«Відчуй Дніпро»: історія міста в мініскульптурах

«Відчуй Дніпро»: історія міста в мініскульптурах

Україна, Дніпропетровська область

  • Роки життя |
  • Місце народження: |

Проєкт «Відчуй Дніпро» – це історія міста у мініскульптурах, які символізують історію славетного Дніпра.

Проєкт «Відчуй Дніпро» – це історія міста у бронзових мініскульптурах, які символізують історію славетного Дніпра. Згідно із задумом у середмісті у 2020–2021 рр. встановили 8 мініатюр, присвячених видатним особистостям чи значущим подіям. Метою проєкту є підвищення культурної та туристичної привабливості міста. Автор проєкту «Відчуй Дніпро» – Карен Агаджанян, співавторка – Анна Самойленко. Вартість восьми мініскульптур – 200 тисяч гривень. Кошти виділені в межах міської програми «Бюджет участі».

Перша мініскульптура – «Міст Олександра Поля» присвячена почесному громадянину Катеринослава (нині – Дніпро) – Олександру Миколайовичу Полю (01.09.1832–07.08.1890) (http://www.historians.in.ua/index.php/en/dyskusiya/2781-viktor-zaruba-oleksandr-pol-bez-grimu-ta-prikras) – українському археологу-аматору, краєзнавцю, підприємцю, меценату і громадському діячу. Саме він клопотався про будівництво Катерининської (нині Придніпровської) залізниці, а разом із нею – постійного мосту через річку Дніпро. Міст побудували і відкрили 18 травня (ст. ст.) 1884 р. Нині він відомий як «Амурський міст», або «Старий міст» – автомобільний і залізничний міст у м. Дніпро довжиною 1395 м. без підходів, а з підходами – 2397 м. і шириною 15,5 м., який поєднує Центральний і Амур-Нижньодніпровський райони міста

12 вересня 2020 р. відкрито бронзову мініскульптуру «Міст Олександра Поля». Це – модель невеличкого фрагменту двоповерхового мосту. На верхній її частині з одного боку рухається автомобіль, а з іншого сидить замріяний котик. Адреса цієї манюні – проспект Д. Яворницького, 75, біля будівлі Дніпровської міської ради (лівий бік фонтану майже біля сходів).

Дніпровська обласна філармонія імені Л.Б. Когана – державна концертна організація у м. Дніпро, заснована у 1936 р. До складу філармонії серед інших організацій з 1939 р. належить Академічний симфонічний оркестр Дніпропетровської філармонії. За час існування колектив звучав у найбільших містах України, Європи та Азії (https://philharmonic.com.ua/).

З 1967 по 1986 рр. оркестр очолював народний артист УРСР Гурген Карпович Карапетян (02.03.1921–01.12.1986), який був його художнім керівником і головним дириґентом, значно розширив репертуар, став першим виконавцем низки творів українських композиторів, зокрема І. Карабиця, Є. Станковича, А. Штогаренка, М. Скорика, Л. Колодуба, популяризував творчість місцевих композиторів. 

У межах проєкту «Відчуй Дніпро» 24 грудня 2020 р. відкрито бронзову мініскульптуру «Дніпровський дириґент Гурген Карапетян» – відтворення зображення рук майстра з дириґентською паличкою на тлі нот. Скрипковий ключ нагадує стилізовану фігурку котика. Адреса цієї манюні – вул. Воскресенська, 6, Дніпропетровська філармоня ім. Л.Б. Когана (центральний вхід).

Фізична культура і спорт – важливий фактор здорового способу життя, профілактики захворювань, формування гуманістичних цінностей, створення умов для всебічного гармонійного розвитку людини, сприяння досягненню фізичної та духовної досконалості, виявлення резервних можливостей організму, формування патріотичних почуттів у громадян і позитивного іміджу держави й області у світовому співтоваристві.

У місті функціонує розвинена мережа спортивних споруд: 10 стадіонів, 370 спортивних майданчиків, 18 плавальних басейнів, 286 спортивних залів. У 46 дитячо-юнацьких спортивних школах займається понад 17 тис. дітей, у спортивних секціях – понад 30 тис. чоловік. 10 професійних команд із ігрових видів спорту відстоюють честь міста. Для популяризації та пропаганди фізичної культури і спорту, здорового способу життя у місті щорічно з 2016 р. ініціюють марафонські забіги. Учасники марафону біжать дистанції 5, 10, 21 км. і повну марафонську дистанцію – 42 км. 195 метрів. Серед марафонців і звичайні люди, і спортсмени-аматори та чимало іменитих спортсменів. У межах марафону також відбувається благодійна акція «Миля добра» – учасники долають символічну дистанцію – 1,6 км, щоб зібрати кошти на підтримку соціальних ініціатив. Сьогодні Дніпровський марафон – щорічна ініціатива, яка має багато прихильників і власний сайт (https://dnipromarathon.com/).

25 грудня 2020 р. відкрито бронзову мініскульптуру «Марафонець Дніпра», яка відтворює дівчину-марафонця, учасницю масового забігу на тлі п’єдесталу пошани, а друге місце посідає задоволений котик. Адреса цієї манюні – Січеславська набережна, фестивальний причал (праворуч від кулі).

