Хризантема. Сонце на долоні

І навіть метелик,
доживши до пізньої осені,
спиває росу з хризантем
松尾芭蕉

 

Люблю Кривий Ріг. Для мене воно – місто сонця, неймовірної золотої осені, справжнього почуття гумору й абсолютної ментальної особливості. Не дивно, що саме тут, на теренах Криворізького ботанічного саду НАН України, оселилось різноманіття сортів однієї з улюблених моїх квіток. Такої ж особливої. Мова про хризантему.

Колекція хризантем Криворізького ботанічного саду – одна з найбільших і найяскравіших в Україні. Експозиція цих чудових квітів розташована на спеціально створеній ділянці площею 0,25 гектари. На ній висаджено близько шести тисяч кущів різних сортів і кольорів, які вбирають очі. Щорічно восени помилуватися нею приходять тисячі відвідувачів – тут відбувається традиційний «Бал хризантем».

Селекції, вивченню та збереженню хризантем вчені саду присвятили вже понад 40 років. Основу колекції складають найкращі сорти вітчизняної селекції, зокрема з Київського ботанічного саду ім. Гришка, а також адаптовані світові сорти. Загалом у колекції налічується понад 100 унікальних сортів, зокрема культивари Chrysanthemum indicum L, тобто спеціально виведені сорти хризантеми індійської, котрі вирізняються унікальними декоративними та біологічними якостями. Коли Криворізький ботанічний сад зазначає, що їхня колекція містить «культивари Chrysanthemum indicum L.», це означає, що тут вирощують і досліджують величезну колекцію різноманітних окультурених сортів, створених на генетичній базі саме цього виду хризантем.

Палітра кольорів хризантем тут вражає різноманіттям: сніжно-білі, аж прозорі, ніжно-рожеві, сонячно-жовті, теракотові, кольору стиглої вишні, вогняно-помаранчеві… Представлені як класичні кущові, так і популярні кулясті хризантеми групи мультифлора.

Перші бутони розпускаються вже на початку осені, проте найбільше буяння – масове цвітіння хризантем – припадає на кінець жовтня та першу половину листопада. І завдяки своїй високій стійкості до осінньої негоди та низьких температур, вони милують око аж до перших серйозних заморозків.

Про хризантему говорять, що це більше ніж просто квітка. Не погодитись з цим, важко. Народилась «королева осені» понад 2500 років тому в Китаї, її зображують на гербах, в літературі, мистецтві, використовують у релігійних ритуалах по всьому світові. Значення Chrysanthemum має полярні – від мудрості та довголіття до скорботи та смерті, її вважають квіткою філософів, що віддзеркалює мудрість і чесноти, материнську турботу, любов та відданість, вона уособлює шляхетність, чистоту та духовну самодостатність.

Про неї згадує Конфуцій у рукописах V сторіччя до н. є. В однієї з легенд говориться, що з’явилася на світ вона після того, як злий дракон намагався вкрасти сонце з неба. Він схопив вогняну кулю, яка обпекла його лапи, розгніване чудовисько почало її рвати на шматки, а іскри, що падали на землю, перетворювалися в дивовижні вогняні квіти.

Якщо ж про ботаніку, хризантема – це рід квіткових рослин з родини айстрових, яка складається з майже 40 видів, її можна зустріти в Євразії й на півночі Північної Америки. Перш квіти були саме жовтого кольору. З часом селекціонерам вдалося вивести яскраву палітру відтінків. Культура декоративних садових хризантем налічує більше тисячі років і понад 10 000 сортів хризантем, серед яких є квіти у вигляді кулі, зірки, помпону та павучків.

При народженні хризантема асоціювалась з особою імператора, його могутністю, молодістю та довголіттям. Згідно з давніми східними переказами та легендами, квітка росла в Хризантемовому місті в горах, де володар, не припиняв шукати секрету вічного життя. Одного дня дізнався він, що той самий магічний еліксир безсмертя зробити можна з квітів, що ростуть високо-високо біля неба.

Одна з відомих китайських легенд розповідає ще одну історію. На пошуки засобу для лікування матусі вирушає молода дівчина. Її відданість та щирість в пошуках, не лишають байдужими небожителів, які дозволяють знайти хризантему, після чого матір одужує. Відтоді квітка стає символом материнської любові та доброти.

