила себе сама

«Талант є здатність знайти власну долю»

Томас Манн

У політику, так само, як і в мистецтво, приходять різні люди і з різною метою. Для одних уміле використання злигоднів і негараздів — лише шлях для примарної популярності та влади, для інших — це шлях до духовного очищення нації через чесне й мужнє мистецтво, завдяки якому Україну знає весь світ. І приклад того – творчість народного депутата України І і ІV скликань, президента торгової марки «Злагода», письменника, кінодраматурга Віктора Веретенникова.

Віктор Олександрович народився 22 серпня 1940 р. у робочій родині. Батько працював електрослюсарем, дід – машиністом, мама дбала про господарство. Дитячі роки були потьмарені воєнним лихоліттям, а повоєнні – полюванням по порожніх крамницях, стоянням у довжелезних чергах. Батько казав йому в дитинстві: «Терпи, козаче, отаманом станеш». І слово «отаман» врізалося в дитячу пам’ять, уособлюючи собою батьківщину. Адже народився письменник, народний депутат України, підприємець, меценат Віктор Веретенников на Дніпропетровщині, за тими славетними порогами Дніпра-Славутича. 

Після школи у 1959 році хлопець закінчив залізничний технікум і за покликом серця вирушив до Сибіру. Хто знає, може саме в неспокійні юні роки, працюючи монтажником-верхолазом на будівництві ЛЕП, вдивлявся Віктор Олександрович в безкраї тайгові простори Сибіру і бачив свій власний, широкий і сміливий шлях, на якому будь-які перешкоди - тільки окремі сопки та гірські хребти, а за ними - широкі річки, нові мости та дороги, нові цілі та перемоги. Потрібно тільки не зупинятися – дорогу здолає той, хто йде. Шість років він тягнув високовольтні лінії електропередач, жив у наметах та вагончиках, побував там, де ще не ступала нога людини.

Хлопця так вразила велич тайги, що він захотів розділити із кимось свій захват. Тож коли повернувся до Дніпропетровська, почав писати. Спершу юначе не знав, як це робити, аж доки йому до рук не потрапила повість Костянтина Паустовського «Золота троянда». В ній була своєрідна інструкція для творчої людини — якщо є щось у голові чи серці, потрібно віддати все до краплі, нічого не залишати на майбутнє. Він запам’ятав це і відтоді завжди так чинив. У 1982 році у світ вийшла перша книжка повістей та оповідань Віктора Веретенникова «Красный лог». Твори цієї збірки вабили читача щирістю почуттів, авторовим одкровенням в описах природи та людини на її тлі. Згодом глибоке знання природи сприяли письменникові у відкритті для себе й читача певних паралелей у взаєминах тваринних зграй і людських кланів. Саме любов до природи та глибоке знання її законів відрізняє творчість Віктора Олександровича від інших письменників Придніпров’я, а його творам надає оригінального забарвлення.

 

Чіткі цілі – шлях до успіху

«Для створення успішної держави нам бракує злагоди»

Віктор Веретенников

Повертаючись же в ті далекі роки, треба сказати, що тайга відкрила в Вікторі Веретенникові не тільки письменницький, а й організаторський талант. Адже, працюючи в тайзі, він дуже швидко просувався по кар’єрних сходах - пройшов шлях від монтажника-верхолаза до бригадира, майстра, а потім і виконроба. Завдяки цьому до 20 років у нього вже був безцінний досвід розв'язання організаційних питань, вміння відповідати за інших людей і самостійно приймати серйозні рішення. 

Весь цей безцінний досвід став у пригоді в рідному місті, куди Віктор Веретенников повернувся через шість років. Успішно закінчивши Дніпропетровський гірничий інститут (нині – Національний технічний університету «Дніпровська політехніка»), спочатку він очолив невеличкий напівживий завод, тривалий час був генеральним директором молочного комбінату «Придніпровський». А потім створив перше в Україні Акціонерне товариство, яке сьогодні серед найбільших і найкращих – комбінат Придніпровський «Злагода».

Віктору Олександровичу, як і багатьом підприємцям дев’яностих, довелося пройти через серйозні випробування, включаючи рейдерські захоплення. За 20 років відбили три надзвичайно великі рейдерські атаки. Люди охороняли завод цілодобово, жили в наметах і відбивалися. Вистояли завдяки тому, що прийшли до «злагоди» у себе в колективі, бо кожен працівник сприймав комбінат як свій дім і так само його захищав. Але це вже перевернуті сторінки історії, і сьогодні компанія має у своєму розпорядженні величезний промисловий потенціал, великі майданчики в районних центрах Дніпропетровської області та філії в Україні. Підприємство входить до трійки найбільших виробників молочних продуктів країни: щодня тут переробляють понад 200 тонн молока. За відмінну якість продукції неодноразово відзначали вищими нагородами на міжнародних виставках, конференціях, ярмарках і дегустаціях.

