Захисник рідного слова
Микола Дмитрович Мизко народився 15/27 травня 1818 р. у Катеринославі в сім’ї директора Катеринославської гімназії Д.Т. Мизка та дочки колишнього запорозького старшини й одного з меценатів спорудження Троїцького собору в Новомосковську Олександри Федорівни Легкоступ. У 4-річному віці залишився без матері. Навчався в гімназії, директором якої був його батько.
Він мав здібності та нахил до літературознавства. Це відкривало можливість, але не стало запорукою отримання ним університетської освіти. Його службова кар’єра була визначена батьком, котрий чи то побоявся відпустити хлопця в «неспокійне» на той час університетське середовище, чи був упевнений у більш надійному життєвому шляху сина як чиновника. Йому хотілося навчатися в університеті, а він став звичайним канцеляристом губернської будівельної комісії. Харківський університет для нього почався і закінчився у 1838 р. успішно зданим іспитом на словесне відділення філософського факультету на звання «дійсного студента». 20-річний юнак ретельно збирав матеріал ще в роки навчання в гімназії для книги «Столетие русской словесности», яку видав у Одесі 1849 року. Отже українець з провінційного тоді Катеринослава став першим бібліографом російської літератури з 1739 по 1839 рік.
А в 40-і роки він, дрібний чиновник різних місцевих установ, дослужився до посади редактора тоді слабких за змістом «Екатеринославских губернских ведомостей», оскільки він уже мав досвід журналістської діяльності, публікуючи статті з місцевого життя у столичних часописах: «Библиографические заметки», «Иллюстрация», «Репертуар и Пантеон». Наприклад, в останньому були вміщені його статті «Екатеринославский театр во время Петропавловской ярмарки», «Театр в Екатеринославе в 1844 г.», «Об открытии в Екатеринославе постоянного театра». В «Отечественных записках» у 1843 р. вийшла його стаття «Голос из провинции о поэме Гоголя «Похождения Чичикова, или Мертвые души», що мала значний резонанс в освічених колах країни.
Давши згоду редагувати «ЕГВ», Микола Дмитрович сподівався значно покращити газету, пожвавити інтерес до неї читачів, зокрема за рахунок відкриття в ній окремого відділу місцевих новин. Але сам редактор не міг наповнити матеріалом цей відділ, а дописувачів не було (такі дописувачі-краєзнавці з’являться пізніше). Тому, відпрацювавши в газеті два роки, 1847 року М.Д. Мизко залишив посаду. З того часу більше ніяких офіційних посад він не займав, окрім громадських.
Займаючись «російською словесністю», М.Д. Мизко в той же час виступав на захист української мови, говорив про значення української літератури. Важливо, що свою позицію з цього приводу він висловлював не де-інде, а у столичних й інших відомих часописах. Наприклад, у газеті «Дон» він опублікував статтю «По поводу толков о малороссийском языке и малороссийской словесности» (1881). В часописі «Основа», який видавався у Петербурзі на початку 60-х років, вміщено його «Краткий исторический очерк украинской литературы» (1862).
Життя і вагома творча спадщина нашого земляка гідні не короткої ювілейної статті, а об’ємного, глибокого і всебічного наукового дослідження, і, безумовно, увічнення пам’яті про нього в обласному центрі.
Література:
Данилов В. Дмитрий Тимофеевич и Николай Дмитриевич Мизки (Справка об их литературной деятельности) // Летопись Екатеринославской ученой архивной комиссии.– Екатеринослав, 1911.– вып. 7.– С. 134–146.
Микола Мізко // Чабан М. Птахи з гнізда Придніпров’я / М. Чабан.– Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 2005.– С. 87–108.
Поповський А. Захисник рідного слова // Зоря.– 1990.– 1 верес.
Рябінін Д. Воспоминания о Н.Д. Мизко // Исторический вестник.– 1882.– № 10.– С. 83–108.
Швидько Г.К. Педагогічні зауваги М.Д. Мизка з проблем навчання і виховання // Гуманітарний вимір сучасної освіти: методологія та педагогічні технології: Матеріали всеукраїнської наук.-метод. конф., присвяч. Герою України Є.С. Березняку.– Дніпропетровськ: НГУ, 2011.– С. 118–123.
Шевченківський словник: у 2-х томах.– К.: УРЕ, 1976.– Т. 1.– С. 405.
Школьна О. Мізко Микола Дмитрович // Українська журналістика в іменах.– Львів, 1997.– Вип. 4.– С. 171–173.
Ганна Швидько
«Екатеринославские губернские ведомости» на сайте ДОУНБ https://www.libr.dp.ua/fullkr/?pbp=187
