Кирейко Віталій Дмитрович
Віталій Кирейко - композитор із Широкого

Український композитор, педагог, музично-громадський діяч, заслужений діяч мистецтв УРСР, народний артист УРСР Віталій Дмитрович Кирейко народився 23 грудня 1926 р. у с. Широке Дніпропетровської області.

Рід Кирейків – козацького походження був незалежним, сильним, ніколи не знав підневільного кріпацтва. Саме ці риси характеру передалися майбутньому композиторові від його прадідів. Батько був учителем української мови і музикантом-аматором, який організовував у всіх селах, де вони жили, хори, які виконували твори М. Лисенка, М. Леонтовича та інших композиторів. Він навчив малого Віталія музичній грамоті та грі на скрипці та фісгармонії. Від матері, Віри Яківни, виховательки дитячого садка, хлопчик увібрав любов до народної пісні, тонкий музичний та естетичний смак, а також інтелігентність, щирість і порядність.

Навчався Віталій Кирейко у середній школі м. Кобеляки Полтавської області впродовж 1935–1941 р. Закінчив Київську державну консерваторію – клас композиції, у професора Л.М. Ревуцького (1944–1949 р.), там же і аспірантуру (1952 р.). Протягом 1949–1988 р. – викладач, доцент (з 1961 р.), професор (з 1978 р.) Київської консерваторії, кандидат мистецтвознавства (з 1953 р.). У 1958 р. на сцені Львівського театру опери і балету ім. Івана Франка відбулася прем’єра його опери «Лісова пісня», відзначена дипломом лауреата «Першої української театральної весни» 1-го ступеня. У 1966 р. В. Д. Кирейко став заслуженим діячем мистецтв України, а у 1977 р. – народним артистом України. Лауреат премій ім. М.В. Лисенка (1985 р.), ім. І. Нечуя-Левицького НСТДУ (2003 р.), ім. В. Вернадського НАНУ (2005 р.). Був членом НСКУ (з 1950 р.). У 2001 р. одержав орден «За заслуги» 3-го ступеню.
Помер видатний композитор на 90 році життя 19 жовтня 2016 року в Києві.

Романтик української музики

Брендом композитора стала опера-феєрія 
«Лісова пісня» за драмою Лесі Українки.
Саме за нею насамперед знають В. Кирейка

В. Кирейко виховав композиторів І. Щербакова, В. Гончаренка, С. Зажитька, І. Сивохіну, а також довгі роки викладав комплекс музично-теоретичних дисциплін кільком поколінням вокалістів.

Ім’я видатного українського композитора Віталія Дмитровича Кирейка добре відоме не тільки в Україні, а й далеко за її межами. Творчість композитора стала визначним явищем в історії української музики і є важливим етапом на шляху розвитку українського музичного мистецтва другої половини ХХ ст. Послідовник і втілювач ідеалів свого вчителя Л. Ревуцького, В. Кирейко знайшов свій власний шлях у мистецтві, поєднавши у творчості романтичний ліризм, класичну витонченість форм, тяжіння до народно-фольклорних джерел зі своєю мелодійною специфічною музичною мовою.
Музичні твори Віталія Кирейка, базуються на творах класиків української літератури. У його творчій спадщині п’ять опер: «Лісова пісня», «У неділю рано», «Марко в пеклі», «Вернісаж на ярмарку» й опера-драма «Бояриня», чотири балети: «Тіні забутих предків», «Відьма», «Оргія» і «Сонячний камінь», десять симфоній, симфонічні поеми, фантазії, чотири струнні квартети, два фортепіанні тріо, фортепіанний квінтет, концерти для скрипки, віолончелі, скрипки та віолончелі (подвійний) з оркестром, «Симфонічні варіації», Поема й Фантазія для фортепіано з оркестром.
Багато творів написано для фортепіано, серед них десять сонат, цикли варіацій і п’єс. Композитор не оминув увагою й інші інструменти, створивши композиції для скрипки, віолончелі, альта, усіх оркестрових і народних інструментів. В. Кирейко є також автором двох кантат, ораторії та понад ста романсів і хорових творів.Творам композитора притаманна: душевна щирість, чистота емоцій, досконале художнє відтворення душевного світу митця.

Протягом життя Віталій Кирейко 
написав понад 280 музичних творів,
які стали класикою української музики

Життєпису Віталія Дмитровича Кирейка – народного артиста України, лауреата мистецьких премій ім. Л.М. Ревуцького, М.В. Лисенка та І.С. Нечуя-Левицького – присвячено чимало музикознавчих і публіцистичних джерел, а також нарисова збірка «Творець чарівних мелодій», де здійснено ретельний аналіз особливостей його композиторського стилю, визначеного як неокласицизм із елементами романтизму та національної музичної мови. Віталій Дмитрович залишив велику творчу спадщину, яка, охоплює різноманітні теми і практично всі музичні жанри.