Перша установа культури Катеринослава

Перша установа культури Катеринослава

Від губернської публічної бібліотеки до обласної наукової – такий шлях першої книгозбірні Дніпропетровщини та однієї з перших і найбільших в Україні.

Провідний інформаційний, культурний та науково-методичний центр регіону – одна з найбільших і найстаріших обласних універсальних наукових бібліотек України.

Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека імені Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія – головна бібліотека області, провідний інформаційний, культурно-просвітницький та науково-методичний центр регіону. За обсягом фондів і за датою заснування бібліотека належить до найбільших і найстаріших за віком обласних універсальних наукових бібліотек України. 

Офіційне відкриття книгозбірні, яка отримала статус губернської публічної бібліотеки, відбулося в будинку Дворянських зборів 9 (22) травня 1834 року. Бібліотека стала першою установою культури, яка на той час розпочала свою роботу в Катеринославі. Важливою передумовою її відкриття став циркуляр Міністерства Внутрішніх Справ Російської імперії № 777 від 5 (17) липня 1830 року «О заведении в губерниях публичных библиотек для чтения», розісланий до всіх губерній.

На день відкриття у фонді бібліотеки налічувалося близько 200 книг і газет. Існувала бібліотека на кошти передплатників, які платили за всі види бібліотечних послуг: користування читальним залом, видачу книг додому. У 1839 році в будинку Дворянських зборів сталася пожежа, в результаті якої весь фонд бібліотеки був втрачений. Бібліотека відновила свою роботу 8 травня 1843 р., але обслуговувала читачів лише 8 років. У 1851 році за розпорядженням губернатора у зв’язку з нестабільною політичною ситуацією, утисками друку та цензури бібліотеку закрили, а її фонди законсервували.

Спроби прогресивних представників місцевої інтелігенції Катеринослава, членів Товариства самовдосконалення («Пікквіків»), офіційно відкрити бібліотеку не мали успіху. Протягом майже 20 років (1859–1887) бібліотека частково виконувала свої функції при книжковому магазині Вільгельма (Василя) Петровича Ульмана, який був її єдиним бібліотекарем і видавав книги читачам за платню та під заставу.

У дні підготовки до 100-річного ювілею Катеринослава в 1887 році питання про відновлення роботи бібліотеки знову привернуло увагу громадськості. В.П. Ульман через секретаря Михаила Михайловича Владимирова передав збережену книжкову колекцію бібліотеки міській Думі. Інтелігенція міста в ці передсвяткові місяці започаткувала періодичне видання «Екатеринославский юбилейный листок», кошти від продажу якого були передані на влаштування бібліотеки. 

Відкриття відродженої книгозбірні відбулося в листопаді 1889 року: вона отримала офіційний статус міської громадської бібліотеки, який підтвердив її роль і призначення як головного книгосховища літератури про край, відновив колегіальність управління бібліотекою, визначив права й обов’язки бібліотекарів як службовців державної установи. Відповідно до Статуту справами бібліотеки керувала Рада, склад якої затверджувався на засіданні міської Думи. Першим головою Ради бібліотеки був Григорій Антонович Залюбовський, а бібліотекарями – А.Е. Акінфієва та В.С. Ващинська. Серед документальних знахідок із історії бібліотеки – щорічні звіти губернатора міністрові внутрішніх справ, у яких систематично відображався стан публічної бібліотеки. Завдяки звітам збереглися імена бібліотекарів за ці роки: відомо, що в 1901–1908 рр. завідувала бібліотекою Софія Василівна Єгорова, талановитий педагог і просвітитель, її помічниці – Катерина Іванівна Пчолкіна, Уляна Іванівна Дикарєва, Ганна Павлівна Мордовська, Марія Костянтинівна Рубаниста, Ксенія Сергіївна Голубовська. 

Початок ХХ століття був сприятливим для бібліотеки. У 1902 році бібліотеці було передано приміщення, яке будувалося для комерційного банку (вул. Московська, 3, тепер вул. В. Мономаха). У 1905 році радикально настроєна Рада бібліотеки дала розпорядження пустити в обіг усі книги, які за розпорядженням цензури раніше були вилучені з фонду. 

Від Катеринославської публічної до Дніпропетровської обласної
ім. Жовтневої революції

Напередодні бурхливих подій 1917 року Катеринославська публічна бібліотека увійшла до числа найбільших бібліотек Російської імперії. Вона була восьмою за кількістю фонду, третьою за числом відвідувань і четвертою за кількістю книговидач.