Історія бренду «Здобне печиво Дніпро» почалася у 1967 р. на Дніпропетровському заводі продтоварів (м. Дніпро, вул. Ю. Савченка, 12). Авторка дизайну та рецептури – технологиня Обласного управління харчової промисловості Олександра Агафонівна Леонова.

Оригінальну рецептуру №338 затверджено 27.03.1967 р., товарний знак зареєстровано як ТМ «Здобне печиво «Дніпро» (Свідоцтво № 136701 від 25.03.2011р), а у 2012 р. О.А. Леонова одержала авторське свідоцтво на дизайн печива. 

Головною ознакою печива є його дизайн – прямокутна форма збільшеного формату. По периметру розміщується орнамент у вигляді дніпровських хвиль. У центрі – назва «ДНІПРО». Склад печива: борошно вищого гатунку, масло вершкове, цукрова пудра, маргарин, молоко згущене, мед, меланж, сіль, сода, інвертний сироп, амоній, есенція лимонна. Відсоток жирності та цукру створює ефект, ніби виріб є цукровим, але у нього смак саме здобного печива.

У межах проєкту «Відчуй Дніпро» 29 грудня 2020 р. відкрито бронзову мініскульптуру «Здобне печиво Дніпро» у вигляді гірки з десяти печенинок, які підтримує кумедний котик, а одна з них надкушена. Адреса цієї манюні – площа Шевченко, 1, парк ім. Т. Шевченка (оглядовий майданчик).

Катеринославський трамвай на електричній тязі – третій після Київського та Нижньоновгородського трамваїв, відкритий 26.06.1897 р., коли населення міста вже складало 121 216 чоловік. Першу лінію електричного трамваю в Катеринославі побудувало Анонімне бельгійське товариство, саме тому його довго називали «Бельгійський трамвай».

Система була вузькоколійною, складалася з трьох ліній, що відходили від Катерининського проспекту (нині – пр. Дмитра Яворницького): Вокзал – Катерининський проспект – Соборна площа – Табірний базар; Вокзал – Катерининський проспект – вулиця Караїмська (В'ячеслава Липинського) – вулиця Йорданська (Михайла Коцюбинського) – Купальні; Пароплавна пристань – вулиця Провіантська (Пастера) – Катерининський проспект – вулиця Олександрівська (Січових Стрільців) – вулиця Велика Базарна (Святослава Хороброго). 

З 1932 по 1948 рр. трамвайна колія з вузької метрової була перебудована на широку – 1 524 мм. У 1970–1990-х рр. рухомий склад трамваю – чехословацькі вагони Tatra. Згодом виробництво трамваїв було організоване і на місцевому «Південмаші».

У межах проєкту 29 грудня 2020 р. відкрито бронзову мініскульптуру «Дніпровський трамвай» – зображення найпершого відкритого трамваю міста Катеринослава, де водій вагону – кумедний котик. Адреса – Катеринославський бульвар, 1, ближче до вулиці Шевченка (на цьому місці до середини 70-х була гілка трамваю).

Освітній потенціал міста – це 163 заклади освіти, до числа яких крім загальноосвітніх шкіл належать гімназії, ліцеї, школи-інтернати. ВНЗ м. Дніпра та Дніпропетровської області – це університети, інститути, академії та інші вищі навчальні заклади ІІІ–ІV рівня акредитації – 51 заклад вищої освіти: 19 університетів, 6 академій, 6 інститутів, 9 коледжів, 10 технікумів, 7 училищ, 4 навчальних центри. Дніпровські виші приймають на різні форми навчання – денні, вечірні, заочні. Навчання здійснюється і за бюджетним замовленням, і на платній основі. В них навчаються не тільки українці, а й іноземні громадяни, які приїхали у Дніпро для здобуття вищої освіти.

29 грудня 2020 р. відкрито бронзову мініскульптуру «Залікова книжка студента». Скульптура – маленька залікова книжка з переліком предметів, серед яких математика, історія, філософія, екологія, література і право, підписана деканом факультету з красномовним прізвищем Котик Д.К та підписом «Мяу»! Адреса – Університет митної справи та фінансів (вул. В. Вернадського, 2/4; праворуч від сходів).

Футбольний клуб «Дніпро» (1918–2019) – гордість міста. Двічі дніпряни ставали чемпіонами СРСР (1983,1988) і володарями кубка СРСР у 1989 р. За часів незалежної України клуб двічі ставав срібним призером чемпіонату і тричі фіналістом кубка України. Крім цього, на міжнародній арені команда один раз стала фіналістом Ліги Європи і раз – кубка Інтертото.

