Маріїнська гімназія – перший навчальний заклад для дівчат на Придніпров’ї

Маріїнська гімназія – перший навчальний заклад для дівчат на Придніпров’ї

Тривалий час в Катеринославі середню освіту могли отримувати лише хлопчики. У 1859 р. катеринославське дворянство підняло питання про відкриття жіночої гімназії, а 01.11.1859 р. вирішило здійснити пожертву на заснування жіночого училища. З приміщенням допоміг колишній учитель духовної семінарії та класичного училища колезький радник Андрій Степанович Понятовський. Він пообіцяв передати під жіночу гімназію власний двоповерховий будинок із землею навколо нього. У заповіті, складеному в 1861 р., зазначалося, що будинок передається «у вічну і повну власність дворянству Катеринославської губернії для заснування жіночої гімназії». Коли будинок перейшов у власність шляхетного зібрання, воно виділило 31 282 рублі на ремонт приміщення. Після капітального ремонту 11 вересня (30 серпня за ст. ст.) 1865 р. Маріїнське училище почало роботу. В першій рік у підготовчому та ще 4-х класах було 94 учениці. Щороку набирали наступний клас. У 1870 р. їх було вже сім. За новим положенням, затвердженим імператором Олександром ІІ від 5 червня 1870 р., всі училища 1-го розряду перетворювалися на гімназії під особистим покровительством імператриці Марії Олександрівни.
Деякі навчальні заклади стали іменувати Маріїнськими ще наприкінці XVIII ст., коли у 1797 р. була створена Канцелярія імператриці Марії Федорівни – спеціальний державний орган управління благочинними, жіночими та деякими іншими спеціальними навчальними закладами, які перебували під покровительством жінок із імператорської династії Романових. Марія Федорівна, дружина імператора Павла І взяла під своє управління виховні будинки в Петербурзі та Москві. Після її смерті у 1828 р. Канцелярію імператриці перетворено на спеціальне відомство в складі імператорської канцелярії, яке у 1854 р. стало називатися «Відомство закладів імператриці Марії».
У 1871 р. Маріїнська гімназія стала восьмикласною. Вихованки вивчали природознавство, фізику, географію, математику, російську та іноземні мови, історію, педагогіку, рукоділля, музику, співи, танці. Після 7-го класу гімназистки здавали іспити та отримували атестати, і багато хто на цьому свою освіту завершував. Декотрі учениці йшли до 8-го класу, після закінчення якого складали іспит і отримували свідоцтво та звання домашньої вчительки або домашньої наставниці (за умови відмінного навчання). Випускницям 7-го класу також видавали свідоцтва. Їх отримували екстерни, які в гімназії не вчились, а лише складали іспити. У 1883 р. у гімназії навчалося 523 дівчини, з яких доньок дворян і чиновників – 248, купців і міщан – 252. У 1886–1887 навчальному році – 458 дівчат, з яких дітей дворян і чиновників – 221, купців – 118, міщан – 101, священників – 8. Існувало 30 стипендій для дівчат із бідних сімей. У 1906 р. навчалося 584 учениці: 128 доньок спадкових дворян, 146 – особистих дворян і чиновників, 159 – міщан і цехових, 29 – селян. На 1905 р. 67,8% були православними, 26,3% – іудейського віросповідання, 3,8% – католицького, 1,2% – лютеранського. Річна платня коливалася від 50 рублів у підготовчому класі до 70 рублів у 8-му.

Першим директором училища губернське дворянство призначило Олександру Якимівну Риндовську (1829–1905), яка належала до відомої на Катеринославщині родини Ковалевських. Її батько, Яким Якович Ковалевський з дворян Олександрівського повіту, тривалий час був директором народних училищ і Катеринославської класичної гімназії. Завдяки енергії О.Я. Риндовської Маріїнське училище отримало статус гімназії. Під її керівництвом розробляли навчальні плани та формували бібліотеку. У 1881 р. за сприяння О.Я. Риндовської почало діяти «Товариство піклування про жіночу освіту в м. Катеринославі».
Роль О.Я. Риндовської у розвитку Маріїнської гімназії визнавала вся інтелігенція Катеринослава. Під час відзначення в 1889 р. 25-річного ювілею діяльності Олександри Якимівни на ниві жіночої освіти вітальні адресѝ надіслали губернський маршалок дворянства, міська влада, співробітники, батьки вихованок гімназії, катеринославський єпископ Серапіон, Г.П. Алексєєв та інші. Маршалок дворянства А.П. Струков відзначив роль багатолітньої керівниці гімназії та зазначив, що навчальний заклад «заснований з ініціативи і утримувався переважно за участі дворянства».
З 1881 р. дворяни отримали виняткове право обирати членів опікунської ради гімназії, які змінювалися кожні три роки. Найактивнішими були П.О. Янченко, М.В. Курилін, О.М. Поль. Наприклад, О.М. Поль подав клопотання губернському земству про виплату боргу в розмірі 8 000 рублів, які гімназія завинила земству, і домігся позитивного вирішення питання.
На початку 1870-х рр. виникла ідея відкрити дворянський пансіон при Маріїнській гімназії. Схожий пансіон уже діяв при класичній чоловічій гімназії. Лише наприкінці 1870-х рр. справа зрушила з місця. Значну суму виділило Катеринославське дворянство. Почесна попечителька гімназії Марія Олександрівна Кох пожертвувала 3 000 рублів.
Згодом ідея про заснування дворянського пансіону трансформувалась, і деякі дворяни почали вести мову про перетворення гімназії на суто дворянську. На XXIV черговому Катеринославському губернському земському зібранні у грудні 1889 р. гласний О.М. Поль запропонував клопотатися перед урядом про надання Маріїнській жіночій гімназії статусу дворянської, без права допуску до неї осіб, які не мали шляхетного статусу. Натомість він пропонував зробити всестановою міську прогімназію. Ідея була відхилена. О.М. Поль як член опікунської ради Маріїнської гімназії й надалі допомагав навчальному закладу: жертвував чималі суми на розвиток, переймався моральним вихованням учениць, бо вважав, що єврейські дівчата, які вчилися в гімназії, негативно впливають на виховання дівчат із шляхетських родин.
12.11.1912 р. «Дворянський пансіон у пам’ять про 300-річя царювання Дому Романових» при гімназії було відкрито. Така ж приставка з’явилася й у гімназії. На 1915 р. вона мала назву «Маріїнська дворянська жіноча гімназія в пам’ять 300-річя царювання Дому Романових». Її начальницею була Євгенія Миколаївна Ягодиська.
Ігор Кочергін

