Голова земської управи Гесберг Костянтин Дмитрович

Голова земської управи Гесберг Костянтин Дмитрович

Костянтин Дмитрович фон Гесберг народився в родині Дмитра Антоновича та Надії Євстафіївни фон Гесберг 28 (16 за ст. ст.) вересня 1865 р.
Про період навчання Костянтина Гесберга на даний час нічого не відомо. Спочатку службу свою він почав у жовтні 1889 р. у Новомосковській дворянській опіці канцелярським службовцем 2-го розряду.
З 1891 р. К.Д. фон Гесберг розпочав земську діяльність, увійшовши до складу Новомосковського повітового земського зібрання. З перших років діяльності в ранзі повітового гласного зарекомендував себе активним учасником зібрань. Новомосковське повітове земство висловило йому свою довіру обранням у члени повітової земської управи. Як член управи колезький реєстратор К.Д. Гесберг завідував земською касою. Також мав у своєму відомі місцеву земську лікарню, арештантське приміщення та паромну переправу.
Окрім земських справ, К.Д. Гесберг цікавився сільським господарством. Хоча землі в нього було не багато, він був активним членом Новомосковського товариства сільських господарів, регулярно відвідуючи засідання цієї громадської організації. У 1893 р. К.Д. фон Гесберг увійшов до ще однієї установи – Новомосковської санітарно-виконавчої комісії, членом якої він був затверджений губернатором влітку 1893 р.
Нарешті, у 1900 р. Новомосковське повітове земство, обрало К.Д. Гесберга до числа губернських гласних. З часів роботи в Новомосковському повітовому земстві помітно було бажання К.Д. Гесберга працювати у виконавчому органі земства – управі. Увійшовши до губернського земського зібрання, він на першій же сесії виставив свою кандидатуру в члени губернської земської управи, однак не зміг набрати достатньої кількості голосів, Лише через три роки Костянтину Дмитровичу вдалося реалізувати своє бажання. 20 грудня 1903 р. його обрали членом губернської управи. В ті часи головою управи був земляк К.Д. Гесберга М.В. Родзянко, який ставився до своїх обов’язків дуже серйозно і вимагав такого самого ставлення до роботи від інших членів управи. Він не терпів інакодумства і непрофесіоналізму. Судячи з того, що К.Д. Гесберг втримався на роботі, М.В. Родзянко цінував його. На 40-й сесії ревізійна комісія здійснила перевірку бухгалтерії, за яку відповідав К.Д. Гесберг, і визнала її стан зразковим. Член комісії І.К. Абаза пропонував зібранню висловити вдячність члену управи, що й було зроблено.
У наступні роки земська діяльність К.Д. Гесберга була пов’язана з управою. У грудні 1906 р. і грудні 1909 р. його знову обирають до складу губернської управи. На сесіях губернського земського зібрання він виступав рідко.
З 1912 р. К.Д. Гесберг активізував громадську діяльність. Його голос став частіше чутний на сесіях губернського земства. Наприклад, дев’ятого грудня 1912 р. він намагався пояснити губернським гласним, чому накопичуються значні недоїмки по губернській лікарні. Проблема полягала в тому, що міські товариства за новим законодавством могли не платити за лікування своїх членів. К.Д. Гесберг умів переконати, тому зібрання прийняло пропозицію управи зняти недоїмки за рахунок коштів губернського земства. В той же день обговорювали питання можливості прийняття губернською лікарнею на лікарняну комісію новобранців для армії. К.Д. Гесберг як доповідач земської управи, захищаючи права населення губернії користуватися лікарнею в першу чергу, виступив за впорядкування прийому новобранців, щоб не обтяжувати лікарів і не позбавляти населення права отримати лікарську допомогу. Однак гласний В.В. Малама (камер-юнкер двору Його Імператорський величності, предводитель дворян Катеринославського повіту (1902–1917) висловився за цілковите сприяння заходам воїнського присутствія. Його підтримав голова зібрання М.П. Урусов. Як насідок зібрання підтримало пропозицію В.В. Малами, віддавши перевагу у цьому питанні воєнному відомству над інтересами населення губернії.