Як президент акціонерної компанії «Комбінат Придніпровський» та Української корпорації «Дитяче харчування», Віктор Веретенников не шукав легких доріг, завжди йшов шляхом найбільшого спротиву. Він бився за свої права, за інтереси тисяч людей, які йому повірили, писав викривальні статті, - а його насмішкувато називали «дисидентом». Він відмовлявся виконувати злочинні накази політичних «вождів», коли стояв перед реальною загрозою втратити волю і навіть життя. Народний депутат першого та четвертого скликання Верховної Ради України, Віктор Олександрович не став «кнопкодавом», а створив свою політичну силу, боровся за втілення в життя депутатських проектів щодо справедливих законів, дотримувався головного і назавжди встановленого правила: «Не можна торгувати совістю».

Звичайно, всі проблеми вирішити неможливо, але звернути на них увагу можна і навіть потрібно. Віктор Веретенников написав понад сто злободенних статей в регіональні та всеукраїнські видання. Він завжди працював на злагоду, одного разу розшукавши в словниках і реанімувавши це забуте, проте таке важливе, ключове для розвитку нації поняття. У бізнесі, в політиці, у своїй багатогранній творчості й навіть у своєму способі життя щодня доводячи: саме від злагоди великою мірою залежить успіх будь-якої справи, а також її розвиток і подальша стабільність.

Українські твори про реальне життя

«Художник малює пензлем, я малюю словом»

Віктор Веретенников

Як прозаїк Веретенников дебютував ще у 1980-ті роки, а як автор з оригінальним баченням життя і «своїм» пером самоствердився вже у 1990-ті. Віктор Олександрович – член Національної спілки письменників України з 1992 р., автор романів «Волчий гон», «Потерянный рай», «Дикий табун», «Скачки», «Беркуты», «Запороги», «Заграва», «Гетьман», «Вторгнення», «Битва за престол» низки повістей і оповідань.

Тема злагоди, духовності й духовного відродження проходить через усю творчість письменника. У його творах уживаються публіцистика й художня метафоричність, точна деталь у зображенні виробничого чи політичного конфлікту і романтичність у стосунках людей. Про що і в якому жанрі не писав би письменник, він завжди виводить своїх персонажів на рубіж морального вибору. Всі вони в якийсь момент опиняються по різні боки лінії, що розмежовує добро і зло. Автор часто ставить їх на край моральної прірви, антагоністично зводить на розломах, навіть якщо між ними начебто є і любов. Пером В. Веретенникова ведуть інтрига, азарт, намагання поставити персонажів в анормальні ситуації, іноді – схилити їх до неоднозначних вчинків, які непросто сприйняти і прийняти. У вмінні моделювати, компонувати та зв’язувати незвичні ситуації йому не відмовити – письменник давно вже здобув визнання як майстер сюжетних справ.

Гостросюжетний, політичний роман «Дикий табун» говорить про мафіозну небезпеку, що нависла над державними структурами, про корупцію на самому верху. Автор розповідає про одвічні цінності: нестримне кохання, незламну дружбу, незаперечну правду. У ньому якось особливо щемко і водночас набатна звучить проблема морально-екологічної кризи сучасного суспільства. Віктор Олександрович тонко зумів передати ідею про взаємозв’язок цих двох категорій, коли від втрати моральності й духовності людини потерпає довкілля, а загибель природи, у свою чергу, спустошує людей, робить їх жорстокими та цинічними.

Екранізація роману «Дикий табун» запам’яталась глядачеві не тільки цікавим пригодницьким сюжетом з динамічними елементами політичного трилера, а й видовищністю та чудово виконаними натурними зйомками. Професіоналізм, актуальність і привабливість кінострічки були відмічені призами та нагородами на кінофестивалях. Кінострічка  втілювала образ вільної України та життєствердну силу любові до природи й людини, була в прокаті таких країн, як Сполучені Штати Америки, Канада, Франція, Італія, Німеччина, Англія.