Фанатський рух «Дніпра» є одним із найбільших в Україні й у роки своєї слави налічував близько 4–5 тисяч осіб. Сучасний парк ім. Л. Глоби (у минулому – ім. В. Чкалова) – місце, біля якого майже 40 років (з 1982 р.) збиралися уболівальники ФК «Дніпро» – обговорювали новини, гуртувалися після гри або під час матчів, які не транслювалися, бігли на поштамт, телефонували друзям і знайомим, і навіть, в інші країни. Місце отримало народну назву «Брехалівка». Саме тут і розташована бронзова мініскульптура «Фанат Дніпра», яку відкрили 29 грудня 2020 р. Це – символічне місце фаната – крісло стадіону на футбольній трибуні та атрибути уболівальника – мегафон, шалик із написом DNIPRO та дві дудки. Адреса – вул. А. Фабра, 4, парапет входу до парку ім. Л. Глоби (майже супроти зупинки тролейбуса).

Державне підприємство «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» (Південний машинобудівний завод, Південмаш, ВО ПМЗ) – провідне українське підприємство із виробництва ракетно-космічної техніки та технологій оборонного, наукового і народногосподарського призначення в місті Дніпрі. За більше ніж 60 років існування підприємства було створено дев’ять типів космічних ракет-носіїв, з використанням яких здійснено близько 500 запусків і виведено на орбіти понад 1 100 космічних апаратів. https://yuzhmash.com/ru/ Державне підприємство «Конструкторське бюро «Південне» ім. М. К. Янгеля» – стратегічно важливе та головне підприємство космічної галузі України, яке забезпечує реалізацію повного циклу створення та експлуатації ракетно-космічної техніки (РКТ) і посідає одне з провідних місць на світовому космічному ринку. За роки роботи КБ було розроблено понад 400 космічних апаратів 70 різних типів, враховуючи ряд супутників дистанційного зондування Землі – «Січ-1», «Січ-2», «Egyptsat-1». Сьогодні КБ «Південне» бере участь в експлуатації американської ракети-носія середнього класу «Антарес» для доставки вантажів на Міжнародну космічну станцію і в створенні ракети-носія «Циклон-4М», призначеної для запусків космічних апаратів із території Канади.

6 січня 2021 р. відкрита бронзова мініскульптура «Дніпровська ракета», яка являє собою макет стилізованої ракети з написом «DNIPRO» – символ космічної міці держави і більш ніж півсторіччя праці великого міста у цій галузі. Ракету підтримує котик у скафандрі. Адреса – Крутогірний узвіз, 10, парапет входу до планетарію (сходи).

Створено: 23.02.2021
Редакція від 23.02.2021
Віра Піскун
Бібліографія:

Голуб, І. Трамвай у Катеринославі: чудо технічного прогресу: [Про відкриття першого трамвайного маршруту в Катеринославі] [Текст] // ТВій регіон. - 2018. - № 23(27.06). - С. 11 : фот.
Кавун, М. Мосты в судьбе города: Гений места. Часть XXV: [Казацкий перевоз. Наплавной мост. Ж.-д. мост Белелюбского. Мерефо-Херсонский. Два "новых" моста. Кайдакский. Южный мост] [Текст] // Недвижимость в движении. – 2005. - 7 сент. – С. 10-11.
Косый, А. Возрождение "Днепра": [О 40-летнем юбилее возвращения команды "Днепр" в высшую лигу] [Текст] // Днепр вечерний. - 2020. - № 4(23.01). – С. 22.
Кочергін, І. О. Олександр Поль: мрії, справи, спадщина [Текст] / Ігор Кочергін. - Дн-ск : [б. и.], 2002. - 222 с.
Лазебник, В. "Ну и мост: от удивления и страха многие даже икать начали": [120 лет со дня открытия Екатеринин. ж.д. и Амурского моста через Днепр] [Текст] // Наше місто. – 2004. – 29 трав. – С. 6
Леонова, А. Вкус детства: история легендарного печенья "Дніпро": [История печенья "Дніпро" - состав, патенты, производство] [Текст] // Город 5692. – 2020. - N 27(8.07). – С. 14
Нікілєв, О. Ф. Дніпропетровськ у ракетно-космічній галузі України: до історії становлення (середина 1940-х - кінець 1980-х рр.): [Про зародження та становлення ракетно-космічної галузі м. Дніпра] [Текст] // Наддніпрянська Україна: історичні процеси, події, постаті : зб. наук. пр. / Дніпров. нац. ун-т ім. Олеся Гончара. - Дніпро : Ліра, 2017. - Вип. 15. – С. 134-141.
Польский, М. По марафонам - в Книгу рекордов: [О марафоне АТВ Dnipro Marathon и его участниках] [Текст] // Наше місто. - 2019. - № 39(26.09). – С. 26
Рог, В. А. Програма розвитку освіти в місті Дніпрі на 2021-2025 роки: [Затверджено рішенням міськради від 21.06.2020 №13/62] [Текст] // Наше місто. – 2020. - № 46/2(12.11). - С. 5-8
Степовичка, Л. Дніпропетровська філармонія. Гроно талантів, сузір'я особистостей [Текст] : історія й сьогодення в статтях, світлинах, інтерв'ю / Л. Степовичка. - Дн-ськ : Ліра, 2013. – 235 с.
Терентьева, Н. Берег левый, берег правый, посредине - переправа: [История моста №1 в Днепропетровске, Амурского] [Текст] // Вісті Придніпров'я. - 2004. – 19 серп. – С. 15