Мазепа Ісаак Прохорович

Мазепа Ісаак Прохорович

Мазепа Ісаак Прохорович (16 серпня 1884, с. Костобобрів Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губ., нині Семенівського району Чернігівської обл. – 18 березня 1952, м. Авгсбург, Німеччина) – український державний і політичний діяч, голова уряду Української Народної Республіки, член Катеринославської «Просвіти» з 23 лютого 1914. Біограф Мазепи Панас Феденко пише, що Мазепа у 1915 році з великою радістю з родиною переїхав у Катеринослав.
Можна припустити, що це сталося трохи раніше, бо Реєстр членів товариства на 1914 рік містив прізвище Мазепи І. П., який працював у губернській земській управі. Адреса М. в 1915: Басейна, 7, кв. 7. Цікаво, що з Січеславом доля М. пов'язалася через Дмитра Яворницького. У фондах Історичного музею ім. Яворницького зберігається лист до нього від Миколи Стасюка, писаний 18 березня 1908:
«Тепер звертаюсь до Вас з великим проханням. Справа стоїть на слідуючому. Мій товариш універсант (по природничому відділу і агрономічній секції) Ісаак Мазепа (чернігівець) подав проханнє голові катеринославського губерніального земства, щоб йому на літо дали яку-небудь агрономічну практику. Він студент вже останнього курсу, дуже щирий українець, радник університетського гурту українознавства, дуже цікавиться Катеринославщиною взагалі і Запоріжєм з його історією зокрема. Для катеринославських українців він би дуже придався. Коли б на це літо він здобув би практику в нашому земстві, то можна було б сподіватися, що після закінчення він здобуде і посаду. Тому звертаюсь до Вас з великим проханєм, якщо для Вас це можливо, замовте тепле слівце про мого товариша там, де слід».
А від 1915 доля М. вже тісно пов'язана з Січеславом. Тут він працював в уряді постачання армії. У 1917 М. стає земським діячем на Катеринославщині, 1919 – членом Трудового конгресу і секретарем ЦК УСДРП. У квітні 1919 призначається міністром внутрішніх справ, з серпня того ж року – голова уряду У НР. Як такий, деякий час брав участь у Зимовому поході. Від 1920 жив на еміграції, з 1923 – у Чехо-Словаччині, згодом – у Німеччині.
М. був лектором і доцентом Української господарської Академії в Подєбрадах, професором Українського технічно-господарського інституту. Після Другої світової війни М. – один з організаторів Української Національної Ради і з 1948 стояв на її чолі. Як лідер УСДРП, виступав на міжнародних з'їздах соціалістичних партій в обороні загальноукраїнських інтересів. Йому належить низка важливих досліджень і праць, зокрема, «Большевизм і окупація України» (1922), «Підстави нашого відродження» (1949), «Україна в огні і бурі революції» (два видання) та інші.
На переконання М., «Проблема визволення України – це насамперед проблема загального культурного, соціального і політичного піднесення нашого народу та створення української належно розвиненої провідної верстви. Єдиний шлях для такого розвитку нашого суспільства – це шлях демократії». («Підстави нашого відродження», т. 2).
«В своїм приватнім житті І. П. Мазепа був праведником, – писав його близький друг і біограф Панас Феденко. – Він не шукав ні слави, ні багатства, уникав, щоб про нього писала преса в день його народження, не хотів навіть давати своїх фотознімок до преси. Його моральна чистота і скромність, його аскетизм у приватнім житті лишаться в пам'яті всіх людей, що знали І. П. Мазепу. Ніколи не нарікав він на тяжкі обставини, гордо і незалежно переносив усі труднощі і удари, що йому не ощадила сувора доля».
Микола Чабан

Бібліографія

Васковський Р. Ю. Ісаак Мазепа в політичному житті Катеринославщини доби українських визвольних змагань / Р. Ю. Васковський, А. І. Голуб // Історія та культура Подніпров'я.– Дніпропетровськ: ДДУ, 1998.– С. 139–144.
Чабан М. П. Діячі Січеславської “Просвіти” (1905–19210. Біобібліографічний словник: Наук. видання.– Дніпропетровськ: Іма-Прес, 2002.– С. 302–303.
 Чабан М.     Мазепа Ісаак Прохорович / Чабан М. // Моє Придніпров'я. Календар пам'ятних дат області : Бібліографічний покажчик. - 2009. - Вип. 1. - С. 144-145
*  *  *
Голуб А. Катеринославщина доби Центральної Ради у спогадах Ісаака Мазепи // Бористен.– 2000.– № 4.– С. 17–19.
Довгаль С. Праведник Ісаак Мазепа // Наше місто.– 2004.– 18 серп.– С. 3.
Чабан М. Весна надії нашої // Бористен.– 1997.– № 7.– С. 18.


 26.07.2019
 (7 переглядів)