Іван Якович Акінфієв

Іван Якович Акінфієв

Вчений і педагог, Іван Якович Акінфієв є і завжди буде непересічною фігурою культурного життя Катеринослава (нині м. Дніпро). Дитячі роки Івана Акінфієва минули у станиці Батуринській, яка, як відомо, була заснована у 1794 р. запорозькими козаками, переселеними за наказом Катерини ІІ у 1792 р. з України. Батько І.Я. Акінфієва був дияконом. 1869 р. Іван закінчив Катеринодарське духовне училище кращим учнем. Надалі він навчався у Кавказькій духовній семінарії у м. Ставрополі. Особливістю цієї семінарії було те, що відповідно до свого призначення нести «слово боже» на    Північний Кавказ, вихованці вивчали додатково осетинську, татарську та калмицьку мови. Що потім стало у нагоді І.Я. Акінфієву у його подорожах Кавказом.

Після закінчення семінарії у 1874 р. в 23 роки Іван Акінфієв відмовляється від діяльності церковнослужителя, вирушає до Одеси і подає документи до Новоросійського університету. Прибув він до Одеси без коштів на існування, хворів під час навчання, довгий час перебував лише на половинній стипендії, але вчився з великим бажанням. Серед його вчителів були О.О. Ковалевський, І.І. Мечников, І.М. Сєчєнов та інші всесвітньо відомі вчені. І.Я. Акінфієв у 1897 р. витримав «испытание на звание учителя гимназий и прогимназий» із хімії та природничих наук, і був удостоєний звання вчителя цих середніх навчальних закладів.

Через рік (у 1880 р.)  І.Я. Акінфієв з’являється у Катеринославі і обіймає посаду викладача природничої історії та хімії Катеринославського реального училища, в якому прослужив майже 25 років. Тут він виріс у видатного дослідника флори Південно-Східної України та Північного Кавказу і набув слави одного з кращих педагогів із природознавства у Російській імперії, 

Не розглядаючи його наукові досягнення у флористиці та геоботаніці, окреслимо коротко віхи його педагогічної діяльності. Почавши зі скромної посади вчителя природничої історії в Першому реальному училищі, І.Я. Акінфієв став наприкінці ХІХ ст. одним «із видатних педагогів і громадських діячів Катеринослава і Олександрівська». Багато положень, висловлених ним із питань викладання природничих наук, складали свого часу предмет жвавих дискусій серед вчених і викладачів. В середині 1880-х років І.Я. Акінфієв викладав природничу історію і в Маріїнській та міській жіночих гімназіях. Через деякий час у цих же гімназіях він став головою гімназійної ради та перебував на цій посаді в міській гімназії з 1895 по 1898 рр., а в Маріїнській – з 1898 по 1902 р.  У середині 1890-х рр. він був завідувачем двокласного залізничного училища. З 1900 по 1905 рр. виконував обов’язки інспектора наукових класів при училищі Катеринославського відділення Імператорського Російського музичного товариства. З 1902 по 1905 рр. обіймав посаду інспектора Катеринославського комерційного училища, директором якого був відомий український діяч і педагог А.С. Синявський. З 1905 по 1911 рр. був директором Олександрівського (Запорізького) комерційного училища. У 1892–1901 рр. опублікував в журналах «Русская школа» та «Естествознание и география» цикл програмних статей із питань викладання природознавства у середній школі. З 1894 по 1902 рр. був у числі засновників Катеринославського товариства піклування про дітей, в якому до 1902 р. керував улаштуванням літніх колоній та дитячих майданчиків. Ці дошкільні та шкільні навчальні заклади були зовсім новими установами для вітчизняної педагогічної практики. 

Особливою була роль І.Я. Акінфієва в організації колоній для слабких та хворобливих дітей. Як повідомляється в «Очерках истории школы и педагогической мысли народов СССР», початок створенню подібних установ було покладено Петербурзьким фребелівським товариством, яке  вперше організувало дитячу літню колонію у 1895 р. Її завданнями були охорона здоров’я дітей, ознайомлення їх з природою, сільським життям та працею. Однак можна сміливо стверджувати, що І.Я. Акінфієв і Катеринославське товариство піклування про дітей поділяють лаври і терни першопрохідців у цій справі. Саме у 1895 р. була влаштована перша така колонія у селі Паньківка на Дніпрі. Вона існувала до 1917 р. Душею цього педагогічного експерименту був І.Я. Акінфієв, який довгий час керував колонією, організував при ній школу хатнього господарства. Експеримент викликав значний інтерес вітчизняних педагогів. З перебігом його вони могли ознайомитися в публікаціях, які І.Я. Акінфієв присвятив діяльності Катеринославської літньої дитячої колонії.

Перебуваючи на посаді директора комерційного училища в Олександрівську      І.Я. Акінфієв працював там під гаслом: «Все для дітей». Він сміливо вводив нові методи викладання. За його найближчої участі був зведений новий чудовий будинок училища, обладнані навчальні кабінети, на високий рівень поставлено викладання.

Багато часу і в Олександрівську І.Я. Акінфієв відводив громадсько-педагогічній діяльності. Він був заступником голови Товариства сприяння фізичному вихованню дітей, домігся відкриття і тут дитячого майданчику.