Хризантема – є одним із чотирьох символів Китаю разом зі сливою, орхідеєю та бамбуком. Йдеться про «поняття «Чотирьох благородних», де орхідея – весна (чистота і витонченість); бамбук – літо (гнучкість, стійкість і внутрішня сила); хризантема – осінь (духовне багатство, стійкість до холодів та усамітнення); дика слива – зима (незламність і життєстійкість попри сніг». Чунъянцзе – Свято хризантем відзначається в Китаї 9-го числа дев’ятого місяця за місячним календарем і припадає на прекрасну, сповнену золотом кольорів, осінню пору.

Японська сторінка хризантемової історії відкриється в VIII столітті, коли квіти було завезено до Японії з Китаю в період Нара (710–794) як лікарську рослину. У свідомості жителів Країни Висхідного Сонця нероздільні хризантема та Сонце. Ці слова, – омоніми, вони промовляються однаково і зображаються одним ієрогліфом. Головна квітка Японії названа ім’ям світила, від якого, за легендою, веде історію японський народ. У міфах хризантему порівнюють з богинею сонця Аматерасу, вважають, що її цілюще світло та тепло, витончена вишукана краса дарують життя всім істотам на землі. У давнину японці навіть вірили, що краплі роси на пелюстках хризантем мають цілющі властивості. За легендою, якщо випити воду, настояну на хризантемах, можна продовжити своє життя та зберегти молодість. Квіти часто згадуються в поетичній збірці «Збори старих і нових пісень Японії», створеному в період Хейан (яп. 794–1192), що вказує на її популярність серед придворних не тільки як медичної, а і як декоративної квітки.

Дуже почесне місце відведено їй у державній символіці. Імовірно з VII століття, малюнок хризантеми прикрасив меч мікадо та вона вважається емблемою японських імператорів. Сьогодні зображення хризантеми присутнє на японському імператорському троні, який має назву «Трон Хризантеми». Вважається, що квітку почали таким чином використовувати після того, як імператор Го-Тоба (1180–1239) обрав її як особисту емблему.

Стилізована золота квітка з шістнадцятьма подвійними пелюстками і досі залишається гербом Імператорського дому, а іноді виконує і роль державного герба: на монетах, печатках та офіційних документах. Саме таке зображення хризантеми вважалося священним, право на нього, зокрема на носіння одягу з малюнком квітки, належало виключно членам імператорської родини. Пересічним японцям, які порушили цей порядок, загрожувала смертна кара. Така ж хризантема присутня на Ордені Хризантеми, заснованому в 1888 році і дотепер вважається найвищою і найпочеснішою нагородою в країні.

Проте для японців сонячна квітка – не просто застиглий символ, рослина присутня в житті мешканців країни Висхідного Сонця, оточена любов'ю та турботою. Японцям немає рівних у промисловому розведенні хризантем, створенні нових сортів із різноманітністю форм і забарвлень. Завдяки тривалому періоду цвітіння, хризантема уособлює щастя та довголіття.

 

Більш того, в країні Висхідного Сонця щорічно святкують «Свято хризантеми», яке перетворилось на День вдячності природі. Це національне свято щорічно відзначається з X століття. Кіку-мацурі проводять в листопаді в токійському святилищі Юсіма Теммангу. Це чудова можливість помилуватися різними сортами цих квітів, з любов’ю вирощених приблизно 60 членами Товариства любителів хризантем Бункё, дотримуючись особливих ритуалів.

«Особливу увагу привертають чудові великі хризантеми оогіку – виставляють понад 2000 кольорів 32 різновидів, у тому числі вирощених місцевими школярами. Щорічно свято відвідує близько 100 000 людей. Тільки Японії існує понад 350 різновидів хризантем, а всього у світі їх близько 200 000. Японські різновиди називають словом вагіку, «японські хризантеми». Виведені в період Едо (яп.1603–1868) вагіку з їх особливими кольорами та формами називаються котенгіку, «класичні хризантеми»».