У 1922 році, вже за радянської влади, бібліотеці було присвоєно ім’я і вона отримала назву – Катеринославська міська публічна бібліотека імені Жовтневої революції. У перше десятиріччя після встановлення радянської влади швидко зростав фонд бібліотеки, який поповнювався націоналізованими книжковими багатствами. Виникла гостра проблема необхідності розширення площ, і в 1925 році бібліотека отримала нове приміщення на розі вул. Широкої, 2 (тепер вул. В. Вернадського). Значну роль у становленні бібліотеки як культурно-просвітницької установи в ці роки відіграли директор бібліотеки Віктор Олександрович Дикарєв, заступники директора Олена Ксенофонтівна Прокоф’єва та Євген Стебельський.

У 1932 році м. Катеринослав було перейменоване на Дніпропетровськ, а в 1934 році у зв’язку з ліквідацією округів і утворенням областей бібліотеці надано статус обласної. Це значно збільшило обсяг організаційно-методичної роботи. У підпорядкуванні бібліотеки опинилася мережа бібліотек 60-ти районів області. У цей період до бібліотеки приходять працювати Олександра Іванівна Панькова, Лариса Михайлівна Туманова, які назавжди пов’язали з нею свою долю і були директорами в роки війни 1941–1945 рр.

Під час війни в приміщення бібліотеки влучила бомба (1942 р.), воно було повністю зруйноване, і в результаті пожежі весь фонд обласної бібліотеки був втрачений (650 тисяч книг і близько 300 підшивок періодичних видань). Одразу ж після визволення міста бібліотечні працівники розпочали роботу з відновлення фонду. За короткий термін зібрали близько 10 тис. книг, газет і журналів і впорядкували виділене приміщення по вул. Ворошилова, 9 (тепер вул. С. Єфремова). Після визволення Дніпропетровська уже 7 листопада 1943 року бібліотека відкрила свої двері для читачів. Продовжувала надходити література з Держфонду та його філії в Іркутську. Отже на 1 січня 1945 року книжковий фонд бібліотеки становив 30 895 примірників.

У післявоєнні роки (1945–1952 рр.) бібліотеку очолював Тимофій Гурійович Коровкін, який повернувся на той час із фронту. Він же керував бібліотекою й до початку війни, у 1940–1941 роках.

Життя в будинку на вулиці Савченка, 10

У 1958 році бібліотека переїжджає в приміщення по вулиці Кооперативній,10 (нині вул. Ю. Савченка), в якому частина бібліотеки розташована і сьогодні.

З 1954 по 1964 рік бібліотеку очолював Абдела Шарафундинович (Олександр Георгійович) Чекушин. З 1964 по 1974 рік директором бібліотеки був Микола Андрійович Билбас. З 1974 по 1994 рік бібліотеку очолювала Зінаїда Миколаївна Рижкова.

Період 70-х років відзначився значною активізацією діяльності бібліотеки: повністю завершується формування структури типової обласної бібліотеки, затвердженої новим Статутом. У цей час збільшився штат бібліотеки, були розроблені наукові принципи комплектування фондів, розширився репертуар книжкових і періодичних видань, проводилася масштабна робота зі створення оптимальної структури бібліотеки, формування єдиного довідково-бібліографічного апарату бібліотеки.

У 1975–1981 роках бібліотека щорічно посідала призові місця в Республіканському соціалістичному змаганні за зразкову роботу з обслуговування читачів. Досвід бібліотеки неодноразово представлявся на Виставці досягнень народного господарства СРСР у Києві та Москві. У ці ж роки бібліотека як головний науково-методичний центр очолила й завершила роботу з централізації бібліотек області. 

У 1984 році за багаторічну плідну роботу та у зв’язку з 150-річчям із дня заснування бібліотека була нагороджена Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР, кращі працівники отримали грамоти та подяки Міністерства культури СРСР і України, директорові бібліотеки З.М. Рижковій було присвоєно звання заслуженого працівника культури України.
В останній чверті ХХ – на початку ХХІ ст. за ініціативи адміністрації та відповідно до вимог часу в бібліотеці відкриваються нові структурні підрозділи: в 1978 році – відділ літератури з питань мистецтв, в 1984 – відділ автоматизації бібліотечних процесів, в 1989 – краєзнавчий відділ, в 1991 – сектор рідкісних і цінних документів, в 1993 – відділ періодики.

У 1994 році директором бібліотеки було призначено Надію Миколаївну Тітову, яка працювала в бібліотеці з 1975 року, а до призначення на посаду директора очолювала краєзнавчий відділ.