Бібліографія
Баздирєва Е. М. Діяльність О. Я. Риндовської (Чернової) в галузі освіти Катеринослава (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.) // Наддніпрянська Україна : історичні процеси, події, постаті : зб. наук. праць. – Дніпропетровськ : ДНУ, 2010. – Вип. 8. – С. 312–319.

Глушак К.    Катеринославська Маїнська жіноча гімназія. Список випускниць за 1903-1914 рр.: [Історія жіночої гімназії на список випускниць]  / К. Глушак, О. Завойська, І. Кочергін // Витоки : альманах Дніпровського генеалогічного товариства / Дніпропетр. обл. універс. б-ка ім. Первоучителів слов'ян. Кирила і Мефодія, Дніпропетр. обл. громад. орг. "Дніпров. генеалог. т-во". - Дніпро : ДОУНБ, 2017. - Вип. 3. - С. 99-117

Загорянский-Кисель  И.    К истории Екатеринославской женской Мариинской гимназии: [О завещании Понятовского А. для женской гимназии] / И. Загорянский-Кисель // Хроніка 2000. Дніпропетровськ: виміри історичної долі. - К. : Фонд сприяння розвитку мистецтв, 2008. - Вип. 74. - С. 392-394

Жіночий лікнеп у Катеринославі // Золоті імена в історії міста. Почесні громадяни Катеринослава : Біобібліографічне видання. - Дн-ск : ДОУНБ, 2009. - С. 46-51

Кочергін І. О. Дворяни і навчальні заклади Катеринославської губернії у другій половині ХІХ ст. // Наддніпрянська Україна : історичні процеси, події, постаті : зб. наук. праць. – Дніпропетровськ : ДНУ, 2012. – Вип. 10. – С. 38–55.

Кочергін І.О.  Попечителі Катеринославської Маріїнської жіночої гімназії: [Список попечителів Катеринославської Маріїнської жіночої гімназії] // Соціальна трансформація катеринославського дворянства (друга половина ХІХ ст. - початок ХХ ст.) : монографія / І. О. Кочергін. - Дн-ськ : Герда, 2015. - С. 497 .

Лазебник В.И.  За теплое и участливое отношение к нуждам местного просвещения...: [Об истории первых учебных заведений в Екатеринославе] // Неизвестная Екатеринославщина : Исторические очерки / В. Лазебник. - Дн-ск : Дніпрокнига, 2012. - С. 157-163 : фот.
 
Липовська Т. Д. Жіноча освіта на Катеринославщині (60-ті рр. ХІХ – поч. ХХ ст.) / Т. Д. Липовська, В. Д. Мирончук // Наддніпрянський історико-краєзнавчий збірник : мат-ли першої міжрегіон. іст.-краєзнав. конф. (8–9 жовт. 1998 р. м. Дніпропетровськ). – Дніпропетровськ, 1998. – С. 277–282.

Маріїнська жіноча гімназія // Столиця степового краю / В. С. Старостін. – Дніпропетровськ : Дніпрокнига, 2004. – С. 148–151.

Прокопенко С. Л. Розвиток жіночої середньої освіти в Катеринославській губернії у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. // Придніпров’я : історико-краєзнавчі дослідження : зб. наук. праць. – Дніпропетровськ : Ліра, 2015. – Вип. 13. – С. 163–171.

Фоменко А. К. Маріїнська жіноча гімназія – середня школа № 33 // Дніпропетровськ : минуле і сучасне : оповіді про пам'ятки культури Катеринослава–Дніпропетровська, їх творців і художників / А. К. Фоменко, М. П. Чабан, В. І. Лазебник [та ін.]. – Дніпропетровськ : Дніпрокнига, 2001. – С. 114–116.

* * *
Недря К. М. Утворення дворянського пансіону при Маріїнській жіночій гімназії у Катеринослав (до історії питання) / К. М. Недря // Гуманітарний журнал. – 2012. – № 4. – С. 139–142.

 Чабан М.П. "Разве можно не любить детей...": [Об А. Рындовской и созданной ею женской Мариинской гимназии] / Н. Чабан // Зоря. Город. - 2007. - Ст. № 35. - 30 авг. - С. 18
* * *
Городченко В. Мариинской гимназии – полтора века! [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://gorod.dp.ua/news/108841



 27.08.2020
 (13 переглядів)