Звичайно, японське мистецтво не оминуло хризантему своєю увагою – живопис, поезія, проза всіх часів віддзеркалювали цей символ з повагою та вдячним захопленням, увічнювали хризантему власними образами та згадками, з щільною прив’язкою до традицій та японської естетики. Мацуо Басьо, Харукі Муракамі, Такасі Муракамі. Такасі – сучасний художник, відомий різнокольоровими авторськими дванадцятипелюстковими квітами, що «посміхаються» та виглядають віддзеркаленням веселки, які є прямою переробкою традиційної японської шістнадцятипелюсткової імператорської хризантеми.

В оповіданнях східних авторів згадки про хризантемові сади передають атмосферу споглядання, спокою та філософського ставлення до плину часу. Або швидкоплинності життя та сумної чарівності речей моно-но аваре.

Басьо ж, як зазначають дослідники, крізь образ хризантеми передавав концепцію вабі-сабі – красу в простоті, природності та тій же плинності часу. Його вірші розкривають хризантему не просто як красиву квітку, а як символ скромності, простоти, природності, відмови від зайвого блиску та розкоші, а також як красу вікових змін, що залишається прекрасною навіть під холодними осінніми дощами та інієм.

В Європі хризантема з’явилась в VII cтолітті завдяки шведському ботаніку Карлу Ліннею. Деякі дослідники пишуть, що перші саджанці в 1689 році загинули, поталанило їм неушкодженими перетнути європейські кордони лише сто років потому. В цих місцях квітка набула асоціацій різних і відмінних від Сходу. У Франції та Італії хризантеми використовують для прикраси могил 1 листопада під час Дня всіх святих, коли вшановують пам’ять померлих. У Великій Британії, навпаки, хризантема символізує оптимізм і щастя.

З початку XIX сторіччя хризантема з’явилася в Україні в приватних садах, оранжереях і ботанічних садах. Перші хризантеми з’явилися в Україні як екзотична розкіш, привезена заможними людьми з Франції, Англії та Німеччини. Квіти вирощували виключно у закритих оранжереях та зимових садах при палацах. Проте до кінця цього ж століття хризантема перестала бути елітарною квіткою. Селекціонери вивели стійкі до морозів сорти, які змогли зимувати в українському кліматі без теплиць. Рослина стала обов’язковим елементом українського сільського та міського палісадника. Особливо полюбились дрібноквіткові морозостійкі сорти, в народі їх назвали «дубки» – через форму листя, що нагадує дубове.

У 1950-ті роки велику наукову роботу з селекції почали проводити в Національному ботанічному саду імені М.М. Гришка в Києві, який створив десятки унікальних українських сортів, адаптованих до наших зим. Тоді ж у Києві стали проводити і перші квіткові виставки.

Щодо літературних європейських образів можемо згадати психологічний твір англійського письменника Девіда Герберта Лоуренса – «Запах хризантем» (1914) – «про робітничу родину шахтарів та раптове переосмислення життя жінкою після загибелі чоловіка. Образ квітки: гіркуватий запах хризантем супроводжує весь сюжет, символізуючи побутову рутину, відчуження між близькими людьми та водночас очищення через біль і втрату».

Його співвітчизниця письменниця Джоан Іто Барк у містичному романі «Хризантема» (2006) досліджує прадавні легенди, міфи, таємничі історії Японії, пов’язаних з цією квіткою.

Французький письменник і морський офіцер Пьер Лоті, назвав Хризантемою головну героїню свого роману «Пані Хризантема» (1887), до речі, роман цей надихнув Джаккомо Пуччіні на створення опери «Мадам Батерфляй».

Хризантема вабить українських авторів – прозаїків і поетів Тетяну Росі, Анну Мироненко. Відомий український прозаїк, публіцист, кандидат філософських наук Віктор Гама теж надихнувся цією квіткою в однойменному романі.

Найбільш відомим автобіографічним романом є «Хризантеми» Уляни Кравченко – першої галицької поетки та представниці модерністської прози початку минулого сторіччя, який за останні часи перевидавався декілька разів. В сюжеті про жіночу емансіпацію хризантема постає як уособлення внутрішньої сили, «потреби бути почутою, інтелектуальної свободи та українського самоствердження».