Активна участь К.Д. Гесберга в обговоренні питань, які відносилися до санітарного та медичного захисту губернії пояснюється тим, що в управі він тривалий час відповідав за санітарний відділ. У 1909 р. редакційно-ревізійна комісія губернського земства проінспектувавши діловодство санітарного відділу управи знайшла його у «цілковитому порядку». Такий самий висновок комісія винесла після огляду всіх відділень губернської лікарні. Незважаючи на деякі недоліки, комісія відзначила суттєвий прогрес у покращенні загальної ситуації в останні роки. На думку членів комісії, такий стан речей був заслугою відповідального за санітарний відділ і губернську лікарню члена управи К.Д. Гесберга, якому пропонували висловити вдячність.
Окрім обов’язків члена управи, К.Д. Гесберг у 1909–1910 рр. був задіяний у підготовці та проведенні Обласної сільськогосподарської виставки. Він входив до Розпорядчого комітету, очолював інформаційну комісію, яка працювала з 11 серпня 1909 р., відповідав за організацію лекцій на виставці, а також курував відділ «Земського самоуправління», представлений на виставці.
К.Д. Гесберг добре зарекомендував себе, його активність помітили, наслідком обрали до різних організацій, в яких були присутні земські представники. Третього жовтня 1912 р. він обраний представником від земства до складу Ради музею ім. О.Поля, з представниками якого ще зовсім нещодавно він мав певні непорозуміння. 20 грудня 1912 губернське земство обирає К.Д. Гесберга представником до «Височайше» затвердженої комісії з перегляду лікарняно-санітарного законодавства. Трохи пізніше, 27 січня 1915 р. його обрали в члени опікунської ради Одеського навчального округу на три роки.
Вінцем земської кар’єри К.Д. Гесберга стало обрання його на посаду голови губернської управи. За головування І.К. Абази Костянтин Дмитрович окрім своїх прямих обов’язків як член управи виконував ще й обов’язки товариша голови управи, тобто заміняв його у разі відсутності. На 47-й черговій сесії Катеринославської губернського земства І.К. Абаза відмовився балотуватися на посаду голови управи, тому постало питання про обрання нового голови. 22 квітня 1913 р. на надзвичайному зібранні К.Д. Гесберга обирають головою губернської земської на постійній основі.
Костянтинові Дмитровичу довелося бути головою управи в складі часи. Першого серпня 1914 р. Російська імперія вступила у Першу світову війну. Тому до звичних обов’язків голови управи додалося безліч інших проблем. Незадовго до вступу Росії у війну, 30 липня 1914 р. було створено Катеринославський губернський комітет Всеросійського земства, головою якого став К.Д. Гесберг. Задачі комітету були такими: поставка в армію медикаментів, одягу, продовольства, допомога пораненим і військовополоненим.
Роль К.Д. Гесберга в питанні постачання армії визнавалося не лише на місцях. У серпні 1916 р. головний уповноважений Всеросійського земського союзу князь Г.Є. Львов, визнаючи заслуги К.Д. Гесберга на цій посаді, надіслав вітальну телеграму з подякою за сумлінну роботу. У відповідь К. Гесберг надіслав телеграму, в якій зазначив, що «робота Земського союзу допоможе рідній армії привести країну до перемоги».
Окрім обов’язків голови управи і земського комітету К.Д. Гесберг входив до складу Губернського земського опікунства ім. графа Келлера. Головою опікунського комітету був член Державної Ради П.В. Каменський, а К.Д. Гесберг посідав місце товариша голови. Опікунство займалося доглядом нужденних, надавало допомогу сім’ям фронтовиків, організовувало культурно-просвітницькі заходи, допомагало забезпечувати армію всім необхідним, відправляло подарунки в діючу армію.
Питання продовольства К.Д. Гесбергу доводилося тримати завжди під контролем, щоб не спровокувати голодні бунти. 14 вересня 1916 р. він головував під час наради представників гірничозаводських продовольчих комітетів, де висловлював занепокоєння тим, що спостерігаються перебої з постачанням населення борошном, пропонував шляхи вирішення питання. У вересні К.Д. Гесберг виїхав до Харкова на нараду уповноважених з продовольства південного району. 25 вересня 1916 р. він був присутній під час відкриття в Катеринославі магазину «Товариства споживачів земських службовців». 26 вересня 1916 р. у приміщенні губернської земської управи відбулася продовольча нарада під головування К. Гесберга щодо твердих цін на зерно і борошно, а півтора тижня потому – 7 жовтня 1916 р. відбувалася подібна нарада з приводу твердих цін на городину та цукор.