Століття комп’ютерних технологій і швидких змін

Черговим кроком у подальшому розвитку бібліотеки стала масштабна робота з автоматизації бібліотеки та розширення її функціональних особливостей. У 1995 році було відкрито сектор комп’ютеризації (який у 2000 році став відділом), були об’єднані патентно-технічний відділ і відділ обслуговування фахівців сільського господарства, реорганізовано відділ міжбібліотечного обслуговування абонентів, відкрито сектор соціокультурних проектів і зовнішніх зв’язків. Для користувачів відкриті інформаційно-ресурсні центри: Інтернет-центр (1999 р.), Канадсько-Український Бібліотечний Центр (2000 р.), Центр художньої літератури (2003 р.), Центр правової інформації (2004 р.), Інформаційно-ресурсний центр «Вікно в Америку» (2004 р.), Центр європейської інформації (2005 р.), Регіональний тренінговий центр (2010 р.). 

У 2010 році рішенням Дніпропетровської обласної ради № 709-24/V було змінено назву бібліотеки і вона отримала офіційну назву – Комунальний заклад культури «Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека імені Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія».

У 2013 році бібліотека взяла участь у конкурсі, оголошеному Українською бібліотечною асоціацією, і отримала почесне звання «Бібліотека року» за реалізацію проекту «Бібліотека як центр неформальної освіти». У цьому ж році бібліотека стала переможцем Всеукраїнського конкурсу електронних каталогів на сайтах бібліотек України. 

Бібліотека на сьогоднішній день має таку структуру: 20 спеціалізованих відділів і секторів, 6 інформаційно-ресурсних центрів, які забезпечують науковий, диференційний підхід до роботи з різними категоріями користувачів. 

Документальний фонд бібліотеки є універсальним (багатогалузевим) за змістом і типом і різновидовим за формою документів: книги, періодичні видання, патентна та нормативно-технічна документація, географічні карти, поштові листівки, електронні документи тощо, загальна кількість якого складає понад 3 мільйони документів (на 01.01.2017 р. – 3 034 856 примірників). 

Вагома частина фонду – патентна та нормативно-технічна документація, реферативні видання центрів науково-технічної інформації (1 550 129 прим.). Понад 2 тис. назв періодичних видань, з 1943 року і до сьогодні. Література 89 мовами світу.

Бібліотека є депозитарієм краєзнавчої літератури і відповідає за вичерпне її комплектування та збереження. Має рідкісні видання минулих століть про Катеринослав і Катеринославську губернію, місцеві періодичні видання, починаючи з окремих періодичних видань ХІХ ст. 

Окремо у фонді зібрана колекція рідкісних і цінних видань, до складу якої входять: стародруки кириличного та громадянського шрифтів (1651–1800 рр.); українські стародруки Харківського університету та Києво-Печерської Лаври; книги з автографами, екслібрисами; колекція періодичних видань ХVІІІ–ХХ ст.; видання великого формату і мініатюрні книги; прижиттєві твори та твори, які не перевидавалися, праці видатних учених, письменників, діячів культури; унікальні енциклопедії, словники та довідники XVIII–XIX ст.; література з генеалогії; фотографії та родоводи видатних державних діячів; зразки поліграфічного мистецтва.

У бібліотеці з 1993 року діє електронний каталог книг і періодики (бібліографія), загальний обсяг якого становить близько 2 млн. записів. У 2011 році на базі генерального алфавітного каталогу створено електронний «Імідж-каталог», завдяки якому є можливість здійснювати пошук усього книжкового фонду бібліотеки, каталоги доступні з внутрішньої мережі та зі сторінки сайту. Бібліотека – учасниця міжнародних, а також ініціатор регіональних і міжрегіональних корпорацій зі створення електронних каталогів. 

Продовжується створення систематичного і алфавітного карткових каталогів (генерального, службового). У структурних підрозділах бібліотеки формуються фактографічні, бібліографічні, повнотекстові бази даних, оглядово-аналітичні довідки, дайджести з економічних, політичних, правових проблем, питань розвитку місцевого самоврядування, науки, освіти культури. 

Бібліотека розташована в п’ятьох приміщеннях. У трьох із них забезпечується обслуговування користувачів, а два приміщення виконують функцію книгосховища, де зберігається основний книжковий фонд бібліотеки та фонд періодики. Загальна площа приміщень бібліотеки – 6 592 м2, для роботи в залах створено 379 читацьких місць. У розпорядженні користувачів 63 автоматизованих робочих місця з виходом до Інтернету. За рік загальна кількість читачів бібліотеки складає в середньому понад 50 тис., за єдиною реєстрацією – понад 24 тис., відвідувань бібліотеки – понад 600 тис. разів, у тому числі звернень на сайт – понад 400 тис., документовидачі – понад 2 млн. примірників.

