Катеринославські гастролі Федора Шаляпіна

Шаляпін Федір Іванович

  • 13 лютого 1873 – 12 квітня 1938 |
  • Місце народження: м. Казань |
  • оперний співак, актор

Гастролі відомого оперного співака Федора Івановича Шаляпіна у Катеринославі залишили глибокий слід у культурному житті міста.

Таким унікальним і неповторним талантом, який полонив увесь світ, володів тільки Федір Іванович Шаляпін. Артист і людина зливалися в ньому. Він умів зачаровувати оточуючих, умів бути добрим і великодушним. У своїй творчості Федір Іванович поєднав акторську майстерність і рідкісні вокальні дані. Сучасники відзначали чудову дикцію співака та польотний голос, чутний навіть у найвіддаленіших від сцени місцях.

Шаляпін співав на сценах усіх всесвітньо відомих 
театрів, йому аплодували імператори та королі.

Федір Іванович Шаляпін – людина дивовижної та неповторною долі. Бідне, навіть злиденне дитинство в родині селянина і тріумф відразу після перших же виступів. Шаляпін співав на сценах усіх всесвітньо Федір Шаляпинвідомих театрів, йому аплодували імператори та королі. 

Ф.І. Шаляпін був дійсно «людиною  світу». Він зустрічався з  дуже видатними людьми того часу – з Максимом Горьким і Львом Толстим, Іллею Рєпіним  і Валентином Сєровим, Гербертом Уеллсом і Бернардом Шоу, Енріко Карузо і Чарлі Чапліном... 

Про Шаляпіна багато писали, про нього багато говорили, його співом захоплювалися та насолоджувались.

У Зимовому театрі, де відбувався концерт, 
зала, розрахована на 1200 місць, була переповнена, 
навіть проходи були повністю заповнені публікою.

Дніпровці мають пишатися тим, що Ф.І. Шаляпін неодноразово бував у їхньому місті.

Саме про перебування Шаляпіна у Катеринославі свідчить газетна публікація В. Дніпровенка «Шаляпин в нашем городе», надрукована у газеті «Днепровская правда», 13 лютого 1973 року до 100-річчя від дня народження співака. Невеличка стаття, у пожовклій від часу газеті, розповідає про гастролі великого майстра сцени у Катеринославі. 

Вперше до нашого міста Федір Іванович завітав у розквіті своєї слави 9 травня 1903 року (115 років тому). Це була грандіозна та яскрава подія у культурному житті провінційного міста. У Зимовому театрі (нині Дніпровський академічний театр драми і комедії), де відбувався концерт, зала, розрахована на 1200 місць, була переповнена, навіть проходи були повністю заповнені публікою. Ф.І.Шаляпін подарував своїм прихильникам найкращі пісенні партії. Травневим днем у стінах Зимового театру лунали «Пророк» Римського-Корсакова, «Старий капрал» Даргомижського, арії з опер «Садко» та «Борис Годунов», народні пісні та романси, а також інші популярні твори з репертуару відомого співака. Концерт відбувся з великим успіхом і залишив незабутні приємні спогади, як слухачам, так і самому артистові. 

Про цю гастрольну поїздку Шаляпін писав своїй дружині Іолі Ігнатіївні Торнагі. Ось один із його листів із Катеринослава за 9 травня 1903 року:

 

Федір Шаляпін з першою дружиною Іолою Торнагі.«Дорога моя Іолочко! 

Вчора я прибув до Катеринослава, й, оскільки ми приїхали пізно, я послав тобі тільки телеграму і сьогодні нарешті пишу тобі листа. 

Зараз тільки закінчили концерт, і я, як завжди, мав утекти від публіки, тому що вона занадто бурхливо висловлює своє захоплення, і ти знаєш, мені дуже подобається, коли мене несуть на руках. Цей концерт я заспівав блискуче».

16 травня відбувся другий концерт Ф.І. Шаляпін у Катеринославі.

Усі концерти мали грандіозний успіх. Шаляпін потрясав глядачів своїм темпераментом, він виспівував кожну ноту, знаходив дуже точні та щирі інтонації для кожного слова пісні, був абсолютно органічний і достовірний на сцені. 

Газети друкували про співака безліч статей. Місцева газета «Придніпровський край»  порівнювала успіх Ф.І. Шаляпіна в музичному світі з тріумфом М. Горького у літературі.

Але представники преси не втрачали можливості привернути увагу і до норовливого характеру Шаляпіна та його скандальних вчинків. Напередодні другого візиту співака до Катеринослава місцеві читачі з газет дізналися, що у Великому театрі під час опери «Русалка», в якій був задіяний і Шаляпін, стався досить неприємний інцидент. Федорові Івановичу щось не сподобалось у діях диригента, він розсердився, і в антракті, не чекаючи закінчення вистави, вийшов з театру і поїхав додому. Дирекція театру, звичайно, підняла тривогу. Поїхали до Шаляпіну на квартиру і насилу умовили повернутися, щоб довести до кінця партію в опері.

Шаляпін повернувся і доспівав свою партію, але залишатися в трупі Великого театру не захотів. Він заявив, що розходиться «принципово в поглядах на постановку справи з дирекцією Імператорських театрів». Згідно умови контракту, артист у разі «дострокового залишення ним трупи», змушений був сплатити 25 тисяч рублів, але Шаляпіна це не зупинило.

12 вересня 1910 року Ф.І. Шаляпін вдруге приїхав до Катеринослава. Афіші сповіщали, що знаменитий артист виконає 5 пісень, але насправді він виконав близько 20 пісенних номерів. І знов у залі Зимового театру не було вільного місця. Партер, ложі, амфітеатр, балкон – все було заповнено людьми. На зустріч зі всесвітньо відомим басом зібрався весь Катеринослав. Після завершення концерту глядачі були у захваті й аплодували своєму кумирові стоячи. 