Такого роду наради, зустрічі, зібрання, були типовими для періоду війни, яку сам К.Д. Гесберг, як і багато інших громадських діячів того часу, вважав другою вітчизняною.
Освіта також користувалася підтримкою земської управи. Щоправда, в умовах війни управа і земство намагалися використовувати освіту задля підйому патріотичних почуттів мешканців губернії. У 1916 р. губернська управа вирішила влаштувати по всій губернії так звані народні читання задля «прилучення населення губернії до вірного розуміння сучасних подій і всіх обставин, які виникли у зв’язку з війною, познайомити його із загальними і спеціальними знаннями». Читання планували розпочати першого серпня 1916 р. На нараді з питань облаштування народних читань К.Д. Гесберг наголосив: «Питання про облаштування народних читань серйозне і вирішувати його треба обережно... більшу частину коштів на облаштування народних читань відпускається Міністерством народної просвіти... читання принесуть безсумнівну користь». В цьому питанні губернську управу підтримали всі повітові земські управи.
По суті, йшлося про ідеологічну обробку населення в умовах, коли піднімалися ціни на продовольство і предмети першої необхідності, гинули близькі та рідні, поширювалося невдоволення самодержавством і чутки щодо необхідності миру тощо. Тому керівництво імперії, місцева державна влада і губернське земство розуміли, що для збереження спокою треба заспокоїти народ, так би мовити, хлібом і словом.
Задля можливості проведення широкої агітації, потрібно було облаштувати багато приміщень. На нараді з питань народної освіти піднято питання спорудження так званих «Народних домов». Влаштування народних читань належало до галузі позашкільної освіти, якій у часи війни приділялася особлива увага. У 1916 р. відділ народної освіти губернської управи під головуванням К.Д. Гесберга разом із представниками губернського та повітового земств розробляли плани заходів, необхідних для розвитку позашкільної освіти.
Певною мірою до питань освіти можна віднести і проблему соціалізації учасників війни, які втратили працездатність, тобто стали інвалідами. 14 листопада 1916 р. К.Д. Гесберг був присутній на освяченні навчально-ремісничого Будинку-притулку для воїнів інвалідів «2-ї Вітчизняної війни». Інвалід Д. Червонний звернувся до К. Гесберга, дякуючи йому і земству, що відгукнулися на їхнє безвихідне становище і відкрили будинок, де інваліди можуть навчитися якомусь ремеслу.
Якщо розглядати діяльність К.Д. Гесберга як земського діяча, то найбільш яскраво він виявив себе саме під час головування в губернській земській управі в період Першої світової війни. Всі його дії були спрямовані на те, щоби Російська імперія перемогла в цій війні, своїми енергійними діями він не дав розвинутися кризі в продовольчому питанні, тримав на контролі громадську думку, турбувався про соціалізацію нужденних, які могли стати вибуховим матеріалом під час можливих заворушень.
Популярність К.Д. Гесберга в губернії наприкінці 1916 – на початку 1917 р. була настільки велика, що його іменем називали бібліотеки. На початку 1917 р. у декількох повітах Катеринославської губернії повітові управи дали згоду на відкриття бібліотек: в с. Малий Янисоль при районному музеї в Маріупольському повіті, при педагогічних музеях у Верхньодніпровському і Олександрівському повітах, в с. Гришине в Бахмутському повіті.
1917 рік став останнім роком служіння К.Д. Гесберга і земства, оскільки революційні події цього року ліквідували не лише земство як організацію, але й державу, яка породила цю установу.
Третього березня 1917 р. у приміщенні управи зібралася нарада громадських організацій із приводу організації виконавчого комітету. «Ми, – закликав К.Д. Гесберг, – повинні докласти всіх зусиль заради збереження порядку в країні і... в нашій губернії. З цією метою повинен бути створений комітет, який прийняв би на себе керівництво життям нашого краю». Серед керівництва комітету К.Д. Гесберг хотів бачити й себе, чого більшість громадських організацій міста і губернії не заперечували. Четвертого березня 1917 р. на засіданні Тимчасового виконавчого комітету громадських організацій (далі Комітет) Костянтин Дмитрович Гесберг був обраний головою.