В Олександрівську І.Я. Акінфієв «сохранил и обновил погибавшую общественную библиотеку, вытеснил из Народного дома «Союз русского народа» и организовал там народные чтения и лекции по разным отраслям знания». Тут вів організував сімейно-педагогічний гурток, керував Народним будинком, був головою міської громадської бібліотеки тощо. Як відзначали сучасники «нет ни одного просветительного и благотворительного общества в Екатеринославе и Александровске, где И.Я. Акинфиев не был бы учредителем, членом правления, активным работником, и всюду он вносил и денежные средства, и широкую инициативу, и почин, и умелое руководство делом, и массу духовного труда».

Після виходу у відставку повернувся з Олександрівська до Катеринослава. Як гласний міської Думи працював в комісії з народної освіти. У період з 1913 по 1917 рр. опікувався організацією дитячих садків, був товаришем (заступником) голови та головою Катеринославського товариства народних дитячих садків. У 1916 р. організував у Катеринославі Вищі педагогічні жіночі курси, які згодом (у 1918 р.) переросли у Вищий педагогічний інститут. Був проректором цього інституту.

Написав значну кількість праць із питань викладання предметів природничого циклу у середній школі. Однією з перших його праць була стаття «О постановке преподавания географии в реальных училищах». Одним із основних висновків, зроблених ним, був висновок про необхідність викладання географії фахівцями-природниками, а не істориками, як це було заведено в російській школі. 

Значним був внесок І.Я. Акінфієва у введення активних методів викладання у середню школу. Зокрема, він відомий як один з перших педагогів України, та й Російської імперії в цілому, який одразу ж оцінив величезне пізнавальне і виховне значення навчальних екскурсій. Сучасники писали, що екскурсії він почав застосовувати ще на початку 1880-х рр., коли в педагогічній літературі навіть не піднімалося питання про їх необхідність. Він один з перших, якщо не перший, поставив питання  про створення спеціальної установи, яка б займалася підготовкою та проведенням загальноосвітніх подорожей учнів по всій Російській імперії. Фактично, І.Я. Акінфієв був піонером вітчизняної шкільної екскурсійної справи і педагогом-новатором в галузі методики викладання природознавства.

Заслуги І.Я. Акінфієва на педагогічній ниві не залишились непоміченими його сучасниками. Він був обраний дійсним членом Педагогічного товариства при Московському університеті. У 1910 р. на Південноросійській обласній промисловій, сільськогосподарській і кустарній виставці І.Я. Акінфієву за його діяльність в сфері народної освіти була присуджена Велика золота медаль. Його бюст було встановлено у приміщенні Олександрівського комерційного училища. Він був визнаний як один із найкращих методистів-педагогів із питань викладання природничої історії в Російській імперії. 

Варфоломій Савчук


Бібліографія

Акинфиев И.Я. Растительность Екатеринослава в конце первого столетия его существования.– Екатеринослав, 1889.– 238 с.

Акинфиев И.Я. Природа Екатеринослава и юга России: Биологические сведения.– Екатеринослав, 1902.– 100 с.

Акинфиев И.Я. О флоре Екатеринославской губернии // Сборник статей Екатеринославского научного общества по изучению края. Издан к XIII археолог. съезду в Екатеринославе.– Екатеринослав, 1910.– С. 139–204.

* * *

Савчук В. С. Акінфієв Іван Якович (1851–1919) / В. С. Савчук // Діячі державної влади та самоврядування Дніпропетровської області : історичні нариси : у 2 т. – Дніпропетровськ : АРТ–Прес, 2009. – Т. 1. – С. 398–402.

 Савчук  В. С.    І.Я.Акінфієв та його дослідження з впливу урбаністичних процесів на навколишнє середовище  / В. С. Савчук // Придніпров'я: історико-краєзнавчі дослідження : збірник наукових праць. - Дніпропетровськ : НГУ, 2010. - Вип.8. - С. 214-219 .

Савчук В.С. Иван Яковлевич Акинфиев. 1951–1919.– М.: Наука, 1996.– 110 с., ил. (Научно-биографическая литература).

Савчук В.С. Екскурсії у шкільній освіті (із історії педагогічної думки в Україні) // Краєзнавство і туризм: освіта, виховання, стиль життя. Матеріали міжнар. наук.-метод. конф. (1–3 жовтня 1998 р., м. Херсон).– К.: Реформа, 1998.– С. 78–80. 

Савчук В. С. І. Я. Акінфієв і представники Київської ботанічної школи: невідомі сторінки спілкування // Наддніпрянська Україна: історичні процеси, події, постаті : зб. наук. пр. / Дніпров. нац. ун-т ім. Олеся Гончара. – Дніпро : Ліра, 2017. – Вип. 15. – С. 69–77.

Сигаревич Д.Д. Тридцатилетие педагогической, общественной и литературной деятельности директора Александровского городского коммерческого училища И.Я. Акинфиева.– Александровск, 1910.– 30 с.

Швидько Г. К. Нові дані до біографії І. Я.Акінфієва / Г. К. Швидько // Придніпров'я: історико-краєзнавчі дослідження : зб. наукових праць. – Дніпропетровськ : ДНУ, 2011. – Вип. 9. – С. 72-90.


* * *

Рекуненко Н. Перший дослідник Катеринославської флори / Н. Рекуненко // Наше місто. – 2018. – 5 лип. – (№ 27). – С. 27.

* * *

Іван Якович Акінфієв (1851-1919) / за публікаціями Варфоломія Савчука [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://www.libr.dp.ua/region-akinfiev.html (дата звернення 25.05.2021)

 

На фото: Меморіальна дошка на будинку, в якому мешкав І.Я. Акінфієв


 27.05.2021
 (4 переглядів)