Бібліотека як регіональний науково-методичний і координаційний центр для бібліотек області аналізує стан бібліотечної галузі краю, прогнозує розвиток публічних бібліотек; впроваджує інноваційний вітчизняний і зарубіжний бібліотечний досвід і послуги; розвиває систему безперервної професійної освіти персоналу бібліотек; готує щорічні інформаційно-аналітичні огляди щодо роботи бібліотек області; збирає та узагальнює статистичні дані.

Важливий сегмент діяльності бібліотеки – науково-дослідна робота з актуальних бібліотекознавчих, книгознавчих, соціологічних питань. Бібліотека ініціює проведення регіональних і міжрегіональних науково-практичних конференцій, розробляє програми та методики регіональних і локальних досліджень і розробляє рекомендації за їхніми підсумками. 

Бібліотека має у своїй структурі Редакційно-видавничий відділ, завдяки якому з друку виходить щорічно більше 30 назв різноманітних видань, які готують бібліотечні працівники структурних підрозділів: науково-методичні, бібліографічні, інформаційні, рекламні.

З 2003 року бібліотека спільно з Дніпропетровською бібліотечною асоціацією видає регіональний інформаційно-методичний збірник для бібліотечних фахівців області «Бібліотечна Дніпропетровщина», який виходить двічі на рік, з 2012 року – щорічний інформаційний бюлетень «Вісник Дніпропетровської бібліотечної асоціації». З 1972 р. щорічно видається краєзнавчий календар знаменних і пам’ятних дат «Моє Придніпров’я», готуються науково-допоміжні та рекомендаційні бібліографічні посібники, переважно краєзнавчої тематики, серій: «Достойники Придніпров’я», «Дослідники рідного краю», «Туристичне Придніпров’я», «Історія міст і сіл Дніпропетровщини», «Історичні постаті: міфи та реальність», «Раритетні видання з фонду ДОУНБ» та інші.

У партнерстві з краєзнавцями видається щорічний краєзнавчий альманах «Січеславщина» (з 1997 р.), де публікуються дослідження читачів – членів бібліотечного краєзнавчого клубу «Ріднокрай»; альманах «Витоки» (з 2012 р.), якій готується в партнерстві з читачами бібліотеки – членами Дніпровського генеалогічного товариства.

З повними текстами видань бібліотеки можна ознайомитися в електронних бібліотеках «Колекції», «Дніпропетровщина» на сайті бібліотеки. Інформаційна підтримка населення забезпечується за допомогою розсилок за актуальними темами, передплату на які можна оформити також на сайті бібліотеки. 

Бібліотека – активний учасник міжнародних програм і проектів, ініційованих Міжнародним фондом Відродження, Міжнародною радою наукових досліджень і обмінів (IREX), Товариством приятелів України (осередки в Оттаві та Торонто), Посольством США в Україні, Фондом Білла та Мелінди Гейтс, Гете-інститутом. 

Ефективною для бібліотеки була участь у реалізації програми міжнародної технічної допомоги «Глобальні Бібліотеки «Бібліоміст-Україна» з просування розвитку доступу до Інтернету в 2010–2014 рр., яку адмініструвала Міжнародна рада наукових досліджень і обмінів (США).

З 2007 року бібліотека є учасником проекту «Міжрегіональний аналітичний розпис статей» (МАРС), з 2008 року – ініціатор і координатор міжрегіонального проекту з аналітичного розпису вітчизняної періодики «Придніпровський корпоративний каталог», з 2006 р. реалізується регіональний проект із аналітичного розпису краєзнавчої періодики «Дніпропетровщина». У 2016 році бібліотека за підтримки обласної державної адміністрації почала реалізовувати регіональний проект «Електронний каталог» – створення електронного каталогу бібліографічних записів на книжкові фонди публічних бібліотек області.

Разом із Правлінням обласної громадської організації «Дніпропетровська бібліотечна асоціація» (заснованої в 1996 році) бібліотека є ініціатором і координатором регіональних проектів із просування читання: «Читаємо разом» (щорічно, з 2012 року), з рекламування бібліотечних послуг: «Бібліотеки Дніпропетровщини запрошують на побачення» (щорічно з 2012 року), конкурсів професійної майстерності: «Бібліо-пані» (2013 р.), «Тарас Шевченко в кадрі» (2014 р.), «О, рідне земле, люба моя нене!» – електронні продукти з краєзнавства (2016 р.); конкурсів для читачів: читців-декламаторів «Читаємо разом поетів Дніпропетровщини» (2017 р.).