Відразу сторінки місцевих газет замайоріли новими публікаціями. Писали, що Шаляпін «був люб’язний і послужливий. Співав із підйомом, цілком заволодів увагою публіки. Голос артиста не тільки, як і раніше, по-юнацькому свіжий, але ще збагатився новими тембрами. Шанувальники не залишилися в боргу у артиста: такого тріумфу, таких овацій, напевно, не бачив у своїх стінах театр». 

Довго ще після від’їзду артиста розмови про його майстерність були головною темою серед мешканців Катеринослава.

Останній раз катеринославська публіка вітала Ф.І. Шаляпіна 1 травня 1915 року. У той приїзд разом із Шаляпіним до Катеринославу прибув знаменитий музикант – Федір Кенеман, блискучий піаніст, диригент і Зимовий театр. Катеринослав 1840–1920 рр. композитор, його сатирична балада «Як король йшов на війну» особливо сподобалася слухачам. Також відомого співака супроводжував скрипаль-віртуоз Борис Ласс, чия витончена гра дуже гарно відтіняла оксамитову теплоту шаляпінського голосу. У виконанні улюбленого артиста прозвучали «Анчар» Римського-Корсакова, «Вакхічна пісня» Глазунова, «Сказання про Єрмака Тимофійовича», твори Глінки та Мусоргського. 

На останніх двох концертах Шаляпіна у Катеринославі, з гальорки заглушаючи овації, гучно лунало прохання виконати популярну у той час пісню «Дубинушка».

Катеринославські гастролі подарували Шаляпіну чимало приємних емоцій і райдужних вражень. Після прогулянки по нинішньому парку ім. Т.Г. Шевченка Федір Іванович писав дітям у Москву: «Зараз я перебуваю в місті Катеринославі. Він стоїть на березі того ж Дніпра, який ви бачили в Києві: місто дуже гарне, і особливо привабливо тут в «Потьомкінському саду»...  Сад цей досить великий, знаходиться на високому березі Дніпра, а оскільки Дніпро зараз розлився, то картина чудова і велична, тим більше, що тут весна вже в самому розпалі, цвіте бузок і навколо багато, багато зелені. Тепло і чудове сонце».

Минуло понад століття,  як у Катеринославі вперше пролунав могутній спів Ф.І. Шаляпіна. Приїжджаючи потім ще двічі до своїх шанувальників, артист дарував їм незабутні зустрічі. Неповторний, завжди в образі, який не залишав сумнівів у щирості й правдивості, Шаляпін назавжди полонив своїм талантом катеринославську публіку. Його голос був такої величезної сили, польоту та краси, що, здавалося, йому немає перешкод. І читаючи спогади про перебування Ф.І. Шаляпіна у Катеринославі та вдихаючи аромат травневого, вже теплого повітря, відчуваєш відлуння дивовижного голосу великого співака.

 

 

Створено: 17.05.2018.
Редакція від 18.05.2018.
Світлана Гамзіна
Бібліографія:

Чабан М. Федір Шаляпін: [перебування у Катеринославі] // Дніпропетровськ: минуле і сучасне. Оповіді про пам'ятки культури Катеринослава-Дніпропетровська, їх творців і художників.– Дніпропетровськ, 2001.– С. 318–322: фото.
***
Лазебник В. Пел ли Шаляпин в «OPERA»?: [последнее выступление в Екатеринославе] // Наше місто.– 2010.– № 65 (14.05).– С. 27.
Піцик О. Він співав тільки те, що хотів // Наше місто.– 2003.– 21 трав.– С. 3.
Пицык О. «Особенно хорошо в Потемкинском саду...» // Наше місто.– 2000.– 23 верес.
Рекуненко Н. Екатеринославский триумф Шаляпина // Вісті Придніпров'я.– 2010.– № 74 (14.10).– С. 22.
Суховий І. Український Шаляпін // Наше місто.– 2014.– № 8(13.02).– С. 28.
Тулянцев А. В Екатеринославе Шаляпин менял женщин, как перчатки // Днепр вечерний.– 2009.– № 20 (10.02).– С. 9.
Чабан Н. Федор Шаляпин в Екатеринославе // Днепровская правда.– 2003.– 13, 20 июня.– С. 11.
Чабан Н. Федор Шаляпин в Екатеринославе // Зоря Город.– 2015.– № 47 (25.11).– С. 5: фот.
***
Рекуненко, Н. Провинциальные истории. Театр как цирк, или Екатеринославские театральные курьёзы [Электронный ресурс] / Н. Рекуненко // gorod.dp.ua. – Электрон. текст. данные. – Режим доступа: http://gorod.dp.ua/history/article_ru.php?article=1528, свободный (дата обращения: 15.05.18). – Загл. с экрана. – Яз. рус.
https://www.livelib.ru/author/165017/top-fedor-shalyapin
http://dndz.tv/blog/blog/45.html
Скиданова, Майя. Сентябрь начала XX века запомнился расцветом промышленности и кровавым покушением на Николая II [Электронный ресурс] / М. Скиданова // Сегодня: сайт – Электрон. текст. данные. – Режим доступа: https://www.segodnya.ua/regions/dnepr/Sentyabr-nachala-XX-veka-zapomnilsya-rascvetom-promyshlennosti-i-krovavym-pokusheniem-na-Nikolaya-II-.html, свободный (дата обращения: 15.05.18). – Загл. с экрана. – Яз. рус.