Протягом двох років письменник працював над пригодницьким романом «Заграва». У новому романі Віктор Веретенников продовжує своє заглиблення в проблематику морального вибору людини в сучасному світі, зриває маски з облич олігархів, рейдерів, моральних покручів, які навіть кохання вимірюють грошима. Їм протистоять ті, хто бореться за своє життя і за своє кохання. Життя, як свідчить основна ідея роману, - це жорстока та цинічна гра. У ній не завжди й не всі дотримуються правил, а ставки не раз вимірюються людськими життями. Автор ненав’язливо дає читачам широку об’єктивну панораму із сучасного життя, щоб самі визначалися, хто більше до вподоби. Один із висновків, до якого суб`єктивно підводить читача Віктор Олександрович: природі загрожують не хижі звірі. Людина – найстрашніший її ворог. Гостроцікавий сюжет, неоднозначні вольові характери, складні перипетії міжособистісних відносин, висока психологічна напруга робить читача своєрідним співтворцем цього динамічного роману.

Читачі у своїх листах та відгуках називали письменника Сином Природи. Стосункам людей і Природи присвячено й гостросюжетний роман «Вовчий гон». Дія роману припадає на самий «розквіт застою», коли особливо помітними стали виродження партії, агонія можновладців, коли злочинність в економіці набрала небувалої сили.

У історичних романах В. Веретенникова на читача чекають дивовижні пригоди та розповіді про долі незвичайних людей, інтриги та  національний колорит. Так, у романі «Запороги» події розгортаються у двох часових площинах – у XVII та на початку ХХІ століття, а в основу оповіді покладено дві історії кохання. Перша – між випускницею історичного факультету Київського університету Любавою й ентузіастом відродження пам’яток козацької старовини, наділеним лицарськими чеснотами підприємцем Крутояром, друга – між кошовим отаманом Іваном Сірком і козацькою вдовою Яриною. У романі багато яскравих персонажів, динамічних сцен, велика психологічна напруга проймає його колізії. Проведені історичні аналогії спонукають читача до роздумів про одвічні людські цінності й чесноти, а детективно-авантюрний стиль оповіді робить читання легким і захопливим. Працюючи над образом отамана Сірка, письменник намагаюся писати максимально об’єктивно, знайомився з літописами в Дніпропетровському історичному музеї. Тож Іван Сірко Веретенникова – не просто рятівник і борець за незалежність, він ще й символ народної свободи та нескореності.

Після виходу у світ книги герої роману ожили на театральній сцені Дніпропетровського Державного академічного музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка. Потім були гастролі містами України, вистава у Київському драматичному театрі імені Івана Франка. Глядацький інтерес до «Запорогів», був величезним, це й спонукало автора на створення фільму. На думку глядачів та кінокритиків, Віктор Веретенников втілив у фільмі ідею відродження української культури та зробив вагомий внесок у справу зміцнення патріотичного духу українців.

В історичній драмі «Гетьман» письменником представлено драматичні колізії життя Богдана Хмельницького – важку боротьбу за творення козацької держави та водночас непрості особисті відносини з коханою. Віктор Олександрович писав твір 10 років і присвятив його непростому періоду правлінням Україною. Події роману не надто віддалені від того, що написано в козацьких літописах чи зображено іншими авторами, а вже психологічні колізії спонукають до глибинних розмірковувань, до полеміки з гетьманом, іншими персонажами та автором. Образ Богдана Хмельницького – найскладніший, найсуперечливіший і найдраматичніший у творі. Автор не ступав на поля істориків, не брався аналізувати та судити, не моралізував, не виходив поперед учасників подій і не оцінював їх. Він просто підвів читача до необхідності побачити, якими потужними бувають виклики, складними – драми, приголомшливі – злети та падіння великих. І дав змогу кожному по-своєму про це порозмірковувати. Для письменника було важливо показати Богдана не просто мудрого полководця і талановитого політика, а ще й просту людину з її емоціями, душевним болем, прагненням любити та боротись, вірити та перемагати.

В державному музично-драматичному театрі ім. Т. Шевченка було поставлено виставу «Шалене кохання гетьмана», яка мала успіх на сценах нашого міста, а також у Києві, та інших театрах країни. Важливою подією для українського кінематографа стала прем’єра фільму «Гетьман», якому Держкіно присвоїло статус національного фільму України. У лютому 2016-го фільм «Гетьман» був представлений на Берлінському міжнародному кінофестивалі Берлінале та на Каннському кінофестивалі. Фільм нагадав Європі про українську землю, а також сприяв зміцненню нашого авторитету в Старому і Новому світі, яскраво продемонстрував боротьбу українців за незалежність, любов до рідної землі, почуття патріотизму.