В останні роки ХХ сторіччя бібліотека заклала міцний фундамент для подальшого впровадження в практику роботи нових інформаційних технологій: всі приміщення за допомогою прокладених оптоволоконних ліній були об’єднані в корпоративну комп’ютерну мережу; введено в експлуатацію систему автоматизації бібліотек ІРБІС; в Інтернеті відкрито сайт бібліотеки: www.libr.dp.ua (2000 р.). Бібліотека вийшла на нову орбіту з комп’ютеризації, організатором перелічених робіт і ініціатором втілення їх у життя став новий талановитий співробітник, випускник Дніпропетровського державного університету (ДДУ) Олександр Володимирович Абраїмов (трагічно загинув у 2001 році). Потім у сегменті, розпочатому О.В. Абраїмовим, роботу з автоматизації бібліотеки продовжили високопрофесійні фахівці: Михайло Антонович Матвійчук і Ганна Яківна Крупій. Свідченням високого рівня виконання зазначеного напрямку робіт у бібліотеці є автоматизація головних технологічних процесів, пов’язаних із комплектуванням, опрацюванням документів та інформаційним обслуговуванням читачів. Функціонують системи автоматизованого замовлення й автоматизованої книговидачі, індивідуальної розсилки інформації та формування статистичних даних бібліотеки. Надаються електронні послуги: запис користувачів до бібліотеки он-лайн; пошук літератури за електронними каталогами бібліотеки та публічних бібліотек області; електронна доставка документів (ЕДД); віртуальна довідкова служба; передплата на тематичну розсилку інформації; доступ до повнотекстової електронної бібліотеки та до Е-книг через QR-код; індивідуальна розсилка інформації; доступ до віртуальних виставок, тематичних сторінок; Wi-Fi майданчики для користувачів; доступ до тематичних баз даних провідних бібліотек та інформаційних центрів світу: бази даних англійською мовою Virtual Library; база даних elibraryUSA; БД «Академік Онфайл», до інформаційно-пошукової система (ІПС) «Законодавство» та колекції патентної документації.

З січня 2017 року бібліотека започаткувала Портал «ДніпроКультура» – інформаційно-просвітницький проект, де публікуються текстові, фото-аудіо-відео-медіа-документи, присвячені історії та культурі Придніпров’я загалом та сучасної Дніпропетровської області зокрема.

Колектив бібліотеки налічує більш ніж 100 працівників, серед них – 80 % з мають вищу та вищу бібліотечну освіту. Шість працівників мають звання «Заслужений працівник культури України».

За час існування бібліотеки тут формувалися професіонали, які зробили значний внесок у її розвиток, це відомі на сьогодні імена бібліотекарів: В.В. Пупченко, З.Г. Старішко, Є.К. Дробишевська, М.Ф. Іванова, А.А. Рудік, Л.М. Надтока, І.М. Котова, М.А. Данилевська, Л.Г. Гурай, О.П. Рєзіна, Л.З. Горпиняк, Т.В. Васеніна, Н.В. Рябова, В.Р. Романець, Т.Г. Шекшуєва, В.П. Филиппович, Л.В. Шевченко, С.Г. Карнаух, Н.К. Сергєєва, М.О. Пушкар, Т.О. Абраїмова, І.М. Браславська, І.С. Голуб, Л.Ф. Афанасьєва, І.Є. Луньова та багато інших фахівців.Провідний інформаційний, культурний та науково-методичний центр регіону – одна з найбільших і найстаріших обласних універсальних наукових бібліотек України.

Створено: 02.01.2018.
Редакція від 23.03.2018.
Надія Тітова
Бібліографія:

Екатеринославские губернские ведомости. – 1843. – №19.
Енциклопедія сучасної України. Т. 8: Дл-Дя, Додаток: А-Г. – К.: Ін-т енциклопедичних досліджень НАН України, 2008. – 715 с.
Книги і книжники. Літопис минулого і сьогодення Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки. 1834–2009: бібліограф. покажчик / упоряд.: І. Голуб, М. Пушкар, З. Рижкова. – Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2009. – 192 с.
Пупченко В. До історії бібліотечної справи на Дніпропетровщині (1830–1917 рр.): матеріали досліджень. – Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2007. – 48 с.
Тітова Н.М. Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія – традиції трьох століть // Бібліотека ХХІ століття: сучасні аспекти та трансформаційні процеси в умовах побудови інформаційного суспільства: матеріали міждвід. наук.-практ. конф. 2 груд. 2014 р. – Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2015. – С. 4–11.
Тітова Н.М. Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія: шлях довжиною в 175 років // Бібліотечний форум України. – 2009. – № 4. – С. 31–34.