Хризантему оспівали й українські поети. Наприклад, Микола Вороний у вірші «Хризантеми».

Цвіт хризантем обсипавсь на плече, Осінній вечір тихо догорає, І сльоза ніжна з-під вій потече, Бо серце знов минуле споминає. Тоді цвіли хризантеми у саду, Коли мені сказала ти: «Кохаю». Тепер один в алеях я броджу І пелюстки зів’ялі підбираю. О люба моя, де ж тепер ті дні, Коли для нас весна життя цвіла? Лишились тільки спогади сумні Й оця журба, що душу обняла. Цвіт хризантем обсипавсь на плече, Зів’яли квіти нашої любові... І тільки біль у грудях так пече, І гаснуть зорі в нічному покрові.

Перегукується із цим віршем і поезія Наталки Нікуліної

Цвіт хризантем обсипавсь на плече – Така осіння ласка. Не злякати б… А день ще не хмурий, і сонце ще пече, І небо, і хмарки яскраві, як плакати. Ця невагомість білих пелюстин – Про що вона, і що вона засвідчить? Що, може, осінь – то іще не відчай, Що нею можна до зими брести? А, може, помиляюсь, й навпаки – Ця сніжна білість – наздогад про зиму, Про те, одне, неквапне, невловиме, Що є в душі в усі її віки? Обсипалися білі пелюстини…

Щодо поезій, то справжня палітра емоцій від Валентини Леушиної: «А квітне до самих вона морозів, / Навколишній затьмарюючи світ. / І паморозь для неї не загроза…»; Ірини Правобережної: «Жовті хризантеми, / Жовтим медом осіннім / І гірким ароматом. / Світлом сонячним, дивним…», Олени Бондар, багатьох інших.

Дніпропетровські митці надихаються цією квіткою особливо. Згадаємо відомого сучасного живописця Валерія Алещенка, картину «Пізні хризантеми» (2019) Валерії Баранюк, «Хризантеми на Дніпрі» (2012) Івана Пилипенка. Краєвиди Дніпропетровщини – справжній скарб для митців, в тому числі для генетичного коду нації петриківського розпису, де присутня «королева осені».

Колір хризантем не менш змістовний і має своє унікальне значення та символіку. Білий – чистота, невинність та чесність. Жовта – радість, щастя та дружба. Бордова хризантема символізує велич, глибокі почуття та витонченість. Рожева – ніжність, вдячність і захоплення, є символом жіночності та краси. Фіолетові та темні відтінки – побажання здоров’я, довголіття або меланхолійний спогад.

 

Яскравим сучасним проявом є створення живих арт-об’єктів. Моносади та масштабні інсталяції, відомі як «Бали хризантем», які трансформують міський простір. Саме такі «бали» відомі гостям Криворізького ботанічного саду НАН України, на яких презентована одна з більших колекцій в Україні близько 100 сортів квітів. Хризантема популярна по всьому світу не лише завдяки своїй красі, а й завдяки тому, що легко пристосовується до різних кліматичних умов. Як правило, такі квіти стійко переносять навіть перший сніг.

У флористиці хризантему використовується для створення букетів, за різними приводами, з квіток її виготовляють салати та чай, популярний у Китаї та Японії. Загалом у країнах Азії, листя і пагони хризантеми вживається як овоч або десерт (у Китаї, хризантема є харчовим видом).

Щодо лікувальних властивостей в китайській народній медицині листки призначають при головних болях, а висушені – для покращення апетиту. В багатьох країнах квітку використовували для лікування очних захворювань, малярії, алкоголізму, шлункових вад, профілактики серцево-судинних захворювань. Чай з квітів – при болю в горлі, лихоманці, головному болі, для засвоєння жирної їжі. У Кореї з хризантем виготовляють традиційні настоянки, які вважаються еліксиром довголіття. Допомагають хризантеми і у зменшенні забруднення повітря.

Прекрасна сонячна квітка осені за дві з половиною тисячі років довела, що є справжнім сонцем на долоні історії та нашого повсякденного життя.

 

Фото з сайту: https://pikabu.ru/story/khrizantemyi_8953531