 Зазвичай, коли говорять гармати, музи мовчать. В Україні ж події Майдану стали революцією духу, тому музи не мовчали, а оперативно вторили гарматам.  Не залишив без уваги революцію й Віктор Олександрович. «Я малюю нашу історію. Історію, яка пишеться сьогодні, яка відбувається поруч з нами - героїчну, жорстоку, іноді несправедливу, але таку, як вона є, у всіх фарбах і з усіма перипетіями», говорить він в одному з інтерв’ю.

У центрі гострого динамічного і психологічно напруженого кінороману «Вторгнення» – доля України, драматичні події на Майдані, трагічні події на Сході України, героїзм патріотів і ницість зрадництва. Особливістю твору є те, що він написаний на місцевому придніпровському матеріалі та дає нове розуміння сучасних подій. В основі сюжету – життя двох братів, у яких буремні події на Майдані оголили їхню сутність, вони стали по різні сторони барикад й війна на Сході також розводить їх. Один – на боці окупантів, інший – на захисті України.

Твори, які розкривають актуальні та гострі проблеми сучасного суспільства завжди викликають зацікавленість у читача. У детективному романі «Битва за престол» письменник зображує сучасне життя держави під призмою криміналу. Твір вражає різноманітністю та кількістю сюжетних ліній, він заснований на реальних подіях. Складовими частинами структури роману виступають неймовірні інтриги, замахи на вбивство, створення приватних збройних формувань та звичайно любовний трикутник.

Творець і меценат митецьких проектів

«Фестиваль - це інструмент просування власної культури.
 Важливо показувати наші досягнення не тільки всередині України, а й зовні»

Пилип Іллєнко

Пристрасний, чесний, відкритий, Віктор Веретенников не зупиняється на досягнутому. Переживаючи за духовний розвиток молоді, він ініціював Всеукраїнський дитячо-юнацький фестиваль мистецтв «Зі Злагодою в серці!», який є єдиним в Україні безкоштовним фестивалем, за участь в котрому учасники не лише не сплачують вступні внески, а й отримують призи й подарунки, чудову можливість розкрити та розвивати свої таланти.

Головна місія фестивалю – дати можливість талановитим дітям розкрити свій творчий потенціал та показати своє вміння на великій сцені, об'єднати всіх учасників та гостей свята в атмосфері дружби та творчих фантазій. Протягом заходу завжди звучать пісні, радісні дитячі голоси та дзвінкий сміх. Малюки і їх батьки беруть участь в різних конкурсних та розважальних програмах, іграх і безпрограшній лотереї. Спеціальний кінопавільйон «Злагода» запрошує охочих на перегляд улюблених мультфільмів. Гості з радістю відвідують майданчики з майстер-класами з гончарного мистецтва, грають з аніматорами, створюють свої власні ювілейні монети. 

Віктором Олександровичем підтримував видавництво літературно-мистецького часопису «Січеслав», головним завданням якого було популяризація творів сучасних письменників України, творчої спадщини майстрів пера, а також друк талановитих творів образотворчого мистецтва. За підтримки мецената здійснювалися постановки театральних вистав «Шалене кохання Гетьмана», «Запороги», «Заграва». Проходили фільмування блокбастерів, які об’єднували Україну, розповідали про її історію, сучасність і майбутнє. 

Життєвий шлях Віктора Веретенникова – це впевнена хода людини, яка багато чого досягла у цьому житті, має численні нагороди й відзнаки за вклад у соціально-економічний, культурний розвиток Дніпропетровської області та України. У нього багато нагород, та, як він зізнався, найдорожчі йому медаль за особисту участь і допомогу постраждалим під час землетрусу у Вірменії та вищий орден Православної церкви «Святого архістратига Михаїла» за відродження духовності в Україні.

Створено: 26.02.2019.
Редакція від 11.03.2019.
Оксана Шевченко

Віктор Веретенников, уривок з роману "Заграва"

Бібліографія:

Бабенко Ю. Праздник творчества и единения сердец // Наше місто. – 2014. – 2.10. – С. 6.
Кушкова Л. С. Співдружність перевірена часом // Борисфен. – 2013. – № 8. – С. 17.
Перова О. «Злагода», звезда путеводная // Вісті Придніпров'я. – 2012. – № 76 (27.09). – С. 7.
Полетаев Д. «Гетьман» вновь объединяет Украину // Теленеделя. – 2015. – № 21. – С. 5.
Степовичка Л. Віктор Веретенников — письменник, кінематографіст, успішний підприємець, герой нашого часу // Зоря. – 2015. – № 65. – С. 4.