Діорама «Битва за Дніпро»

Україна, Дніпропетровська область, Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 16

Історія створення та сьогодення Діорами «Битва за Дніпро» (відділ Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького).

Історія Діорами

Роботи зі створення Діорами «Битва за Дніпро» в Дніпропетровському історичному музеї почалися у серпні 1971 р. Старший науковий співробітник В.С. Прокудо, автор сценарію діорами, спрямував тоді свою науково-дослідну роботу на вивчення матеріалів про форсування Дніпра восени 1943 р. на території Дніпропетровської області з метою визначити найбільш значиме місце форсування для увічнення в діорамі. Було прийняте Рішення № 93 виконкому Дніпропетровської міськради депутатів трудящих від 23.02.1972 р. «Про створення у місті Дніпропетровськ діорами форсування Дніпра військами радянської армії в районі села Військове при Дніпропетровському історичному музеї ім. Д.І. Яворницького»

Архітектори інституту «Дніпроцивільпроект» під керівництвом В.О. Зуєва створили проект добудови приміщення під діораму до вже існуючого будинку історичного музею. Художники студії військових художників ім. Б.М. Грекова, народний художник М.В. Овечкін і заслужений художник М.Я. Бут почали пошуки композицій зображення бойових дій і роботу над етюдами. Вони виїздили на місце бойових дій і створили більше 100 етюдів і макет художньої картини діорами до того, як почали працювати над самою діорамою.

Приміщення будувалося 4 роки, з 1971 по 1975, за проектом архітектора Володимира Олександровича Зуєва. Загальна площа – 1 430 кв. м, з них площа зали діорами складає 900 кв. м. Площа полотна – 840 кв. м (14х60 м.). Відстань від оглядового майданчика до полотна – 12 м, загальна площа предметного плану – 590 кв. м. Кут огляду діорами – 230 градусів, що підсилює панорамний ефект. У звичайних діорамах кут огляду сягає 150–180 градусів. Відкрита Діорама 7 травня 1975 р. – до 30-річчя Перемоги над нацизмом.

Полотно Діорами

«Спеціальне освітлення та звук – все це створює ефект присутності на місці штурму р. Дніпро у 1943 році».

На діорамі відтворена одна з героїчних сторінок війни – битва за Дніпро на одному з 23-х плацдармів, якими оволоділи радянські війська восени 1943 р. Форсування Дніпра і захоплення плацдарму на південь від м. Дніпропетровська біля сіл Військове-Вовниги відіграло важливу роль у розгромі німецько-фашистських військ і визволенні великих промислових районів – Дніпропетровська, Дніпродзержинська, всієї Правобережної України. Спираючись на оригінальні документи та свідоцтва очевидців і учасників подій, художники відобразили переправу через Дніпро, картини повітряного бою, численні бойові подвиги радянських солдат, пред¬ставників різних національностей, які пліч-о-пліч билися на плацдармі, це: гвардії капітан Василь Древаль, санінструктор Неля Кожухова, сапер Михайло Балашов, артилерист Хасан Каландаров, автоматник Манули Бадрутдинов і багато інших. За героїзм і мужність, виявлені під час форсування Дніпра та в боях на плацдармі, 84 найхоробріших солдат і офіцерів були нагороджені зіркою Героя Радянського Союзу, їх імена викарбувані на меморіальній стіні діорами.

Люди, на передньому плані, зображені в натуральний зріст, щоб підсилити ефект особистої присутності глядача. Дніпрові валуни зроблені з залізобетону. Зброя – справжня. На полотні є низка неточностей, серед яких: Л. Рибачковський вів вогонь по ворогах із кулемета Дегтярьова, а не з ППШ; М. Балашов підірвав противника однією протитанковою міною, а не гранатами. Але це й не дивно, бо полотно створювалося на початку 1970-х рр., коли ще була відсутня повна інформація про бої на військовому плацдармі. На відкритій площі біля будинку Діорами розташована постійно діюча експозиція військової техніки часів війни. Фото із фондів музею.

Сьогодення Діорами

«Діорама «Битва за Дніпро у історичному музеї

ім. Д.І. Яворницького придбає сучасний вигляд.

Експозиції минулого та сучасності повинні

перегукуватися і відображати громадянський

подвиг українського народу»

Діорамі «Битва за Дніпро» більш ніж 40 років, тому прийнято рішення про її реконструкцію. Який вигляд придбає Діорама, вирішують провідні історики України. У них – сучасний погляд на події Другої світової війн. У 2016 році відкрито вуличну та внутрішню експозиції першого в Україні Музею АТО. Експозиції минулого та сучасності повинні перегукуватися і відображати громадянський подвиг українського народу. Видозміна діорами – поетапна: ремонт даху; експертиза художнього полотна; наповнення Діорами новими історичними фактами. У планах – створити сучасний простір, встановити екрани, мультимедійні монітори.

Ірина Браславська

Бібліографія:

Література
Бондарчук О. Унікальність діорами «Битва за Дніпро» // Семь дней.– 2010.– № 2.– С. 8.
Диорама «Битва за Днепр» – история на полотне // Громадська сила.– 2015.– № 6.– С. 11.
Диорама «Битва за Днепр» // Днепропетровск: Промінь, 1987.– 14 с.
Мороз В.С. Над Днепром и над веками: фотоочерк.– Днепропетровск: Промінь, 1987.– 18 с.

Створено: 10.06.2017
Редакція від 18.09.2020