Комітет взяв на себе обов’язки охорони громадського порядку, постачання продовольства для населення губернії та армії, контроль за друкарнями тощо. По суті, Комітет став представляти інтереси Тимчасово уряду в Катеринославській губернії. В нових політичних реаліях К.Д. Гесберг продовжував займатися звичними для себе справами. Щоправда, додалися елементи поліцейських функцій. 14 березня 1917 р. губернський комісар К.Д. Гесберг звернувся до армії, робочих і народу з закликом підтримати Тимчасовий уряд, а у травні закликав землевласників підтримати фронт хлібом і фуражем. Як губернський комісар К.Д. Гесберг намагався не допустити спекуляцій, безладу й анархії. Він заборонив продаж вина, штучне підняття цін на продовольчі товари, підйом цін на житло, вивезення продовольства з губернії.
Ситуація в Катеринославі та губернії стрімко мінялася. К.Д. Гесберг, який обіймав посади голови земської управи і Комітету, а також губернського комісара вже не вдовольняв нові політичні сили, які з’явилися внаслідок революції: Рада робочих і солдатських депутатів, Катеринославська українська губерніальна рада, Всеросійський селянський союз та інші.
Розуміючи, що політична ситуація міняється, досвідчений громадський діяч Костянтин Дмитрович поступово відходить від керівництва в Комітеті та губернській управі. На початку червня він категорично відмовився від подальшої роботи на посаді голови Губернського виконавчого комітету.
25 червня 1917 р. згаданими вище організаціями була скликана надзвичайна сесія Катеринославського губернського земства, яка на противагу попереднім сесіям була названа демократичною. За умов, коли в земському зібранні консервативне крило, як раніше, не складало більшості К.Д. Гесберг не міг контролювати ситуацію. 28 червня 1917 р. відбулися вибори голови губернської управи. Перемогу здобув гласний від Бахмутського повіту Новак Андрій Васильович. Хоча новий голова був маловідомий громадськості, К.Д. Гесберг, навіть і не намагався балотуватися, розуміючи, що його час минув.
Незважаючи на свою відставку, він працював на останній в своїй земській кар’єрі сесії, так само віддано як і всі попередні. Але після сесії К.Д. Гесберг відійшов від земської справи, та й, власне, і земство відходило в історію.
Досвід управлінця, яким тривалий час був К.Д. Гесберг знадобився в іншій сфері. У 1918 р. у Катеринославі був створений Окружний комітет Українського червоного хреста, до якого увійшов Костянтин Дмитрович. Не відомо, коли він став членом цієї організації, але у 1926 р. він був її головою.
Про подальшу долю, а також долю його сім’ї (К.Д. фон Гесберг мав дружину і двох доньок), на жаль, нічого не відомо.
Роль К.Д. Гесберга в історії земства та Катеринославської губернії є помітною, але ключовою її назвати не можна. Він так і не зміг переломити ситуацію в час, коли впав звичний для нього соціальний уклад. Будучи керівником трьох важливих і впливових установ: губернської управи, губернського комітету Всеросійського земства, тимчасового губернського комітету він мав достатньо важелів для впливу на суспільно-політичну та соціально-економічну ситуацію. Але зміни, які привніс 1917 р. були настільки кардинальними, що, володіючи навіть таким обсягом повноважень, К.Д. Гесберг не в силах був повернути історію назад.
Ігор Кочергін


Бібліографія
Голова управи на зламі епох. Костянтин Дмитрович фон Гесберг // Катеринославська губернська земська управа в особах : біобібліограф. видання / упоряд.: І. Голуб, І. Кочергін. – 2-е вид., випр. і доп. – Дніпро : ДОУНБ, 2019. – С. 126–146. (Сер.: «Достойники Придніпров’я» ; Вип. 2).

Кочергін І. О. В епіцентрі громадського служіння. Гесберг Костянтин Дмитрович / І. О. Кочергін // Наддніпрянська Україна : історичні процеси, події, постаті : зб. наук. праць. – Дніпропетровськ : ДНУ, 2010. – Вип. 8. – С. 340–355

 Чабан, М. Звідки прийшов, туди й пішов: [Про губернського комісара Костянтина Дмитровича Гесберга і революційні події краю в 1917 році]  / М. Чабан // Твій рідний край : Газета Північного Придніпров'я. - 2017. - № 34(24.08). - С. 7 : фот.

* * *
День юбилея К.Д. Гесберга: [С 25-летним юбилеем земской службы Константина Гесберга]                // Екатеринославская земская газета.– 1916.– 21 окт.– (№ 83).– С. 2.



 27.08.2020
 (5 переглядів)